Постанова № 74720634, 11.06.2018, Дніпропетровський апеляційний господарський суд

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 року м.Дніпро Справа № 904/10562/17

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді: Чимбар Л.О. (доповідач),

суддів: Березкіна О.В., Антонік С.Г.,

Секретар судового засідання Манчік О.О.

Представники сторін:

від позивача: ОСОБА_1, довіреність №64 від 20.11.2017 р., представник;

від відповідача: ОСОБА_2, довіреність №19 від 19.01.2018 р., представник;

від третьої особи: ОСОБА_3, довіреність №2182 від 22.12.2017 р., представник;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018р. у справі №904/10562/17 (суддя Ліпинський О.В.), повний текст складено 14.03.2018р.

За позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області, м. Дніпро

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_4, м. Синельникове

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні Відповідача - публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця", м. Дніпро

про стягнення заборгованості у розмірі 28 865,60грн.

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2017р. в задоволені позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з прийнятим рішенням, звернувся до Дніпропетровського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просить рішення скасувати та задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

В апеляційній скарзі скаржник посилається на порушення укладанням додаткової угоди між відповідачем та ПАТ «Українська залізниця» від 29.02.2016р. вимог Порядку розпорядження майном публічного акціонерного товариства «Українська залізниця».

Крім того, як зазначає скаржник, Регінальне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області є належним орендодавцем за спірним договором, а тому ПАТ «Українська залізниця» не мала законних підстав на укладання додаткового договору до договору оренди без відповідного рішення Кабінету Міністрів України, а тим більше ставити вимоги орендарю щодо спрямування орендної плати на рахунок ПАТ «Українська залізниця», а не до державного бюджету.

Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу зазначив, що рішення суду першої інстанції слід залишити без замін, а апеляційну скаргу без задоволення. Вказує на те, що позивач був обізнаний про зміни договірних зобов’язань та зміни умов орендної плати, але не звернувся з позовом до правонаступника майна, яке знаходиться в оренді.

В судовому засіданні 11.06.2018р. оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, вислухавши пояснення представників сторін, перевіривши законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду в повному обсязі, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного:

Як встановлено господарським судом та вбачається з матеріалів справи, 03.07.2009 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України у Дніпропетровській області (Орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_4 (Орендар) був укладений договір оренди нерухомого мана, що належить до державної власності № 12/02-3456-ОД.

Відповідно до пункту 1.1 Договору, орендодавець передає, а орендар приймає у строкове платне користування державне окреме нерухоме майно: нежитлове вбудоване приміщення площею 30,4 кв.м., розміщене за адресою: м. Синельникове, станція Ситнельникове-1 на 1-му поверсі 2-х поверхової будівлі, що перебуває на балансі ДП “Придніпровська залізниця”, вартість якого визначена згідно зі звітом про оцінку на 12.06.2009 року і становить 93499,00 грн.

Пунктом 1.2 договору сторони визначили, що майно передається в оренду з метою розміщення перукарні.

Згідно умов п. 2.1 договору, орендар вступає у строкове платне користування державним майном у термін, вказаний в договорі, але не раніше дати підписання сторонами цього договору та акта приймання-передачі майна.

Відповідно до 3.1 договору, орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 04.10.1995 №786 (зі змінами) (далі по тексту - Методика розрахунку), або за результатами конкурсу на право оренди державного майна і становить без ПДВ за базовий місяць розрахунку (останній місяць, за який є інформація про індекс інфляції) травень 2009 року 614,29 грн. Орендна плата за перший місяць оренди – червень 2009 визначається шляхом корегування орендної плати за базовий місяць на індекси інфляції за червень.

Пунктом 3.6 договору визначено, що орендна плата перераховується до державного бюджету та балансоутримувачу у співвідношенні:

- 70% до державного бюджету по місцю реєстрації орендаря у податковій інспекції на рахунки відкриті відділенням казначейства у розмірі 430,00 грн.;

- 30% балансоутримувачу у розмірі 184,29 грн.

щомісяця не пізніше 15 числа місяця відповідно до пропозицій розподілу, установлених Кабінетом Міністрів України і чинних на кінець періоду, за який здійснюється платіж.

Відповідно до п. 10.1, цей договір укладено строком на 1 рік, і діє з 03.07.2009 до 03.07.2010 включно.

Умовами п. 10.7. Договору оренди № 12/02-3456-ОД передбачено, що перехід права власності на Майно третім особам, не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника).

На виконання умов, Орендодавець передав, а Орендар прийняв об'єкт оренди, що підтверджується актом приймання-передачі від 03.07.2009 року, який складено за участю балансоутримувача.

Протягом дії договору, сторонами було укладено ряд додаткових угод щодо зміни умов в частині розміру орендної плати та строку оренди.

За останньою додатковою угодою, яка укладена між Відповідачем та РВ ФДМ України по Дніпропетровській області в якості орендодавця 20.11.2015, договір було пролонговано з 01.08.2015 до моменту створення (реєстрації) ПАТ “Українська залізниця”, але не більш ніж до 31.12.2015 року.

