Вирок № 74723626, 18.06.2018, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/889/17

Провадження № 1-кп/309/69/18

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

18 червня 2018 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області

в складі колегії суддів: головуючого судді Волощук О.Я.

суддів Кемінь В.Д., Лук'янової О.В.

при секретарі Бринзей Н.М.

за участю прокурора Драгула Ю.Ю.

захисника Коструб В.В.

обвинуваченого ОСОБА_2

представника потерпілої ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Хуст матеріали кримінального провадження №12017070050000069 внесеного до ЄРДР від 22.01.2017 року про обвинувачення ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с. Потьомкине, Високопільського району Херсонської області, українця, громадянина України, із середньою освітою, одруженого, не працюючого, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1, проживаючого за адресою АДРЕСА_2, раніше судимого, -

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 115 КК України, -

В С Т А Н О В И В:

22 січня 2017 року приблизно о 4 годині 30 хвилин ОСОБА_2, знаходячись на подвір'ї будинку АДРЕСА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, маючи умисел на протиправне заподіяння смерті ОСОБА_4, який виник на ґрунті раптово виниклих особистих неприязних відносин, усвідомлюючи протиправність, карність та суспільну небезпечність своїх дій, а також настання суспільно небезпечних наслідків, витягнув перочинний ніж, яким спричинив один удар в область грудної клітки ОСОБА_4, заподіявши останньому тілесні ушкодження у виді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа у шостому міжребер'ї по перестеральній лінії з пошкодженням серцевої сорочки та правого передсердя, садна-подряпини у шостому міжребер'ї грудної клітки справа, які згідно висновку судово-медичної експертизи №16 від 22.02.2017 року, супроводжувались масивною внутрішньою кровотечею і ускладнились гіповолемічним шоком, що стало причиною смерті ОСОБА_4, який помер на місці.

За вказане кримінальне правопорушення вчинене ОСОБА_2 передбачена відповідальність за ч.1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

Обвинувачений ОСОБА_2 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.1 ст. 115 КК України не визнав. У відповідності до ст. 63 Конституції України відмовився від дачі показів. Цивільний позов, заявлений потерпілою ОСОБА_5 не визнав. Просив виправдати його посилаючись на те, що не вчиняв даного кримінального правопорушення.

Вина обвинуваченого стверджується показами потерпілої ОСОБА_5, свідків ОСОБА_6, ОСОБА_7, експерта ОСОБА_8, письмовими матеріалами кримінального провадження, речовими доказами.

Потерпіла ОСОБА_5 суду пояснила, що являється дружиною померлого ОСОБА_4 Напередодні, 21.01.2017 року, її чоловік повернувся ввечері, приблизно о 19 годині. Через деякий час пішов до сусіда ОСОБА_6, щоб домовитись за деревину для опалення. Додому повернувся приблизно о 04 годині з якимось чоловіком. До них не виходила, оскільки відпочивала з малолітнім сином у сусідній кімнаті. Чоловік зазирнув до неї в кімнату, а далі - пішов на кухню. Двері на кімнаті були відчинені, тому вона чітко чула два чоловічі голоси: один із них - її чоловіка, а інший чоловік розмовляв мішаною російсько-українською мовою. З їх розмови вона зрозуміла, що вони обидва були в стані алкогольного сп'яніння. Певний період часу вони розмовляли на кухні, потім почалась сварка. В ході їх сварки почула, що хтось зачепив відро, яке стояло біля вхідних дверей. Вона вийшла з кімнати в коридор до вхідних дверей. Двері були відчинені, а стекло на них - потріскане, ручка і одвірок - у крові. Вона зупинилась на сходах, які вели на двір. В той час її чоловік взяв ялинку, яка стояла на сходах, і пішов за чоловіком, який був вже на вулиці, приблизно за 50-60 метрів від їх будинку - і втікав. Вона звернула увагу на те, що чоловік дуже повільно йшов, просила його не йти за тим чоловіком, а повертатись додому. Забігла на кухню, взяла зі столу ключі і відразу повернулась на площадку біля вхідних дверей ззовні. Її чоловік до воріт не дійшов, а повернув назад, йшов дуже повільно. Коли підійшов до неї, намагався підняти кофту, попросив викликати швидку, бо його вдарили ножем. Вона підбігла до чоловіка, оскільки він не міг піднятись на сходи, впав їй на руки. Коли вона підняла кофту - побачила кров на грудній клітині в області серця. Чоловік сказав, що його вдарив зять ОСОБА_1 і - втратив свідомість. Вона зателефонувала в швидку допомогу. Коли приїхали медики, то констатували смерть її чоловіка. Впевнена, що її чоловіка вбив саме ОСОБА_2, оскільки в їх сусіда ОСОБА_1 є два зяті і один із них, ОСОБА_2, розмовляє російсько-українською мовою. І в залі судового засідання вона впізнала голос обвинуваченого - як голос чоловіка, що був із її чоловіком у день події.

