Постанова № 74726058, 15.06.2018, Апеляційний суд Волинської області

Справа № 159/73/18 Провадження №33/773/250/18 Суддя в 1 інстанції: Наваляний Т. Д. Категорія:ч.1 ст. 130 КУпАП Доповідач: Лівандовська-Кочура Т. В.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"15" червня 2018 р. місто Луцьк

Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Волинської області Лівандовська-Кочура Т.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року,

в с т а н о в и в:

Вказаною постановою судді, ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 непрацюючого, визнано винним у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ч.1 ст.173-2, ч.1 ст.130 КУпАП та на підставі ст.36 КУпАП накладено адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі шістсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 10 200 (десять тисяч двісті) грн. з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1 (один) рік. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь держави судовий збір в розмірі 352 (триста п'ятдесят дві) грн.40 коп.

Не погоджуючись із судовим рішенням, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на апеляційне оскарження, який пропустив з поважних причин, скасувати постанову Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року, посилаючись на її незаконність та необґрунтованість. Провадження по справі закрити.

ОСОБА_2 на неодноразові виклики до суду апеляційної інстанції не з'являвся, хоча своєчасно та належним чином був повідомлений про час та місце розгляду справи. А тому відповідно до ч. 6 ст.294 КУпАП його неявка в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.

Перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та матеріали справи про адміністративне правопорушення, доходжу наступного висновку.

Беручи до уваги ту обставину, що ОСОБА_2 на розгляді справи присутній не був, копію постанови отримав лише 02 квітня 2018 року, що стверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.44), а апеляційну скаргу подав 06 квітня 2018 року, тому на думку апеляційного суду, строк апеляційного оскарження даної постанови, передбачений ст.294 КУпАП ним був пропущений з поважних причин, у зв'язку з чим підлягає поновленню.

За змістом ст.ст. 245,252, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд має повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи в їх сукупності та з'ясувати, чи було скоєно адміністративне правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_2 за ч.1 ст.173-2, ч.1 ст. 130 КУпАП вказаних вимог закону дотримався в повній мірі.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ГП № 687376 від 23 грудня 2017 року ОСОБА_2 ставиться у провину те, що він 23 грудня 2017 року близько 18 год. 00 хв. за місцем свого проживання АДРЕСА_1, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив домашнє насильство по відношенню до своєї співмешканки ОСОБА_3, а саме: виражався нецензурними словами, погрожував фізичною розправою, намагався вчинити бійку чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.173-2 КупАП.

Такі його дії кваліфіковано за ч.1 ст.173-2 КУпАП «Вчинення насильства в сім'ї».

Частиною 1 статті 173-2 КпАП України передбачено відповідальність за вчинення насильства в сім'ї, тобто умисне, вчинення будь - яких дій фізичного, психологічного чи економічного характеру (застосування фізичного насильства, що не завдало фізичного болю і не спричинило тілесних ушкоджень, погрози, образи чи переслідування, позбавлення житла, їжі, одягу, іншого майна або коштів, на які потерпілий має передбачене законом право, тощо), внаслідок чого могла бути чи була завдана шкода фізичному або психічному здоров'ю.

У статті 3 СК України передбачено, що сім'ю складають особи, які спільно проживають, пов'язані спільним побутом, мають взаємні права та обов'язки, яка створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства. Подружжя вважається сім'єю і тоді, коли дружина та чоловік у зв'язку з навчанням, роботою, лікуванням, необхідністю догляду за батьками, дітьми та з інших поважних причин не проживають спільно.

З матеріалів справи про адміністративне правопорушення вбачається, що на момент вчинення правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 173-2 КУпАП ОСОБА_2 та ОСОБА_3 хоча і не перебували в офіційно зареєстрованому шлюбі, проте проживали в одному помешканні, були пов'язані спільним побутом, мали взаємні права та обов'язки, що об'єктивно стверджується матеріалами справи, і протилежного судом здобуто не було.

Отже, зібрані у справі та досліджені в ході судового розгляду докази дають підстави вважати, що зазначені особи, в розумінні ст. 3 СК України, на момент вчинення правопорушення, складали сім'ю, а тому вищевказані дії ОСОБА_2 кваліфіковано правильно, а його вина у вчиненні даного правопорушення підтверджується: протоколом про адміністративне правопорушення серії ГП № 687376 від 23 грудня 2017 року; письмовою заявою ОСОБА_3 від 23 грудня 2017 року про вчинення щодо неї її співмешканцем ОСОБА_2 насильства в сім'ї, письмовими поясненнями свідків ОСОБА_4, ОСОБА_5, рапортами помічника чергового Ковелсьького ВП ГУНП у Волинській області.

Так, згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії БД № 345943 від 23 грудня 2017 року ОСОБА_2 ставиться у провину те, що він 23 грудня 2017 року близько 18 год. 00 хв., керував автомобілем «Міцубісі Галант» д.н. НОМЕР_1 по вул. Центальній в с. Зелена, Ковельського району з явними ознаками алкогольного сп'яніння, а саме: різкий запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, однак від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння, відмовився чим порушив п. 2.5 ПДР та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Так, вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП підтверджується зібраними та перевіреними по справі доказами, зокрема, протоколом про адміністративне правопорушення серії БД №345943 від 23 грудня 2017 року, в якому зафіксовано факт відмови від проходження медичного огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння на вимогу працівника поліції в присутності свідків ОСОБА_6 та ОСОБА_7, їх письмовими поясненнями; рапортом складеним інспектором СРПП №1 Ковельського ВП старшим лейтенантом ОСОБА_8, згідно якого ОСОБА_2, керуючи транспортним засобом з явними ознаками алкогольного сп'яніння, від проходження огляду для визначення стану алкогольного сп'яніння в присутності двох свідків та його адвоката, як на місці зупинки за допомогою алкотестера «Драгер», так і в медичному закладі, відмовився.

Доводи апелянта про незаконність судового рішення в частині притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.130 КУпАП жодним чином не спростовують правильності висновків суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 порушив вимоги п.2.5 ПДР України та вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП.

Таким чином, суд обґрунтовано дійшов висновку про винуватість ОСОБА_2 у вчиненні правопорушень, і його дії за ч. 1 ст. 173-2, ч. 1 ст.130 КУпАП кваліфіковано правильно.

Доводи апелянта про відсутність в його діях складу адміністративних правопорушень, є безпідставними та повністю спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.

При накладенні адміністративного стягнення, суд першої інстанції відповідно до вимог ст. 33 КУпАП, врахував характер вчинених правопорушень, дані про особу винного, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують та обтяжують його відповідальність, ступінь небезпеки вчиненого, а також конкретні обставини справи та обґрунтовано визначив стягнення на підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП в межах санкцій ч.1 ст. 173-2, ч. 1 ст. 130 КУпАП у виді штрафу з позбавленням права керування транспортними засобами.

Враховуючи вищенаведене, підстав для скасування постанови суду першої інстанції апеляційний суд не вбачає.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. 294 КУпАП,

постановив:

Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження постанови Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року.

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення, а постанову судді Ковельського міськрайонного суду Волинської області від 12 березня 2018 року без змін.

Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає.

Суддя