Рішення № 74724077, 18.06.2018, Донецький окружний адміністративний суд

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 р. Справа№805/2976/18-а

приміщення суду за адресою: 84122, м.Слов'янськ, вул. Добровольського, 1

Суддя Донецького окружного адміністративного суду Христофоров А.Б. розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про:

- визнання протиправною бездіяльність Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо невиплати пенсії з березня 2018 року.

- скасування розпорядження Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо припинення виплати пенсії по пенсійній справі № 849142;

- зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з березня 2018 року,-

ВСТАНОВИВ:

27.04.2018 року позивач звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовною заявою до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області про визнання протиправною бездіяльність щодо невиплати пенсії, скасування розпорядження та зобов’язання поновити нарахування та виплату пенсії.

В обґрунтування зазначила, що є внутрішньо переміщеною особою, перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області як пенсіонер за віком. На запит про надання відповіді про підстави припинення виплат пенсії, листом та розпорядженням повідомлено, що виплата пенсії зупинена з березня 2018 року, у зв’язку з не проживанням за адресою, вказаною в довідці внутрішньо переміщеної особи. Вважає, що відповідач неправомірно припинив виплату пенсії, оскільки відповідно до статей 19, 24 Конституції України, статей 4, 5, 8, 45, 47, 49 Закону України “Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування”, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, має право на отримання пенсії без будь-яких обмежень зі сторони пенсійного фону, а дії останнього щодо припинення виплат є протиправними.

Відповідачем відзиву на позов не надано, відповідно до частини четвертої статті 159 Кодексу адміністративного судочинства України відповідач попереджений, що неподання суб'єктом владних повноважень відзиву на позов без поважних причин може бути кваліфіковано судом як визнання позову, за таких підстав суд вирішує справу за наявними матеріалами.

Ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 27.04.2018 року позовну заяву було залишено без руху, ухвалою Донецького окружного адміністративного суду від 18.05.2018 року відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження.

Відповідно до вимог пункту 2 частини першої статті 263 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Розглянувши матеріали справи, вирішивши питання, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги, та якими доказами вони підтверджуються, чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження, яку правову норму належить застосувати до цих правовідносин, суд встановив наступне.

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 (РНОКПП НОМЕР_1), громадянка України,є внутрішньо переміщеною особою відповідно до довідки №0000242297 від 19.06.2017 року, перебуває на обліку Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатний здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області є суб’єктом владних повноважень - органом виконавчої влади, який в даних правовідносинах здійснює повноваження, покладені Положенням про Пенсійний фонд України, затвердженим Указом Президента України від 06.04. 2011 року №384/2011 (далі за текстом – Положення №384/2011) та відповідно до статті 43 Кодексу адміністративного судочинства України здатне здійснювати свої адміністративні процесуальні права та обов’язки.

Судом встановлено, що позивач звернувся до пенсійного фонду з заявою про надання відповіді про підстави припинення виплати пенсії (а.с.20).

Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області, листом від 10.04.2018 року повідомило що підставою припинення виплати пенсії є рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам №80 від 15.02.2018 року у зв’язку з тим, що пенсіонер не проживає за адресою, вказаною в довідці внутрішньо переміщеної особи та надано розпорядження.(а.с.21)

Відповідно до розпорядження Голови комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області ОСОБА_1 зупинено виплату пенсії(а.с.22)

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам суд приходить до наступного.

Відповідно до частини першої статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Надане вищевказаною статтею право деталізоване у Законах України від 05.11.1991 року № 1788-XII “Про пенсійне забезпечення” (далі - ОСОБА_2 № 1788-XII) та від 09.07.2003 року № 1058-IV “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” (далі - ОСОБА_2 № 1058-IV), зокрема, у стаття 1 і 8 відповідно.

Названими правовими нормами Законів визначено, що громадяни України мають право на державне пенсійне забезпечення за віком, по інвалідності, у зв'язку з втратою годувальника та в інших випадках, передбачених Законом № 1788-XII. Іноземні громадяни та особи без громадянства, які проживають в Україні, мають право на пенсію на рівні з громадянами України на умовах, передбачених законодавством або міжнародними угодами. Право на отримання пенсій та соціальних послуг із солідарної системи мають: громадяни України, які застраховані згідно із цим Законом та досягли встановленого Законом № 1058-IV пенсійного віку чи визнані інвалідами в установленому законодавством порядку і мають необхідний для призначення відповідного виду пенсії страховий стаж.