Потерпіла просить притягнути ОСОБА_2 до кримінальної відповідальної згідно вимог закону, заявлений нею цивільний позов підтримує в повному обсязі, просить суд його задоволити, стягнути із ОСОБА_2 20 000 гривень матеріальної та 200 000 гривень моральної шкоди.

Вина обвинуваченого стверджується і показами свідка ОСОБА_6.

Свідок ОСОБА_6 суду пояснив, що обвинувачений та померлий ОСОБА_4 є його знайомими. Разом із обвинуваченим їздив на роботу у Херсонську область. За два дні до події він працював у загиблого ОСОБА_4 по найму - заготовляв дрова. У вечір події до нього у гості зайшов ОСОБА_4 із ОСОБА_2 ОСОБА_4 приніс пластикову пляшку ємністю 1 літр самогону. ОСОБА_4 прийшов до нього, щоб домовитись про те, щоб він заготовив йому дрова на зиму. Вони сиділи втрьох приблизно годину і випивали. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 сиділи за столом у полі його зору, він нікуди не відлучався, ніхто ні з ким не сварився. Свідок трохи випив з гостями, а потім пішов розпалювати вогонь у печі. Потім провів гостей до хвіртки. ОСОБА_4 і ОСОБА_2 вийшли з хати обоє, закурили і пішли у напрямку до будинку обвинуваченого ОСОБА_2, а до нього більше не поверталися. Далі він зайшов у хату, вимкнув світло і пішов спати.

Свідок ОСОБА_7, дружина обвинуваченого, суду пояснила, що з обвинуваченим ОСОБА_2 проживають у цивільному шлюбі. ОСОБА_2 алкогольними напоями не зловживає. У день події, 21.01.2017 року її чоловік ОСОБА_2 цілий день перебував у селі Копашново Хустського району Закарпатської області і допомагав її брату. Туди поїхав на автомобілі, а повернувся о 17 годині вечора тверезий. Коли чоловік повернувся із села, вона була вдома, повернулась із роботи з нічної зміни. О 21 годині вечора вони лягли спати. Через деякий час вони прокинулись від того, що почули гавкіт собаки. ОСОБА_2 встав із ліжка, одягнув утеплену сорочку, штани, майку, верхній одяг не одягав, взяв свій мобільний телефон, вийшов із будинку. Вона заснула, а коли прокинулася, то чоловік вже повернувся додому. ОСОБА_2 повернувся додому о 4 годині ранку за київським часом, вона відчиняла йому вхідні двері. Чоловік повернувся додому у нормальному стані: не був ні збуджений, ні злий, але казав, що його сильно болить голова, одразу за пішов у кімнату, роздягнувся і ліг спати. Вона повісила його одяг на двері, бо він був мокрий. Не питала чоловіка де він був і чому в нього мокрий одяг. Приблизно о 05 годині ранку до них прийшли працівники поліції. Вона дала згоду на проведення огляду в будинку. З будинку працівники поліції вилучали штани, в яких ОСОБА_2 тієї ночі і ножик, який стояв на тумбочці зверху, а також малий розкладний ніж.

Експерт ОСОБА_8 в судовому засіданні зазначив, що проводив експертизу трупа ОСОБА_4 В судовому засіданні зазначив, що не виключена можливість того, що забій легені і нирки у загиблого ОСОБА_4 виник внаслідок удару твердим тупим предметом. При витягуванні зняряддя злочину можливе виникнення ще порізів у ділянці раневого каналу, а не збільшення раневого каналу як такого. Ствердив, що тілесні ушкодження на тілі ОСОБА_4 виникли від ударного механізму руки з ножем у вертикальному або близькому до такого положенні, напрямок раневого каналу спереду назад, знизу дещо вверх, тому вони не могли виникнути під час боротьби потерпілого з обвинуваченним, якщо у руках одного із них був предмет схожий на ніж, або ж при падінні потерпілого на обвинуваченого або обвинуваченого на потерпілого з ножем у руках. У випадку, якщо б загиблий впав на спину при боротьбі і отримав вказані тілесні ушкодженні, то локалізація рани була б у нижній частині живота, але аж ніяк не у ділянці грудної клітки. Сам момент боротьби руками-ногами експерт не виключає, проте виключає те, що ушкодження були отримані внаслідок падіння когось на ніж або з ножем на когось.

