Ухвала суду № 74719464, 18.06.2018, Господарський суд Запорізької області

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

про повернення позовної заяви

18.06.2018 Справа № 908/1126/18

м. Запоріжжя

Суддя господарського суду Запорізької області Боєва О.С., розглянувши матеріали за позовом: Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» (71603, Запорізька область, м. Василівка, бульвар Центральний, 43, код ЄДРПОУ 20470908)

до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Текос» (454007, Росія, м.Челябінськ, вул. 40 Років Жовтня, 21-б, ІПН НОМЕР_1, КПП 745201001)

про стягнення суми 2649869,22 рублів РФ,

ВСТАНОВИВ:

До господарського суду Запорізької області 14.06.2018 надійшла позовна заява (б/н, підписана 12.06.2018) Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Текос» (Росія, м.Челябінськ) про стягнення загальної суми 2649869,22 російських рублів.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу від 14.06.2018 здійснено автоматичний розподіл судової справи між суддями, присвоєно єдиний унікальний номер судової справи 908/1126/18 та визначено до розгляду судді Боєвій О.С.

Розглянувши зазначену позовну заяву, суд дійшов висновку, що вона підлягає поверненню у зв’язку з порушенням правил об’єднання позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 173 ГПК України в одній позовній заяві може бути об’єднано декілька вимог, пов’язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач звернувся із позовною заявою в якій об’єднано позовні вимоги, що не пов’язані між собою ані підставою виникнення ані поданими доказами.

Із змісту позовної заяви та доданих до неї документів слідує, що позивач звернувся із позовною заявою в якій об’єднано позовні вимоги, які випливають з двох окремих правочинів, укладених між позивачем та відповідачем, предметом яких є поставка запасних частин до автомобільної та тракторної техніки (товар). Так, загальна сума заявлених до стягнення 2649869,22 російських рублів, складається з:

- суми 985 674 руб. 00 коп. основної заборгованості за контрактом №10/05/2017 від 10.05.2017, а саме: частини передплати, здійсненої позивачем за платіжним дорученням №42 від 10.08.2017, за товар, який не був поставлений в повному обсязі у визначений термін, та суми 29750 руб. 22 коп. пені, нарахованої за порушення термінів поставки товару, визначених цим контрактом;

- суми 1 634 625 руб. 00 коп. основної заборгованості (передплати здійсненої за платіжним дорученням № 103 від 19.02.2018) згідно з умовами контракту №20/09/2017 від 20.09.2017, яку позивач просить стягнути у зв’язку із простроченням відвантаження оплаченої ним партії товару.

Із наведеного слідує, що позивачем заявлено позовні вимоги, що випливають з двох окремих контрактів, за якими позивачем здійснювалася переплата за товар за різними платіжними дорученнями в іноземній валюті, тобто заявлено вимоги, які не пов’язані між собою ані підставою виникнення ані поданими доказами.

Таким чином, позивачем об’єднано основні та похідні позовні вимоги, що виникли за двома окремими договорами, тобто з різних підстав, які не пов’язані поданими доказами, тому підлягають розгляду в окремих позовних провадженнях.

Відповідно до п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України, суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи у разі якщо порушено правила об’єднання позовних вимоги (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 173 цього Кодексу). Суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи не пізніше п’яти днів з дня її надходження.

Згідно з ч. 8 ст. 174 ГПК України, повернення позовної заяви не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Крім того, суд вважає за необхідне звернути увагу позивача на наступні недоліки.

Так, в підтвердження сплати судового збору до позовної заяви додано копію платіжного доручення № 14554 від 13.06.2018. на суму 9009,32 грн. (про що складено відповідний акт), завірену печаткою самого позивача, що є недопустимим, оскільки докази сплати судового збору подаються до суду лише в оригіналі та повинні містити мокру печатку банківської установи, через яку здійснено платіж.

За змістом ч.ч. 1. ст. 123, ч. 1 ст. 124 ГПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов’язаних з розглядом справи. Разом із першою заявою по суті спору (якою в тому числі є позовна заява) кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат які вона понесла і які очікує понести у зв’язку із розглядом справи.

Згідно з п. 9 ч. 3 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити, в тому числі: попередній орієнтовний розрахунок суми судових витрат. В порушення зазначеної норми такого розрахунку позивачем не надано, не наведено доводів щодо підстав визначення розміру судового збору саме у сплаченій, згідно з вказаним платіжним дорученням, сумі.

Ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру встановлена в розмірі 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»).

При цьому, суд звертає увагу, що відповідно до ч. 2 ст. 6 Закону України «Про судовий збір» за подання позовів, ціна яких визначається в іноземній валюті, судовий збір сплачується у гривнях з урахуванням офіційного курсу гривні до іноземної валюти, встановленого Національним банком України на день сплати.

Крім того, згідно з п.п. 8, 10 ст. 162 ГПК України позовна заява повинна містити зазначення щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів доказів, копії яких додано до заяви; підтвердження позивача про те, що ним не подано іншого позову до цього самого відповідача з тим самим предметом та з тих самих підстав.

Керуючись п. 2 ч. 5, ч. 6 ст. 174, ст.ст. 234, 235 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позовну заяву (б/н, підписану 12.06.2018) за позовом Приватного малого виробничо-комерційного підприємства «Ассоль» до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Текос» (Росія, м.Челябінськ) про стягнення загальної суми 2649869,22 російських рублів, та додані до неї документи, - повернути позивачу.

Копію даної ухвали направити позивачу та відповідачу.

Додаток (на адресу позивача): позовна заява та додані до неї документи, всього на 62 аркушах, акт господарського суду Запорізької області від 14.06.2018 на 1 аркуші.

Матеріали направити на адресу позивача, зазначену у позовній заяві.

Ухвала підписана 18.06.2018.

Відповідно до ст.ст. 174, 235, 255, 256 Господарського процесуального кодексу України ухвала суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена протягом десяти днів з дня її підписання в порядку встановленому ст. 257 цього Кодексу, з урахуванням п. 17.5 Розділу ХІ “Перехідні положення” ГПК України.

Суддя О.С. Боєва