Рішення № 74723737, 06.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/8739/17

2/310/661/18

РІШЕННЯ

Іменем України

06 червня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого судді: Прінь І.П.,

за участі: секретаря судового засідання: Бевз О.А.,

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача ОСОБА_2

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Бердянську цивільну справу за позовом Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

ПАТ КБ «ПриватБанк» звернулось до суду з позовом, посилаючись на те, що 21.03.2014р. між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про надання банківських послуг, відповідно до якого відповідач отримала кредит у розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок. Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана нею Заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Тарифами банку складає між ним та банком договір про надання банківських послуг. Підписанням даного договору є прямою і безумовною згодою позичальника щодо прийняття будь-якого розміру Кредитного ліміту, встановленого банком, відповідно до п. 2.1.1.2.3 і п.2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг. Банк свої зобов’язання за договором виконав в повному обсязі, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

В порушення умов кредитного договору, відповідач взяті на себе зобов'язання не виконала, внаслідок чого станом на 06.11.2017 року має заборгованість в загальній сумі 12667,83 грн., яка складається з наступного: 1908,27 грн. – тіло кредиту, 1237,50 грн. – нараховані проценти за користування кредитом, 8442,64 грн. – нарахована пеня, а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина); 579,42 грн. (процентна складова).

Посилаючись на ст.ст. 526,527,530,1050,1054 ЦК України, Банк просив стягнути з відповідача вказану вище заборгованість та понесені судові витрати.

Провадження у справі було відкрито на підставі ухвали суду від 10.01.2018 року, призначено розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження (а.с.41,42).

Ухвалою суду від 08.02.2018 року було задоволено заяву відповідача про перехід до розгляду справи в порядку загального позовного провадження ( а.с.49,50).

Представник позивача ОСОБА_1 ( за довіреністю) в судовому засіданні позовні вимоги викладені в позовній заяві, а також доводи викладені у відповіді на заперечення підтримала повністю. Суду додатково пояснила, що Правила та Умови, які є складовою договору про надання банківських послуг, є публічною офертою, що містять умови та правила надання послуг банком його клієнтам. Таким чином, клієнт отримує доступ до всіх без виключення послуг банку. Відповідачем було підписано заяву про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг. На підставі поданої відповідачем заяви від 21.03.2014 року, їй 26.08.2014 року була видана кредитна картка «Універсальна Gold» з пільговим періодом кредитування 55 днів і встановленим на ній кредитним лімітом 2700,00 грн., відкрито картковий рахунок. Базова процентна ставка за кредитом становила 27,60% річних. В подальшому процентна ставка змінювалась, про що відповідач повідомлялася шляхом направлення СМС-повідомлення про підвищення процентної ставки 15.08.2014р і 15.03.2015р. на телефонний номер, вказаний в заяві позичальника. На сьогоднішній день заяв про розірвання кредитного договору від відповідача до банку не надходило. Строк дії кредитної картки №5168742346242880 закінчився у березні 2018 року. Позивач звернувся до суду з цим позовом до відповідача 12.12.2017р., тобто в межах строку позовної давності. Щодо стягнення банком пені, посилався на п.2.1.1.12.2.2 Умов та Правил, яким передбачено, що у разі виникнення прострочених зобов’язань із терміном прострочки понад 90 днів, клієнт сплачує банку пеню в розмірах, зазначених в Тарифах, що діють на дату нарахування. При цьому відсотки за користування кредитом клієнт не сплачує. Також вказує, що згідно з п.2.1.1.12.6.1 Умов та Правил у разі виникнення прострочених зобов’язань за борговими зобов’язаннями на суму від 100 грн. клієнт сплачує пеню, відповідно до встановлених тарифів. Пеня нараховується в день нарахування процентів по кредиту. Крім того банк просить стягнути штраф, передбачений п.2.1.1.7.6 Умов та правил у розмірі 500,00 грн. і 579,42 грн. Просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Відповідач ОСОБА_3 в судове засідання не з’явилася. Про дату, час, місце розгляду справи повідомлена належним чином (а.с.96). Представник відповідача ОСОБА_2 у судовому засіданні проти задоволення позову заперечує. В обґрунтування своїх заперечень суду пояснив, що відповідач ніяких договорів з Приватбанком 21.03.2014 року не укладала, кредитну картку не отримувала. Вважає, що кредитний договір, який начебто був укладений між банком і ОСОБА_4, не є укладеним, оскільки між сторонами не було досягнуто згоди з усіх істотних умов договору, які визначені ст.638 ЦК України. Між позивачем і відповідачем лише була досягнута згода на підписання заяви щодо надання кредиту. Строк дії заяви та кредиту закінчився 21.03.2017р. Банк звернувся до суду з позовом лише 09.11.2017р., вважає, що позивач пропустив загальний строк позовної давності за цим позовом. Позивачем також пропущено спеціальний строк позовної давності в один рік для стягнення пені та штрафів (у розмірі 500 грн. та 579,42 грн.), оскільки нарахування пені банком здійснено за період з 01.05.16р. по 01.11.2017р. Однак з позовом банк звернувся лише 09.11.2017р., що є підставою для відмови у позові відповідно до ч.4 ст.267 ЦК України, тому просить застосувати позовну давність в частині стягнення пені та штрафів. Крім того, зазначає, що відповідно до ст.549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення свідчить про недотримання положень ст.61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Дії позивача щодо збільшення відсотків також є незаконними, оскільки ст.1056-1 ЦК України передбачено, що фіксована ставка є незмінною протягом усього строку кредитного договору. Встановлений договором розмір фіксованої процентної ставки не може бути збільшено банком в односторонньому порядку. Умова договору щодо права банку змінювати розмір фіксованої процентної ставки в односторонньому порядку є нікчемною. Вказана норма вступила в дію 22.09.2011р. Тобто з цієї дати банку заборонено в односторонньому порядку збільшувати розмір відсотків, якщо він був зафіксований в договорі. Просить відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