Щодо тілесних ушкоджень на тілі обвинуваченого ОСОБА_2 зазначив, що вони є характерними для боротьби, на чолі - могли виникнути і від палки, і від руки. Тілесне ушкодження на потиличній частині могло бути отримане в момент, коли особа була обернута спиною до тієї особи, яка наносить удар. При самообороні людина піднімає руки, тому тілесні ушкодженні здебільшого сконцентровані на передпліччях, у данному випадку є момент боротьби, але не самооборони, оскільки відсутні характерні обов'язкові ознаки для того.

Слідчий Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області Бігар І.І. суду пояснив, що при складанні реєстру матеріалів досудового розслідування у кримінальному провадженні №12017070050000069 допустив технічну помилку: з бланку реєстру по попередньому кримінальному провадженню не видалив дані, помилково вказавши протокол допиту особи на ім'я ОСОБА_10, яка до даної справи не має жодного відношення.

Вина обвинуваченого стверджується і письмовими матеріалами справи:

- Витягом з ЄРДР (т.1 а.с.1)

- Рапортом про вчинене кримінальне правопорушення (т.1 а.с.4)

- Заявою ОСОБА_5 про надання згоди на проведення огляду будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с.7)

- Протоколом огляду місця події з фототаблицями будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с.8-18).

- Клопотанням про проведення обшуку в будинку АДРЕСА_3 (т.1 а.с. 19-20)

- Ухвалою про проведення обшуку (т.1 а.с. 21)

- Клопотанням про арешт тимчасово вилученого майна (т.1 а.с.22-23)

- Ухвалою про накладення арешту на майно (т.1 а.с.24)

- Заявою ОСОБА_7 про проведення огляду будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 25)

- Протоколом огляду із фото таблицями будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 26-30)

- Клопотанням про проведення обшуку в будинку АДРЕСА_2 (т.1 а.с. 31-32)

- Ухвалою про проведення обшуку (т.1 а.с. 33)

- Клопотання про арешт тимчасово вилученого майн (т.1 а.с. 34-35)

- Ухвалою про накладення арешту (т.1 а.с. 36)

- Заявою ОСОБА_6 про надання згоди на проведення огляду будинку АДРЕСА_4 (т.1 а.с.37)

- Протоколом огляду місця події з фото таблицями (т.1 а.с.38-42)

- Клопотанням про проведення обшуку (т.1 а.с.43-44)

- Протоколом обшуку (т.1 а.с.45)

- Клопотанням про накладення арешту на тимчасово вилучене майно (т.1 а.с. 46-47)

- Ухвалою про накладення арешту (т.1 а.с. 48-49)

- Заявою про визнання представником потерпілого (т.1 а.с. 52)

- Характеризуючими даними на ОСОБА_2 (т.1 а.с. 68-69, 71-73, 84)

- Вироком суду від 07.12.2005 року відносно ОСОБА_2 (т.1 а.с. 76-81)

- Протоколом про затримання (т.1 а.с. 89-93)

- Повідомленням про підозру (т.1 а.с. 94)

- Клопотанням та ухвалою про застосування запобіжного заходу (т. 1 а.с. 100-103)

- Постановою про отримання біологічних зразків від ОСОБА_2 (т.1 а.с.104-105)

- Протоколами отримання біологічних зразків (т.1 а.с. 106-108)

