Рішення № 74723645, 07.06.2018, Бердянський міськрайонний суд Запорізької області

Справа № 310/6546/17

2/310/273/18

РІШЕННЯ

Іменем України

07 червня 2018 року м.Бердянськ

Бердянський міськрайонний суд Запорізької області у складі:

головуючого: судді – Черткової Н.І.

за участю секретаря судового засідання – Димової Л.В.,

за участю представника Бердянської місцевої прокуратури - ОСОБА_1

представника позивача ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Запорізькій області- Середи М.М., відповідача - ОСОБА_3,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу за позовом Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Берестівська сільська рада до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, -

ВСТАНОВИВ:

Бердянська місцева прокуратура в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Берестівської сільської ради звернулася до суду з позовом до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, посилаючись на наступне. У ході досудового розслідування кримінального провадження №42017080000000388, внесеного до ЄРДР 11.07.2017 року за ч.1 ст.1971 КК України проведено перевірку дотримання вимог земельного законодавства ОСОБА_3

Позивач вказав, що ОСОБА_3 з метою ведення товарного сільськогосподарського виробництва засіяв сільськогосподарською культурою соняшника земельну ділянку за кадастровим номером 2320681000:03:006:0001, що розташована на території Берестівської об'єднаної територіальної громади Бердянського району за відсутності документів, що підтверджують право користування земельною ділянкою, таким чином вчинивши самовільне зайняття земельної ділянки.

На підставі договору оренди землі від 08.10.2004 р., укладеного строком до 08.10.2009 р., між Бердянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, відповідач використовував для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, площею 45,1173 га.

Додатковою угодою від 07.10.2009 р. продовжено термін дії договору до 08.10.2014 р.

Листом від 13.09.2017 року Бердянська районна державна адміністрація повідомила прокуратуру, що термін дії вищевказаного договору не продовжувався.

Головне управління Держгеокадастру у Запорізькій області листом від 11.08.2017 р. повідомило Бердянську місцеву прокуратуру про те, що ОСОБА_3 до вказаного Управління з питань поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 45,1173 га, кадастровий номер 2320681000:03:006:0001 не звертався. За вказане правопорушення головним спеціалістом відділу контролю за використанням та охороною земель у Бердянському, Приазовському, Приморському, Чернігівському районах та м.Бердянську відносно ОСОБА_3 було складено протокол про адміністративне правопорушення та винесено постанову про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу.

Накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8000 грн. ОСОБА_3 сплатив 04.09.2017 р.

Відповідно до листа ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.09.2017 р. вищевказані акт перевірки та постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_3 не оскаржував.

Представник Бердянської місцевої прокуратури в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав суду пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві.

Представник позивача- Головного Управління Держгеокадастру у Запорізькій області в судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі, надав судові пояснення, аналогічні викладеним в позовній заяві. Представник Берестівської сільської ради в судове засідання не з»явився надав судові заяву про розгляд справи за його відсутності, позовні вимоги підтримав у повному обсязі. Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав у повному обсязі. Суд, заслухавши учасників судового розгляду, дослідивши письмові матеріали справи, вважає позов таким, що підлягає задоволенню, з огляду на таке. Відповідно до договору оренди землі від 08.10.2004 р., укладеного строком до 08.10.2009 р., між Бердянською районною державною адміністрацією та ОСОБА_3, відповідач використовував для ведення товарного сільськогосподарського виробництва земельну ділянку, площею 45,1173 га, кадастровим номером 2320681000:03:006:0001, що розташована на території Берестівської об'єднаної територіальної громади Бердянського району

З матеріалів справи вбачається, що додатковою угодою від 07.10.2009 р. продовжено термін дії договору до 08.10.2014 р.

Встановлено, що листом від 13.09.2017 року Бердянська районна державна адміністрація повідомила Бердянську місцеву прокуратуру, що термін дії вищевказаного договору не продовжувався.

Згідно листа ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 11.08.2017 р. Бердянську місцеву прокуратуру було повідомлено про те, що ОСОБА_3 до вказаного Управління з питань поновлення договору оренди земельної ділянки, площею 45,1173 га, кадастровий номер 2320681000:03:006:0001 не звертався.

Постановою про накладення адміністративного стягнення, винесеної управлінням з контролю за використанням та охороною земель від 04.09.2017 р, ОСОБА_3 було визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 53-1 КУпАП та накладенно адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 8000 грн., який ОСОБА_3 сплатив 04.09.2017 р.

Відповідно до листа ОСОБА_2 управління Держгеокадастру у Запорізькій області від 15.09.2017 р. вищевказані акт перевірки та постанову про накладення адміністративного стягнення ОСОБА_3 не оскаржував, тим самим позивач визнав свою провину в самовільному зайнятті земельної ділянки.

Судом встановлено, що шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у розмірі 69360,89 грн. ОСОБА_3 на теперішній час не сплачено, земельну ділянку за належністю ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру Запорізькій області не повернуто.

Згідно з ч. 1 ст. 116 ЗК України громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 125 ЗК України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав.

Згідно ст. 126 ЗК України право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

Статтею 4 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки.

Положеннями ст. 1 Закону України «Про державний контроль за використанням та охороною земель» передбачено, що будь-які дії, які свідчать про фактичне використання земельної ділянки за відсутності відповідного рішення органу виконавчої влади чи органу місцевого самоврядування про її передачу у власність або надання у користування (оренду) або за відсутності вчиненого правочину щодо такої земельної ділянки, за винятком дій, які відповідно до закону є правомірними, визначаються як самовільне зайняття земельної ділянки.

