Постанова № 74717516, 07.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 червня 2018 р. м. ХарківСправа № 820/6357/17Харківський апеляційний адміністративний суд

у складі:

головуючого судді: Присяжнюк О.В.

суддів: Курило Л.В. , Русанової В.Б.

за участю секретаря судового засідання - Дорошенко Д.О.,

за участю: представника позивача - Волокіта О.Г.,

представника відповідача - Винаградова В.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. (ухвалене суддею Тітовим О.М., повний текст якого складено 08.02.2018 р.) по справі № 820/6357/17

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Афаліна"

до Головного управління ДФС у Харківській області

про скасування податкового повідомлення - рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «АФАЛІНА» (в подальшому - ТОВ АФАЛІНА") звернулося до суду з адміністративним позовом до Головного управління ДФС у Харківській області (в подальшому - ГУ ДФС у Харківській області), в якому просило скасувати податкове повідомлення - рішення відповідача № 0013001213 від 10.07.2017 р.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. позов задоволено.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. та прийняти постанову, якою відмовити в задоволенні позову.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги, апелянт посилається на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а саме: вимог Податкового кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та на не відповідність висновків суду обставинам справи.

Позивач надав до суду апеляційної інстанції письмовий відзив на апеляційну скаргу, в якому, посилаючись на законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник позивача просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

У судовому засіданні представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав та просив їх задовольнити.

Суд, перевіривши підстави для апеляційного перегляду, вважає, що вимоги апеляційної скарги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до ст. 308 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Судовим розглядом встановлено, що 19.05.2017 р. ГУ ДФС у Харківській області проведено камеральна перевірка уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок ТОВ "АФАЛІНА" за березень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069122382, за квітень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069153884, за травень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069196250, за червень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069225828 та листопад 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069277087, за результатами якої складено Акт перевірки № 3862/20-40-12-01-22/22701074 від 19.05.2017 р.

На підставі вищезазначеного акту відповідачем винесені податкові повідомлення-рішення: № 0000821201 від 09.06.2017 р., яким визначена сума грошового зобов'язання підприємства з податку на додану вартість - за основним платежем 53 669 гривень, за штрафними санкціями - 26 834,50 гривень, всього 80 503,50 гривень; № 0000801201 від 09.06.2017 р. яким зменшено розмір від'ємного значення суми податку на додану вартість за квітень 2017 року на загальну суму 351 225 гривень

Вищевказані податкові повідомлення-рішення скасовані постановою Харківського окружного адміністративного суду від 04.09.2017 р. по справі №820/2802/17, яка залишена без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 21.11.2017 р.

Судовим розглядом встановлено, що 16.06.2017 р. фахівцем відповідача проведена камеральна перевірка даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість за березень 2017 року ТОВ "АФАЛІНА", за результатами якою складено акт перевірки № 4904/20-40-12-13-19/22701074 від 16.06.2017 р., висновками якого встановлені наступні порушення: п. 46.5 ст. 46, п. 200.4 ст. 200 Податкового кодексу України, п.п. 7 п. 4 розділу V та п. 5 розділу VI Порядку заповнення та подання податкової звітності з податку на додану вартість, затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 28.01.2016 р. № 21, в результаті чого завищено податковий кредит (рядок 17) та занижене позитивне значення різниці між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту поточного (звітного) періоду (рядок 9 - рядок 17 декларації) (позитивне значення), яке сплачується до бюджету (рядок 18) на суму ПДВ в розмірі 351 225 гривень.

На підставі вищевказаного акту відповідачем винесено податкове повідомлення-рішення № 0013001213 від 10.07.2017 р., яким збільшено суму грошового зобов'язання підприємства з податку на додану вартість - за основним платежем 351 225 гривень, за штрафними санкціями - 175 612, 50 гривень, всього 526 837, 50 гривень.

Не погодившись з податковим повідомленням - рішення відповідача, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване податкове повідомлення - рішення необґрунтоване, у зв'зяку з чим підлягає скасуванню.