- Висновком експерта ОСОБА_8 №16 від 22.02.2017 року трупа ОСОБА_4, де зазначено, що смерть ОСОБА_4 настала внаслідок проникаючого колото-різаного поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки та правого передсердя, що супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею і ускладнилась гіповолемічним шоком, що стало безпосередньою причиною його смерті. Дана причини смерті підтверджується виявленням при дослідженні трупа колото-різаної рани правої половини грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки правого передсердя, масивної внутрішньої кровотечі (3000 мл крові), ознаками шоку у внутрішніх органах. При судово- медичному дослідженні трупа виявлені наступні тілесні ушкодження: проникаюче колото-різане поранення грудної клітки справа у 6 міжребер'ї по парастеральній лінії з пошкодженням серцевої сорочки та правого передсердя, садно - подряпина у 6 міжребер'ї грудної клітки справа. Тілесне ушкодження у вигляді проникаючого колото-різаного поранення грудної клітки справа, що виникло внаслідок дії гострого колючо-ріжучого плаского предмету типу клинка ножа, який мав гострий край (лезо) та обушок товщиною приблизно 0,1 -0, 2 см. Найбільша ширина предмета на рівні слідоутворюючої частини, заглибленої в тіло становила приблизно 1,1-1,5 см, що діяв по ударному механізму спричинення з прикладанням значної фізичної сили, стосовно живих осіб кваліфікується як тяжке тілесне ушкодження що є небезпечним для життя (п. 2.1.2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» і вкладаються в час події, що мала місце 22.01.2017 року. Тілесне ушкодження у вигляді садна-подряпини у 6 міжребер'ї грудної клітки справа могло виникнути внаслідок дії гострого кінця клинка ножа, що діяв за механізмом тертя-ковзання найбільш вирогідно при витягуванні леза ножа з тіла потерпілого стосовно живих осіб має ознаки легкого тілесного ушкодження (п.2.3.5 2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень». Враховуючи характер трупних змін та умови зовнішнього середовища в яких знаходився труп ОСОБА_4 можна припустити, що смерть настала за 9-12 годин до судово-медичної експертизи трупа. При судово-токсикологічному дослідженні крові від трупа ОСОБА_4 виявлений етиловий спирт в концентрації 2, 2 проміле. Дана концентрація стосовно живих осіб відноситься до середнього ступеню алкогольного сп'яніння. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа можна припустити, що ОСОБА_4 в момент отримання тілесних ушкоджень знаходився у вертикальному або близькому до такого положенні. Враховуючи характер та локалізацію тілесних ушкоджень виявлених при судово-медичній експертизі трупа ОСОБА_4 маловірогідно, що останній міг вижити при наданні своєчасної кваліфікованої медичної допомоги (т.1 а.с.115-120).

- Висновком експерта ОСОБА_8 №53 від 22.01.2017 року ОСОБА_2, де зазначено, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження: забійна рана дистальної фаланги І пальця лівої кисті і ділянці зовнішньої поверхні, синці чола зліва, лівої орбітальної ділянки з переходом на ліву щоку, садно потиличної ділянки зліва. Дані тілесні ушкодження виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, що діяли по механізму удару та тертя-ковзання і можуть вкладатися в час події, що мала місце 22.01.2017 року. Вище вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я не більше 6 днів і по цій ознаці згідно п. 2.3.5 2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» їх слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої стійкої втрати працездатності. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 найбільш імовірно є характерними для боротьби (т.1 а.с. 122-123).

- Висновком експерта імунолога ОСОБА_11 №65 від 01.02.2017 року, де зазначено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-а, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО (а.с. 129-130).

- Висновком експерта імунолог ОСОБА_12 №90 від 17.02.2017 року, де зазначено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на куртці (об.№№1-6), футболці (об.№№7-11), штанах (об.№№12,14) підозрюваного ОСОБА_2 знайдено кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. №№1-12, 14 антиген А і В не знайдені, але виявлені ізогемаглютиніни анти-А і анти-В. Таким чином, кров у слідах на куртці (об.№1-6), футболці 9об.№7-11) штанах (об.№№12,14) могла походити від людини з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В в тому числі від потерпілого ОСОБА_4, а також підозрюваного ОСОБА_2 при умові наявності у останнього зовнішньої кровотечі. У сліді на штанах (об.№13) кров не знайдена (т.1 а.с. 134-139).

- Висновком експерта імунолога ОСОБА_12 №89 від 17.02.2017 року, де зазначено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на марлевих тампонах із змивами з рук (об.№№1,2) підозрюваного ОСОБА_2 знайдена кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. №№ 1,2 виявлений антиген ОСОБА_13 чином, кров у слідах на марлевих тампонах із змивами з рук (об.№№1,2) могла походити від людини з групою крові О з ізогемаглютиніноми анти-А і анти-В в тому числі від потерпілого ОСОБА_4, а також підозрюваного ОСОБА_2 при умові наявності в останнього зовнішньої кровотечі (т.1 а.с. 143-146).