Вислухавши пояснення представників позивача і відповідача, дослідивши надані суду письмові докази, суд встановив таке.

21.03.2014 року між ПАТ КБ «Приватбанк» та відповідачем ОСОБА_3 був укладений договір про надання банківських послуг, за яким остання отримала кредит у розмірі 2700,00 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на картковий рахунок.

З Анкети-заяви позичальника про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанку від 21.03.2014р. вбачається, що позичальник надала свою згоду на те, що ця Заява разом з Пам’яткою клієнта, Умовами та Правилами надання банківських послуг, а також Тарифами, складає між нею та банком договір про надання банківських послуг.

Таким чином судом встановлено, що між позивачем і відповідачем був укладений договір про надання банківських послуг.

Твердження представника відповідача щодо неотримання кредитної картки відповідачем спростовується наданими позивачем доказами. Так, з довідки позивача (а.с.65) вбачається, що відповідачу 26.08.2014 року була видана кредитна картка «Універсальна GOLD» №5168……2880 з терміном дії – 03/18. На підтвердження отримання кредитної картки банк надав також фотографію відповідача з отриманою на руки карткою ( а.с.110).

Відповідач після укладення договору його не оспорювала.

Відповідно до ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно зі ст. 1054 ЦК України до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 Глави 71 ЦК України, статтями 1049, 1050 якого передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути кредитору грошові кошти у строк та в порядку, що встановлені договором. Якщо договором встановлений обов'язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини Банк має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилась, та сплати процентів.

Відповідно до статей 526, 527, 530 ЦК України зобов`язання повинні виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).

Згідно з п.2.1.1.2.3, п. 2.1.1.2.4 Умов та Правил надання банківських послуг кредитний ліміт на платіжну картку встановлюється за рішенням банку, клієнт надає право банку у будь-який момент змінювати кредитний ліміт.

У відповідності до п 2.1.1.5.5 Умов та правил надання банківських послуг клієнт зобов’язався погашати заборгованість по кредиту, процентам за його користування, по перевитратам платіжного ліміту, а також сплачувати комісії на умовах, передбачених цим договором

Відповідно до п.2.1.1.12.2 Умов та Правил надання банківських послуг, за користування кредитом протягом пільгового періоду клієнт сплачує банку відсотки в розмірі 0,01% від суми операцій за рахунок кредиту. В разі непогашення клієнтом боргових зобов’язань за кредитом до 25 числа місяця, що слідує за місяцем, в якому були здійснені трати, за користування кредитом клієнт сплачує банку відсотки у розмірі, зазначеному в Тарифах, що діють на дату нарахування.

Тарифами Банку (а.с.10) встановлена базова процентна ставка за користування кредитом – 2,5% на місяць, а за тратами, здійсненими з 01.04.2013р – 2,3%, з 01.09.2014р. – 2,7%, з 01.04.2015р. – 3,5%. Клієнт з 01.04.2014р. має вносити щомісячно до 25 числа місяця наступного за звітним щомісячний платіж у розмірі 5% від заборгованості, але не менше 100 грн. і не більше залишку боргу.

Згідно з п. 2.1.1.12.11 Умов та Правил… процентна ставка по Кредиту на місяць, наступний за звітним, вказується банком в щомісячній виписці по картрахунку за звітний місяць.

Про розмір процентної ставки, встановленої з 01.09.2014р. і 01.04.2015р. банк повідомив позичальника шляхом направлення СМС- повідомлень на фінансовий телефон, вказаний в Анкеті-заяві (а.с.111).

Позивачем надано розрахунок заборгованості за договором станом на 06.11.2017 року (а.с.6-8) з якого вбачається, що відповідач має заборгованість за договором в загальній сумі 12667,83 грн., із яких: 1908,27 грн. – тіло кредиту, 1237,50 грн. – нараховані проценти за користування кредитом, 8442,64 грн. – нарахована пеня, а також штрафи 500,00 грн. (фіксована частина); 579,42 грн. (процентна складова).

Представник відповідача заявив про застосування позовної давності до вимог позивача про стягнення пені, посилаючись на те, що строк дії кредитної картки закінчився у березні 2017 року, а банк звернувся до суду у грудні 2017 року.

Однак судом встановлено, що кредитна картка «Універсальна GOLD» №5168……2880 була видана відповідачу 26.08.2014 року з терміном дії – 03/18.

З наданого позивачем розрахунку заборгованості (а.с.6-8). вбачається, що позивачем нарахована пеня у розмірі 8442,64 грн.

Відповідно до ч.ч.1,2 ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання.

За умовами ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

За загальним правилом перебіг загальної і спеціальної позовної давності починається з дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ч. 4 ст. 267 ЦК України).

Пунктом 1.1.7.31 Умов та Правил визначено, що строк позовної давності стосовно вимог банку по поверненню кредиту, сплати процентів за користування кредитом, винагороди, неустойки – пені, штрафів, витрат банку становить 50 років.

Вказані умови договору відповідачем не оспорювалися і недійсними не визнані.

Відтак, суд приходить до висновку, що банк звернувся до суду з цим позовом в межах позовної давності, встановленої в договорі.

Разом з тим, суд вважає за необхідне застосувати до цих правовідносин ст. 551 ЦК України.

Так, частиною третьою статті 551 ЦК України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків.

Отже, частина третя статті 551 ЦК України з урахуванням положень статті 3 ЦК України щодо загальних засад цивільного законодавства, з урахуванням принципу пропорційності у цивільному судочинстві, встановленому статтею 11 ЦПК України та частини четвертої статті 12 ЦПК України щодо обов’язку суду сприяти сторонам у реалізації їхніх прав, дає право суду зменшити розмір неустойки за умови, що він значно перевищує розмір збитків.

За змістом ч. 3 ст. 551 ЦК України під розміром збитків слід розуміти суму, на яку нараховано неустойку, а не будь-яку іншу суму збитків.

Такі правові позиції Верховного Суду України, викладені у постановах від 03 вересня 2014 року у справі № 6-100цс14, від 14 жовтня 2016 року у справі №6-473цс16.