Суд апеляційної інстанції погоджується з висновками суду першої інстанції з наступних підстав.

Відповідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 116 Податкового кодексу України, у разі застосування контролюючими органами до платника податків штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) за порушення законів з питань оподаткування та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, такому платнику податків надсилаються (вручаються) податкові повідомлення - рішення. При цьому, за одне податкове правопорушення контролюючий орган може застосувати тільки один вид штрафної (фінансової) санкції (штрафу), передбаченої цим Кодексом та іншими законами України.

Відповідно до п. 200.4 ст. 200 ПК України при від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з пунктом 200.1 цієї статті, така сума:

а) враховується у зменшення суми податкового боргу з податку, що виник за попередні звітні (податкові) періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до цього Кодексу) в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, а в разі відсутності податкового боргу

б) або підлягає бюджетному відшкодуванню за заявою платника у сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів/послуг у попередніх та звітному податкових періодах постачальниками таких товарів/послуг або до Державного бюджету України, в частині, що не перевищує суму, обчислену відповідно до пункту 200-1.3 статті 200-1 цього Кодексу на момент отримання контролюючим органом податкової декларації, на поточний рахунок платника податку та/або у рахунок сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу такого платника податку з інших платежів, що сплачуються до державного бюджету.

Пунктом 50.1 статті 50 Податкового Кодексу України визначено, що у разі, якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу) платник податків самостійно (у тому числі за результатами електронної перевірки) виявляє помилки, що містяться у раніше поданій ним податковій декларації (крім обмежень, визначених цією статтею), він зобов'язаний надіслати уточнюючий розрахунок до такої податкової декларації за формою чинного на час подання уточнюючого розрахунку.

Згідно із п. 102.1 Податкового Кодексу України, у разі подання платником податку уточнюючого розрахунку до податкової декларації контролюючий орган має право визначити суму податкових зобов'язань за такою податковою декларацією протягом 1095 днів з дня подання уточнюючого розрахунку.

Судовим розглядом встановлено, що ТОВ "АФАЛІНА" до складу податкового кредиту в уточнюючих розрахунках податкових зобов'язань з ПДВ у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - червень та листопад 2015 року (за березень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069122382, за квітень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069153884, за травень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069196250, за червень 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069225828 та листопад 2015 року від 19.04.2017 р. № 9069277087) включено до складу податкового кредиту суми ПДВ відповідно виписаних та зареєстрованих в ЄРПН податкових накладних на загальну суму податку в розмірі 404 894 гривні, у зв'язку з чим було зменшено позитивне значення різниці між сумою ПЗ та ПК (рядок 18) за березень - червень та листопад 2015 року на суму - 53 669 гривень та збільшено суму від'ємного значення (рядок 21) на суму 351 225 грн.

У зв'язку з вищевиявленими помилками, 17.05.2017 р. позивачем подано уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість за березень 2017 року, яким зменшено позитивне значення різниці між сумою ПЗ та ПК (рядок 18) за звітний період на суму 351 225 гривень, тобто, ТОВ "АФАЛІНА" подало 19.04.2017 р. уточнюючі розрахунки податкових зобов'язань з ПДВ, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень - червень та листопад 2015 р., та в наступному врахувало їх в уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з ПДВ від 17.05.2017 р. № 9091766767, який подано, у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за березень 2017 р.

Згідно ч. 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Таким чином, суд переглянувши, у межах апеляційної скарги, рішення суду першої інстанції, вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення відповідно до вимог матеріального та процесуального права.

Відповідно до ст. 316 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 р. - без змін, оскільки суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Доводи апелянта спростовані приведеними вище обставинами та нормативно правовим обґрунтуванням.

Керуючись ст. ст. 77, 243, 271, 283, 308, 316, 322, 325, 326, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення.

Рішення Харківського окружного адміністративного суду від 06.02.2018 по справі № 820/6357/17 залишити без змін

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

.

Головуючий суддя О.В. ПрисяжнюкСудді Л.В. Курило В.Б. Русанова Повний текст постанови складено 14.06.2018 р.