- Висновком експерта імунолога ОСОБА_12 №88 від 17.02.2017 року, де зазначено, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. У слідах на марлевих тампонах із змивами з рук 9об. №№1,2) потерпілого ОСОБА_4 знайдена кров людини. При встановленні групової належності крові у слідах на речових доказах за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО у об. №№1,2 виявлений тільки антиген ОСОБА_13 чином, кров у слідах н марлевих тампонах із змивами з рук (об.№№1,2) могла походити від людини з групою крові О з ізогемаглютинінами анти-А, анти -А в тому числі від потерпілого ОСОБА_4, а також підозрюваного ОСОБА_2 при умовах наявності в останнього зовнішньої кровотечі (т.1 а.с. 150-153).

- Висновком судово-медичного експерта - цитолога ОСОБА_14 №15 від 27.02.2017 року, де зазначено, що при судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців рук підозрюваного ОСОБА_2 (об.№№1,2) знайдені тільки без'ядерні епітеліальні клітини людини, статеву та групову належність яких встановити не виявляється можливим у зв'язку із повною відсутністю ядер, придатних для цитологічного дослідження. Зробити висновок про можливість домішку епітеліальних клітин в піднігтьовому вмісті пальців рук підозрюваного ОСОБА_2 (об.№№1,2) від потерпілого ОСОБА_4 не виявляється можливим. В піднігтьовому вмісті пальців рук підозрюваного ОСОБА_2 (об.№№1,2) кров не знайдена (т.1 а.с. 157-161)

- Висновком судово-медичного експерта-цитолога ОСОБА_15 №14 від 17.0.22017 року, де зазначено, що згідно висновку експерта №65 від 27.01.2017 року проведеного у відділенні судово-судово-медичної імунології Закарпатського обласного бюро судово-медичної експертизи експертом ОСОБА_16 відомо, що кров від трупа ОСОБА_4 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А, анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. Кров підозрюваного ОСОБА_2 відноситься до групи О з ізогемаглютинінами анти-А і анти-В за ізосерологічною еритроцитарною системою АВО. При судово-цитологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців лівої руки трупа ОСОБА_4 в об.№ 2 виявлена кров та епітеліальні клітини людини чоловічої генетичної статі. В піднігтьовому вмісті пальців правої руки (об.№1) виявлені епітеліальні клітини людини чоловічої генетичної статі. При серологічному дослідженні піднігтьового вмісту пальців рук трупа ОСОБА_4 (об.№1,2) виявлений антиген Н ізосерологічнолї еритроцитарної системи АВО. Таким чином, враховуючи групу крові трупа ОСОБА_4, підозрюваного ОСОБА_2 за результатами проведеного дослідження, можна зробити висновки, що знайдені в піднігтьовому вмісті пальців рук трупа ОСОБА_4 кров та епітеліальні клітини чоловіка можуть походити, як за рахунок крові та епітеліальних клітин самого потерпілого ОСОБА_4 так і за рахунок домішку крові та епітеліальних клітин чоловіків, яким властивий антиген Н ізосерологічної еритроцитарної системи АВО в тому числі і підозрюваного ОСОБА_2 при наявності в останнього зовнішніх ушкоджень. В піднігтьовому вмісті пальців правої руки трупа ОСОБА_4 (об.№1) кров не виявлена (т.1 а.с. 164-171).

- Висновком судово-психіатричної експертизи №34 від.02.2017 року ОСОБА_2 зазначено, що в період часу, який відноситься до інкримінованого ОСОБА_2 діяння, він психічним захворюванням не страждав і не страждає ним в теперішній час. Інкриміноване йому діяння скоїв у стані простого звичайного алкогольного сп'яніння, коли міг віддавати собі звіт у своїх діях та керувати ними. Ознак алкогольної залежності не виявляє, застосування примусових заходів медичного характеру не потребує (т.1 а.с. 181-184).

Відповідно до п.19 постанови Пленуму Верховного суду України № 9 від 01.11.1996 року "Про застосування Конституції України при здійсненні правосуддя" визнання особи винуватою у вчиненні злочину може мати місце лише за умови доведеності її вини.

Відповідно до статей 3, 27 Конституції України людина, її життя і здоров'я,честь і гідність,недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю. Право на життя є невід'ємним правом людини. Ніхто не може бути свавільно позбавлений життя.

