Рішення № 74717491, 05.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710 Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

м.Харків

05 червня 2018 р. справа №820/462/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Мар'єнко Л.М.

при секретарі судового засідання - Принцевській Ю.В.,

за участю: представника позивача - ОСОБА_1,

представника відповідача - Ткача Д.М.,

розглянувши в місті Харкові в приміщенні Харківського окружного адміністративного суду у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач, Фізична особа - підприємець ОСОБА_3, звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області, в якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати рішення XXX сесії VІІ скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 26.10.2017 №20 про відмову фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0050 га по вул. Горького в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності;

- зобов'язати Солоницівську селищну раду Дергачівського району Харківської області у встановлений чинним законодавством термін надати фізичній особі - підприємцю ОСОБА_3 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0050 га, яка розташована по вул. Горького в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області для розміщення та обслуговування тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності.

В обґрунтування позову позивач зазначив, що рішенням XXX сесії VІІ скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 26.10.2017 №20 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0050 га по вул. Горького в смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності, посилаючись на статтю 124 ЗК України, положеннями якої визначено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у державній або комунальній власності здійснюється за результатами проведення земельних торгів. Позивач вважає, що вказане рішення прийнято відповідачем не у спосіб, визначений чинним законодавством, через що вказане рішення підлягає скасуванню.

Відповідач проти позову заперечував, від голови Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області - ОСОБА_4 через канцелярію суду надійшов письмовий відзив на позов, в якому представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, оскільки відповідач під час спірних правовідносин діяв у спосіб та у межах, визначених чинним законодавством.

Представник позивача - ОСОБА_1 в судовому засіданні підтримала позовні вимоги в повному обсязі, просила їх задовольнити, посилаючись на обставини, викладені в позовній заяві та відповіді на відзив.

Представник відповідача - Ткач Д.М. у судовому засіданні заперечував проти позову, просив відмовити у його задоволенні, посилаючись на наведені у письмовому відзиву на позов обставини.

Суд, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, встановив наступне.

Фізична особа - підприємець ОСОБА_3 (далі - ФОП ОСОБА_3) звернувся 17.10.2017 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області з клопотанням (а.с.10), на підставі положень ст.ст. 116, 122, 123 ЗК України, в якому просив надати дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для здійснення підприємницької діяльності орієнтовною площею 0,0050 га, яка розташована в межах населеного пункту смт. Солоницівка Дергачівського району Харківської області по вул. Горького для подальшого надання у користування (оренду). До вказаного клопотання позивачем додані: викопіювання з кадастрової карти та Довідка №1000 від 06.09.2017 Відділу у Дергачівському районі ГУ Держгеокадастру у Харківській області; графічні матеріали із зазначенням бажаного місця розташування земельної ділянки; Виписка з ЄДР про реєстрацію ФОП ОСОБА_3

Рішенням XXX сесії VІІ скликання Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області від 26.10.2017 №20 відмовлено позивачу у наданні дозволу на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки орієнтовною площею 0,0050 га по вул. Горького в смт Солоницівка Дергачівського району Харківської області для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торгівельного призначення для провадження підприємницької діяльності (а.с.9)

Виходячи зі змісту вказаного рішення, відповідач посилався на положення ст. ст. 124, 134 ЗК України, які встановлюють обов'язковість продажу земельних ділянок державної чи комунальної власності або прав на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис) на конкурсних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частинами 2 та 3 цієї статті. При цьому відповідач зазначив, що ч.ч.2, 3 ст. 134 ЗК України не передбачають позаконкурсного (без проведення торгів) набуття права оренди земельної ділянки державної та комунальної власності для розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності.

Перевіряючи правомірність оскаржуваного рішення, судом встановлено наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією й законами України.

Статтею 12 ЗК України до повноважень сільських, селищних, міських рад віднесено, зокрема, надання у користування земельних ділянок із земель комунальної власності відповідно до Кодексу.

Положеннями ч. 1 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" визначено, що рада в межах своїх повноважень приймає нормативні та інші акти у формі рішень.

Частиною 3 ст. 24 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" передбачено, що органи місцевого самоврядування та їх посадові особи діють лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією і законами України, та керуються у своїй діяльності Конституцією і законами України, актами Президента України, Кабінету Міністрів України, а в Автономній Республіці Крим - також нормативно-правовими актами Верховної Ради і Ради міністрів Автономної Республіки Крим, прийнятими у межах їхньої компетенції.

Згідно з вимогами п. 34 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» виключно на пленарних засіданнях ради вирішуються питання регулювання земельних відносин відповідно до закону.

Так, згідно положень ч. 1 ст. 116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Відповідно до положень ст. 124 ЗК України, передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (ч.1 ст. 124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється за результатами проведення земельних торгів, крім випадків, встановлених частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу (ч. 2 ст. 124 ЗК України).

Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами другою, третьою статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу (ч. 3 ст. 124 ЗК України).

Так, положення ст. 123 ЗК України застосовується у разі позаконкурентного набуття права користування (оренди) земельною ділянкою із земель державної чи комунальної власності шляхом складання проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки.

