Рішення № 74717730, 04.06.2018, Окружний адміністративний суд міста Києва

ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД міста КИЄВА 01051, м. Київ, вул. Болбочана Петра 8, корпус 1Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м. Київ

04 червня 2018 року 11:02 № 826/693/18

Окружний адміністративний суд міста Києва у складі судді Каракашьяна С.К., при секретарі судового засідання Мині І.І., за участі представників сторін: від позивача - Леоненко Ю.В., від відповідача - Белзецька Т.Л., розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна»доГоловного управління Державної фіскальної служби у м. Києвіпровизнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» (далі - позивач/ ТОВ «Європейський протеїн Україна») звернулось до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Головного управління Державної фіскальної служби у м. Києві (далі-відповідач/ ГУ ДФС у м. Києві), в якій просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №000000074303.

Позивач обґрунтовує позовні вимоги безпідставністю зменшення бюджетного відшкодування та застосування до нього штрафних санкцій, оскільки останнім правомірно заявлено спірну суму бюджетного відшкодування , що була сформована за рахунок від'ємного значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту, що виникло в березні 2017 року.

Відповідач проти задоволення позовних вимог заперечував, вказавши про правомірність оскаржуваного податкового повідомлення-рішення, прийнятого у межах наданих контролюючому органу повноважень.

Розглянувши подані сторонами документи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов та заперечення, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Головним управлінням Державної фіскальної служби у м. Києві проведено камеральну перевірку ТОВ «Європейський протеїн Україна» з питань достовірності нарахування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок платника податку за липень 2017 року.

Перевіркою встановлено порушення ТОВ «Європейський протеїн Україна» вимог п. 200.1, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, завищено бюджетне відшкодування по декларації з ПДВ за липень 2017 року на суму 6553198 грн.

За результатами перевірки ГУ ДФС у м. Києві складено акт перевірки від 07.09.2017 №1487/26-15-43-03-40242605 та прийняте податкове повідомлення-рішення від 25.09.2017 №00000074303, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість, задекларовану на рахунок платника банку у розмірі 6553198 грн. та застосовані штрафні санкції в розмірі 3276599 грн.

Вважаючи вказане податкове повідомлення-рішення протиправним та таким, що підлягає скасуванню, позивач звернувся з позовом до суду.

Досліджуючи надані сторонами докази, аналізуючи наведені міркування та заперечення, оцінюючи їх в сукупності, суд бере до уваги наступне.

Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків встановлені статтею 200 Податкового кодексу України.

Відповідно до пункту 200.1 цієї статті, сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного (податкового) періоду та сумою податкового кредиту такого звітного (податкового) періоду.

Згідно з пунктом 200.2 статті 200 Податкового кодексу України, при позитивному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені цим розділом.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу), а в разі відсутності податкового боргу - зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (пункт 200.3 Податкового кодексу України).

Згідно з пунктом 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, якщо в наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з пунктом 200.1 цієї статті, має від'ємне значення, то:

а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальникам таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, а в разі отримання від нерезидента послуг на митній території України - сумі податкового зобов'язання, включеного до податкової декларації за попередній період за отримані від нерезидента послуги отримувачем послуг;

б) залишок від'ємного значення попередніх податкових періодів після бюджетного відшкодування включається до складу сум, що відносяться до податкового кредиту наступного податкового періоду.

Відповідно до пункту 200.7 статті 200 Податкового кодексу України, платник податку, який має право на отримання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає відповідному органу державної податкової служби податкову декларацію та заяву про повернення суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.

Порядок заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість затверджений наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 № 21.

У відповідності до пункту 5 розділу VI наказу Міністерства фінансів України «Про затвердження форм та Порядку заповнення і подання податкової звітності з податку на додану вартість» № 21 від 28.01.2016 (тут і надалі в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин, далі - Порядок) у разі виправлення значення рядка 21 декларації, яке у майбутніх звітних періодах не вплинуло на значення рядка 18 чи рядка 20.2, уточнюючий розрахунок подається за один звітний період, в якому вносяться відповідні зміни. Такий уточнюючий розрахунок може бути поданий у спосіб, визначений в абзаці четвертому пункту 50.1 статті 50 розділу II Кодексу. Значення графи 6 рядка 21 уточнюючого розрахунку (як збільшення, так і зменшення) враховується у рядку 16.2 декларації за звітний період, у якому подано такий уточнюючий розрахунок.

