Рішення № 74725466, 06.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 червня 2018 року № 810/345/18

Київський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Василенко Г.Ю.,

за участю секретаря судового засідання Медвідь Х.І.,

за участю:

позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Федотової К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом фізичної особи підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області про визнання протиправним та скасування рішення,

в с т а н о в и в:

До Київського окружного адміністративного суду звернулась Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області, в якому просить суд:

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2018 форми "С" № 0000054001, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 10000,00 грн.;

- визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02.01.2018 форми "С" № 0000064001, згідно з яким до позивача застосовано фінансові санкції у вигляді штрафу в сумі 17000,00 грн.

Ухвалою суду від 26 січня 2018 року провадження у справі відкрито та призначено справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження.

Позивач в судових засіданнях підтримала позовні вимоги. В обґрунтування позовних вимог зазначила, що висновки посадових осіб податкового органу про продаж алкогольних напоїв за цінами нижчими від максимальних роздрібних цін на такі вироби та зберігання алкогольних напоїв з простроченим терміном придатності та маркованих недійсною маркою акцизного податку не можуть братися до уваги з огляду на те, що посадові особи контролюючого органу не надали належним чином оформлену копію наказу на проведення перевірки, у них було відсутнє направлення на проведення перевірки, а придбання, посадовими особами контролюючого органу, алкогольного напою було здійснене після початку перевірки. Також, на думку позивача, у контролюючого органу не було жодної підстави, передбаченої Податковим кодексом України для проведення фактичної перевірки її магазину. Таким чином, на думку позивача, податкові повідомлення-рішення є протиправними і підлягає скасуванню.

Відповідач позову не визнав, в обґрунтування заперечень проти позову зазначив, що рішення про застосування до позивача фінансових санкцій є правомірними, підстави для їх скасування відсутні. У судовому засіданні представник відповідача просив суд у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення та доводи сторін, перевіривши матеріали справи, суд приходить до наступного.

ОСОБА_1 має статус фізичної особи - підприємця, зареєстрована 11.09.1996 (запис в ЄДР № НОМЕР_1), як платник податків перебуває на обліку у Баришівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

15 грудня 2017 року посадовими особами Головного управління ДФС у Київській області проведено фактичну перевірку позивача з питань дотримання вимог, встановлених законодавством України, у сфері виробництва і обігу підакцизної продукції. Перевірка здійснювалась у магазині позивача, розташованому за адресою: АДРЕСА_1 (акт перевірки від 15.12.2017 № 711/10-36-40/2472401703).

Під час перевірки посадові особи контролюючого органу виявили факт реалізації пляшки алкогольного напою міцний "Тростиновий" (Блек Джек), ємністю 0,7 л., міцністю 40 % об., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" (дата розливу 29.08.2015) по ціні 82,50 грн. (мінімальна роздрібна ціна на такий алкогольний напій 111,37 грн.). Факт реалізації алкогольного напою підтверджується фіскальним чеком №0000002319 від 15.12.2017.

Крім того, посадові особами контролюючого органу виявили, факт реалізації пляшки алкогольного напою міцний "Тростиновий" (Блек Джек), ємністю 0,7 л., міцністю 40 % об., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" по ціні 82,50 грн., термін зберігання 24 місяці, дата виготовлення 29.08.2015, яка маркована маркою акцизного податку 04ААБФ 125855,0/15,19,748 грн. Відповідно до наявного маркування на пляшці алкогольний напій є з простроченим терміном придатності для споживання, а також маркований недійсною (попереднього зразка) маркою акцизного податку.

За результатами перевірки Головним управлінням ДФС у Київській області на підставі підпункту 54.3.3 пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України та абзацу 14 та 16 частини 2 статті 17 Закону України від 19.12.1995 № 481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 02.01.2018 № 0000054001, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 10000,00 грн. за реалізацію алкогольного напою за цінами нижчими від мінімальних роздрібних цін на такий виріб;

- від 02.01.2018 № 0000064001, згідно з яким до позивача застосовані штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка.

Не погоджуючись з прийнятими податковими повідомленнями-рішеннями, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Відносно тверджень позивача про те, що посадові особи контролюючого органу не надали належним чином оформлення копію наказу та направлення на проведення перевірки, судом встановлено, що перевірка проводилась посадовими особами контролюючого органу на підставі наказу Головного управління ДФС у Київській області від 30.11.2015 № 2192 "Про проведення фактичних перевірок", згідно з направленнями на перевірку від 12.12.2015 № 1478 та № 1479. На останній сторінці акту перевірки від 15.12.2017 № 711/10-36-40/2472401703 міститься підпис ОСОБА_1 про те, що вона ознайомлена з актом та отримала один його примірник з дописом "але не згодна". Також в матеріалах справи наявна копія акту про відмову від підпису у направленні на перевірку від 15.12.2017 № 002255, в якому міститься підпис ОСОБА_1.

Основні засади державної політики у сфері виробництва, експорту, імпорту, оптової і роздрібної торгівлі спиртом етиловим, коньячним і плодовим, спиртом етиловим ректифікованим виноградним, спиртом етиловим ректифікованим плодовим, спиртом-сирцем виноградним, спиртом-сирцем плодовим, алкогольними напоями та тютюновими виробами, забезпечення їх високої якості та захисту здоров'я громадян, а також посилення боротьби з незаконним виробництвом та обігом алкогольних напоїв і тютюнових виробів на території України визначено Законом України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" (далі - Закон № 481/95-ВР).

Щодо здійснення роздрібної торгівлі алкогольними напоями за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною десятою статті 18 вказаного Закону Кабінету Міністрів України надано право встановлювати мінімальні оптово-відпускні та роздрібні ціни на алкогольні напої.

Мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни на окремі види алкогольних напоїв встановлені постановою Кабінету Міністрів України від 30.10.2008 № 957 "Про встановлення розміру мінімальних оптово-відпускних і роздрібних цін на окремі види алкогольних напоїв".

В силу положень вказаної Постанови мінімальні оптово-відпускні і роздрібні ціни під час реалізації (продажу) горілки та лікеро-горілчаних виробів, інших визначаються як добуток відповідних затверджених мінімальних цін, міцності за об'ємом (у відсотках) і місткості тари (у літрах), поділений на 100 відсотків. Таким чином, розмір мінімальної роздрібної ціни на алкогольний напій міцний об'ємом 0,7 л. 40% об. становить 111,37 грн. (397,76 х 0,7 х 0,4).

Як вже зазначалось судом та підтверджено матеріалами справи (копією фіскального чеку), перевіркою встановлено, що позивач здійснював реалізацію алкогольного напою міцний "Тростиновий" (Блек Джек), ємністю 0,7 л., міцністю 40 % об., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" за ціною 82,50 грн. Крім того, позивач в судовому засіданні пояснила, що можливо така ціна була встановлена помилково і відносилась до пляшки об'ємом 0,5 л.

Згідно з пунктом 5 постанови Кабінету Міністрів України від 02.06.2003 №790 "Про затвердження Порядку застосування фінансових санкцій, передбачених статтею 17 Закону України "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" підставою для прийняття рішення про застосування фінансових санкцій є акт перевірки додержання суб'єктом підприємницької діяльності встановлених законодавством вимог, обов'язкових для виконання під час здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, складений органом, що видав ліцензію, у якому зазначається зміст порушення і конкретні порушені норми законодавства.

В силу положень абзацу чотирнадцятого статті 17 Закону України від 19.12.1995 №481/95-ВР "Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі здійснення роздрібної торгівлі коньяком, алкогольними напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні або роздрібні ціни на такі напої до суб'єктів господарювання застосовуються фінансові санкції у вигляді штрафу у розмірі 100 відсотків вартості отриманої партії товару, розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або роздрібних цін, але не менше 10000 гривень.

Як убачається з матеріалів справи, розмір фінансової санкції, застосованої до позивача, визначено податковим органом у сумі 10000,00 гривень, що дорівнює мінімальному розміру санкції.

Суд не бере до уваги твердження позивача про протиправність висновків податкового органу, зазначених в акті перевірки, стосовно реалізації ним алкогольного напою міцний за цінами нижчими від встановлених, оскільки придбання зазначеного алкогольного напою, посадовими особами було здійснене після початку проведення перевірки, з огляду на те, що вказане твердження не ґрунтується на нормах чинного законодавства.

Таким чином, рішення відповідачем було винесено з дотриманням компетенції, меж відповідальності згідно чинного законодавства, а тому, в цій частині, позов задоволенню не підлягає.

Щодо встановленого порушення за реалізацію алкогольних напоїв без марок акцизного податку встановленого зразка, суд зазначає наступне.

В силу положень статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" алкогольні та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну позначаються марками акцизного збору в порядку визначеному законодавством.

Відповідно до абзацу 4 частини 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" у разі зміни зразка марок акцизного податку вже закуплені марки попереднього зразка застосовуються у виробництві алкогольних напоїв та тютюнових виробів до їх повного використання, а марковані такими марками алкогольні напої та тютюнові вироби знаходяться в обігу до їх повної реалізації в межах терміну придатності для споживання.

Податковий орган, вказуючи на порушення вищенаведеної норми, вважає, що алкогольні напої, які марковані марками акцизного податку попереднього зразка та знаходяться в реалізації поза межами придатності для вживання алкогольних напоїв, є немаркованими.

Стаття 226 Податкового кодексу України регулює відносини, пов'язані з виготовленням, зберіганням, реалізацією марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів.

Згідно з пунктом 226.2. статті 226 Податкового кодексу України наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати податку та легальності ввезення товарів.

Пункт 226.3. статті 226 Податкового кодексу України передбачає, що виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів здійснюються відповідно до положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України.

Пунктами 226.6-226.7 статті 226 Податкового кодексу України визначено, що маркуванню підлягають усі алкогольні напої з вмістом спирту етилового понад 8,5 відсотка об'ємних одиниць. Маркування вироблених в Україні алкогольних напоїв із вмістом спирту етилового від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць не здійснюється. Кожна марка акцизного податку на алкогольні напої повинна мати окремий номер та позначення про суму сплаченого акцизного податку за одиницю маркованої продукції, місяць і рік випуску марки.

Згідно з пунктом 226.9 статті 226 Податкового кодексу України вважаються такими, що немарковані:

- алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками акцизного податку;

- алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з відхиленням від вимог положення, затвердженого Кабінетом Міністрів України, відповідно до якого здійснюються виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції;

- алкогольні напої з марками акцизного податку, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Нормами пункту 228.2 статті 228 Податкового кодексу України встановлено, що контроль за наявністю марок акцизного податку на пляшках (упаковках) алкогольних напоїв і на пачках (упаковках) тютюнових виробів під час їх транспортування, зберігання та продажу, а також у разі ввезення таких товарів на митну територію України здійснюють відповідні контролюючі органи.

Згідно статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів", порушення якої і встановлено під час перевірки, передбачено, що алкогольні напої та тютюнові вироби, які виробляються в Україні, а також такі, що імпортуються в Україну, позначаються марками акцизного податку в порядку, визначеному законодавством.

Таким порядком є Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затверджене постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251.

Згідно з пунктом 19 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 слідує, що наявність наклеєної в установленому порядку марки акцизного податку встановленого зразка на пляшці (упаковці) алкогольного напою та пачці (упаковці) тютюнового виробу є однією з умов для ввезення на митну територію України і продажу таких товарів споживачам, а також підтвердженням сплати акцизного податку та легальності ввезення товарів.

Відповідно до пункту 20 Положення про виготовлення, зберігання, продаж марок акцизного податку та маркування алкогольних напоїв і тютюнових виробів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2010 № 1251 вважаються такими, що немарковані алкогольні напої та тютюнові вироби з підробленими марками; алкогольні напої та тютюнові вироби, марковані з порушенням вимог цього Положення, та/або марками, що не видавалися безпосередньо виробнику або імпортеру зазначеної продукції алкогольні напої з марками, на яких зазначення суми акцизного податку, сплаченого за одиницю маркованої продукції, не відповідає сумі, визначеній з урахуванням чинних на дату розливу продукції ставок акцизного податку, міцності продукції та місткості тари.

Суд зазначає, що віднесення алкогольного напою, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, який знаходиться в обігу з порушенням терміну придатності для споживання не свідчить про те, що такий продукт є немаркованим маркою акцизного податку.

З аналізу вищенаведених положень убачається, що в разі закінчення терміну придатності продукту, маркованого маркою акцизного податку попереднього зразка, така продукція не відповідає критеріям, передбаченим абзацем 5 пункту 20 Положення № 1251 щодо немаркованих товарів, а тому визнання такої продукції немаркованою є безпідставним.

Відповідно до пункту 24 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, нормативними документами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів, нормативних документів та умовам договору.

Відповідно до абзацу 3 частини 3 статті 7 Закону України "Про захист прав споживачів" продаж товарів, на яких строк придатності не зазначено або зазначено з порушенням вимог нормативних документів, а також товарів, строк придатності яких минув, забороняється.

Наказом Міністерства економічного розвитку і торгівлі України № 310 від 07.03.2012, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 11 травня 2012 року за № 743/21056, затверджено Порядок проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг.

Відповідно до пункту 1.1 даного Порядку цей Порядок визначає механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державної інспекції України з питань захисту прав споживачів (далі - Держспоживінспекція України) та її територіальних органів за додержанням законодавства про захист прав споживачів суб'єктами господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства (далі - суб'єкти господарювання), крім Держспоживінспекції в Автономній Республіці Крим.

Відповідно до абзацу 4 підпункту 4.1.2 пункту 4.1 Розділу IV даного Порядку за результатами перевірки відповідно до виявлених порушень посадовими особами, які проводили перевірку, приймаються рішення про заборону реалізації продукції в разі коли строк придатності додержання яких відповідно до законодавства є обов'язковим, чи коли такий строк закінчився.

Таким чином, реалізація алкогольних напоїв, маркованих марками акцизного податку попереднього зразка, строк придатності яких минув, є порушенням вимог Закону України "Про захист прав споживачів", контроль за додержанням якого, зокрема, контроль щодо реалізації продукції в межах строку придатності покладено на Держспоживінспекцію України та її територіальні органи.

Отже, як убачається із вищевикладеного, порушення пункту 4 статті 11 Закону України "Про державне регулювання виробництва та обігу спирту етилового, коньячного та плодового, алкогольних напоїв та тютюнових виробів" під час реалізації пляшки алкогольного напою міцний із простроченим терміном придатності, що зазначено в акті перевірки - відсутні.

Крім того, суд зазначає, що в ході судового розгляду справи, позивачем було заявлено клопотання про витребування від контролюючого органу пляшки алкогольного напою міцний "Тростиновий" (Блек Джек), ємністю 0,7 л., міцністю 40 % об., виробництва ТОВ "Сімферопольський вино-коньячний завод" (дата розливу 29.08.2015) для її дослідження в залі суду з метою встановлення ознак зазначених в акті перевірки, однак представник відповідача повідомив суду, що посадовими особами податкового органу вказана пляшка була розбита.

Таким чином, на підставі викладеного, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 02.01.2018 № 0000064001, яким до позивача було застосовано штрафні (фінансові) санкції у сумі 17000,00 грн. за зберігання алкогольного напою без марок акцизного податку встановленого зразка є протиправним та підлягає скасуванню.

Згідно з частиною першою статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Положеннями частини 1 статті 73 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування.

Відповідно до частини 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

З урахуванням наведеного суд вважає, що адміністративний позов підлягає задоволенню частково.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

При частковому задоволенні позову судові витрати покладаються на обидві сторони пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись статтями 9, 14, 73, 74, 75, 76, 77, 78, 90, 143, 242- 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

в и р і ш и в:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 02 січня 2018 року № 0000064001, що прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Київській області.

Стягнути на користь фізичної особи підприємця ОСОБА_1 сплачений судовий збір у сумі 1762 (одна тисяча сімсот шістдесят дві) грн. за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Державної фіскальної служби у Київській області.

В задоволенні решти позовних вимог - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Василенко Г.Ю.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 15 червня 2018 р.