18.08.2015 року Міністерством інфраструктури України, затверджено передавальний акт по ДП “Придніпровська залізниця”, зведений акт оцінки майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ “Українська залізниця”, а також, зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ “Українська залізниця”.

На підставі зазначеного передавального акту, 10.10.2016 року за Третьою особою зареєстровано право власності на майно: нежитлові будівлі вокзального комплексу, частина якого є об'єктом оренди за договором № 12/02-3456-ОД.

29.02.2016 року між ПАТ “Українська залізниця” та ФОП ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір до Договору оренди № 12/02-3456-ОД, за змістом якого сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 03.07.2009 № 12/02-3456-ОД є ПАТ “Укрзалізниця”.

РВ ФДМУ по Дніпропетровській області, посилаючись на те, шо воно є належним орендодавцем за спірним договроом, звернулось з позовом до суду про стягнення з відповідача заборгованості з орендної плати по Договору оренди 12/02-3456-ОД за період з 15.01.2016 по 15.08.2016 у розмірі 3600,09 грн., а також, стягнення пені та штрафу за прострочення сплати зазначеної суми орендних платежів – 457,06 грн. та 360,09 грн. відповідно, стягнення неустойки за користування майно в позадоговірний період (після односторонньої відмови позивача від договору) – 8 149,19 грн. та стягнення неустойки за період прострочення обов'язку з повернення орендованого майна – 16 298,39 грн.

Відмовляючи в задоволені позову, суд першої інстанції виходив з того, що у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого з моменту реєстрації ПАТ “Українська залізниця”, до відповідної особи перейшли права та обов'язки орендодавця по договору оренди №12/02-3456-ОД, з одночасним припиненням таких права у Позивача.

Колегія суддів з таким висновком погоджується, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 18 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" визначено обов'язок орендаря вносити орендну плату своєчасно і в повному обсязі. Обов'язок орендаря щодо своєчасності внесення орендної плати за договором найму (оренди) передбачений ст. 762 Цивільного кодексу України.

Статтею 286 Господарського кодексу України визначено, що орендна плата є фіксованим платежем, який орендар сплачує орендодавцю незалежно від наслідків своєї господарської діяльності. Розмір орендної плати може бути змінений за погодженням сторін, а також в інших випадках, передбачених законодавством.

Відповідно до ст. 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускаються, якщо інше не встановлено договором або законом, а згідно до ст. 526 Цивільного кодексу України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" та п. 1 постанови Кабінету Міністрів України від 25.06.2014 № 200 "Про утворення публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" передбачено утворення на базі Державної адміністрації залізничного транспорту, підприємств та установ залізничного транспорту загального користування ПАТ "Українська залізниця", 100% акцій якого закріплюються в державній власності.

В п. 2 постанови Кабінету Міністрів України № 200 встановлено, що статутний капітал товариства формується шляхом внесення до нього майна Укрзалізниці, підприємств, зазначених у додатку 1, крім майна, яке закріплюється за товариством на праві господарського відання згідно із Законом України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", та іншого майна, яке відповідно до законодавства не може бути включене до статутного капіталу.

Згідно з відомостями, що містяться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, запис про проведення державної реєстрації юридичної особи ПАТ "Укрзалізниця" вчинено 21.10.2015.

Відповідно до Зведеного переліку майна Державного підприємства "Придніпровська залізниця", що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" (п. 132), затвердженого Міністром інфраструктури України 18.08.2015 р. нерухоме майно, що є об'єктом оренди за спірними договорами увійшло до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця".

18.08.2015 Міністром інфраструктури України затверджено Передавальний акт ДП "Придніпровська залізниця" від 03.08.2015, а 01.12.2015 комісією з реорганізації юридичної особи ДП "Придніпровська залізниця" підписано Заключний передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", а також Зведений передавальний акт майна, що вноситься до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця" та правонаступництво щодо якого переходить до ПАТ "Українська залізниця".

Таким чином, з 01 грудня 2015 року розпочало фінансово-господарську діяльність публічне акціонерне товариство "Українська залізниця".

Відповідно до наданих документів майно, що є об'єктом оренди за договорами №12/02-3373-ОД від 03.04.2009 та №12/02-3394-ОД від 12.05.2009 передано до статутного капіталу ПАТ "Українська залізниця", що підтверджується передавальним актом ДП "Придніпровська залізниця" від 03.08.2015, Зведеним переліком майна ДП "Придніпровська залізниця" (п. 132) та Заключним передавальним актом від 01.12.2015, що є документами, які підтверджують виникнення у ПАТ "Українська залізниця" прав на спірне нерухоме майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Згідно зі ст. 329 Цивільного кодексу України юридична особа публічного права набуває право власності на майно, передане їй у власність, та на майно, набуте нею у власність на підставах, не заборонених законом.

Відповідно ст. 85 Господарського кодексу України, ст. 115 Цивільного кодексу України господарське товариство є власником майна, переданого йому учасниками у власність як вклад до статутного (складеного) капіталу.

Постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.2015 року № 735 затверджено Статут ПАТ "Українська залізниця".

В п. 2 Статуту встановлено, що товариство є правонаступником усіх прав і обов'язків Державної адміністрації залізничного транспорту та підприємств залізничного транспорту.

Відповідно до п. 20 Статуту товариство має у власності майно, що внесене до його статутного капіталу, та/або інше майно, набуте ним на підставах, що не заборонені законодавством. Товариство здійснює володіння, користування та розпорядження таким майном згідно з метою своєї діяльності з урахуванням вимог законодавства та цього Статуту

В п. 32 Статуту передбачено, що товариство, здійснюючи право власності, володіє, користується та розпоряджається належним йому майном і вчиняє стосовно нього будь-які дії, що не суперечать законодавству, Статуту та меті діяльності підприємства.

Відповідно до ч. 4 ст. 334 Цивільного кодексу України передбачено, що права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації, виникають з дня такої реєстрації відповідно до закону.

Разом з тим, частиною 3 ст. 4 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування", який є спеціальним законом, порівняно з загальними нормами Цивільного кодексу України, передбачено, що внесення нерухомого майна залізничного транспорту до статутного капіталу товариства може здійснюватися на підставі обліку майна на балансах Державної адміністрації залізничного транспорту України, підприємств залізничного транспорту відповідно до законодавства без попередньої державної реєстрації права власності на таке майно.

Відповідно до ч. 2 ст. 5 Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" переоформлення правовстановлюючих документів на об'єкти нерухомого майна, внесені до статутного капіталу товариства, здійснюється протягом двох років з дня державної реєстрації товариства; державна реєстрація прав на нерухоме майно, внесеного до статутного капіталу товариства, здійснюється на підставі передавального акту та акту оцінки майна залізничного транспорту, внесеного до статутного капіталу товариства. Передавальний акт та/або акт оцінки майна залізничного транспорту є документами, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на майно, внесене до статутного капіталу товариства.

Відповідно до ч. 1 ст. 759 Цивільного кодексу України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

За приписами ч. 1 ст. 770 Цивільного кодексу України у разі зміни власника речі, переданої у найм, до нового власника переходять права та обов'язки наймодавця.

Аналогічні положення закріплено і в ч. 2 ст. 15 Закону України "Про оренду державного та комунального майна", яка передбачає, що у разі зміни власника майна, переданого в оренду, до нового власника переходять права і обов'язки за договором оренди, у зв'язку з чим публічне акціонерне товариство "Українська залізниця" в особі регіональної філії "Придніпровська залізниця" публічного акціонерного товариства "Українська залізниця" є правонаступником прав і обов'язків за спірним договором оренди, укладеним регіональним відділенням Фонду державного майна України по Дніпропетровській області.

Умовами п. 10.7. Договору оренди № 12/02-3456-ОД передбачено, що перехід права власності на Майно третім особам, не є підставою для зміни або припинення чинності цього договору, і він зберігає свою чинність для нового власника орендованого Майна (його правонаступника).

Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком господарського суду про те, що в зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, в силу вимог закону, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого до Третьої особи перейшли права та обов'язки Орендодавця по договору оренди 12/02-3456-ОД.

Крім того, як вбачається з матеріалів справи, з метою оформлення заміни сторони у зобов'язанні, 29.02.2016 року між ПАТ “Українська залізниця” та ФОП ОСОБА_4 було укладено Додатковий договір до Договору оренди № 12/02-3456-ОД, за змістом якого сторони погодили, що орендодавцем майна, визначеного договором оренди від 03.07.2009 № 12/02-3456-ОД є ПАТ “Укрзалізниця”.

Таким чином, апеляційний суд вважає правильним та обгрунтованим висновок господарського суду про те, що у зв'язку з переходом права власності на майно, яке є об'єктом оренди, відбулася заміна сторони у зобов'язанні, внаслідок чого з моменту реєстрації ПАТ “Українська залізниця”, до відповідної особи перейшли права та обов'язки орендодавця по договору оренди №12/02-3456-ОД, з одночасним припиненням таких права у позивача, а тому рішення про відмову в задоволенні позову є правомірним.

Доводи апеляційної скарги з посиланням на Регіональне відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області є належним орендодавцем за спірним договором безпідставні та спростовуються вищевикладеним.

Інших належних та допустимих доказів у розумінні ст.ст.75, 76 ГПК України на підтвердження своєї правової позиції, викладеної в апеляційній скарзі, відповідач не надав.

У відповідності до ст. 276 ГПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи, що оскаржуване рішення постановлене з дотриманням вимог ст.276 ГПК України, його слід залишити без змін, а апеляційну скаргу – без задоволення.

Керуючись ст.ст.129, 269-270, 273, 275-276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 14.03.2018р. у справі №904/10562/17 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає відповідно до статті 287 Господарського процесуального кодексу України.

Постанова виготовлена в повному обсязі 18.06.2018р.

Головуючий суддя Л.О. Чимбар

Суддя С.Г. Антонік

Суддя О.В. Березкіна