Згідно з підпунктом 7 пункту 4 розділу V Порядку у рядку 16 відображається від'ємне значення, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду. У рядок 16.1 переноситься значення рядка 21 декларації за попередній звітний (податковий) період. У рядку 16.2 вказуються суми збільшення/зменшення залишку від'ємного значення за результатами уточнюючих розрахунків, поданих протягом звітного (податкового) періоду.

Так, судом встановлено, згідно податкової декларації з ПДВ за березень 2017 року від 20.04.2017 №9070405575, платником відображено у рядку 1.1 суму ПДВ 6553198 грн., а саме: ТОВ «Європейський протеїн Україна» нараховано податкові зобов'язання на суму імпортованих основних засобів у березні 2017 року.

У вказаному періоді, позивачем відкореговано податкові зобов'язання на дану суму та відображено у рядку 7 декларації з ПДВ суму ПДВ (-) 6553198 грн., в результаті чого рядок 9 «усього податкових зобов'язань» становить 0 грн.

19 травня 2017 року позивачем подано уточнюючий розрахунок по декларації з ПДВ за березень 2017 року №9092310597, яким відкориговано рядок 7 декларації з ПДВ за березень 2017 року «Коригування податкових зобов'язань» , у результаті чого уточнений показник становить 0 грн., при цьому, рядок 9 «усього податкових зобов'язань» становить 6553198 грн.

Згідно додатка №2 від 19.05.2017 №9092237738 до декларації з ПДВ за березень 2017 року, залишок від'ємного значення за період березень 2017 року в розмірі 6553198 грн. - відсутній.

У відповідності до податок декларації з ПДВ за квітень 2017 року від 19.05.2017 №9092338038 позивачем відкориговано рядок 7 декларації з ПДВ за квітень 2017 року на суму ПДВ (-) 6553198 грн., в результаті чого рядок 9 «Усього податкових зобов'язань» становить (-) 6553198 грн.

Згідно додатка №2 до декларації з ПДВ за квітень 2017 року від 19.05.2017 №9092337980 залишок від'ємного значення збільшився на суму 6553198 грн. за період квітень 2017 року за рахунок відображеного у квітні коригування податкових зобов'язань.

Позивачем подано податкову декларацію з податку на додану вартість від 19.08.2017 №9167114560 за липень 2017 року, відповідно до якої в рядку 20.2.1 «Сума від'ємного значення, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 розділу V Кодексу на момент подання податкової декларації (рядок 19 рядок 19.1), яка підлягає бюджетному відшкодуванню (рядок 20.2.1 + рядок 20.2.2) (рядок 3 Д3) на рахунок платника банку» зазначено суму 6553198 грн. із заявою про повернення суми бюджетного відшкодування (Д4) на вказану суму.

Згідно додатку №2 (довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового) періоду, яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду, значення суми від'ємного значення , що зараховується до складу податкового кредиту наступного періоду виникло за 4 місяць 2017 року (876779,00 грн.), 5 місяць 2017 року (484774,00 грн.), 6 місяць 2017 року (1408421,00 грн.)

Відповідно до Додатку№3 до декларації з ПДВ, значення бюджетного відшкодування винило за звітній період - березень 2017 року.

Проте, відповідно до додатка №2 від 20.07.2017 №9140935594 по декларації ПДВ за червень 2017 «Довідка про суму від'ємного значення звітного (податкового ) періоду , яка зараховується до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду (Д2)» залишок від'ємного значення за березень 2017 року в розмірі 6553198 грн. відсутній, що як наслідок, призвело до завишення позивачем суми бюджетного відшкодування за вказаний період.

Щодо доводів позивача про те, що в даному випадку відповідач мав би проводити документальну перевірку, а не камеральну, суд зазначає наступне.