Згідно ст. 211 Земельного Кодексу України громадяни та юридичні особи несуть цивільну, адміністративну або кримінальну відповідальність відповідно до законодавства за самовільне зайняття земельної ділянки.

Відповідно до ч.ч.1, 3 ст.22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Згідно з ч.1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Відповідно до п.12 Постанови Пленуму Верховного суду України від 16.04.2004 №7 «Про практику застосування судами земельного законодавства при розгляді цивільних справ» у випадках самовільного зайняття земельних ділянок, псування, забруднення земель чи вчинення інших порушень земельного законодавства шкода відшкодовується відповідно до ст.ст. 211, 212 Земельного кодексу України, ст. 22, 623, 1166, 1172, 1192 ЦК України особами, що її заподіяли.

У постановах Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 3-383гс15 та від 07 жовтня 2015 року у справі № 3-741гс15 викладено висновок про те, що для застосування такої міри відповідальності як стягнення збитків необхідною є наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення, а саме: протиправної поведінки, збитків, причинного зв'язку між протиправною поведінкою боржника та збитками, вини.

Судом встановлено заподіяння шкоди відповідачем позивачу.

Постановою Кабінету Міністрів України N 963 від 25.07.2007 р. затверджено ОСОБА_1 визначення розміру шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельних ділянок, використання земельних ділянок не за цільовим призначенням, зняття ґрунтового покриву (родючого шару ґрунту) без спеціального дозволу (далі - ОСОБА_1). На підставі пункту 4 ОСОБА_1 та актів перевірки дотримання вимог земельного законодавства, складених Державною інспекцією сільського господарства в Запорізькій області зроблено розрахунок шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки ОСОБА_3, який складає в загальній сумі69360,89 гривень.

Таким чином, судом встановлено, що сума збитків запоідяної відповідачем шкоди, становить 69360,89 грн.

Всупереч ст. 81 ЦПК України відповідачем не надано доказів в спростування обставин, зазначених позивачем.

Згідно ст.152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав.

Відповідно до ст. 212 Земельного кодексу України самовільно зайняті землі підлягають поверненню власнику. Приведення земельних ділянок у придатний для використання стан здійснюється за рахунок громадян, які самовільно зайняли земельні ділянки. Повернення самовільно зайнятих земельних ділянок проводиться за рішенням суду.

В даному випадку відповідач самовільно зайняв земельну ділянку та використовує її, у той час як відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України тільки власнику належить право володіти, користуватися та розпоряджатися своїм майном.

Відповідно до ст. 84 Земельного кодексу України у державній власності перебувають усі землі України, крім земель комунальної та приватної власності. Право державної власності на землю набувається і реалізується державою через органи виконавчої влади відповідно до повноважень, визначених цим Кодексом.

В ході судового розгляду встановлено, що позовні вимоги щодо захисту інтересів держави цілком обґрунтовані. Заперечення ж відповідача, заявлені ними в ході розгляду справи, на думку суду, є безпідставними і не знайшли свого підтвердження у судовому засіданні. На підставі ст. 141 ЦПК України з відповідача на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури підлягають стягненню кошти, витрачені на сплату судового збору у розмірі 4000, 00 грн.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 259, 263, 264, 265, 268, 273, 315, 354 ЦПК України в редакції від 15.12.2017 року, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Бердянської місцевої прокуратури в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах ОСОБА_2 Управління Держгеокадастру у Запорізькій області, Берестівська сільська рада до ОСОБА_3 про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та стягнення шкоди, заподіяної самовільним зайняттям земельної ділянки, задовольнити повністю.

Зобов'язати ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Карла Маркса, 2-а, с.Берестове Бердянського району, 71130, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) повернути земельну ділянк,у площею 45,1173 га, кадастровий номер 2320681000:03:006:0001, що розташована на території Берестівської об'єднаної територіальної громади Бердянського району ОСОБА_2 управлінню Держгеокадастру у Запорізькій області (вул.Українська, 50, ОСОБА_4, 69095, ЄДРПОУ 39820689), звільнивши її від сільськогосподарських культур соняшнику.

Стягнути з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Карла Маркса, 2-а, с.Берестове Бердянського району, 71130, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь Берестівської сільської ради (вул.Миру, 177-а, с.Берестове, Бердянський район, Запорізька область, 71130, код ЄДРПОУ 04351937, ) шкоду, заподіяну самовільним зайняттям земельної ділянки у сумі 69360,89 грн. за наступними реквізитами: одержувач- Бердянське УК /отг с.Берестове/ 24062200, код ЄДРПОУ: 38042560, банк одержувача: ГУ ДКСУ у Запорізькій області, МФО 813015, рахунок №31113168700361. Стягнути з ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_1 (вул.Карла Маркса, 2-а, с.Берестове Бердянського району, 71130, р.н.о.к.п.п. НОМЕР_1) на користь прокуратури Запорізької області в особі Бердянської місцевої прокуратури (пр.Перемоги, 4, М.Бердянськ, ЄДРПОУ 02909973, розрахунковий рахунок 35217095000271, відкритий у Державній казначейській службі України, м.Київ, МФО 820172, отримувач: прокуратура Запорізької області, ЄДРПОУ 02909973) кошти, витрачені на сплату судового збору у 2017 році при здійсненні представництва інтересів держави, код класифікації видатків бюджету - 2800, у розмірі 4000 (чотири тисячі гривень), 00 копійок.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Якщо справу розглянуто за заявою осіб, визначених частиною другою статті 4 ЦПК України рішення суду, що набрало законної сили, є обов’язковим для особи, в інтересах якої було розпочато справу. Якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред’явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Повний текст рішення суду складено 18 червня 2018 року.

Суддя: