Постанова № 74717925, 07.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 816/260/18

Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Русанової В.Б. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 р. (ухвалене суддею Слободянюк Н.І.) по справі № 816/260/18за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області

до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення штрафів,

ВСТАНОВИВ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області звернулося до суду з адміністративним позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, в якому просило: стягнути з відповідача до Державного бюджету України штрафи у розмірі 1700 гривень та 2040 гривень.

Рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 р. та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судове засідання учасники справи не з'явилися, своїх представників не направили, про дату, час і місце судового засідання повідомлені своєчасно та належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 229, ч. 2 ст. 313 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв'язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи, фіксування судового засідання за допомогою технічного запису не здійснювалося.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що ОСОБА_1 є фізичною особою - підприємцем з 20.06.2003 р., що підтверджується витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань.

02.08.2017 р. при здійсненні контролю за дотриманням порядку розповсюдження реклами та вимог до її змісту на території Полтавської області, головним спеціалістом відділу контролю у сферах захисту споживачів, реклами, антитютюнового законодавства Управління захисту споживачів Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області Пановою О.Л. встановлено, що на бігборді, розміщеного по вул. Гоголя у м. Миргороді, розміщена реклама методів діагностики районної лікарні міста Миргород без зазначення тексту попередження такого змісту «Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я», чим порушено вимоги частини 4, статті 21 Закону України "Про рекламу", про що складено протокол № 45 від 02.08.2017 р.

07.08.2017 р. позивачем прийнято рішення про початок розгляду справи про порушення законодавства про рекламу та направлений запит до Миргородської міської ради з вимогою надати інформацію щодо суб'єкта господарювання, якому надано дозвіл на розміщення рекламного засобу /власника біг борду.

Управління архітектури та державного архітектурно-будівельного контролю Миргородської міської ради листом № 277/06-17 від 29.08.2017 р. повідомило позивача , що дозвіл на розміщення вказаної реклами надано фізичній особі-підприємцю ОСОБА_3, яка повідомила, що рекламна конструкція "біг борд" передана в оренду іншій фізичній особі - підприємцю ОСОБА_1 на підставі договору оренди № 11/04 від 11.04.2011 р.

14.09.2017 р., 03.10.2017 р. Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протоколи засідання стосовно справи про порушення законодавства про рекламу № 96 та № 103, відповідно до яких перенесено розгляд справи про порушення законодавства відповідачем про рекламу та листами від 19.09.2017 р., 09.10.2017 р. № 01-27/4933, № 01-27/5304 повідомлено про необхідність надання документів та про час розгляду справи.

Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення, лист від 09.10.2017 р. відповідач отримав 11.10.2017 р.

24.10.2017 р. Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протокол засідання по справі про порушення законодавства про рекламу № 111 вирішено прийняти рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за неподання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними повноважень, відповідно до частини 6 статті 27 Закону України "Про рекламу" та повторно направити позивачу лист про необхідність надання інформації щодо вартості виготовлення та розповсюдження реклами.

Рішенням Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 57 від 25.10.2017 р. на відповідача накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та зобов'язано відповідача сплатити штраф у сумі 1700 гривень, яке направлено ФОП ОСОБА_1 та повідомлено про необхідність терміново усунути порушення законодавства про рекламу та надати документи, які підтверджують вартість виготовлення та (або) розповсюдження реклами, а також про розгляд справи про порушення вимог законодавства про рекламу, який відбудеться 07.11.2017 року о 10:00 год.

30.10.2017 р. від ФОП ОСОБА_1 до позивача надійшли пояснення, що нею надаються послуги лікаря на медичному обладнанні (комп'ютерному томографі Aquilon8), обстеження на якому проводиться виключно за направленням лікаря, а оскільки людина самостійно за допомогою комп'ютерного томографа не може проводити самолікування або сама встановлювати діагноз, то це не є самолікуванням.

Протоколом № 115 від 07.11.2017 р. розгляд справи перенесено на 21.11.2017 р., у зв'язку з тим, що повідомлення про розгляд справи призначене на 07.11.2017 р. відповідачу не доставлено.

