
ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
__________________
П О С Т А Н О В А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
13 червня 2018 року м. ОдесаСправа № 923/1025/17Одеський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Аленіна О.Ю.
суддів: Богатиря К.В., Філінюка І.Г.
секретар судового засідання Чеголя Є.О.
за участю представників учасників справи:
від Державної екологічної інспекції у Херсонській області - не з'явився;
від ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" - не з'явився;
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної екологічної інспекції у Херсонській області
на рішення господарського суду Херсонської області від 15.03.2018 р. (суддя Гридасов Ю.В.) вступну та резолютивну частини якого проголошено у судовому засіданні о 16:04, м. Херсон, вул. Театральна, 18. Повний текст рішення складено 19.03.2018 р.
по справі №923/1025/17
за позовом Державної екологічної інспекції у Херсонській області
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін"
про стягнення 166 875 грн. 30 коп.
Встановив
У листопаді 2017 р. Державна екологічна інспекція у Херсонській області звернулась до Господарського суду Херсонської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" (далі - ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін") в якому просило стягнути з відповідача збитки заподіяні державі порушенням законодавства про охорону земель у розмірі 166875,30 грн.
В обґрунтування заявлених позовних вимог позивач зазначив, що державними інспекторами з охорони навколишнього природного середовища Херсонської області під час проведення позапланової перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства виявлено на території ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" несанкціоноване засмічення земельної ділянки будівельними відходами. Позивач вважає, що протиправними діями відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства, що заподіяло державі збитки на суму 166875,30 грн.
Рішенням Господарського суду Херсонської області від 15.03.2018 р. у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В мотивах оскаржуваного рішення суд першої інстанції пославшись на Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 зазначив, що під час здійснення позивачем розрахунку збитків помилково, в порушення вимог п. 5 Методики, застосовано: "Коефіцієнт еколого-господарського засмічення земель" (рядок 8 таблиці - розрахунку), натомість пунктом 5.5 Методики передбачена формула у якій, серед інших, має застосовуватись коефіцієнт: "Еколого-господарського значення земель", значення якого приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 до Методики.
Посилаючись на п.п. 5.8.2., 5.8.3. Методики місцевий господарський суд зазначив, що у розрахунку позивача відсутнє посилання на довідки територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, щодо віднесення засміченої земельної ділянки до однієї з вказаних категорій (до категорій за цільовим призначенням або до особливо цінних земель).
Також Господарським судом Херсонської області відзначено, що позивачем у розрахунку застосовано відповідний коефіцієнт саме щодо відходів, крім того у акті перевірки зазначено про засмічення земельної ділянки будівельними відходами. При цьому, у акті перевірки відсутня інформація щодо можливого забруднення навколишнього природного середовища.
До того ж посилаючись на лист керівника підприємства - відповідача від 04.05.2017 р., про виконання припису Інспекції та довідку Херсонської філії Державної установи "Інституту охорони ґрунтів України" про стан засмічення (забруднення) ґрунту від 25.01.18 суд першої інстанції зазначив, що позивачем не доведено, що засмічення відповідачем земельної ділянки, вказаної у Акті перевірки, могло призвести або призвело до забруднення природного середовища.
З посиланням на приписи ст. 1166 Цивільного кодексу України місцевий господарський суд зазначив, що позивачем доведено протиправність поведінки відповідача щодо засмічення земельної ділянки, однак не доведено наступного обов'язкового елементу позадоговірної (деліктної) відповідальності - шкоди, заподіяної відповідачем державі внаслідок такої поведінки.
Не погодившись із даним рішенням до Одеського апеляційного господарського суду звернулась Державна екологічна інспекція у Херсонській області з апеляційною скаргою в якій просить скасувати оскаржуване судове рішення та постановити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області до ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" про відшкодування 166875,30 грн. шкоди.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що оскаржуване судове рішення є незаконним, необґрунтованим, необ'єктивним та таким, що постановлено з порушенням норм матеріального права.
Так апелянт зазначає, що наявними матеріалами справи, зокрема, актом перевірки дотримання вимог природоохоронного законодавства, протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями директора відповідача підтверджується засмічення відповідачем земельної ділянки відходами, що відповідачем не спростовано, а тому відповідач як винна особам повинен відшкодувати збитки завдані державні внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства в повному обсязі.
