Ухвала суду № 74725951, 18.06.2018, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

справа №813/2371/18

У Х В А Л А

з питань забезпечення позову

18 червня 2018 року

Суддя Львівського окружного адміністративного суду Гулкевич І.З., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову в адміністративній справі за позовом ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська регіональна філія центру Державного земельного кадастру про визнання протиправним та скасування наказу, зобов'язання вчинити дії,-

встановив :

У провадженні Львівського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовною заявою ОСОБА_2 до Головного управління Держгеокадастру у Львівській області, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача Львівська регіональна філія центру Державного земельного кадастру, в якій позивач просить: визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області від 21.12.2017 р №13-7645/16-17-СГ в частині визнання таким, що втратив чинність наказ Головного управління Держгеокадастру у Львівській області «Про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою» ОСОБА_2 від 26.10.2017 р №13-6651/16-17-СГ; зобов'язати Головне управління Держгеокадастру у Львівській області затвердити проект землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,1000 га для ведення садівництва ОСОБА_1 та зареєструвати земельну ділянку кадастровий НОМЕР_1 у Державному земельному кадастрі.

Ухвалою судді Львівського окружного адміністративного суду від 11.06.2018р. відкрито провадження по справі.

15.06.2018р. (вх. № 18813) позивачем через канцелярію суду подано клопотання про забезпечення позову, в якому останній просить: вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області відчужувати, надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та реєструвати земельну ділянку з кадастровим НОМЕР_1 у Державному земельному кадастрі до набрання рішенням суду законної сили.

В обґрунтування клопотання позивач, посилається на те, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду.

Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч.ч.1, 2 та 4 ст. 150 КАС України суд за заявою учасника справи або з власної ініціативи має право вжити визначені цією статтею заходи забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо:

1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або

2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності субєкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю.

Подання позову, а також відкриття провадження в адміністративній справі не зупиняють дію оскаржуваного рішення субєкта владних повноважень, якщо суд не застосував відповідні заходи забезпечення позову.

Згідно ч. 1 ст. 151 КАС України позов може бути забезпечено:

1) зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта;

2) забороною відповідачу вчиняти певні дії;

3) встановленням обов'язку відповідача вчинити певні дії;

4) забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору;

5) зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.

Забезпечення позову це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання судового рішення в разі задоволення позовних вимог. При цьому заходи забезпечення позову вживаються судом з метою охорони прав та інтересів позивача на час розгляду справи та не можуть вирішувати спірні правовідносини по суті.

З наведеного вбачається, що підставою для вжиття заходів забезпечення позову можуть стати такі обставини: 1) існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі; 2) неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача після набрання законної сили рішенням в адміністративній справі без вжиття таких заходів; 3) необхідність докладання значних зусиль та витрат для відновлення прав позивача у майбутньому; 4) очевидність ознак протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень.

Ці підстави є оціночними, тому містять небезпеку для застосування заходів забезпечення позову всупереч цілям цієї статті при формальному дотриманні її вимог. Тому суд повинен у кожному випадку, виходячи з конкретних доказів, наявних в справі встановити, чи є хоча б одна з названих обставин, і оцінити, чи не може застосуванням заходів забезпечення позову бути завдано ще більшої шкоди, ніж та, якій можна запобігти.

Тобто інститут забезпечення адміністративного позову є однією з гарантій захисту прав, свобод та законних інтересів позивача в адміністративному процесі, механізмом, який покликаний забезпечити реальне та неухильне виконання судового рішення прийнятого в адміністративній справі.

Судом не встановлено будь-яких об'єктивних даних, з яких можливо зробити висновок, що до моменту ухвалення рішення в адміністративній справі існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача, а захист цих прав, свобод або інтересів стане неможливим без вжиття заходів забезпечення позову, чи для їх відновлення необхідно буде докласти значних зусиль та витрат.

Забезпечуючи даний позов шляхом заборони Головному управлінню Держгеокадастру у Львівській області відчужувати, надавати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення у власність земельної ділянки та реєструвати земельну ділянку з кадастровим НОМЕР_1 у Державному земельному кадастрі до набрання законної сили рішенням за результатом розгляду цієї адміністративної справи по суті, судом фактично ухвалюється рішення без розгляду справи по суті, що не відповідає критеріям розумності, обґрунтованості і адекватності, збалансованості інтересів учасників спірних правовідносин та не відповідає інституту забезпечення позову в адміністративному процесі.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги те, що в матеріалах справи відсутні беззаперечні докази, які б свідчили про існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі, дані про неможливість захисту прав, свобод та інтересів позивача без вжиття таких заходів, суд дійшов висновку, що клопотання позивача про забезпечення позову є необґрунтованим.

Керуючись статтями 154, 248, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

постановив:

В задоволенні заяви ОСОБА_2 про забезпечення позову у справі № 813/2371/18 - відмовити в повному обсязі.

Ухвала суду може бути оскаржена в апеляційному порядку окремо від рішення суду повністю або частково у випадках, визначених статтею 294 цього Кодексу. Оскарження ухвали суду, яка не передбачена статтею 294 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Львівський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення відповідно до п.п. 15.5 п. 15 ч. 1 Розділу VII Перехідних положень КАС України.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення, якщо інше не передбачено цим Кодексом.

Ухвала, постановлена судом поза межами судового засідання або в судовому засіданні у разі неявки всіх учасників справи, під час розгляду справи в письмовому провадженні, набирає законної сили з моменту її підписання суддею (суддями).

Суддя Гулкевич І.З.