Постанова № 74725670, 07.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/4882/15 Суддя (судді) першої інстанції: Добрівська Н.А.

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 року м. Київ

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

Судді-доповідача - Троян Н.М.,

суддів - Бужак Н.П., Костюк Л.О.,

за участю секретаря - Рейтаровської О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» до Державної податкової інспекції у місті Полтаві Головного управління Державної фіскальної служби у Полтавській області про визнання протиправними дій, зобов'язання вчинити дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

У березні 2015 року позивач звернувся до суду з адміністративним позовом, в якому просив:

1) визнати протиправними дії Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області щодо внесення змін (коригування) до АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» щодо коригування суми податкового кредиту по платнику податків НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта» на підставі акту від 25 листопада 2014 року №6979/16-01-22-02-10/403739509.

2) зобов'язати Державну податкову інспекцію у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області відновити в АІС «Податковий блок» до підсистеми «Аналітична система» показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість, що були відкориговані на підставі акту від 25 листопада 2014 року №6979/16-01-22-02-10/40373950.

На обґрунтування своїх вимог позивач зазначив, що дії контролюючого органу щодо самостійної зміни в Деталізованій базі співставлення показників податкового кредиту та податкових зобов'язань позивача лише на підставі акта перевірки, без прийняття податкового повідомлення-рішення та без зміни цих показників самим позивачем шляхом подачі уточнюючих декларацій, є протиправними та порушують права позивача, оскільки формують податкові зобов'язання на майбутнє, а тому спричиняють реальну зміну майнового стану такого платника податку.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року позов задоволено (а.с. 120-122 Том I, а.с. 57-60 Том II).

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 07 червня 2016 року касаційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області задоволено частково, постанову Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 квітня 2015 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 16 червня 2015 року у даній справі - скасовано, а справу направлено на новий судовий розгляд до Окружного адміністративного суду міста Києва (а.с. 109-112 Том II).

Направляючи справу на новий розгляд до суду першої інстанції, Вищий адміністративний суд України виходив з того, що відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема щодо компетенції контролюючих органів, повноважень і обов'язків їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, урегульовані ПК України. Висновки, викладені в акті перевірки, є відображенням дій податкових інспекторів та не породжують правових наслідків для платника податків і, відповідно, такий акт не порушує прав останнього. Дії контролюючого органу щодо внесення до Інтегрованої системи змін показників податкової звітності суб'єктів господарювання в частині податкового кредиту та податкових зобов'язань на підставі акта перевірки без прийняття податкових повідомлень-рішень не породжують правових наслідків для платників податків та не порушують їхні права, оскільки розміщена в цій системі інформація є службовою та використовується податковими органами для обробки зібраної інформації в автоматичному режимі (використовується для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань) з метою здійснення податкового контролю. Вказане узгоджується з позицією Верховного Суду України висловленою у постановах від 03 та 04 листопада 2015 року (справи №№ 21-99а15, 21-2261а15 відповідно).

Таким чином, Вищий адміністративний суд України підсумував, що висновки податкового органу, викладені в акті перевірки, є судженням податкового органу, які не породжують правових наслідків для платника податків. Права такого платника можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкових повідомлень-рішень, які можуть бути оскаржені в судовому порядку.

Після направлення справи на новий розгляд, рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року у задоволенні адміністративного позову - відмовлено.

В апеляційній скарзі, позивач, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, просить суд скасувати постанову та прийняти нову, якою адміністративний позов задовольнити.

Зокрема, апелянт посилався на те, що судом першої інстанції неправильно застосовано положення ст. 71, пп. 72.1.1. п.72.1 ст. 72, п.74.1 ст. 74 ПК України.

Звертає увагу, що Актом перевірки «встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 11 150 450 грн 58 коп., в т.ч. за квітень 2014 року на суму 11 150 450 грн 58 коп. по взаємовідносинах з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» та завищення суми податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинах з ПАТ «Укртатнафта».

Згідно цього висновку, контролюючим органом встановлено як заниження податкових зобов'язань в частині формування податкового кредиту за господарськими операціями з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», так і завищення суми податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинах з ПАТ «Укртатнафта».

Однак, сума завищення податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинах з ПАТ «Укртатнафта» контролюючим органом у висновках Акту перевірки не вказана, незважаючи на те, що виявлені порушення податкового та іншого законодавства, повинні відображатись у гривнях у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками та податковими періодами у межах періоду, що перевіряється відповідно до п.6.2. розділу II Порядку оформлення результатів документальних перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого Наказом ДПА України від 22.12.2010 №984 (далі по тексту - Порядок №984) (чинного на момент проведення перевірки).

