Постанова № 74717643, 12.06.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

----------------------

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

12 червня 2018 р.м.ОдесаСправа № 821/367/18

Категорія: 8 Головуючий в 1 інстанції: Ковбій О.В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

судді-доповідача: Кравець О.О.

суддів: Коваля М.П. , Домусчі С.Д.

розглянувши у письмовому провадженні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ник-Оил" на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018р. прийнятим у складі судді Ковбій О.В. по справі № 821/367/18 за адміністративним позовом Приватного підприємства "Ник-Оил" до Головного управління Державної фіскальної служби у Херсонській області , Державної фіскальної служби України про скасування податкового-повідомлення рішення № 0001034003 від 24.01.2018 року та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

I. ПРОЦЕДУРА:

23.02.2018 року директор Приватного підприємства «Ник-Оил» звернувся до суду з адміністративним позовом до Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області, Державної фіскальної служби України та просив суд:

- зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року Приватним підприємством "Ник-Оил";

- скасувати податкове-повідомлення рішення № 0001034003 від 24.01.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 56973,19 грн., прийняте Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року ,було відкрите провадження у справі за позовом про скасування податкового-повідомлення рішення № 0001034003 від 24.01.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 56973,19 грн., прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області.

Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року позов про зобов'язання Державної фіскальної служби України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року Приватним підприємством "Ник-Оилбув повернутий позивачу.

II. ДОВОДИ УЧАСНИКІВ АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Не погоджуючись зі вказаною ухвалою, директор приватного підприємства «Ник-Оил» подав апеляційну скаргу, в якій вважає, що судом 1-ї інстанції було порушено норми процесуального права та просив її скасувати та направити справу до суду першої інстанції для вирішення питання щодо відкриття провадження за позовом Приватного підприємства «Ник-Оил» до Державної фіскальної служби України, Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області про зобов'язати Державну фіскальну службу України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року Приватним підприємством "Ник-Оил".

Вимоги апеляційної скарги Позивач обґрунтовує тим, що доводи суду першої інстанції суперечать положенням частин 2, 3 КАС України, оскільки Податковим кодексом України встановлена можливість платника податків оскаржити в суді протягом 1095 днів з моменту отримання або податкового повідомлення-рішення, або іншого рішення контролюючого органу, яким, у свою чергу, є рішення про не реєстрацію Позивача в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального.

11.05.2018 року представник Державної фіскальної служби України подав Відзив на апеляційну скаргу, в якому просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року без змін, але вказаний відзив не був підписаний.

11.05.2018 року начальник Головного управління Державної фіскальної служби України у Херсонській області подав Відзив на апеляційну скаргу, в якому вказує на безпідставність доводів апелянта та просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року без змін.

III. ПРОЦЕДУРА АПЕЛЯЦІЙНОГО ПРОВАДЖЕННЯ:

Ухвалою Одеського апеляційного адміністративного суду від 07 травня 2018 року справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження, відповідно до п.1 ч. 1 ст.311 КАС України .

Апеляційний суд, заслухавши доповідача, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість постанови суду першої інстанції , доводи апеляційної скарги, вважає, що вона не підлягаєзадоволенню з наступних підстав.

IV. ФАКТИЧНІ ОБСТАВИНИ СПРАВИ :

Судом 1-ої інстанції було встановлено, що Приватне підприємство "Ник-Оил" просить суд зобов'язати відповідача прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану ним 29 лютого 2016 року.

Про факт відмови відповідача в реєстрації поданої ним заяви, позивачу стадо відомо з надісланої в його адресу квитанції №2 (реєстраційний номер документу: 9025394740) від 29 лютого 2016 року.

Про порушення прав позивачу було відомо, з 29 лютого 2016 року, а з позовом він звернувся до суду 23 лютого 2018 р., тобто з пропуском встановленого ст.122 КАС України шестимісячного строку.