Заперечення обвинуваченим спричинення потерпілому ОСОБА_5 тілесного ушкодження, що призвело до смерті потерпілого спростовує сукупність встановлених в судовому засіданні обставин вчиненого діяння. Зокрема, із врахуванням способу вчинення - нанесення удару ножем, характеру та локалізації, взаємовідносин обвинуваченого та потерпілого суд констатує, що настання смерті охоплювалося умислом обвинуваченого на позбавлення життя потерпілого, який усвідомлював суспільно небезпечний характер своїх дій, передбачав його суспільно небезпечні наслідки і хоча не бажав, але свідомо припускав їх настання.

Визначаючи форму вини, якою характеризується позбавлення життя потерпілого, судам необхідно виходити з обставин, встановлених під час кримінального провадження, зокрема: характеру дій обвинуваченого, внаслідок яких потерпілого позбавлено життя; обстановки, яка передувала вчиненню злочину, знаряддя злочину; локалізації тілесних ушкоджень; поведінки обвинуваченого стосовно потерпілого до та після вчинення злочину.

Відповідно до пункту 22 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи» від 07 лютого 2003 року №2 для відмежування умисного вбивства від умисного заподіяння тяжкого тілесного ушкодження, яке спричинило смерть потерпілого, суди повинні ретельно досліджувати докази, що мають значення для з'ясування змісту і спрямованості умислу винного. Питання про умисел необхідно вирішувати виходячи із сукупності всіх обставин вчиненого діяння, зокрема, враховувати спосіб, знаряддя злочину, кількість, характер і локалізацію поранень та інших тілесних ушкоджень, причини припинення злочинних дій, поведінку винного і потерпілого, що передувала події, їх стосунки. Визначальним при цьому є суб'єктивне ставлення винного до наслідків своїх дій: при умисному вбивстві настання смерті охоплюється умислом винного. Якщо винний діяв з умислом на вбивство, тривалість часу, що минув з моменту заподіяння ушкоджень до настання смерті потерпілого, для кваліфікації злочину як умисного вбивства значення не має.

Частина 1статті 115 КК України встановлює кримінальну відповідальність за вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

При цьому, як зазначено у п. 20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 07.02.2003 року № 2 «Про судову практику в справах про злочини проти життя та здоров'я особи»умисне вбивство без кваліфікуючих ознак, передбачених ч. 2 ст. 115 КК, а також без ознак, передбачених статтями 116-118 КК, зокрема в обопільній сварці чи бійці або з помсти, ревнощів, інших мотивів, викликаних особистими стосунками винного з потерпілим, підлягає кваліфікації за ч. 1 ст. 115 КК.

Судовою колегією враховано, що як вбитий ОСОБА_4 так і обвинувачений ОСОБА_2 під час події перебували у стані алкогольного сп'яніння. Обвинувачений заперечував наявність у нього прямого умислу на вбивство ОСОБА_4, проте в ході судового розгляду його твердження не знайшли свого підтвердження та спростовуються сукупністю досліджених судом доказів.

Таку поведінку і пояснення обвинуваченого суд розцінює як намір уникнути відповідальності за вчинене.

Колегія суддів критично оцінює покази свідка ОСОБА_7, оскільки покази, надані нею під час досудового розслідування кримінального провадження та надані нею в судовому засіданні значно різняться і є нічим іншим як намаганням свідка приховати злочин з метою уникнення її чоловіка кримінальної відповідальності.

Посилання обвинуваченого на відсутність умислу заподіяти смерть потерпілому є такими, що суперечать іншим, зібраним у справі доказам, є способом захисту й обумовлені намаганням уникнути відповідальності та покарання за фактично вчинений ним злочин, а також спростовуються самим характером дій обвинуваченого, який наніс потерпілому ОСОБА_4 ножем колото-різане поранення правої половини грудної клітки з пошкодженням серцевої сорочки та правого передсердя, що супроводжувалось масивною внутрішньою кровотечею і ускладнилась гіповолемічним шоком, що стало безпосередньою причиною його смерті, що підтверджується показами свідка ОСОБА_5, тому на думку суду зазначені дії свідчать про наявність у ОСОБА_2 прямого умислу саме на вбивство ОСОБА_4, який виник у сварці.

Колегія суддів враховує, що в суді обвинувачений не зміг надати ґрунтовних пояснень причин, чи були в нього підстави нанести тілесні ушкодження потерпілому в стані необхідної оборони та чи перевищив її межі. Не знайшли свого підтвердження в суді і доводи захисника, що обвинувачений діяв в умовах створення реальної загрози заподіяння йому шкоди, позаяк в провадженні відсутні докази в підтвердження вказаних обставин.

