Постанова № 74717877, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/2981/18

Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Багрія В. М.,

суддів Кушнерика М. П., Старунського Д. М.,

з участю секретаря судового засідання Болюк Н. В.,

представника позивача Стецюка Р. С.,

розглянувши у судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича на рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 803/92/18 (рішення ухвалено у м. Луцьку судом у складі головуючого судді Плахтія Н. Б., повний текст рішення виготовлений 22 лютого 2018 року) за адміністративним позовом ОСОБА_3 до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича про визнання протиправним та скасування рішення,

В С Т А Н О В И В:

У січні 2018 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького В.М. про визнання протиправним та скасування рішення.

Позивач просив визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 09.11.2017 № 100 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1» від 06.04.2017 за № 226-2б-17(м).

Рішенням Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року позов задоволено.

Визнано протиправним та скасовано рішення головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького В. М. від 09.11.2017 № 100 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки від 06.04.2017 за №226-2б-17(м) на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1».

Рішення суду першої інстанції оскаржив відповідач, подавши на нього апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі зазначає, що рішення суду першої інстанції прийняте з неправильним застосуванням норм матеріального та порушенням норм процесуального права, без повного з'ясування усіх обставин справи, що призвело до неправильного її вирішення. Судом не враховано, що в наданих позивачу містобудівних умовах та обмеженнях забудови земельної ділянки цільове призначення земельної ділянки вказано як землі житлової та громадської забудови, а фактично цільове призначення земельної ділянки - для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд, що не відповідає намірам забудовника розмістити на ній торгово-офісні приміщення. При цьому вказана земельна ділянка згідно з умовними позначеннями на викопіюванні з Генерального плану міста Луцька призначена для садибної забудови. Можливість розміщення житлового будинку з торгово-офісними приміщеннями на вказаній земельній ділянці Генеральним планом не передбачена.

Крім того, як вважає апелянт, пунктом 6 розділу V Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» визначено, що до 01.01.2015 рішення щодо визначення та надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій, приймають уповноважені органи містобудування та архітектури з урахуванням попередніх планувальних рішень у межах встановленого законодавством строку. Тобто, з 01.01.2015 об'єкт нагляду не мав права приймати рішення щодо надання містобудівних умов і обмежень на територіях, де не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

З огляду на вказане, рішення відповідача від 09.11.2017 № 100, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1» від 06.04.2017 за № 226-2б-17(м), на думку контролюючого органу, є правомірним.

Апелянт просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову позивачу в задоволенні позову.

Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, який просить апеляційну скаргу відхилити, а рішення суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до висновку про те, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення з таких підстав.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції прийшов до висновку, що рішення відповідача від 09.11.2017 № 100 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1» від 06.04.2017 за № 226-2б-17(м) є протиправним, що є підставою для його скасування.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції та, надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, враховує таке.

У справі встановлено, що з метою здійснення реконструкції житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями ОСОБА_3 звернувся із заявою до Луцького міського голови про отриманням містобудівних умов та обмежень на забудову земельної ділянки .

06.04.2017 управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради видано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки реєстраційний № 226-2б-17 (м) на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1».

01.06.2017 відділом Державного архітектурно-будівельного контролю Луцької міської ради зареєстровано декларацію про початок виконання будівельних робіт за № ВЛ 082171520580 «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1».

Відповідно до наказу від 22.09.2017 № 1480, направлення на проведення планової перевірки від 26.10.2017 № 10 та від 14.04.2017 № 75 головним інспектором будівельного нагляду Рибацьким В. М. проведено планову перевірку дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил Управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради за період 2016, І-ІІІ квартал 2017 року в термін з 11.10.2017 по 08.11.2017 (а.с.41-42).

За результатами перевірки відповідачем складено акт від 08.11.2017, яким встановлено надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки у випадках невідповідності намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки, зокрема, від 06.04.2017 за №226-2б-17(м) на «Реконструкцію житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1», з порушенням пункту 2.4 Порядку надання містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки, їх склад та зміст, затвердженого наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України від 07.07.2011 № 109 (зі змінами від 20.05.2013), частини другої статті 5, пункту 2 статті 25 (далі Порядку №109), частини другої статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (а.с.43-48).

09.11.2017 головним інспектором будівельного нагляду Рибацьким В. М. прийнято оскаржуване в справі рішення № 100, яким скасовано містобудівні умови та обмеження забудови земельної ділянки від 06.04.2017 №226-2б-17 (м) на «Реконструкцію житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1», надані ОСОБА_3 (а.с.8-10).

Згідно з статтею 26 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова територій здійснюється шляхом розміщення об'єктів будівництва. Суб'єкти містобудування зобов'язані додержуватися містобудівних умов та обмежень під час проектування і будівництва об'єктів. Виконавчий орган сільської, селищної, міської ради вживає заходів щодо організації комплексної забудови територій відповідно до вимог цього Закону. Право на забудову земельної ділянки реалізується її власником або користувачем за умови використання земельної ділянки відповідно до вимог містобудівної документації.

Відповідно до статті 29 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» (у редакції, чинній на момент одержання позивачем містобудівних умов та обмежень) основними складовими вихідних даних є: 1) містобудівні умови та обмеження; 2) технічні умови; 3) завдання на проектування.

Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними спеціально уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі. Перелік об'єктів будівництва, для проектування яких містобудівні умови та обмеження не надаються, визначає центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері будівництва, містобудування та архітектури.

Спеціально уповноважений орган містобудування та архітектури визначає відповідність намірів щодо забудови земельної ділянки вимогам містобудівної документації на місцевому рівні.

Відповідно до пунктів 2.1, 2.2 розділу ІІ Порядку № 109 (чинного на момент виникнення спірних правовідносин) містобудівні умови та обмеження є основною складовою вихідних даних. Містобудівні умови та обмеження надаються відповідними уповноваженими органами містобудування та архітектури на безоплатній основі протягом семи робочих днів з дня реєстрації відповідної заяви разом із документами, передбаченими пунктом 2.2 цього розділу, у порядку, встановленому Законом України «Про регулювання містобудівної діяльності».

Для отримання містобудівних умов та обмежень до заяви замовником додаються: засвідчена в установленому порядку копія документа про право власності (користування) земельною ділянкою; ситуаційний план (схема) щодо місцезнаходження земельної ділянки (у довільній формі); викопіювання з топографо-геодезичного плану М 1:2000; кадастрова довідка з містобудівного кадастру (у разі наявності); черговий кадастровий план (витяг із земельного кадастру - за умови відсутності містобудівного кадастру); фотофіксація земельної ділянки (з оточенням); містобудівний розрахунок з техніко-економічними показниками запланованого об'єкта будівництва.

Згідно з положеннями пункту 2.4 Порядку № 109 підставою для відмови у видачі містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

Як видно з аналізу наведених правових норм, містобудівні умови та обмеження видаються на підставі містобудівної документації (в даному випадку місцевого рівня) при зверненні зацікавленої особи до уповноваженого органу з поданням визначеної документації. При цьому, підставою відмови в наданні містобудівних умов та обмежень є невідповідність намірів забудови земельної ділянки положенням відповідної містобудівної документації на місцевому рівні.

У справі встановлено, що підставою для скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки №226-2б-17(м), виданих управлінням містобудування та архітектури Луцької міської ради 06.04.2017 ОСОБА_3 на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1», стала невідповідність намірів забудови цільовому призначенню земельної ділянки.

Згідно з абзацом другим частини 2 статті 24 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Як видно з матеріалів справи, цільове призначення земельної ділянки, на якій розміщено об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1», відповідно до викопіювання з Генерального плану міста Луцька та з плану зонування території міста Луцька віднесено до садибної забудови (а. с.12-13).

Відповідно до частини 1 статті 19 Земельного кодексу України землі України за основним цільовим призначенням поділяються на такі категорії: а) землі сільськогосподарського призначення; б) землі житлової та громадської забудови; в) землі природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення; г) землі оздоровчого призначення; ґ) землі рекреаційного призначення; д) землі історико-культурного призначення; е) землі лісогосподарського призначення; є) землі водного фонду; ж) землі промисловості, транспорту, зв'язку, енергетики, оборони та іншого призначення.

Разом з тим, частиною 5 статті 20 Земельного кодексу України передбачено, що види використання земельної ділянки в межах певної категорії земель (крім земель сільськогосподарського призначення та земель оборони) визначаються її власником або користувачем самостійно в межах вимог, встановлених законом до використання земель цієї категорії, з урахуванням містобудівної документації та документації із землеустрою.

Отже, власник земельної ділянки може самостійно вибирати вид використання земельної ділянки в межах встановленої для неї категорії та з урахуванням містобудівної документації.

Статтею 38 Земельного кодексу України встановлено, що до земель житлової та громадської забудови належать земельні ділянки в межах населених пунктів, які використовуються для розміщення житлової забудови, громадських будівель і споруд, інших об'єктів загального користування.

Згідно з статтею 39 Земельного кодексу України використання земель житлової та громадської забудови здійснюється відповідно до генерального плану населеного пункту, іншої містобудівної документації, плану земельно-господарського устрою з дотриманням будівельних норм, державних стандартів і норм.