В той же час , звернення з іншою позовною вимогою було вчасним , у зв'язку з чим ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 року ,було відкрите провадження у справі за позовом про скасування податкового-повідомлення рішення № 0001034003 від 24.01.2018 року про застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафу) в сумі 56973,19 грн., прийнятого Головним управлінням Державної фіскальної служби у Херсонській області.

V. НАЦІОНАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО:

Згідно вимог ст. 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Конституція України має найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основі Конституції України і повинні відповідати їй. Норми Конституції України є нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставі Конституції України гарантується.

Згідно вимог ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст.8 Конституції України, ст.6 КАС України та ч.1 ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23.02.2006 року ,суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого зокрема людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. застосовує цей принцип з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.

Згідно положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу, платник податків має право оскаржити в суді податкове повідомлення - рішення або інше рішення контролюючого органу у будь-який момент після отримання такого рішення. При зверненні платника податків до суду з позовом щодо визнання недійсним рішення контролюючого органу грошове зобов'язання вважається неузгодженим до дня набрання судовим рішенням законної сили.

Згідно з пунктом 102.1 статті 102 Податкового кодексу Україниконтролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації та/або граничного строку сплати грошових зобов'язань, нарахованих контролюючим органом, а якщо така податкова декларація була надана пізніше, - за днем її фактичного подання.

Статтею 102 Податкового кодексу України визначено строк давності в 1095 днів. При цьому, з урахуванням положень пункту 56.18 статті 56 Податкового кодексу України, початок перебігу такого строку починається з моменту прийняття податкових повідомлень-рішень (виникнення податкового зобов'язання), незалежно від того за який період платник допустив порушення податкового законодавства, що стало наслідком прийняття таких рішень.

Відповідно пп.215.3.4 п.215.3 ст. 215 ПК України, особи, які здійснюватимуть реалізацію пального, підлягають обов'язковій реєстрації як платники податку контролюючими органами за місцезнаходженням юридичних осіб, місцем проживання фізичних осіб - підприємців до початку здійснення реалізації пального.

Реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної фінансової політики.

Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову і митну політику, веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального, в якому міститься інформація про осіб, зареєстрованих платниками акцизного податку.

Постановою Кабінету Міністрів України від 24 лютого 2016 року №113 затверджено Порядок електронного адміністрування реалізації пального (далі Порядок №113).

Відповідно до п.6 Порядку №113, реєстрація платника податку здійснюється на підставі подання особою не пізніше ніж за три робочі дні до початку здійснення реалізації пального заяви, форма якої затверджується Мінфіном.

Заява про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального складається та подається до контролюючого органу за основним місцем обліку особи як платника податків засобами електронного зв'язку в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного цифрового підпису відповідальних осіб.

Заява підписується керівником юридичної особи або уповноваженою особою, фізичною особою-підприємцем або його представником.

Датою та часом подання заяви до контролюючого органу є дата та час, зафіксовані у квитанції про доставку (перша квитанція).

Згідно з п.117.3 ст. 117 ПК України, здійснення суб'єктами господарювання операцій з реалізації пального без реєстрації таких суб'єктів платниками акцизного податку у порядку, передбаченому цим Кодексом, - тягне за собою накладення штрафу на юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців у розмірі 100 відсотків вартості реалізованого пального.

Відповідно до п.5.Р.ІІ Порядку №113 ДФС веде реєстр платників акцизного податку з реалізації пального (далі - реєстр платників). Включення осіб до реєстру платників, внесення змін до нього, виключення з реєстру платників здійснюється засобами системи електронного адміністрування реалізації пального та контролюючими органами за основним місцем обліку особи як платника податків.Не пізніше наступного робочого дня після надходження заяви засобами системи електронного адміністрування реалізації пального особа реєструється платником податку шляхом включення її до реєстру платників або такій особі надсилається повідомлення про необхідність подання нової заяви у разі виявлення порушень вимог щодо електронного цифрового підпису, дотримання форми, встановленої наказом Мінфіну, порядку заповнення і подання заяви згідно з цим Порядком.