Позивач є громадянином України та у відповідності до частини першої статті 26 Закону № 1058-IV, за наявності відповідного страхового стажу, набула право на отримання пенсії за віком, яка була їй призначена пенсійним фондом, зазначений факт не є спірним у даній справі.

Підстави для припинення виплати пенсії передбачені частиною першою статті 49 Закону № 1058-IV, якими є: виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється: 1) якщо пенсія призначена на підставі документів, що містять недостовірні відомості; 3) у разі смерті пенсіонера; 4) у разі неотримання призначеної пенсії протягом 6 місяців підряд; 5) в інших випадках, передбачених законом.

Зазначений перелік підстав для припинення виплати пенсії розширеному тлумаченню не підлягає.

Судом встановлено, що відповідно до листа від 10.04.2018 року, спірним розпорядженням позивачу зупинена виплата пенсії на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам №80 від 15.02.2018 року, утвореної при Управлінні праці та соціального захисту населення Волноваської райдержадміністрації.

За правилами частини другої статті 49 цього Закону № 1058-IV, поновлення виплати пенсії здійснюється за рішенням територіального органу Пенсійного фонду протягом 10 днів після з'ясування обставин та наявності умов для відновлення її виплати. Виплата пенсії поновлюється в порядку, передбаченому частиною третьою статті 35 та статтею 46 цього Закону.

Пунктом 2.8 “Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 (далі – Порядок №22-1), поновлення виплати пенсії, переведення з одного виду пенсії на інший здійснюються за документами, що є в пенсійній справі та відповідають вимогам законодавства, що діяло на дату призначення пенсії.

Пунктом 2.9 Порядку №22-1, передбачено, що подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” особа, яка звертається за пенсією (незалежно від виду пенсії), повинна пред'явити паспорт (або інший документ, що засвідчує цю особу, місце її проживання (реєстрації) та вік).

Як встановлено судом, виплату пенсії позивачу з березня 2018 року зупинено розпорядженням на підставі Рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщеним особам, оскільки позивач не проживає за адресою, вказаною у довідці внутрішньо переміщеної особи, однак, правові норми для зупинення виплати пенсії взагалі відсутні, а статтею 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” такої підстави для припинення виплати пенсії не визначено.

Отже відповідачем порушено вимоги статті 19 Конституції України та частини першої статті 49 Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування”, оскільки з березня 2018 року позивачу зупинено виплату пенсії за відсутності законодавчо встановлених підстав.

ОСОБА_2 виплату пенсії зупинено з березня 2018 року на підставі розпорядження, отже, суд вважає за необхідне відновити порушене відповідачем право позивача на пенсійне забезпечення шляхом скасування розпорядження Голови комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо припинення виплати пенсії по пенсійній справі № 849142 прийняте на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам №80 від 15.02.2018 року.

При цьому, відповідач не допустив бездіяльності, а навпаки вчинив дії, що полягали у припиненні нарахування та виплати пенсії, а тому саме дії відповідача є протиправними.

Суд зауважує, що право на отримання пенсії є конституційною гарантією. Суми пенсії є власністю позивача, оскільки з його заробітної плати протягом трудової діяльності здійснювалися утримання (страхові внески) з метою подальшої їх виплати у вигляді пенсії при досягненні особою пенсійного віку та набуття страхового трудового стажу.

Суд при вирішенні спору застосовує практику Європейського Суду з прав людини як джерело права відповідно до статті 17 Закону України “Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини” від 23.02.2006 року № 3477-IV.