Як встановлено в судовому засіданні, згідно висновку експерта №53 від 22.01.2017 року ОСОБА_2, зазначено, що при судово-медичній експертизі ОСОБА_2 виявлено наступні тілесні ушкодження: забійна рана дистальної фаланги І пальця лівої кисті і ділянці зовнішньої поверхні, синці чола зліва, лівої орбітальної ділянки з переходом на ліву щоку, садно потиличної ділянки зліва, які виникли внаслідок дії тупих твердих предметів, що діяли по механізму удару та тертя-ковзання і можуть вкладатися в час події, що мала місце 22.01.2017 року. Вище вказані тілесні ушкодження потягли за собою розлад здоров'я не більше 6 днів і по цій ознаці згідно п. 2.3.5 2 «Правил судово-медичного визначення ступеня тяжкості тілесних ушкоджень» їх слід кваліфікувати як легкі тілесні ушкодження, що не спричинили короткочасного розладу здоров'я чи незначної стійкої втрати працездатності. Враховуючи характер та локалізацію виявлених тілесних ушкоджень у ОСОБА_2 найбільш імовірно є характерними для боротьби. У зв'язку із чим колегія суддів констатує, що в обвинуваченого ОСОБА_2 не виявлені тілесні ушкодження які могли б загрожувати його життю.

За таких обставин, оцінивши пояснення обвинуваченого ОСОБА_2, потерпілої ОСОБА_5, дослідивши матеріали кримінального провадження, встановлено достатньо підстав обґрунтованого обвинувачення ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч.1 ст. 115 КК України.

Дії обвинуваченого ОСОБА_2 суд кваліфікує за ч.1 ст. 115 КК України - умисне вбивство, тобто умисне протиправне заподіяння смерті іншій людині.

За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_2 характеризується посередньо /т. 1 а.с. 68-69/.

При обранні покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого злочину - особливо тяжкий злочин, особу винного - характеризується посередньо, раніше судимий Апеляційного суду Херсонської області від 7 грудня 2005 року за ст. ст. 296 ч.4, 289 ч.3, 348, 345 ч.1 КК України на строк 11 років позбавлення волі.

Обставин, що пом'якшують покарання суд не знайшов.

Суд враховує обставину, що обтяжує покарання - вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.

Згідно статті 50 КК України встановлено, що покарання має на меті не тільки кару, а й виправлення засуджених, а також запобігання вчиненню нових злочинів як засудженими, так і іншими особами, а згідно статті 65 КК України встановлено, що особі, яка вчинила злочин, має бути призначене покарання, необхідне й достатнє для її виправлення та попередження нових злочинів, а тому колегія суддів, враховуючи вищезазначене, ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу обвинуваченого, приходить до висновку, що виправлення обвинуваченого не можливе без ізоляції від суспільства, та вважає за необхідне призначити йому покарання у виді позбавлення волі в межах санкції статті, яке на думку суду, буде необхідне та достатнє для виправлення обвинуваченого та попередження вчинення ним нових злочинів.

Строк відбуття покарання обвинуваченому слід рахувати з моменту його фактичного затримання, тобто з 06 год. 55 хв. 22 січня 2017 року. Запобіжний захід відносно обвинуваченого, до набрання вироку законної сили у виді тримання під вартою залишити без змін, зарахувавши в строк відбування покарання період його перебування в умовах тримання під вартою.

З урахуванням положень ч.5 ст.72 КК України (в редакції згідно Закону України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо удосконалення порядку зарахування судом строку попереднього ув'язнення у строк покарання» 26.11.2015 року №838-VIII), колегія суддів, вважає, що обвинуваченому слід зарахувати в строк відбування покарання період попереднього ув'язнення з моменту затримання до вступу вироку в законну силу із розрахунку один день попереднього ув'язнення як два дні позбавлення волі.

Колегія суддів приходить до висновку про необхідність часткового задоволення цивільного позову потерпілої ОСОБА_5

У частині стягнення матеріальної шкоди пов'язаної із відшкодуванням витрат на поховання чоловіка ОСОБА_4 заявлено вимогу про стягнення витрат у розмірі 20000 гривень. Суду представлено підтвердження матеріальних витрат про оплату ритуальних послуг згідно накладної №9 від 23.01.2017 року (т. 1 а.с. 227) на суму 8700 гривень. Інших підтверджень не надано. Отже, цивільний позов в частині стягнення матеріальної шкоди підлягала задоволенню в розмірі 8700 гривень.