Разом з тим, на думку апелянта, оскільки податкове повідомлення-рішення не виносилось та були відсутні підстави для його винесення, як зазначає про це контролюючий орган, це дає підстави вважати, що сума завищення податкових зобов'язань рівна сумі заниження податкових зобов'язань, але цей факт не відповідає дійсності.

Так, в описовій частині Акту перевірки (стор. 10) вказано, що сума податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ПАТ «Укртатнафта» становить суму 11 196 023 грн 98 коп., а саме: «зазначені податкові накладні занесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, сума податку на додану вартість в розмірі 11 196 023 грн 98 коп. включена до складу податкового зобов'язання в декларації з ПДВ за червень 2014 року платника податків».

Тобто, сума податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ПАТ «Укртатнафта» не є рівною сумі податкових зобов'язань за взаємовідносинами з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», і якщо, за висновком контролюючого органу мали місце порушення податкового законодаства, то різниця мала б складати від'ємну суму 45 573 грн 40 коп., і саме такий розмір податкових зобов'язань мав би бути визначений контролюючим органом в податковому повідомленні-рішенні.

Однак, контролюючий орган не виніс податкове повідомлення-рішення, а здійснив коригування показників податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість в автоматизованій системі «Податковий блок», зокрема у підсистемі «Аналітична система». Такі діяння контролюючого органу платник податків розцінює як дії, що направлені на створення штучних перешкод позивачу в можливості оскаржити результати перевірки.

У відзиві на апеляційну скаргу відповідачем зазначено, що податкове повідомлення-рішення за результатами складеного Акту перевірки 25 листопада 2014 року №6979/16-01-22-02-10/403739509 не виносилось, у зв'язку з відсутністю підстав для його винесення.

При цьому, згідно постанов Верховного Суду України у справах №21-511а14 та 21-99а15 включення суб'єктом владних повноважень до бази даних інформації про перевірку не створює жодних перешкод для діяльності платника податку.

Виходячи із системного тлумачення статей 71, 72, 74 Податкового кодексу України, на думку Верховного Суду України, для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла за результатами податкового контролю і не може бути виключена з баз даних, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

Відтак, висновки у зазначеному Акті є відображенням дій податкових інспекторів, не породжують правових наслідків для платника податків і відповідно такий акт не порушує прав останнього.

Перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, Державною податковою інспекцією у м. Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створенням юридичної особи від 24.12.1997 по взаємовідносинам з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» за квітень, червень 2014 року, за результатом якої складено акт від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509 (а.с. 11-30 Том I).

З Акту перевірки вбачається, що перевіркою встановлено порушення п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України в результаті чого встановлено завищення суми податкового кредиту на суму 11 150 450 грн 58 коп. та завищення суми податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинам з ПАТ «Укрнафта».

На підставі Акта перевірки податковим органом внесено в електронні автоматизовані системи співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту в розрізі контрагентів коригування самостійно задекларованих показників податкової звітності.

Вважаючи порушенням своїх прав з боку відповідача та з метою їх відновлення позивач звернувся за захистом до суду.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції виходив з того, що дії контролюючого органу щодо внесення до баз даних інформації, отриманої внаслідок проведення податкової перевірки, у тому числі й складеного за її результатами акту, є лише службовою діяльністю працівників податкового органу на виконання своїх професійних обов'язків зі збирання доказової інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій, якщо дії зі здійснення такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку. Зазначені дії самі собою не створюють для платника податків жодних правових наслідків у вигляді зміни або припинення його прав та не породжують для нього обов'язкових юридичних наслідків.

На думку колегії суддів позиція суду першої інстанції є вірною з огляду на наступне.

У пункті 61.1 статті 61 Податкового кодексу України визначено, що податковий контроль - це система заходів, що вживаються контролюючими органами з метою контролю правильності нарахування, повноти і своєчасності сплати податків і зборів, а також дотримання законодавства з питань регулювання обігу готівки, проведення розрахункових та касових операцій, патентування, ліцензування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи.

Способом здійснення такого контролю, є зокрема, інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів у відповідності до пп. 62.1.2 пункту 62.1 статті 62 ПК України.