Зважаючи на те, що розмір неустойки заявлений позивачем до стягнення значно більший від розміру збитків, суд вважає доцільним застосувати до спірних правовідносин норми ч. 3 ст. 551 ЦК України та зменшити визначений позивачем до сплати розмір пені до суми заборгованості за тілом кредиту, відсотками, а саме: до 3150,00 грн., що не суперечить вимогам законодавства.

Що стосується позовних вимог про стягнення штрафів у розмірі 500,00 грн. і 5% від суми заборгованості по кредиту 579,42 грн., то суд приходить до такого.

Пунктами 2.1.1.12.2.2 і 2.1.1.12.6.1 Умов та правил надання банківських послуг передбачено застосування пені як виду цивільно-правової відповідальності за несвоєчасне виконання грошових зобов’язань по даному договору, внаслідок чого нарахування пені відбувається за кожний день прострочення.

У той самий час, згідно з п.2.1.1.7.6 Умов сторонами передбачена сплата штрафів як виду цивільно-правової відповідальності за порушення позичальником строків платежів по будь-якому з грошових зобов’язань, передбачених договором більш ніж на 30 днів. Тарифами банку встановлений штраф у розмірі 500,00 грн. і 5% від суми заборгованості за кредитним лімітом, з урахуванням нарахованих і прострочених процентів і комісій.

Відповідно до статті 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов’язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов’язання (частина друга статті 549 ЦК України). Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов’язання за кожен день прострочення виконання (частина третя статті 549 ЦК України).

За положеннями статті 61 Конституції України ніхто не може бути двічі притягнутий до юридичної відповідальності одного виду за одне й те саме правопорушення.

Враховуючи вищевикладене та відповідно до статті 549 ЦК України штраф і пеня є одним видом цивільно-правової відповідальності, а тому їх одночасне застосування за одне й те саме порушення строків виконання грошових зобов’язань за кредитним договором свідчить про недотримання положень, закріплених у статті 61 Конституції України щодо заборони подвійної цивільно-правової відповідальності за одне і те саме порушення. Таким чином, суд приходить до висновку, що вимоги позивача про стягнення штрафу в загальному розмірі 1079,42 грн. задоволенню не підлягають.

Враховуючи вищевикладене, приймаючи до уваги невиконання зобов'язань відповідачем ОСОБА_3 за кредитним договором, суд приходить до висновку, що з відповідача на користь позивача підлягає стягненню заборгованість за тілом кредиту- 1908,27 грн., проценти за користування кредитом - 1237,50 грн., пеня 3150,00 грн., всього 6295,77 грн. В задоволенні решти позовних вимог необхідно відмовити.

Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи вимоги пропорційності, а саме часткове задоволення позовних вимог ПАТ КБ «Приватбанк» ( на 50%), з ОСОБА_3 підлягає стягненню на користь ПАТ КБ «Приватбанк» сплачена сума судового збору у розмірі 800,00 грн.

На підставі викладено, керуючись ст.ст.11,12,13, 19, 81, 141, 263-265,268,354-355 ЦПК України,

В И Р І Ш И В:

Позов Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстроване місце проживання: ІНФОРМАЦІЯ_2 ( раніше вул.. 60 років Жовтня), буд.44, РНОКПП НОМЕР_1), на користь Публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (01001, м.Київ, вул.Грушевського, б.1Д, ЄДРПОУ 14360570):

- заборгованість за кредитним договором № б/н від 21.03.2014 року у сумі 6295,77 грн. (шість тисяч двісті дев’яносто п’ять гривень сімдесят сім копійок), яка складається з: 1908,27 грн. – заборгованість за тілом кредиту; 1237,50 грн. – заборгованість по процентами за користування кредитом, 3150,00грн. – заборгованість за пенею;

- судові витрати у розмірі 800,00 грн. ( вісімсот гривень).

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Запорізької області протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне судове рішення буде складено протягом 10 днів, але не пізніше 16.06.2018 року.

Суддя І.П. Прінь

У зв’язку з перебуванням судді у відрядженні з 10.06.2018р. по 15.06.2018р. повне судове рішення складено 18.06.2018р.

Суддя ОСОБА_5