Також посилаючись на приписи Методики визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства, затвердженої наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища від 27.10.1997 №171 скаржник зазначає, що Інспекція під час розрахунку розміру шкоди діяла в межах та у спосіб визначені чинним законодавством, а саме застосувала оцінку земель на дату виявлення правопорушення. Також, при проведенні перевірки Інспекцією проведено ґрунтові дослідження якості земель та ґрунтів, як це передбачено вимогами Закону України «Про охорону земель», а також не проведено відбір проб та інструментарно-лабораторні вимірювання. За твердженням апелянта в акті перевірки містяться дані які підтверджують зазначений в ньому висновок про розміщення відповідачем будівельних відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема, матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб.
З огляду на викладене апелянт вважає, що відповідачем порушено п.10 ч.1 ст. 35 Закону України «Про охорону земель», а тому останній на підставі ст. 1166 ЦК України повинен відшкодувати завдані державі збитки внаслідок порушення вимог природоохоронного законодавства.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 14.05.2018 відкрито провадження у справі №923/1025/17 за апеляційною скаргою Державної екологічної інспекції у Херсонській області на рішення господарського суду Херсонської області від 15.03.2018 р.
Ухвалою Одеського апеляційного господарського суду від 21.05.2018 призначено справу до розгляду на 13.06.2018 р.
30.05.2018 Одеським апеляційним господарським судом отримано відзив на апеляційну скаргу від ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" в якому відповідач просить оскаржуване судове рішення залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення. Так, на думку відповідача, суд першої інстанції дійшов правомірного висновку щодо недоведеності позивачем, що засмічення відповідачем земельної ділянки могло призвести або призвело до забруднення природного середовища. Скаржник вважає, що апелянтом не доведена шкода заподіяна відповідачем внаслідок порушення законодавства України про охорону земель. Окрім того, як стверджує відповідач, його поведінка не була протиправною, оскільки ремонтні роботи приміщень відбувались з дотриманням всіх будівельних норм.
Відповідач також наголошує, що на момент складення розрахунку шкоди від 30.06.2017 завданої земельній ділянці Держекоінспекція у Херсонській області не мала повноважень на складання такого розрахунку, оскільки відповідно до Положення про Державну екологічну інспекцію в АР Крим, областях, мстах Києві та Севастополі (наказ Міністерства екології та природних ресурсів №429 від 04.11.2011), який був скасований новим наказом від 11.08.2017, повноваження Держекоінспекції в Херсонській області не поширювались на території та об'єкти віднесені до зони діяльності морських екологічних інспекцій (п.1 Положення). На той момент розрахунок шкоди завданої засміченням виявленим в результаті перевірки дотримання екологічного законодавства у 100 метровій прибережній зоні повинно було проводитися Державною екологічною інспекцією Північно-західного регіону Чорного моря (п.7 Положення). Але, як стверджує відповідач, всупереч діючому законодавству, Держекоінспекцією в Херсонській області було взято на себе компетенцію іншого структурного підрозділу, чи порушено законодавчо встановлену процедуру розрахунку шкоди.
У судове засідання від 13.06.2018 представники учасників справи не з'явились, про причини нез'явлення не повідомили, хоча були належним чином повідомленні про час, дату та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення від 14.05.2018, яке було вручено позивачеві 17.05.2018, а відповідачеві 20.05.2018.
Відповідно до ст. 240 ГПК України у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи на предмет їх юридичної оцінки господарським судом Херсонської області та проаналізувавши застосування норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга Державної екологічної інспекції у Херсонській області не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Як вбачається з матеріалів справи, у період з 25.04.2017 по 26.04.2017 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області проведено позапланову перевірку дотримання вимог природоохоронного законодавства в галузі охорони атмосферного повітря, водних і земельних ресурсів щодо поводження з відходами та небезпечними хімічними речовинами ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" про що складено акт №02-11/95 (а.с.9-15).
Під час проведення перевірки Державною екологічною інспекцією у Херсонській області встановлено, що на земельній ділянці, які знаходиться у користуванні відповідача на відстані 91,0 м. від урізу Чорного моря (до огорожі ТОВ "Камелот Тур" - 64,5 м, від паркану до бетонної стінки - 8,5 м., від бетонної стінки до урізу води - 18,0 м.) на території ДОЦ "Дельфін" ТОВ "Камелот Тур" на відкритому ґрунті виявлено несанкціоноване засмічення земельної ділянки будівельними відходами (бита цегла) розмірами 5,2 м х 11,6 м, висотою засмічення від 0,4 м до 0,9 м (0,4, 0,5, 0,6, 0,7, 0,8, 0,9, висота сер. - 0,6 м). Загальна площа засмічення становить 36,3 куб.м. (порушення ст.ст. 35, 45, 46 Закону України "Про охорону земель", ст.60 Земельного Кодексу України та ст.ст. 86, 90 Водного Кодексу України).
