Постанова № 74717835, 16.05.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/19630/16 Суддя (судді) першої інстанції: Катющенко В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді: Собківа Я.М.,

суддів: Петрика І.Й., Сорочка Є.О.

за участю секретаря с/з: Бордунової К.Е.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" до Одеської митниці Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення про коригування митної вартості,-

ВСТАНОВИВ:

Позивач в особі Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до Одеської митниці Державної фіскальної служби України, в якому просив:

- визнати протиправними дії Відділу митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС з коригування митної вартості товару, декларування якого відбувалось відповідно до вантажної митної декларації № 500040403/2015/002704 від 28.06.2015;

- скасувати рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2 від 28.06.2015, прийняте Відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС;

- скасувати картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску транспортних засобів комерційного призначення № 500040403/2015/00020 від 28.06.2015, складену Відділом митного оформлення 3 м/п "Іллічівськ" Одеської митниці ДФС.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року позовну заяву Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" залишено без розгляду.

Позивач не погоджуючись з прийнятим рішенням суду звернувся з апеляційною скаргою, в якій зазначає, що оскаржуване рішення суду не відповідає вимогам процесуального права, у зв'язку з чим просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року та направити справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому просив відмовити у її задоволенні посилаючись на правильність ухвали суду першої інстанції.

Заслухавши в судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з'явилися до суду апеляційної інстанції, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.

Залишаючи позов без розгляду, суд першої інстанції виходив з того, що позивачем було пропущено строк звернення до адміністративного суду, а підстави для його поновлення відсутні.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 3 ст. 3 КАС України (у редакції Закону України від 03.10.2017 № 2147-VIII), провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи.

Так, у відповідності до ч. 1 ст. 99 КАС України (тут і далі в редакції Кодексу, що діяла до 15.12.2017р.), адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Правовий припис «в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого законом» означає, що позов має подаватися лише в тих межах часу, які встановлені законом. Крім того, можливість захисту прав та інтересів залежить від дотримання строків, встановлених на цей випадок законом.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк , який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів (ч. 2 ст. 99 КАС України).

Отже, зі змісту наведених норм вбачається, що початок перебігу строку звернення до адміністративного суду пов'язується з днем, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, у випадку пропуску строку звернення до суду підставами для розгляду справи є лише наявність поважних причин, тобто обставин, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Водночас, положення "повинна" слід тлумачити як неможливість незнання, припущення про високу вірогідність дізнатися. Зокрема, особа повинна була дізнатися про порушення своїх прав якщо: особа знала про обставини прийняття рішення чи вчинення дій і не було перешкод для того, щоб дізнатися про те, яке прийнято рішення або вчинені дії. Незнання про порушення через байдужість до своїх прав або небажання дізнатися не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду. Доказами того, що особа знала про можливе порушення своїх прав є, зокрема, умови, за яких особа мала реальну можливість дізнатися про порушення своїх прав.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини», є джерелом права, свідчить також про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, у тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інші проти Великобританії» (рішення від 22.10.1996 року), «Девеер проти Бельгії» (рішення від 27.02.1980 року)).

Як свідчать матеріали даної справи, 28.05.2015 позивачем до митного органу було подано вантажно-митну декларацію №500040403/2015/002704 на митне оформлення товару "Вода природна мінеральна лікувально-столова гідрокарбонатна натрієва "Боржомі", сильногазована". Визначення митної вартості товару декларант здійснив за основним методом - за ціною контракту щодо товарів, які імпортуються.

28 червня 2015 року відповідачем було прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № 500040403/2015/000014/2, в якому митний орган самостійно визначив митну вартість товару за другорядним методом її визначення (2а), на підставі чого 28.06.2015 уповноваженій особі декларанта була видана картка відмови в митному оформленні (випуску) товарів № 500040403/2015/00020.

Отже, як вбачається з матеріалів справи, позивач дізнався про рішення відповідача щодо коригування митної вартості товарів від 28.06.2015р. № 500040403/2015/000014/2 та про картку відмови в митному оформленні (випуску) товарів № 500040403/2015/00020 саме в день їх прийняття, тобто 28 червня 2015 року.

Водночас, з даним позовом позивач звернувся лише 13 грудня 2016 року, тобто з пропуском шестимісячного строку встановленого КАС України.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що позивач мав можливість своєчасно реалізувати своє право на звернення до суду, однак допустив необґрунтоване зволікання.

Відповідно до ч. 3 ст. 123 КАС України (в редакції, що діє з 15.12.2017р.) якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що доводи, викладені в апеляційній скарзі, не дають підстав для висновку про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, оскаржуване судове рішення відповідає вимогам закону, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись статтями 34, 243, 250, 308, 312, 315, 316, 321, 325, 328, 329, 331 КАС України, суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Залишити апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства "Індустріальні та дистрибуційні системи" без задоволення, а ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 березня 2018 року - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Собків Я.М.

Суддя Петрик І.Й.

Суддя Сорочко Є.О.

Повний текст постанови виготовлено - 06.06.2018р.