Рішення № 74726536, 12.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р. Справа №818/1197/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі судді - Гелета С.М.,

за участю секретаря судового засідання - Мороз Т.М.,

представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача Мачула А.А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми справу за адміністративним позовом ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_3 звернулась до суду з позовною заявою до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (далі - відповідач, ГУ Держгеокадастру), в якій, з урахуванням уточнення позовних вимог (а.с. 99-100) просить зобов'язати відповідача надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Буринського району за межами населеного пункту, відповідно до поданої ОСОБА_3 заяви від 08.02.2018.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що у жовтні 2016 позивач зверталась до ГУ Держгеокадастру із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою. Не зважаючи на те, що до заяви були додані усі необхідні документи, відповідач листом від 14.11.2016 відмовив у наданні такого дозволу, посилаючись на те, що бажана земельна ділянка, на яку позивач просить надати дозвіл для розроблення проекту її землеустрою, відноситься до земель, які планується виділити для створення ландшафтного регіонального парку "Сеймський". Не погодившись із таким рішенням ОСОБА_3 звернулась до Сумського окружного адміністративного суду, постановою від 01.02.2017 якого вищевказана відмова визнана протиправною. В лютому 2018 позивач повторно звернулась до відповідача із заявою про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства. Листом від 14.03.2018 ГУ Держегокадастру відмовило ОСОБА_3 у видачі такого дозволу посилаючись на те, що при вирішенні питання щодо передачі земельних ділянок у власність відповідач повинен приймати до уваги позицію органів місцевого самоврядування.

Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав, просив суд їх задовольнити.

20.04.2018 представником відповідача подано відзив на позов, у відповідач позовні вимоги не визнає, просить відмовити у їх задоволенні. Обґрунтовуючи правомірність відмови у наданні дозволу ОСОБА_3 на розроблення проекту землеустрою, відповідач посилається на відсутність погодження Буринської об'єднаної територіальної громади на виділення такої земельної ділянки. Також відповідач заперечує проти позовних вимог у формі зобов'язання ГУ Держгеокадастру надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою, оскільки надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність є виключними повноваженнями ГУ Держгеокадастру і суд не може втручатись у здійснення державним органом своїх дискреційних повноважень.

15.05.2018 позивачем подано відповідь на відзив, у якому ОСОБА_3 проти мотивів, зазначених у відзиві заперечує, зазначила, що листом від 14.03.2018 відповідач не надав дозволу на розроблення проекту землеустрою, не відмовив у наданні такого дозволу з підстав, визначених законом, а лише запропонував звернутись до Буринської об'єднаної територіальної громади. З огляду на те, що відповідач неодноразово відмовляє у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою, не зважаючи на наявність судового рішення з цього приводу, позовні вимоги щодо зобов'язання надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою є належним способом захисту її прав.

Представник відповідача у судовому засіданні проти позовних вимог заперечувала, просила суд відмовити в їх задоволенні.

Ухвалою суду від 13.04.2018 відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 31.05.2018 закрито підготовче провадження, справу призначено до судового розгляду.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд частково задовольняє позовні вимоги, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що 13.10.2016 позивач звернулась до ГУ Держгеокадастру у Сумській області із заявою від 13.10.2016 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 11).

Листом від 14.11.2016 № С--10916-6027/6-16 відповідач повідомив ОСОБА_3 про неможливість надання такого дозволу з огляду на те, що земельна ділянка, яка планується до відведення відноситься до масиву, який передбачається для створення ландшафтного парку "Сеймський" (а.с. 36).

Не погодившись із такою відповіддю, позивач звернулась до суду.

Постановою Сумського окружного адміністративного суду від 01.02.2017 по справі № 818/1682/16 частково задоволено позовні вимоги ОСОБА_3, а саме визнано протиправною відмову ГУ Держгеокадастру, викладену в листі від 14.11.2016 № С--10916-6027/6-16, у наданні ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення, яка розташована на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 40-43).

На виконання вказаного рішення суду ГУ Держгеокадастру на адресу позивача направлено лист від 15.03.2017 № 31-18-0.6-3810/2-17 у якому відповідач зазначає, що рішенням Сумської обласної ради від 07.10.2016 утворено Регіональний ландшафтний парк "Сеймський", тому ГУ Держгеокадастру не має правових підстав надавати позивачу дозвіл на розроблення проекту землеустрою (а.с. 93).

Також, листом від 04.05.2017 № С--4516-2045/6-17 відповідача зазначив, що ним розглянуто звернення ОСОБА_3 про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою та повторно повідомив про неможливість надання такого дозволу, посилаючись на те, що земельна ділянка, яка планується до відведення відноситься до масиву, який передбачається для створення ландшафтного парку "Сеймський" (а.с. 94).

Позивач повторно звернулась до ГУ Держгеокадастру із заявою від 08.02.2018 (зареєстрована у ГУ Держгеокадастру у Сумській області 12.02.2018), у якій, із посиланням на рішення суду від 01.02.2017, просила надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність орієнтовною площею 2 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населеного пункту (а.с. 78).