VI. ПРОЦЕСУАЛЬНЕ ЗАКОНОДАВСТВО ТА СУДОВА ПРАКТИКА:

Згідно ст.3 КАС України ( в ред.,діючої з 15.12.2017 року) порядок здійснення адміністративного судочинства встановлюється Конституцією України, цим Кодексом та міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Якщо міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, передбачено інші правила, ніж встановлені цим Кодексом, застосовуються правила міжнародного договору. Провадження в адміністративних справах здійснюється відповідно до закону, чинного на час вчинення окремої процесуальної дії, розгляду і вирішення справи. Закон, який встановлює нові обов'язки, скасовує чи звужує права, належні учасникам судового процесу, чи обмежує їх використання, не має зворотної дії в часі.

Згідно ч. 1 ст. 5 КАС України - кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч. 1,2,4 ст.122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Якщо законом передбачена можливість досудового порядку вирішення спору і позивач скористався цим порядком, або законом визначена обов'язковість досудового порядку вирішення спору, то для звернення до адміністративного суду встановлюється тримісячний строк, який обчислюється з дня вручення позивачу рішення за результатами розгляду його скарги на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Якщо рішення за результатами розгляду скарги позивача на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень не було прийнято та (або) вручено суб'єктом владних повноважень позивачу у строки, встановлені законом, то для звернення до адміністративного суду встановлюється шестимісячний строк, який обчислюється з дня звернення позивача до суб'єкта владних повноважень із відповідною скаргою на рішення, дії або бездіяльність суб'єкта владних повноважень.

Частиною 1,2 ст.123 КАС України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Пунктом 9 ч.4 ст. 169 КАС України передбачено, що позовна заява повертається позивачеві у випадках, передбачених частиною другою статті 123 цього Кодексу.

Згідно ч.1-2 ст.308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Згідно п.2 ч.1 ст.315 КАС України , за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.

Відповідно до ст. 316 КАС України ,суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення , а рішення або ухвалу суду-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно ч.4 ст.243 КАС України ,судове рішення, постановлене у письмовому провадженні, повинно бути складено у повному обсязі не пізніше закінчення встановлених цим Кодексом строків розгляду відповідної справи, заяви або клопотання.

Згідно ч. 5 ст.250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Згідно ч. 5 ст.242 КАС України ,при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

VII. МІЖНАРОДНІ СТАНДАРТИ ТА ПРАКТИКА ЄСПЛ:

Європейська Конвенція про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року (надалі - Конвенція) , була ратифікована Законом України N 475/97-ВР від 17.07.97, та відповідно до ст.9 Конституції України є частиною національного законодавства.

Згідно ч.1 ст.6 Конвенції , кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Європейський суд з прав людини, наголошує, що «позовна давність - це законне право правопорушника уникнути переслідування або притягнення до суду після закінчення певного періоду після скоєння правопорушення. Термін позовної давності, що є звичайним явищем у національних законодавствах держав - учасників Конвенції, виконує кілька завдань, у тому числі забезпечує юридичну визначеність та остаточність, запобігаючи порушенню прав відповідачів, які можуть трапитись у разі прийняття судом рішення на підставі доказів, що стали неповними через сплив часу» (пункт 570 рішення від 20 вересня 2011 року за заявою № 14902/04 у справі ВАТ «Нафтова компанія «Юкос» проти Росії»; пункт 51 рішення від 22 жовтня 1996 року за заявами № 22083/93, 22095/93 у справі «Стаббінгс та інші проти Сполученого Королівства»).