Також в акті зазначено, що будівельні відходи складовані суцільно, тому встановити чи є зелені насадження під купою відходів на момент перевірки неможливо. На земельній ділянці розміщення відходів, спеціалістом відділу інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Херсонській області відібрані проби ґрунту. Під час проведення перевірки, з 12:00 год. 25.04.2017 розпочато роботи по вивезенню будівельних відходів. Згідно пояснень генерального директора ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" від 26.04.2017, на земельній ділянці МДОЦ "Дельфін" тимчасово розмішено будівельне сміття (бита цегла), у зв'язку з проведенням реконструкції корпуса. Станом на 26.04.2017 09:30 сміття вивезено.
26.04.2017 Державною екологічною інспекцією у Херсонській області складено протокол №7961 про адміністративне правопорушення у відношенні директора ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" ОСОБА_1 за порушення правил використання земель, а саме недотримання природоохоронного режиму використання земель (засмічення ділянки МДОЦ "Дельфін" ТОВ "Камелот Тур" відходами).
Постановою про накладення адміністративного стягнення від 26.04.2017 №03-10/110 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища ОСОБА_2 було встановлено, що гр. ОСОБА_1 вчинено правопорушення, відповідальність за яке передбачена ст. 211 Земельного Кодексу України, ст. 110 Водного Кодексу України та ст.54 Закону України "Про охорону земель". Порушено правила використання земель, а саме невиконання природоохоронного режиму використання земельної ділянки: на земельній ділянці МДОЦ "Дельфін" ТОВ "Камелот Тур" встановлено засмічення земель будівельними відходами. Площа засмічення 60,32 кв.м., об'єм відходів 36,3 куб.м. Визнано гр. ОСОБА_1 винною у вчиненні адміністративного правопорушення та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 255 грн.
30.06.2017 старшим державним інспектором з охорони навколишнього природного середовища у Херсонській області ОСОБА_2 було здійснено розрахунок розміру шкоди, завданої внаслідок засмічення будівельними відходами земельної ділянки території Міжнародного дитячого оздоровчого центру "Дельфін" ТОВ "Камелот Тур" в прибрежно-захисній смузі Чорного моря, що знаходиться за адресою Херсонська область, Голопристанській район, с. Залізний Порт.
Відповідно до означеного розрахунку, розмір шкоди внаслідок засмічення будівельними відходами земельної ділянки території Міжнародного дитячого оздоровчого центру "Дельфін" ТОВ "Камелот Тур" в прибрежно-захисній смузі Чорного моря, що знаходиться за адресою Херсонська область, Голопристанській район, с. Залізний Порт становить 166875,30 грн.
Звертаючись із позовом до суду першої інстанції позивач зазначив, що відповідачем допущено порушення вимог природоохоронного законодавства у зв'язку із чим заподіяно державі збитки у розмірі 166875,30 грн., які останній просив суд стягнути з відповідача на свою користь.
Судом першої інстанції позовні вимоги Державної екологічної інспекції у Херсонській області визнано необґрунтованими та недоведеними, у зв'язку із чим відмовлено в їх задоволенні у повному обсязі.
Колегія суддів Одеського апеляційного господарського суду погоджується з таким висновком місцевого господарського суду з наступних підстав.
Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 1166 Цивільного кодексу України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала; особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Для застосування такого заходу відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв'язку між протиправною поведінкою заподіювача та шкодою; вини заподіювача шкоди.
За відсутності хоча б одного з цих елементів цивільна відповідальність не настає.
У деліктних правовідносинах саме на позивача покладається обов'язок довести наявність шкоди, протиправність (незаконність) поведінки заподіювача шкоди та причинний зв'язок такої поведінки із заподіяною шкодою. У свою чергу відповідач повинен довести, що в його діях відсутня вина у заподіянні шкоди.
Відносини у галузі охорони навколишнього природного середовища в Україні регулюються, зокрема, Законом України "Про охорону навколишнього природного середовища", Законом України "Про відходи", Законом України "Про охорону земель", Земельним кодексом України, а також іншим спеціальним законодавством.