Частиною 1 ст. 134 ЗК України передбачено, що земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них (оренда, суперфіцій, емфітевзис), у тому числі з розташованими на них об'єктами нерухомого майна державної або комунальної власності, підлягають продажу окремими лотами на конкурентних засадах (земельних торгах), крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Відповідно до положень ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України, не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах) земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі: розташування на земельних ділянках об'єктів нерухомого майна (будівель, споруд), що перебувають у власності фізичних або юридичних осіб; використання земельних ділянок для потреб, пов'язаних з користуванням надрами, та спеціального водокористування відповідно до отриманих дозволів; використання релігійними організаціями, які легалізовані в Україні, земельних ділянок під культовими будівлями; будівництва об'єктів, що в повному обсязі здійснюється за кошти державного та місцевих бюджетів; надання земельних ділянок підприємствам, установам і громадським організаціям у сфері культури і мистецтв (у тому числі національним творчим спілкам та їх членам) під творчі майстерні; надання земельних ділянок в оренду для реконструкції кварталів застарілої забудови, для будівництва соціального та доступного житла, якщо конкурс на його будівництво вже проведено; розміщення іноземних дипломатичних представництв та консульських установ, представництв міжнародних організацій згідно з міжнародними договорами України; надання земельної ділянки, викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності для забезпечення таких потреб; надання земельних ділянок державної або комунальної власності для потреб приватного партнера в рамках державно-приватного партнерства відповідно до закону; надання земельної ділянки замість викупленої для суспільних потреб чи примусово відчуженої з мотивів суспільної необхідності та повернення такої земельної ділянки колишньому власнику чи його спадкоємцю (правонаступнику), у разі якщо така потреба відпала; будівництва, обслуговування та ремонту об'єктів інженерної, транспортної, енергетичної інфраструктури, об'єктів зв'язку та дорожнього господарства (крім об'єктів дорожнього сервісу); будівництва об'єктів забезпечення життєдіяльності населених пунктів (сміттєпереробних об'єктів, очисних споруд, котелень, кладовищ, протиерозійних, протизсувних і протиселевих споруд); передачі громадянам земельних ділянок для сінокосіння і випасання худоби, для городництва; надання земельних ділянок суб'єктам господарювання, що реалізують відповідно до Закону України "Про особливості провадження інвестиційної діяльності на території Автономної Республіки Крим" зареєстровані в установленому порядку інвестиційні проекти. Надання такої земельної ділянки у власність здійснюється згідно із законодавством після завершення строку реалізації інвестиційного проекту за умови виконання суб'єктом господарювання договору про умови реалізації цього інвестиційного проекту на території Автономної Республіки Крим; поновлення договорів оренди землі; передачі в оренду, концесію майнових комплексів або нерухомого майна, розташованого на земельних ділянках державної, комунальної власності; надання в оренду земельних ділянок індустріальних парків керуючим компаніям цих індустріальних парків; надання земельних ділянок зони відчуження та зони безумовного (обов'язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Земельні торги не проводяться при наданні (передачі) земельних ділянок громадянам у випадках, передбачених статтями 34, 36 та 121 цього Кодексу, а також передачі земель загального користування садівницькому товариству та дачному кооперативу. Земельні торги не проводяться при безоплатній передачі земельних ділянок особам, статус учасника бойових дій яким надано відповідно до пунктів 19 і 20 частини першої статті 6 Закону України "Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту".

З огляду на зміст спірних правовідносин, суд зазначає, що до них не застосовуються положення ч.ч.2, 3 ст. 134 ЗК України, якими передбачено виключний перелік підстав для передачі в оренду земельних ділянок, що не підлягають продажу на конкурсних засадах (земельних торгах).

Таким чином, Солоницівська селищна рада Дергачівського району Харківської області правомірно визначила, що положення ч.ч. 2, 3 ст. 134 ЗК України, не передбачають позаконкурсного (без проведення земельних торгів) набуття фізичними та юридичними особами права оренди на земельні ділянки державної та комунальної власності для розміщення та обслуговування тимчасової споруди торговельного призначення для провадження підприємницької діяльності.

Водночас, суд зазначає, що при розгляді даної справи судом враховано доводи позивача щодо наявності рішення Господарського суду Харківської області від 20.11.2017 по справі №922//3294/17 (а.с.15-17), яким відмовлено в задоволенні позову ФОП ОСОБА_3 до Солоницівської селищної ради щодо встановлення права земельного сервітуту на встановлення тимчасової споруди для здійснення підприємницької діяльності у зв'язку з відсутністю підстав для встановлення такого сервітуту. Проте, будь - яких обставин преюдиційного значення для розгляду даної справи рішення Господарського суду Харківської області не містить.

Відповідно до ч. 1, ч. 2 ст. 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відповідно до ч.1 ст. 9 КАС України, розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Статтею 90 КАС України передбачено, що суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (ч.1 ст. 90); жодні докази не мають для суду наперед встановленої сили (ч. 2 ст. 9); суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності (ч. 3 ст. 90); суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), що міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ч. 4 ст. 90).

Таким чином, розглянувши подані сторонами документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про те, що оскаржуване рішення від 26.10.2017 №20, прийнято у відповідності до положень ч. 2 ст. 2 КАС України, через що у задоволенні позовних вимог про визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2017 №20, - належить відмовити. Оскільки вимоги про зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки, є похідними від первісних, у задоволенні цих позовних вимог також належить відмовити.

Відповідно до положень ст. 139 КАС України, враховуючи те, що у задоволенні позовних вимог відмовлено понесені витрату позивачу не повертаються.

Керуючись ст. ст. 2, 6-11, 14, 77, 139, 243-246, 250, 255, 295, 297 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні позову Фізичної особи - підприємця ОСОБА_3 до Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про визнання протиправним та скасування рішення від 26.10.2017 №20, зобов'язання надати дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки - відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Харківського апеляційного адміністративного суду через Харківський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 15 червня 2018 року.

Суддя Мар'єнко Л.М.