Як зазначив Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) в рішенні у справі “Пічкур проти України”, яке набрало статусу остаточного 07.02.2014 року, право на отримання пенсії як таке, стало залежним від місця проживання заявника. Це призвело до ситуації, в якій заявник, пропрацювавши багато років у своїй країні та сплативши внески до системи пенсійного забезпечення, був зовсім позбавлений права на пенсію лише на тій підставі, що він більше не проживає на території України (пункт 51 цього рішення). У пункті 54 вказаного рішення ЄСПЛ зазначив, що наведених вище міркувань ЄСПЛ достатньо для висновку про те, що різниця в поводженні, на яку заявник скаржився, порушувала статтю 14 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою користування правами та свободами, визнаними в Конвенції, має бути забезпечене без дискримінації за будь-якою ознакою - статі, раси, кольору шкіри, мови, релігії, політичних чи інших переконань, національного чи соціального походження, належності до національних меншин, майнового стану, народження, або за іншою ознакою, у поєднанні зі статтею 1 Першого протоколу до Конвенції, якою передбачено право кожної фізичної або юридичної особи мирно володіти своїм майном та закріплено, що ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

Стаття 46 Закону №1058-VI регулює правовідносини, що виникають під час виплати пенсії за минулий час: нараховані суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але не отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії. У цьому разі частина суми недотриманої пенсії, але не більш як за 12 місяців, виплачується одночасно, а решта суми виплачується щомісяця рівними частинами, що не перевищують місячного розміру пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Як раніше було встановлено виплата пенсії позивачу зупинена з березня 2018 року, враховуючи, що суми невиплаченої пенсії є власністю позивача, на які не розповсюджуються строки звернення до суду та виплата пенсії зупинена з невизначених законом підстав, право на отримання пенсії відповідачем не заперечується, отже відповідач протиправно зупинив виплату пенсії позивачу та виплата пенсії підлягає поновленню з моменту її припинення.

Відповідно до статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, суд, згідно з статтею 90 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об’єктивному дослідженні.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ.

ОСОБА_2 України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” має вищу юридичну силу, крім того, обираючи спосіб захисту, суд, зважаючи на його ефективність з точки зору статті 13 “Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод”, ратифікованої Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997, приходить до висновку, що слід зобов’язати відповідача поновити нарахування та виплату пенсії позивачу з березня 2018 року.

ОСОБА_2, судом визнано, що дії відповідача є протиправними, оскаржуване розпорядження підлягає скасуванню, та для поновлення порушених прав необхідно зобов’язати відповідача здійснити нарахування та виплату пенсії з березня 2018 року, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог.

Приписами частини першої статті 371 Кодексу адміністративного судочинства України визначено, що негайно виконуються рішення суду про присудження виплати пенсій, інших періодичних платежів з Державного бюджету України або позабюджетних державних фондів - у межах суми стягнення за один місяць.

ОСОБА_2, присуджені позивачу виплати є періодичними та здійснюються з Державного бюджету України, рішення підлягає негайному виконанню у межах суми стягнення за один місяць.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв’язку з частковим задоволенням позовних вимог, підлягає стягненню з відповідача на рахунок позивача судовий збір у сумі 528,60 грн (75%).

Керуючись статтями 2-15, 31-32, 72-80, 160-161, 168, 171, 173-183, 192-198, 210, 223-225, 227-229, 241-246, 250-251, 255, 293, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_1 ( місце реєстрації:Квартал 1, буд.2 кв.16, м. Жданівка, Донецька область, 86391, місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2) до Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (вул. Обручева,17, м. Волноваха,Донецька область, 85700) про визнання протиправною бездіяльність, скасування розпорядження та зобов’язання вчинити дії– задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо невиплати пенсії ОСОБА_1 з березня 2018 року.

Скасування розпорядження Голови комісії з припинення управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області щодо припинення виплати пенсії по пенсійній справі № 849142 прийняте на підставі рішення Комісії з питань призначення (відновлення) соціальних виплат внутрішньо переміщених особам №80 від 15.02.2018 року.

Зобов’язання Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі. Донецької області поновити нарахування та виплату пенсії ОСОБА_1 з березня 2018 року.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Пенсійного фонду України у Волноваському районі Донецької області (код ЄДРПОУ 21955522) на ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у розмірі 528,60 грн.

В частині присудження виплати пенсії в межах суми стягнення за один місяць рішення суду виконується негайно.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня складення повного судового рішення. До дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди. У разі порушення порядку подання апеляційної чи касаційної скарги відповідний суд повертає таку скаргу без розгляду.

Текст рішення розміщений в Єдиному державному реєстрі судових рішень (веб-адреса сторінки: http://www.reyestr.court.gov.ua/).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Повне судове рішення складено 18.06.2018 року

Суддя Христофоров А.Б.