Згідно з приписами ст. 35 Закону України "Про охорону земель" власники і землекористувачі, в тому числі орендарі, земельних ділянок при здійсненні господарської діяльності зобов'язані зокрема: дотримуватися вимог земельного та природоохоронного законодавства України; забезпечувати використання земельних ділянок за цільовим призначенням та дотримуватися встановлених обмежень (обтяжень) на земельну ділянку та забезпечувати захист земель від ерозії, виснаження, забруднення, засмічення, засолення, осолонцювання, підкислення, перезволоження, підтоплення, заростання бур'янами, чагарниками і дрібноліссям.
Відповідно до ст. 56 Закону України "Про охорону земель" юридичні і фізичні особи, винні в порушенні законодавства України про охорону земель, несуть відповідальність згідно із законом. Застосування заходів дисциплінарної, цивільно-правової, адміністративної або кримінальної відповідальності не звільняє винних від відшкодування шкоди, заподіяної земельним ресурсам. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства України про охорону земель, підлягає відшкодуванню в повному обсязі.
Приписами статті 68 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" встановлено, що порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність (ч.1). Підприємства, установи, організації та громадяни зобов'язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України (ч.4).
Частиною першою статті 69 Закону України "Про охорону навколишнього природного середовища" визначено, що шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.
Для визначення порядку розрахунку розмірів відшкодування шкоди суб'єктами господарювання та фізичними особами в процесі їх діяльності через забруднення земель хімічними речовинами, їх засмічення промисловими, побутовими та іншими відходами наказом Міністерства охорони навколишнього природного середовища України від 27.10.1997 №171 затверджено Методику визначення розмірів шкоди, зумовленої забрудненням і засміченням земельних ресурсів через порушення природоохоронного законодавства (далі - Методика).
Колегія суддів відзначає, як вірно було встановлено судом першої інстанції, під час здійснення позивачем розрахунку збитків помилково, в порушення вимог п. 5 Методики, застосовано: "Коефіцієнт еколого-господарського засмічення земель" (рядок 8 таблиці - розрахунку), натомість пунктом 5.5 Методики передбачена формула у якій, серед інших, має застосовуватись коефіцієнт: "Еколого-господарського значення земель", значення якого приймається відповідно до категорії земель, що зазнали засмічення, або їх статусу як таких, що підлягають особливій охороні, згідно з додатком 2 до Методики.
У відповідності до п. 5.8.2. Методики довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до категорій за цільовим призначенням надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Згідно з п. 5.8.3. Методики довідку про віднесення земельної ділянки, що зазнала засмічення, до особливо цінних земель надають територіальні органи спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів.
Разом з цим, у розрахунку позивача відсутнє посилання на довідки територіального органу спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади з питань земельних ресурсів, щодо віднесення засміченої земельної ділянки до однієї з вказаних категорій (до категорій за цільовим призначенням або до особливо цінних земель).
Абзацами 2 та 11 ст. 1 Закону України "Про відходи" визначено, що відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворилися у процесі виробництва чи споживання, а також товари (продукція), що повністю або частково втратили свої споживчі властивості і не мають подальшого використання за місцем їх утворення чи виявлення і від яких їх власник позбувається, має намір або повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення; утилізація відходів - використання відходів як вторинних матеріальних чи енергетичних ресурсів.
Згідно з пунктами 3.2, 3.3 Методики землі вважаються засміченими, якщо на відкритому ґрунті наявні сторонні предмети і матеріали, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища; факти забруднення (засмічення) земель встановлюються уповноваженими особами, які здійснюють державний контроль за додержанням вимог природоохоронного законодавства шляхом оформлення актів перевірок, протоколів про адміністративне правопорушення та інших матеріалів, що підтверджують факт забруднення та засмічення земель.
Відповідно до приписів природоохоронного законодавства умовою кваліфікації такого правопорушення, як засмічення земель, що є підставою для настання відповідальності та відшкодування шкоди, спричиненої таким засміченням, є доведення факту виявлення на відкритому ґрунті сторонніх предметів і матеріалів, сміття без відповідних дозволів, що призвело або може призвести до забруднення навколишнього природного середовища, прямого чи опосередкованого шкідливого впливу на здоров'я людини.
Отже, факт наявності сміття не є достатнім для того, щоб вважати землю засміченою і як наслідок виникнення обов'язку відшкодувати шкоду. Обов'язковою ознакою засмічення в розумінні Методики є таке засмічення земель, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища або може призвести до такого забруднення.
