Ухвала суду № 74726457, 15.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

15 червня 2018 р. Справа №805/2103/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Донецький окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Мозгової Н.А.

при секретарі: Синиці М.І.

за участю сторін:

позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Кисіля Д.В.

розглянувши клопотання Військової частини А 2120 про залишення позовної заяви без руху по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А 2120 про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

27 березня 2018 року позивач, ОСОБА_1 (місце реєстрації: АДРЕСА_1), звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А 2120 (84333, Донецька область, м.Краматорськ, вул. Дмитра Мазура, 18) про визнання незаконною бездіяльність щодо невиплати грошової винагороди за участь у проведенні АТО за січень 2016 року, зобов'язання нарахувати грошову винагороду за участь у проведенні АТО за період з 01.01.2016 року по 21.01.2016 року, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 року №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького склад в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій».

17.04.2018 надійшло клопотання представника відповідача про залишення позовної заяви ОСОБА_1 без руху. Заява обґрунтована тим, що позивачем пропущений встановлений шестимісячний строк для звернення до суду для захисту своїх прав, свобод та інтересів відповідно до вимог глави 6 КАС України. Разом з тим, клопотання про поновлення процесуальних строків позивачем до суду не надано, у зв'язку з чим, просив залишити позовну заяву ОСОБА_1 без руху. (а.с.23).

У судовому засіданні представник відповідача підтримав заявлене клопотання, просив його задовольнити.

Позивач у судовому засіданні заперечував проти клопотання Військової частини А 2120. Просив відмовити у його задоволенні.

Заслухавши пояснення сторін, дослідивши доводи клопотання, суд дійшов висновку, що клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 брав участь у проведенні антитерористичної операції, що підтверджується довідкою про безпосередню участь особи в антитерористичній операції та посвідченням №132780 серія УБД. На підставі цього та у відповідності до постанови Кабінету Міністрів України від 31 січня 2015 р. №24 «Про особливості виплати винагород військовослужбовцям, особам рядового і начальницького складу в особливий період та під час проведення антитерористичних операцій» позивач має право на винагороду у відсотках місячного грошового забезпечення. Однак, зазначає, що при нарахуванні грошового забезпечення сума недоплати складає 2819,51 грн.

27.03.2018 року ОСОБА_1 для захисту свого порушеного права звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Військової частини А 2120 про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Ухвалою суду від 02.04.2018 року по справі №805/2103/18-а відкрито провадження у справі за позовною заявою ОСОБА_1 до Військової частини А 2120 про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії.

Відмовляючи у задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без руху, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 122 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Отже строк звернення до адміністративного суду з позовною заявою - це проміжок часу, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою для захисту своїх прав, свобод чи інтересів. Початок перебігу строку звернення до суду пов'язується з моментом коли особа, яка звертається до суду, дізналась або повинна була дізнатись про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Згідно зі ст. 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

Рішенням Конституційного Суду України від 15.10.2013 р. у справі №1-13/2013 щодо офіційного тлумачення положень ч.2 ст. 233 Кодексу законів про працю України, ст.ст. 1,12 Закону України «Про оплату праці» визначено, що у разі порушення роботодавцем законодавства про оплату праці не обмежується будь-яким строком звернення працівника до суду з позовом про стягнення заробітної плати, яка йому належить, тобто усіх виплат, на які працівник має право згідно з умовам трудового договору і відповідно до державних гарантій, встановлених законодавством, зокрема й за час простою, який мав місце не з вини працівника, незалежно від того, чи було здійснено роботодавцем нарахування таких виплат.

Статтею 2 Закону України «Про оплату праці» встановлено, що до структури заробітної плати належить основна заробітна плата, додаткова заробітна плата, інші заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.

Дослідивши обставини справи, суд дійшов висновку про відсутність підстав для залишення позовної заяви без руху зважаючи на те, що під час розгляду справ про стягнення на користь осіб, які перебувають (перебували) на публічній службі, заробітної плати (зокрема, винагороди за безпосередню участь в антитерористичній операції, яка є складовою грошового забезпечення) застосовні положення частини другої статті 233 КЗпП України, а не частини другої статті 122 КАС України, тобто строки звернення до суду у цій категорії справ не застосовуються.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 90, 122, 123, 243, 248 КАС України, суд,-

У Х В А Л И В:

У задоволенні клопотання Військової частини А2120 про залишення позовної заяви без руху по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Військової частини А2120 про визнання незаконною бездіяльність та зобов'язання вчинити певні дії відмовити.

Ухвала прийнята у нарадчій кімнаті та проголошено її вступну та резолютивну частини у судовому засіданні 15 червня 2018 року. Повний текст ухвали виготовлений та підписаний 18 червня 2018 року.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її проголошення

Суддя Мозговая Н.А.