21.11.2017 р. Головним Управлінням Держпродспоживслужби в Полтавській області складено протокол засідання по справі про порушення законодавства про рекламу № 123, яким вирішено прийняти рішення про накладення штрафу на ФОП ОСОБА_1 за порушення законодавства про рекламу у розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та направити ФОП ОСОБА_1 припис про усунення порушень законодавства про рекламу.

Рішенням Головного Управління Держпродспоживслужби в Полтавській області від 21.11.2017 р.№ 66 на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф за порушення законодавства про рекламу у розмірі 120 неоподаткованих мінімумів доходів громадян та зобов'язано відповідача в установленому порядку сплатити штраф у сумі 2040 грн., яке листом № 01-27/6184 від 22.11.2017 р. направлено відповідачу.

У зв'язку з несплатою ФОП ОСОБА_1 штрафів у добровільному порядку, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що вищевказані рішення у судовому порядку не скасовані, а накладені штрафи у добровільному порядку відповідачем не сплачені.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно із ст. 1 Закону України «Про рекламу» ( у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), реклама - інформація про особу чи товар, розповсюджена в будь-якій формі та в будь-який спосіб і призначена сформувати або підтримати обізнаність споживачів реклами та їх інтерес щодо таких особи чи товару; рекламодавець - особа, яка є замовником реклами для її виробництва та/або розповсюдження; розповсюджувач реклами - особа, яка здійснює розповсюдження реклами.

Відповідно до ч. 4 ст. 21 Закону України «Про рекламу», реклама лікарських засобів, медичних виробів, методів профілактики, діагностики, лікування і реабілітації повинна містити текст попередження такого змісту: "Самолікування може бути шкідливим для вашого здоров'я", що займає не менше 15 відсотків площі (тривалості) всієї реклами.

Частинами 1, 2 статті 27 Закону України «Про рекламу» встановлено, що особи, винні у порушенні законодавства про рекламу, несуть дисциплінарну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність відповідно до закону

Відповідальність за порушення законодавства про рекламу несуть: 1) рекламодавці, винні: у замовленні реклами продукції, виробництво та/або обіг якої заборонено законом; у наданні недостовірної інформації виробнику реклами, необхідної для виробництва реклами; замовленні розповсюдження реклами, забороненої законом; у недотриманні встановлених законом вимог щодо змісту реклами; у порушенні порядку розповсюдження реклами, якщо реклама розповсюджується ними самостійно; 2) виробники реклами, винні у порушенні прав третіх осіб при виготовленні реклами; 3) розповсюджувачі реклами, винні в порушенні встановленого законодавством порядку розповсюдження та розміщення реклами.

За неподання або подання завідомо недостовірної інформації щодо вартості розповсюдженої реклами та/або виготовлення реклами та/або вартості розповсюдження реклами центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, необхідної для здійснення ними передбачених цим Законом повноважень, на рекламодавців, виробників реклами та розповсюджувачів реклами накладається штраф у розмірі 100 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (ч. 6 ст. 27 Закону України «Про рекламу»).

Згідно з ч. 7 ст. 27 Закону України «Про рекламу», у разі неможливості встановлення вартості реклами, розповсюдженої з порушенням вимог цього Закону, на рекламодавців та розповсюджувачів реклами рішенням центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері державного контролю за додержанням законодавства про захист прав споживачів, накладається штраф у розмірі до 300 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Судовим розглядом встановлено, що рішення Головного управління Держпродспоживслужби в Полтавській області № 57 від 25.10.2017 р. та № 66 від 21.11.2017 р. відповідачем у судовому порядку не оскаржені, на теперішній час не скасовані, тобто сума штрафу є узгодженою та самостійно відповідачем не сплачена, у зв'язку з чим підлягає стягненню.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 9, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Полтавського окружного адміністративного суду від 19.02.2018 по справі № 816/260/18 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді В.Б. Русанова Л.О. Донець Повний текст постанови складено 14.06.2018.