Відповідно до пунктів 1.2, 1.3, 1.4 Розділу І Класифікації видів цільового призначення земель (далі - КВЦПЗ), затвердженої наказом Державного комітету України із земельних ресурсів від 23.07.2010 № 548, код та цільове призначення земель застосовуються для забезпечення обліку земельних ділянок за видами цільового призначення у державному земельному кадастрі. КВЦПЗ застосовується для використання органами державної влади, органами місцевого самоврядування, організаціями, підприємствами, установами для ведення обліку земель та формування звітності із земельних ресурсів. КВЦПЗ визначає поділ земель на окремі види цільового призначення земель, які характеризуються власним правовим режимом, екосистемними функціями, видом господарської діяльності, типами забудови, типами особливо цінних об'єктів.

Розділом ІІ даної Класифікації визначено коди КВЦПЗ. Так, секція В «Землі житлової та громадської забудови» поділяється на розділ 02 «Землі житлової забудови» та розділ 03 «Землі громадської забудови», у яких визначені відповідні коди КВЦПЗ, зокрема 02.01 - Для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка); 03.07 - Для будівництва та обслуговування будівель торгівлі; 03.10 - Для будівництва та обслуговування будівель ринкової інфраструктури (адміністративних будинків, офісних приміщень та інших будівель громадської забудови, які використовуються для здійснення підприємницької та іншої діяльності, пов'язаної з отриманням прибутку).

З врахуванням того, що відповідно до Генерального плану міста Луцька основним цільовим призначенням належної ОСОБА_3 земельної ділянки є землі житлової та громадської забудови, є підстави для висновку про те, що розміщення на вказаній ділянці житлових та торгово-офісних об'єктів відповідає вимогам містобудівної документації та не суперечить вимогам земельного законодавства.

Стосовно відсутності детального плану території, на якій розміщена земельна ділянка позивача, то колегія суддів зазначає наступне.

Зі змісту статей 18 та 19 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» вбачається, що план зонування території розробляється на основі генерального плану населеного пункту (у його складі або як окремий документ) з метою визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон. В свою чергу, детальний план у межах населеного пункту уточнює положення генерального плану населеного пункту та визначає планувальну організацію і розвиток частини території.

Відповідно до частини 2 статті 23 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» зміна функціонального призначення територій не тягне за собою припинення права власності або права користування земельними ділянками, які були передані (надані) у власність чи користування до встановлення нового функціонального призначення територій. Забудова земельної ділянки здійснюється в межах її цільового призначення, встановленого відповідно до законодавства.

Положеннями частин 3 та 4 цієї ж статті встановлено, що у разі відсутності плану зонування або детального плану території, затвердженого відповідно до вимог цього Закону, передача (надання) земельних ділянок із земель державної або комунальної власності у власність чи користування фізичним та юридичним особам для містобудівних потреб забороняється. Зміна цільового призначення земельної ділянки, яка не відповідає плану зонування території та/або детальному плану території забороняється.

При цьому, на підставі пункту 6-1 Прикінцевих положень Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» дія зазначених вище положень до 01 січня 2015 року не поширюється на території, де відповідно до цього Закону не затверджені плани зонування або детальні плани територій.

Оскільки зміна цільового призначення належної ОСОБА_3 земельної ділянки, розташованої по АДРЕСА_1, узгоджується з Генеральним планом забудови міста Луцька, то відповідно відсутність плану зонування або детального плану території не може слугувати підставою для відмови в наданні містобудівних умов та обмежень та у їх скасуванні.

Зазначений висновок узгоджується з позицією Верховного Суду, викладеній в постанові від 11.04.2018 в справі № 803/1231/17.

За таких обставин, апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції та вважає, що рішення відповідача від 09.11.2017 № 100 про скасування містобудівних умов та обмежень забудови земельної ділянки на об'єкт будівництва «Реконструкція житлового будинку під житловий будинок з торгово-офісними приміщеннями по АДРЕСА_1» від 06.04.2017 за № 226-2б-17(м) підлягає скасуванню як протиправне.

Статтею 316 КАС України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому підстави для його скасування відсутні.

Доводи апеляційної скарги, в силу викладеного вище, висновків суду першої інстанції не спростовують.

Керуючись ч. 3 ст. 243, ст. 308, ст. 310, ст. 315, ст. 316, ст. 321, ст. 325 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційну скаргу головного інспектора будівельного нагляду відділу нагляду за діяльністю органів з питань архітектури та містобудування управління Державної архітектурно-будівельної інспекції у Волинській області Рибацького Валерія Миколайовича залишити без задоволення.

Рішення Волинського окружного адміністративного суду від 19 лютого 2018 року у справі № 803/92/18 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий суддя В. М. Багрій судді М. П. Кушнерик Д. М. Старунський Повний текст постанови виготовлений 14.06.2018.