Відповідно до пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Підпунктом 75.1.1 пункту 75.1 цієї статті передбачено, що камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері казначейського обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника (його заступника або уповноваженої особи) такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згідно з пунктом 76.3 цієї статті камеральна перевірка податкової декларації або уточнюючого розрахунку може бути проведена лише протягом 30 календарних днів, що настають за останнім днем граничного строку їх подання, а якщо такі документи були надані пізніше, - за днем їх фактичного подання.

Отже, вся податкова звітність підлягає камеральній перевірці, яка не потребує будь-якого окремого рішення для її проведення. Відповідачем своєчасно та у відповідності до вимог Податкового кодексу України проведено камеральну перевірку податкової декларації з податку на додану вартість ТОВ «Європейський протеїн Україна» за липень 2017 року.

Стосовно доводів позивача про те, що мала місце методологічна помилка при заповненні податкової декларації, суд зазначає, що вказане не звільняє платника від установленої законом відповідальності, оскільки жодною нормою податкового законодавства України не визначено критеріїв, за якими слід відокремлювати декларування недостовірних відомостей від методологічної помилки, та не передбачено звільнення від юридичної відповідальності у випадку допущення помилки.

Щодо розміру штрафних санкцій, відповідно до податкового повідомлення-рішення від 25.09.2017 №00000074303.

Відповідно до пункту 58.1 статті 58 Податкового кодексу України контролюючий орган надсилає (вручає) платнику податків податкове повідомлення-рішення, якщо сума грошового зобов'язання платника податків, передбаченого податковим або іншим законодавством, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, розраховується контролюючим органом відповідно до статті 54 цього Кодексу (крім декларування товарів, передбаченого для громадян) або якщо за результатами перевірки контролюючим органом встановлено факт невідповідності суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації

Згідно з пунктом 123.1 статті 123 Податкового кодексу України у разі якщо контролюючий орган самостійно визначає суму податкового зобов'язання, зменшення суми бюджетного відшкодування та/або від'ємного значення суми податку на додану вартість платника податків на підставах,визначених підпунктами 54.3.1, 54.3.2, 54.3.4, 54.3.5, 54.3.6 пункту 54.3 статті 54 цього Кодексу, - тягне за собою накладення на платника податків штрафу в розмірі 25 відсотків суми визначеного податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

При повторному протягом 1095 днів визначенні контролюючим органом суми податкового зобов'язання з цього податку, зменшення суми бюджетного відшкодування тягне за собою накладення на платника податків штрафу у розмірі 50 відсотків суми нарахованого податкового зобов'язання, завищеної суми бюджетного відшкодування.

Судом установлено, що податковим повідомленням-рішенням ГУ ДФС у м. Києві від 27.06.2017 №0031121404 внаслідок порушення п. 200.4 статті 200 Податкового кодексу України, встановлено відсутність права ТОВ «Європейський протеїн Україна» на врахування суми від'ємного значення при наданні бюджетного відшкодування ПДВ в розмірі 1694690 грн.

Таким чином, протягом 1095 днів позивач допустив повторне порушення.

Згідно частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частин першої та другої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на вищезазначене, на думку суду, відповідачем надані беззаперечні докази на підтвердження правомірності прийнятого рішення, що є предметом оскарження позивачем, що кореспондується з приписами частини другої статті 19 Конституції України, у свою чергу позивач не довів обставини на яких ґрунтуються його вимоги щодо скасування спірного рішення, тому, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, адміністративний позов товариства з обмеженою відповідальністю «Європейський протеїн Україна» задоволенню не підлягає.

Керуючись вимогами ст.ст. 2, 5 - 11, 19, 72 - 77, 90, 139, 241 - 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, Окружний адміністративний суд міста Києва, -

В И Р І Ш И В:

В задоволенні позову відмовити повністю .

Рішення суду набирає законної сили в строк і порядку, передбачені статтею 255 Кодексу адміністративного судочинства України. Рішення суду може бути оскаржено за правилами, встановленими ст. ст. 293, 295 - 297 КАС України.

Повний текст рішення складено 14.06.2018.

Суддя С.К. Каракашьян