Потерпілою доведено, що діями ОСОБА_2 їй спричинено моральну шкоду у зв'язку із смертю чоловіка, який повністю матеріально забезпечував сім'ю, якого вона любила, цінувала, поважала, з яким виховували сина ОСОБА_17, ІНФОРМАЦІЯ_6, понесених фізичних та душевних страждань, нервового напруження. Вона втратила певні життєві зв'язки, змушена самостійного виховувати сина, приймає заспокійливі ліки, оскільки в неї виникли порушення сну, нервове напруження, втома. Суд визначає розмір моральної шкоди завданої потерпілій у розмірі 200 000 грн.

Витрати під час досудового розслідування вказаного кримінального правопорушення на проведення дактилоскопічної експертизи №3/56 від 02.03.2017 року, яку проведено НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області, становлять 880 грн. 40 коп., одержувач: УК у місті Ужгород, 2406030, код одержувача 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016 призначення: за дактилоскопічну експертизу.

Питання речових доказів слід вирішити в порядку ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 374-376 КПК України, колегія суддів -

У Х В А Л И Л А: :

Визнати винним ОСОБА_2 винним за ч.1 ст. 115 України та засудити за ч.1 ст. 115 КК України до 14 (чотирнадцять) років позбавлення волі.

Початок відбуття покарання засудженому ОСОБА_2 рахувати з 06 години 55 хвилин 22 січня 2017 року - з моменту його затримання.

Зарахувати обвинуваченому ОСОБА_2 строк попереднього ув'язнення за період з моменту затримання - 06 год.55 хв. 22.01.2017 року до вступу вироку в законну силу із розрахунку 1 день попереднього ув'язнення - 2 дні позбавлення волі за Законом України «Про внесення зміни до Кримінального кодексу України щодо правила складання покарань та зарахування строку попереднього ув'язнення» 26.11.2015 року № 838-VIII.

Запобіжний захід у виді тримання під вартою засудженому ОСОБА_2 залишити до вступу вироку в законну силу.

Цивільний позов потерпілої ОСОБА_5 задоволити частково.

Стягнути із ОСОБА_2 на користь ОСОБА_5 8700 гривень матеріальної та 200 000 гривень моральної шкоди.

Стягнути із ОСОБА_2 витрати на проведення дактилоскопічної експертизи №3/56 від 02.03.2017 року, яку проведено НДЕКЦ МВС України в Закарпатській області в розмірі 880 грн. 40 коп., одержувач: УК у місті Ужгород, 2406030, код одержувача 38015610, р/рахунок: 31114115700002 в ГУДКСУ в Закарпатській області, МФО: 812016 призначення: за дактилоскопічну експертизу.

Речові докази: два скляні стакани та вісім слідів пальців рук, які вилучені 22.01.2017 року під час огляду будинку АДРЕСА_3 по місцю проживання громадянина ОСОБА_4; один зішкріб плями бурого кольору зі стіни кухонної кімнати, один змив плями бурого кольору із дзеркала, один змив плями бурого кольору із телевізор, один змив плями бурого кольору з керамічної чашки, один слід пальця руки зі стола та одяг власника будинку ОСОБА_6 з плямами бурого кольору, які вилучені 22.01.2017 року під час огляду будинку АДРЕСА_4 по місцю проживання громадянина ОСОБА_6; зріз нігтів, змиви з рук, відбитки пальців рук, взірці крові, які відібрані 22.01.2017 року від підозрюваного ОСОБА_2; зріз нігтів, змиви з рук, відбитки пальців рук, взірці крові, які відібрані 22.01.2017 року від свідка ОСОБА_6, зріз нігтів, змиви з рук, відбитки пальців рук, взірці крові, які відібрані 22.01.2017 року від потерпілого ОСОБА_4 та знаходяться на зберіганні у кімнаті зберігання речових доказів Хустського ВП ГУНП в Закарпатській області - знищити.

На вирок може бути подано апеляцію на протязі 30 днів з дня його оголошення до Апеляційного суду Закарпатської області.

Головуючий суддя

Хустського районного суду підпис Волощук О.Я.

судді підпис Кемінь В.Д.

підпис Лук'янова О.В.

З оригіналом вірно

Головуючий суддя

Хустського районного суду Волощук О.Я.