Ухвала суду № 74726682, 18.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

Справа № 820/381/18Суддя-доповідач Мінаєва О.М.УХВАЛА

18 червня 2018 р.м. ХарківХарківський апеляційний адміністративний суд у складі головуючого судді: Мінаєвої О.М., суддів: Макаренко Я.М. , Бартош Н.С. , розглянувши в порядку письмового провадження клопотання Державної міграційної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від13.03.2018 р. по справі №820/381/18

за позовом ОСОБА_4

до Державної міграційної служби України , Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області

про скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 року частково задоволено позов ОСОБА_4 до Державної міграційної служби України, Головного управління Державної міграційної служби України в Харківській області про скасування рішення і наказу, зобов'язання вчинити певні дії.

На зазначене рішення суду Державною міграційною службою України подано апеляційну скаргу. Разом з апеляційною скаргою заявником апеляційної скарги надано клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи клопотання та матеріали справи, колегія суддів вважає, що заявлене клопотання задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Згідно з ч. 1 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п'ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 295 Кодексу адміністративного судочинства України, учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

З матеріалів справи встановлено, що рішення Харківського окружного адміністративного суду винесена 13.03.2018 року (повний текст рішення складено 22.03.2018 року).

Як вбачається з наявного в матеріалах справи повідомлення про вручення рекомендованого поштового відправлення, копію оскаржуваного рішення отримано відповідачем 26.03.2018 року (а.с. 202).

Із апеляційною скаргою Державна міграційна служба України звернулась 06.06.2018 року, що підтверджується штампом вхідної кореспонденції суду (а.с. 205-210), тобто через два місяці після отримання копії оскаржуваного рішення.

Відповідно до ч. 1 ст. 121 Кодексу адміністративного судочинства України, суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Колегія суддів зазначає, що поважними причинами пропуску строку на подання апеляційної скарги можуть бути визнані лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що оскаржує судове рішення, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належними доказами.

В обґрунтування підстав поважності пропуску строку на апеляційн оскарження Державна міграційна служба України посилається на те, що відповідно до п.п. 1.5, 6.2, 6.3 Інструкції про порядок ведення претензійної та позовної роботи в ДМС України, затвердженої наказом ДМС від 29.03.2013 № 70, Головному управлінню Державної міграційної служби України в Харківській області було доручено забезпечити підготовку та подання апеляційної скарги на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 у справі № 820/381/18, яке було адресовано в електронному вигляді за допомогою програми Документообіг «Меgароlis». В силу того, що вказана програма лише запроваджується в Державній міграційній службі, мали місце технічні перебої, що призвело до невиконання вказаного доручення. Тому апеляційна скарга у встановлений законодавством строк не була подана.

Дослідивши вказане клопотання, суд дійшов висновку, що вказані обставини не можуть бути визнані поважними причинами пропуску строку звернення із апеляційною скаргою, оскільки вони не звільняють відповідача від обов'язку дотримуватись процесуальних строків як сторона у справі.

Інших доказів поважності причини пропуску строку звернення із апеляційною скаргою відповідачем надано не було та матеріали справи не містять.

Встановлення процесуальних строків законом та судом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

Інститут строків в адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулює учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов'язків. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними; після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Відповідно ч. 2 ст. 6 КАС України, суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини.

Згідно з статтею 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Устименко проти України" від 06.10.2015 року Європейський суд з прав людини наголосив, що право на справедливий судовий розгляд, гарантоване пунктом 1 статті 6 Конвенції, повинно тлумачитися у світлі Преамбули Конвенції, відповідна частина якої проголошує верховенство права спільною спадщиною Високих Договірних Сторін. Одним з основоположних аспектів верховенства права є принцип правової визначеності, який передбачає дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов'язкового рішення лише з метою потворного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами.

Європейський суд постановив, що якщо звичайний строк оскарження поновлюється зі спливом значного періоду часу, таке рішення може порушити принцип правової визначеності.

Отже, беручи до уваги вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що у даному випадку зазначені скаржником причини пропуску строку оскарження не виправдовують втручання у принцип остаточності рішення.

Згідно ч. 1 ст. 45 КАС України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами. Зловживання процесуальними правами не допускається.

Враховуючи наведене, колегія суддів дійшла висновку про відсутність встановлених законом підстав для поновлення процесуального строку для подання апеляційної скарги, а тому, надане позивачем клопотання задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 121, 295, 321, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання Державної міграційної служби України про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 р. по справі № 820/381/18 відмовити.

Визнати неповажними вказані у клопотанні причини пропуску строку звернення з апеляційною скаргою Державної міграційної служби України на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 13.03.2018 р. по справі № 820/381/18.

Ухвала набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя (підпис)Мінаєва О.М.Судді(підпис) (підпис) Макаренко Я.М. Бартош Н.С.