Право на доступ до суду, за деяких обставин, також може бути предметом правомірних обмежень, таких як встановлені законом обмежені терміни позовної давності (Stubbings and Others v. The United Kingdom (Стаббінґс та інші проти Сполученого Королівства), §§ 51-52), забезпечення судових витрат (Tolstoy Miloslavsky v. The United Kingdom (Толстой-Милославський проти Сполученого Королівства), §§ 62-67) або вимоги щодо представництва (R.P. andOthers v. theUnitedKingdom (R.P та інші проти Сполученого Королівства), §§ 63-67)\

Згідно із частиною першою статті 3 Європейської конвенції про обчислення строків від 16.05.1972 року строки, обчислені у днях, тижнях, місяцях і роках починаються опівночі dies a quo і спливають опівночі dies ad quem.

За змістом статті 2 цієї Конвенції термін «dies a quo» означає день, з якого починається відлік строку, а термін «dies ad quem» означає день, у який цей строк спливає.

Відповідно до частини другої статті 4 Конвенції якщо строк обчислено у місяцях або роках, день dies ad quem є днем останнього місяця чи останнього року, дата якого відповідає dies a quo, або у разі відсутності відповідної дати - останнім днем останнього місяця.

VIII. ОЦІНКА ТА ВИСНОВКИ СУДУ:

Апеляційний суд погоджується із висновком суду 1-ої інстанції щодо наявності підстав для повернення позову у частині зобов'язання Державної фіскальної служби України прийняти заяву про реєстрацію платника акцизного податку з реалізації пального, подану 29 лютого 2016 року Приватним підприємством "Ник-Оил", так як дії ДФС України щодо не реєстрації ПП "Ник-Оил" в реєстрі платників акцизного податку з реалізації пального не є податковим повідомленням-рішенням та не відноситься до категорії іншого рішення контролюючого органу про нарахування грошового зобов'язання, тому до них застосовується загальний 6-місячний строк позовної давності, встановлений ст. 122 КАС України та не підлягає застосуванню строк у 1 095 днів, та вважає зворотні твердження апелянта -помилковими.

Відсутність реєстрації платника акцизного податку з реалізації пального є обмеженням правоздатності юридичної особи, її суб'єктивного, спеціального права на здійснення акцизної діяльності з реалізації пального, а перебіг шестимісячний строку на оскарження зазначених дій ДФС України, розпочався з 29.02.2016 року та закінчився 29.08.2016 року. Натомість позов подано позивачем до суду 23 лютого 2018 року, з пропуском передбаченого законом строку звернення до суду майже на 1,5 року.

Апеляційний суд вважає, що в цьому випадку ,право на доступ до суду є предметом правомірного обмеження терміном позовної давності та доходить до висновку, що не має підстав для скасування чи зміни ухвали суду 1-ої інстанції та вважає, що доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, оскільки ґрунтуються на невірному трактуванні апелянтом фактичних обставин і норм матеріального права, так як судом 1-ої інстанції повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, висновки, викладених у ухвалі суду першої інстанції, відповідають обставинам справи, правильно застосовані та додержані норми процесуального права, судове рішення прийнятне та підписано суддею , яка зазначена у судовому рішенні .

В порядку ч.6 ст.139 КАС України,якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не повертаючи адміністративної справи на новий розгляд, змінить судове рішення або ухвалить нове, він відповідно змінює розподіл судових витрат.

Таким чином, відсутні підстави для зміни розподілу судових витрат.

Керуючись ст.8,22 Конституції України, ст. 6Європейської Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод від 04.11.1950 року, ст. 3, 6, 7,242,243,250, 272, 308, 309, 311, п.1 ч.1 ст.315, 316,321,322,325,328,329 КАС України, суд апеляційної інстанції,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Приватного підприємства "Ник-Оил" залишити без задоволення,ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 16.03.2018 р. - без змін .

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття ,та може бути, у разі відповідності вимогам ст.328 КАС України, оскаржена в касаційному порядку до Верховного суду протягом 30-ти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складене та підписане 12.06.2018 року

Суддя-доповідач Кравець О.О.Судді Коваль М.П. Домусчі С.Д.