Таким чином, позивачу при складанні розрахунку необхідно було встановити факт того, що засмічення призвело або може призвести до забруднення навколишнього середовища.
Такий висновок узгоджується з правовою позицією Верховного Суду висловленою у судовому рішенні від 13.04.2018 у справі №904/6886/17.
Колегія суддів зазначає, що позивачем не надано жодних доказів на підтвердження забруднення відповідачем навколишнього природного середовища або можливості такого забруднення будівельними відходами.
Згідно з п. 2 Методики та ст. 1 Закону України "Про відходи" відходи - це будь-які речовини, матеріали і предмети, що утворюються в процесі людської діяльності і не мають подальшого використання за місцем утворення чи виявлення, та яких власник повинен позбутися шляхом утилізації чи видалення.
Відповідно до наявного у матеріалах справи листа ТОВ "Камелот Тур" Міжнародний дитячий оздоровчий центр "Дельфін" від 04.05.2017 р. (а.с.87), будівельна цегла, яка тимчасово розміщувалась на земельній ділянці відповідача була зібрана та вивезена, за усною домовленістю, фізичною особою на приватну територію яка належить вказаній особі, для подальшого використання в будівництві.
Відсутність забруднення вказаної у Акті первірки земельної ділянки також підтверджуються довідкою Херсонської філії Державної установи "Інституту охорони ґрунтів України" про стан засмічення (забруднення) ґрунту від 25.01.18 (а.с.76), відповідно до якої забруднюючих та засмічуючих речовин (бита цегла, тощо) на земельній ділянці, про яку йдеться у акті перевірки Інспекції, не виявлено, накопичення в ґрунті земельної ділянки речовин, які негативно впливають на його родючість та інші корисні властивості - відсутнє.
Враховуючи зазначені обставини, колегія суддів вважає, що позивачем належними та допустимими доказами не доведено порушення відповідачем природоохоронного законодавства, тому підстави для покладення на нього обов'язку по відшкодуванню шкоди відсутні.
Колегія суддів не приймає до уваги посилання апелянта на те, що перевірка проводилась в присутності директора відповідача, яким акт перевірки було підписано без зауважень, а засмічення земельної ділянки відходами підтверджується матеріалами справи і відповідачем у встановленому порядку не спростоване, оскільки, як вже було зазначено вище, обов'язковою ознакою засмічення є таке засмічення земель, що призвело до забруднення навколишнього природного середовища або може призвести до такого забруднення, а обов'язок доказування забруднення земельної ділянки покладено саме на позивача.
Не підтверджуються наявними матеріалами справи й твердження апелянта стосовно того, що в акті перевірки містяться дані які підтверджують зазначений в ньому висновок про розміщення відповідачем будівельних відходів саме на відкритому ґрунті, зокрема, матеріалів ґрунтових досліджень, актів відбору проб. Так судова колегія відзначає, що у в акті перевірки міститься лише посилання на те, що спеціалістом інструментально-лабораторного контролю державної екологічної інспекції у Херсонській області відібрані проби ґрунту (акт відбору проб ґрунту від 25.04.2017 №13-17), разом з цим такий акт відсутній у матеріалах справи.
Інших доводів, які можуть бути підставою для скасування оскаржуваного судового рішення апелянтом не наведено.
З урахуванням вищевикладеного колегія суддів вважає, що наведені у апеляційній скарзі доводи не можуть бути підставою для скасування рішення суду першої інстанції, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи, ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права та зводяться до переоцінки встановлених судом обставин.
Статтею 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З огляду на викладене судова колегія вважає, що рішення господарського суду Херсонської області від 15.03.2018 р. у справі №923/1025/17 є законним, обґрунтованим та таким, що прийнято з додержання норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за апеляційний перегляд судового рішення покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА:
Апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення господарського суду Херсонської області від 15.03.2018 р. у справі №923/1025/17 - залишити без змін.
Постанова, згідно ст. 284 ГПК України, набуває законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного суду.
Повний текст постанови складено 18.06.2018 р.
Головуючий суддя Аленін О.Ю.
Суддя Богатир К.В.
Суддя Філінюк І.Г.
Судове рішення № 74720816, Одеський апеляційний господарський суд було прийнято 13.06.2018. Форма судочинства - Господарське, форма рішення - Постанова. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми пропонуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам легко знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 923/1025/17. Організації, які зазначені в тексті цього судового документа: