Рішення № 74725409, 15.06.2018, Івано-Франківський окружний адміністративний суд

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"15" червня 2018 р. справа № 809/579/18

м. Івано-Франківськ

Суддя Івано-Франківського окружного адміністративного суду Шумей М.В., розглянувши у письмовому провадженні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Калуської міської ради Івано-Франківської області про визнання незаконним та скасування №999 від 27.07.2017, зобов"язання до вчинення дій, -

ВСТАНОВИВ:

30.03.2018 ОСОБА_1 звернувся до суду із адміністративним позовом до Калуської міської ради Івано-Франківської області в якому просить: визнати незаконним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії сьомого демократичного скликання Калуської міської ради №999 від 27.07.22017 в частині відмови ОСОБА_1, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулиці Окружій в м.Калуші, бокс "В", площею 0,0030 га для гаражного будівництва; зобов"язати відповідача повторно розглянути на сесії звернення позивача., про виділення ОСОБА_1, в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки на вулиці Окружій в м.Калуші, бокс "В", площею 0,0030 га для будівництва гаражу та прийняти по рішення по суті звернення.

В обгрунтування позовних вимог зазначив, що Рішенням Калуської міської ради №999 від 27.07.2017 позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на вулулиці Окружна в м. Калуші, бокс "В", площею 0,0030 га для гаражного будівництва. Підставою відмови було вказано: "надання земельних ділянок учасникам АТО попередньо розглядає і погоджує громадська комісія учасників АТО". В даному проекті рішення, таке погодження відсутнє". Вважає таке рішення незаконним. Просить задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 відкрито провадження у даній справі за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідач правом на подання відзиву на позовну заяву не скористався. У відповідності до частини 4 статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України неподання суб"єктом владних повноважень відзвизу на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову.

Ухвала Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 направлялася позивачу за адресою зазначеною ним у позовній заяві. Однак кориспонденція яка направлялася позивачу повернулася на адресу суду з відміткою Укрпошти "за закінченням встановленого строку зберігання", а саме: 12.04.2018 повернулася до суду ухвала від 02.04.2018 (а.с.22).

Відповідно до частини 1 статті 131 Кодексу адміністративного судочинства України учасники судового процесу зобов'язані під час провадження у справі повідомляти суд про зміну місця проживання (перебування, знаходження), роботи, служби. У разі неповідомлення про зміну адреси повістка надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв'язку в порядку, визначеному статтею 129 цього Кодексу, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

Розглянувши у відповідності до вимог статті 262 Кодексу адміністративного судочинства України справу за правилами спрощеного позовного провадження, дослідивши в сукупності письмові докази, наявні в матеріалах справи, судом встановлено наступне.

ОСОБА_1, відповідно до статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту" є учасником бойових дій, на підтвердження чого, в матеріалах справи міститься посвідчення НОМЕР_1 від 25.04.2016.

27.06.2017 позивач звернувся до Калуської міської ради та подав заяву на ім"я міського голови м. Калуша з клопотанням про виділення ОСОБА_1, в межах норм безоплатної приватизації земельну ділянку на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для будівництва гаражу. До вказаної заяви позивачем були подані графічні матеріали, в яких зазначається місце розташування ділянки, копія паспорта та ідентифікаційного коду, копія посвідчення учасника бойових дій.

Із матеріалів справи вбачається, що 19.10.2017 позивач отримав копію витягу з протоколу засідання двадцять восьмої сесії демократичного скликання Калуської міської ради від 27.07.2017, яким позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки по вулиці Окружна в м. Калуш, бокс "В" площею 0,0030 га для гаражного будівництва з підстави, що проект рішення не був погоджений громадською комісією АТО.

20.12.2017 позивач повторно подав заяву до відповідача, в якій зазначив, що фактично більше 18-ти років користується даною земельною ділянкою, оскільки на ній розміщений його металевий гараж, а також додав заяву від сусідів власників гаражів по вул.Окружна в м.Калуші, що підтверджують факт користування позивачем даною земельною ділянкою.

Листом від 12.01.2018 №П-2675 Виконавчим комітетом Калуської міської ради позивачу надано відповідь, в якій зазначалося, що Калуською міською радою було прийнято рішення від 27.07.2017 №999 "Про відмову у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва гр. ОСОБА_1". Також вказано, що рада не має права виносити рішення, що суперечать раніше прийнятим рішенням Ради індивідуальної дії, зокрема у випадку відмовного рішення ради індивідуального характеру, відповідне питання може бути винесено на розгляд Ради після скасування попереднього відмовного рішення Ради в судовому порядку.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач звернувся до суду за захистом свого порушеного права.