Підпунктом 62.1.3 пункту 6.2.1 статті 62 Податкового кодексу України передбачено, що податковий контроль здійснюється шляхом: перевірок та звірок відповідно до вимог цього Кодексу, а також перевірок щодо дотримання законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, у порядку, встановленому законами України, що регулюють відповідну сферу правовідносин.

Відповідно до статті 71 ПК України інформаційно-аналітичне забезпечення діяльності контролюючих органів - це комплекс заходів щодо збору, опрацювання та використання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій.

Згідно з приписами підпункту 72.1.1 пункту 72.1 статті 72 ПК України для інформаційно-аналітичного забезпечення діяльності контролюючого органу використовується інформація, що надійшла, зокрема: від платників податків та податкових агентів, що міститься в податкових деклараціях, розрахунках, інших звітних документах; що міститься у наданих великими платниками податків в електронній формі копіях документів з обліку доходів, витрат та інших показників, пов'язаних із визначенням об'єктів оподаткування (податкових зобов'язань), первинних документах, які ведуться в електронній формі, регістрах бухгалтерського обліку, фінансовій звітності, інших документах, пов'язаних з обчисленням та сплатою податків і зборів; про фінансово-господарські операції платників податків.

За правилами пункту 75.1 статті 75 ПК України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

У відповідності до пункту 86.1 статті 86 ПК України результати перевірок оформляються у формі акта або довідки, які підписуються посадовими особами контролюючого органу та платниками податків або їх законними представниками (у разі наявності). У разі встановлення під час перевірки порушень складається акт. Якщо такі порушення відсутні, складається довідка.

Акт (довідка), складений за результатами перевірки та підписаний посадовими особами, які проводили перевірку у строки, визначені цим Кодексом, надається платнику податків або його законному представнику, який зобов'язаний його підписати.

У разі незгоди платника податків з висновками акта такий платник зобов'язаний підписати такий акт перевірки із зауваженнями, які він має право надати разом з підписаним примірником акта або окремо у строки, передбачені цим Кодексом.

Відповідно до пункту 86.10 статті 86 ПК України в Акті перевірки зазначаються як факти заниження, так і факти завищення податкових зобов'язань платника.

Згідно пункту 74.1 статті 74 Податкового кодексу України податкова інформація, зібрана відповідно до цього Кодексу, може зберігатися та опрацьовуватися в інформаційних базах контролюючих органів або безпосередньо посадовими (службовими) особами контролюючих органів. Перелік інформаційних баз, а також форми і методи опрацювання інформації визначаються центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику.

Зібрана податкова інформація та результати її опрацювання використовуються для виконання покладених на контролюючі органи функцій та завдань (пункт 74.2 статті 74 Податкового кодексу України).

З матеріалів справи вбачається, що Державною податковою інспекцією у місті Полтаві Головного управління Міндоходів у Полтавській області проведено документальну позапланову невиїзну перевірку НГВУ «Полтаванафтогаз» ПАТ «Укрнафта», відповідальний за утримання та внесення податків до бюджету під час виконання договору №999/97 «Про спільну інвестиційну і виробничу діяльність, не пов'язану із створення юридичної особи від 24 грудня 1997 року по взаємовідносинам з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум», за квітень та червень 2014 року, за результатом якої складено акт від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509 (далі - Акт перевірки) (а.с. 11-30 Том I).

Однак, за наслідками проведення такої перевірки, податкові повідомлення-рішення не складались, проте внесено зміни до автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» шляхом коригування задекларованих товариством податкових зобов'язань та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Так, з висновків Акту перевірки вбачається встановлення порушень, передбачених п. 187.1 ст. 187, п. 198.1, п. 198.2, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198, п.201.1 ст. 201 Податкового кодексу України, а саме завищення суми податкового кредиту на суму 11 150 450 грн 58 коп. за квітень 2014 року по взаємовідносинам з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум» та завищення суми податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинам з ПАТ «Укрнафта».

При цьому, колегія суддів вважає, що висновки податкового органу, викладені в такому Акті перевірки є відображенням дій працівників податкових органів, які не породжують правових наслідків для платника податків.

Права такого платника податків можуть бути порушені податковим органом внаслідок прийняття за результатами перевірки податкового повідомлення-рішення.

Включення відповідачем до бази даних інформації, отриманої в результаті перевірки не створює жодних перешкод для господарської діяльності такого платника податків.