Листом від 14.03.2018 № С--1420-1678/21-18 відповідач повідомив ОСОБА_3 про те, що територія Олександрівської сільської ради входить до складу Буринської об'єднаної територіальної громади та з метою уникнення можливої соціальної напруги та для прийняття законного рішення запропонував звернутись до Буринської об'єднаної територіальної громади для отримання відповідного погодження (а.с. 51).

Суд не погоджується із висновками відповідача щодо розгляду поданої ОСОБА_3 заяви про надання дозволу на розробку, виходячи із наступного.

Матеріалами справи підтверджується, що підставою для відмови у наданні дозволу по заяві від 08.02.2018 стало посилання відповідача на відсутність погодження надання дозволу Буринською об'єднаною територіальною громадою.

Особливості безоплатної передачі земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність врегульовані статтею 118 Земельного кодексу України.

Так, частиною 6 статті 118 Земельного кодексу України передбачено, що громадяни, які зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Згідно з ч. 7 ст. 118 Земельного кодексу України відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні.

Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Тобто, Земельним кодексом України передбачено вичерпні підстави для відмови у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність.

Як вбачається з листа Головного управління Держгеокадастру у Сумській області від 14.03.2018 № С--1420-1678/21-18, позивачу було зазначено про необхідність звернення до сільської ради та погодити із органом місцевого самоврядування відносно даної земельної ділянки.

Вказана підстава для таких дій при у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою не передбачена статтею 118 Земельного кодексу України.

Посилання Головного управління Держгеокадастру у Сумській області на те, що надання дозволу на розробку проекту землеустрою є його дискреційними повноваженнями, як на підставу відмови в задоволенні позову, є необґрунтованими, з огляду на таке.

Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Стаття 118 Земельного кодексу України передбачає виключний перелік підстав відмови у наданні дозволу на розробку проекту землеустрою.

Слід зазначити, що ст. 26 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено виключну компетенцію сільських, селищних, міських рад. В даному випадку, як нормами Земельного кодексу України, так і Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" не передбачено права на час звернення позивача розглядати питання щодо надання чи ненадання згоди щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, враховуючи те, що дані повноваження щодо розпорядження земельними ділянками сільськогосподарського призначення державної форми власності за межами населеного пункту на час звернення позивача із відповідними заявами належать виключно відповідачу.

Також, суд звертає увагу, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 року № 413 "Деякі питання удосконалення управління у сфері використання та охорони земель сільськогосподарського призначення державної власності та розпорядження ними" не встановлено заборону надавати дозволи на розроблення документації із землеустрою та передавати інші ніж у переліку земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності у приватну власність в межах норм безоплатної приватизації.

Таким чином, отримавши 12.02.2018 заяву позивача від 08.02.2018, ГУ Держгеокадастру у Сумській області не було у встановлений строк прийнято рішення по суті заяви як щодо погодження чи відмови у погодженні надання дозволу, оскільки в листі від 14.03.2018 відображене рішення про запропонування звернення до Буринської ОТГ, а тому є рішенням яким заяву позивача розглянуто по суті відповідно до норм Земельного кодексу України, жоден висновок що містить позитивне чи негативне рішення в ньому не відображено, відповідачем не прийнято. Земельним кодексом України не передбачено право прийняття відповідачем рішення про пропонування звернення до сільської ради для отримання відповідного погодження у наданні земельної ділянки від органу місцевого самоврядування при зверненні із заявою щодо надання дозволу на розробку проекту землеустрою, в зв'язку із чим таке рішення підлягає скасуванню в судовому порядку.

Враховуючи вищезазначене, підстави для зобов'язання відповідача надати дозвіл на розробку проект землеустрою є передчасними вимогами в зв'язку із тим, що відсутнє рішення відповідача щодо відмови у затвердженні, а тому із врахуванням норм ст. 9 КАС України суд вважає за необхідне вийти за межі позовних вимог та зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.02.2018, зареєстровану 12.02.2018 за № С-1420/0/94-18, про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність загальною (орієнтовною) площею 2,0 га для ведення особистого селянського господарства за рахунок земель сільськогосподарського призначення за межами населеного пункту на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області та прийняти відповідне рішення по даній заяві.

Враховуючи задоволення позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд вважає за необхідне стягнути на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області судові витрати в розмірі 704,80 грн.

Керуючись ст.ст. 90, 139, 243-246, 255, 293, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 до Головного управління Держгеокадастру у Сумській області про зобов'язання вчинити дії - задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Держгеокадастру у Сумській області, викладене в листі від 14.03.2018 № С-1420-1678/21-18, про надання ОСОБА_3 дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

Зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Сумській області повторно розглянути заяву ОСОБА_3 від 08.02.2018, зареєстровану в Головному управлінні Держгеокадастру у Сумській області 12.02.2018 №С-1420/0/94-18 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність для ведення особистого селянського господарства орієнтовною площею 2 га на території Олександрівської сільської ради Буринського району Сумської області за межами населених пунктів.

В задоволенні інших вимог - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Держгеокадастру у Сумській області (м. Суми, вул. Петропавлівська, 108, і.код 39765885) на користь ОСОБА_3 (АДРЕСА_1,і.к. НОМЕР_1) суму судового збору в розмірі 704,80 грн.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення складено 18.06.2018.

Суддя С.М. Гелета