Пунктом 14 статті 12 Закону України "Про статус ветеранів війни гарантії їх соціального захисту", визначено, що учасникам бойових дій надається пільга-першочергове відведення земельних ділянок для індивідуального житлового будівництва, садівництва і городництва.

Відповідно до частини 1 статті 116 Земельного кодексу України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Згідно частини 1 статті 118 Земельного кодексу України, громадянин, зацікавлений у приватизації земельної ділянки, яка перебуває у його користуванні, подає заяву до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу.

Відповідно до частини 4 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган місцевого самоврядування або орган виконавчої влади в місячний термін розглядає клопотання і надає дозвіл підприємствам, установам та організаціям на розробку проекту приватизації земель.

Частина 6 статті 118 Земельного кодексу України, передбачає, що громадяни, зацікавлені в одержанні безоплатно у власність земельної ділянки із земель державної або комунальної власності для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибної ділянки), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів у межах норм безоплатної приватизації, подають клопотання до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу. У клопотанні зазначаються цільове призначення земельної ділянки та її орієнтовні розміри. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування земельної ділянки, погодження землекористувача (у разі вилучення земельної ділянки, що перебуває у користуванні інших осіб) та документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі (у разі надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства).

Такими органами відповідно до статті 122 Земельного кодексу України є : сільські , селищні міські ради, районні державні адміністрації, обласні державні адміністрації, Київська міська державна адміністрація. Названі органи надають земельні ділянки у межах своїх територій.

У матеріалах справи міститься витяг з протоколу засідання міської ради (двадцять восьма сесія сьомого демократичного скликання) від 27.07.2017 року про надання дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва гр. ОСОБА_1, з якого вбачається, позивачу відмовлено у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва, оскільки надання земельних ділянок учасникам АТО попередньо розглядає і погоджує громадська комісія учасників АТО. В даному проекті рішення таке погодження відсутнє.

Відповідно до абзацу першого пункту 7 статті 118 Земельного кодексу України, відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування, який передає земельні ділянки державної чи комунальної власності у власність відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, розглядає клопотання у місячний строк і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування об'єкта вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, генеральних планів населених пунктів та іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування територій населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Згідно частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Враховуючи, що відповідач, не дотримався вимог Земельного кодексу України, дане рішення не може відповідати приписам частини 2 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, а тому позовні вимоги про визнання протиправною та скасування рішення двадцять восьмої сесії сьомого демократичного скликання Калуської міської ради №999 від 27.07.2017, в частині відмови позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для гаражного будівництва - є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Що стосується вимоги позивача Зобов"язати Калуську міську раду Івано-Франківської області повторно розглянути на сесії звернення ОСОБА_1, про виділення йому в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для гаражного будівництва та прийняти рішення по суті звернення, суд зазначає наступне.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Проте Калуська міська рада Івано-Франківської області протиправно відмовила позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для гаражного будівництва.

При цьому відповідач, мотивуючи відмову, посилається на підстави, не передбачені Земельним кодексом України чи іншими законодавчими актами.

У даному випадку у відповідача є обов"язок надати дозвіл позивачу на розроблення проекту землеустрою чи відмовити у наданні такого дозволу, але на законних підставах.

Тому суд вважає необхідним зобов"язати Калуську міську раду Івано-Франківської області повторно розглянути на сесії звернення ОСОБА_1, про виділення йому в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для гаражного будівництва та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Вказане узгоджується з правовою позицією Верховного Суду України, який у постанові від 16 вересня 2015 року у справі № 21-1465а15 зазначив, що спосіб відновлення порушеного права має бути ефективним та таким, який виключає подальші протиправні рішення, дії чи бездіяльність суб'єкта владних повноважень, а у випадку невиконання, або неналежного виконання рішення не виникала б необхідність повторного звернення до суду, а здійснювалося примусове виконання рішення.

На підставі статті 129-1 Конституції України, керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення двадцять восьмої сесії сьомого демократичного скликання Калуської міської ради №999 від 27.07.2017 в частині відмови ОСОБА_1, у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для гаражного будівництва.

Зобов"язати Калуську міську раду Івано-Франківської області повторно розглянути на сесії звернення ОСОБА_1, про виділення йому в межах норм безоплатної приватизації земельної ділянки на АДРЕСА_1, площею 0,0030 га для гаражного будівництва та прийняти рішення відповідно до чинного законодавства.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. Відповідно до статтей 255, 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції або через Івано-Франківський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення рішення в повному обсязі.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження також може бути поновлений в разі його пропуску з інших поважних причин, крім випадків, визначених частиною другою статті 299 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя Шумей М.В.