Крім того, згідно правової позиції, висловленої у судових рішеннях Верховним Судом України від 09 грудня 2014 року (справа №21-511а14), від 02 грудня 2015 року (справа №21-5180а15), від 04.11.2015 (справа №21-1654а15), інформація, яка надійшла за результатами податкового контролю, не може бути виключена з баз даних, якщо дії по здійсненню такого контролю не визнані протиправними в установленому порядку.

У справі, що розглядається дії контролюючого органу з проведення перевірки не визнані протиправними, а тому відсутні підстави для виключення з автоматизованої інформаційної системи «Податковий блок» інформації, внесеної на підставі Акту перевірки.

Разом з тим, колегія суддів звертає увагу на висновки Акту перевірки з яких вбачається, що сума завищення податкового зобов'язання за червень 2014 року по взаємовідносинам з ПАТ «Укртатнафта» в сумарному розмірі відповідачем не вказана, проте згідно з Порядком №984, виявлені порушення повинні відображатись у гривні у розрізі податків та зборів з розбивкою за роками і податковими періодами.

Крім того, у вказаному висновку відображено завищення суми податкового кредиту на суму 11 150 450 грн 58 коп. за квітень 2015 року по взаємовідносинам з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум».

Водночас, в описовій частині Акту перевірки зазначено, що сума податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ «Укртатнафта» становить 11 196 023 грн 98 коп., а саме: «зазначені податкові накладні занесені до реєстру отриманих та виданих податкових накладних, сума податку на додану вартість в розмірі 11 196 023 грн 98 коп. включена до складу податкового зобов'язання в декларації з ПДВ за червень 2014 року платника податків за Договором №999/97 від 24.12.1997».

Таким чином, з Акту перевірки вбачається, що сума податкових зобов'язань по взаємовідносинам з ПАТ «Укртатнафта» не є рівною податковим зобов'язанням по взаємовідносинах з ТОВ «Київ Ліквід Петролеум». Водночас, відповідач зазначає в Акті, що має місце порушення податкового законодавства, то в такому випадку різниця мала б складати від'ємну суму 45 573 грн 40 коп. і саме такий розмір податкових зобов'язань контролюючий орган мав би визначити в податковому повідомленні-рішенні, про що також наголошує позивач в доводах апеляційної скарги, та з чим погоджується і колегія суддів.

За таких обставин, у зв'язку з відсутністю прийнятого податковим органом податкового повідомлення-рішення Акт перевірки від 25.11.2014 №6979/16-01-22-02-10/403739509 не є підтвердженням вчинених позивачем порушень.

При цьому, колегія суддів звертає увагу на висновки, викладені в постанові Верховного Суду №804/12909/14 від 24.04.2018, згідно з якими «враховуючи, що висновки, викладені в акті перевірки від 31.07.2014 №745/22.02/33179163, є відображенням дій посадових осіб контролюючого органу та не відповідають критерію юридичної значимості, не створюють для платника жодних правових наслідків у вигляді виникнення, зміни або припинення його прав та не породжують для нього будь-яких обов'язків то відповідно включення суб'єктом владних повноважень до електронної бази даних інформації про таку перевірку також не створює жодних перешкод для діяльності платника податку».

Таким чином, суд першої інстанції вирішуючи справу по суті, дійшов правильного висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог ПАТ «Укрнафта», оскільки висновки, викладені в акті перевірки без винесення на його підставі рішення контролюючого органу є відображенням дій працівників податкових органів зі збирання інформації щодо наявності чи відсутності документального підтвердження відповідних операцій та не породжують правових наслідків для платника податку, і не створюють жодних перешкод для діяльності останнього.

Згідно з частинами першою-третьою ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

З урахуванням встановлених обставин, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, суд апеляційної інстанції підстав для його скасування не вбачає.

За правилами частини першої статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

На підставі вищенаведеного, приймаючи до уваги, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, рішення суду ґрунтується на засадах верховенства права, є законним і обґрунтованим, висновки суду першої інстанції доводами апелянта не спростовані, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для його зміни або скасування.

Керуючись ст.ст. 241, 242, 243, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,-

П О С Т А Н О В И Л А :

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Укрнафта» - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 20 березня 2018 року - без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у строк визначений ст. 329 КАС України.

Суддя-доповідач: Н.М. Троян

Судді: Н.П. Бужак,

Л.О. Костюк

Повний текст виготовлено: 18 червня 2018 року.