Рішення № 74717365, 04.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

04 червня 2018 р. Справа №818/1200/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Опімах Л.М.

за участю секретаря судового засідання - Бондаренко Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_3 до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області про визнання дій незаконними, скасування рішення,

представник відповідача - Левицька А.М.,

В С Т А Н О В И В:

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати незаконними дії Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення від 05.02.2018 р. № 5901.5-689/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Йорданії ОСОБА_3 та скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 05.02.2018 р. № 5901.5-689/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні громадянину Йорданії ОСОБА_3 Позовні вимоги мотивує тим, що йому видано посвідку на тимчасове проживання. Жодних порушень з боку позивача при оформленні посвідки працівниками управління ДМС України в Сумській області не виявлено. 23.02.2018 позивач був ознайомлений з рішенням УДМС в Сумській області про скасування посвідки на тимчасове проживання у зв'язку з поданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання. Позивач вважає таке рішення протиправним, оскільки у зв'язку з навчанням в медичному інституті Сум ДУ на денній формі, що розташований у м. Суми, позивач проживає у двох місцях: в м. Суми та в АДРЕСА_2 що не заборонено законодавством. При цьому, за власним вибором місце проживання позивача зареєстроване в АДРЕСА_2 що не суперечить Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні". Просив позов задовольнити.

У судове засідання представник позивача не прибув, 04.06.2018 р. подав до суду клопотання, відповідно до якого позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просить розглянути справу без його участі (а.с.73).

У судовому засіданні представник відповідача позов не визнав, зазначив, що 30.01.2018 р. до Управління ДМС України в Сумській області надійшов лист Управління СБУ в Сумській області від 29.01.2018 р. № 13/103-нп, в якому зазначено, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання подав завідомо неправдиві відомості, а саме вказав адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 за якою фактично не проживав, кореспонденцію та офіційне листування не отримував. На підтвердження цього Управлінням СБУ в Сумській області було надано акт від 13.12.2017 р., складений комісією при Коршачинській сільській раді, про те, що позивач, який зареєстрований в АДРЕСА_2 дійсно фактично не проживав за зазначеною адресою. Дана обставина була підставою для прийняття оскаржуваного рішення про скасування посвідки на тимчасове проживання позивача. Просив у задоволенні позову відмовити.

Заслухавши пояснення представника відповідача, вивчивши матеріали справи й оцінивши докази у справі, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що громадянин Йорданії ОСОБА_3 прибув в Україну з метою навчання, у зв'язку з чим йому було видано посвідку на тимчасове проживання № TP 020600.

21.11.2016 р. позивач звернувся до Управління ДМС України в Сумській області із заявою від 21.11.2016 р. № 2144 про обмін посвідки у зв'язку з непридатністю до використання, в якій зазначено, що він буде проживати за адресою: АДРЕСА_2 До заяви було додано клопотання приймаючої сторони - Сумського державного університету - від 21.11.2016 р. № 13.03/1484 щодо обміну позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні у зв'язку з непридатністю до використання (а.с.31,32).

09.12.2016 р. позивачем було отримано нову посвідку на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 терміном дії до 31.08.2019 р. (а.с.8).

30.01.2018 до Управління ДМС України в Сумській області надійшов лист Управління Служби безпеки України в Сумській області від 29.01.2018 р. № 13/103-нп (вх. № 1178/1/5901-18), в якому зазначено, що позивач при поданні заяви на отримання посвідки на тимчасове проживання подав завідомо неправдиві відомості, а саме вказав адресу реєстрації місця проживання: АДРЕСА_2 за якою фактично не проживав, кореспонденцію та офіційне листування не отримував. На підтвердження цього, Управлінням СБУ України в Сумській області було надано акт від 13.12.2017 р., складений комісією при Коршачинській сільській раді, про те, що позивач, який зареєстрований в АДРЕСА_2 дійсно фактично не проживав за зазначеною адресою (а.с.33-34,35-36).

Виходячи з цього, Управління СБУ в Сумській області ініціювало скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1.

На підставі даної інформації відповідачем прийнято рішення № 5901.5-689/59.3-18 від 05.02.2018 р. про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні (а.с.9).

06.02.2018 р. відповідачем було направлено лист-повідомлення про прийняте рішення позивачу, а також приймаючій стороні - Сумському державному університету, УСБУ в Сумській області та Державній прикордонній службі України (а.с.41,43,44,45).

Задовольняючи позовні вимоги в частині, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 26, ст. 33 Конституції України іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов'язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Положення наведеної норми кореспондуються з нормами Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", де зазначено, що реєстрація місця проживання чи місця перебування особи або її відсутність не можуть бути умовою реалізації прав і свобод, передбачених Конституцією, законами чи міжнародними договорами України, або підставою для їх обмеження (ч. 2 ст. 2 Закону).

Правовий статус іноземців та осіб без громадянства, які перебувають в Україні, а також порядок їх в'їзду в Україну та виїзду з України, визначено в Законі України "Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства" (далі - Закон).

Відповідно до ч. 13 ст. 4 Закону іноземці та особи без громадянства, які прибули в Україну з метою навчання та отримали посвідку на тимчасове проживання, вважаються такими, які на законних підставах перебувають на території України на період навчання.

Згідно з ч. 13 ст. 5 Закону підставою для видачі посвідки на тимчасове проживання у випадку, передбаченому частиною тринадцятою статті 4 цього Закону, є заява іноземця або особи без громадянства, дійсний поліс медичного страхування, документ, що підтверджує факт навчання в Україні, та зобов'язання навчального закладу повідомити центральний орган виконавчої влади, що забезпечує реалізацію державної політики у сфері міграції, про відрахування з такого закладу.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" громадянам України, а також іноземцям та особам без громадянства, які на законних підставах перебувають в Україні, гарантуються свобода пересування та вільний вибір місця проживання на її території, за винятком обмежень, які встановлені законом.

Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення, посвідка на тимчасове проживання позивача скасована на підставі підпункту 1 пункту 19 Порядку оформлення, виготовлення і видачі посвідки на постійне проживання та посвідки на тимчасове проживання, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 березня 2012 р. N 251, у зв'язку з поданням у заяві для отримання посвідки на тимчасове проживання неправдивих відомостей стосовно місця проживання (а.с.9).

Відповідно до пп. 1 п. 19 вказаного Порядку (у редакції, чинній на час винесення оскаржуваного рішення) посвідка на тимчасове проживання скасовується територіальним органом або підрозділом ДМС, який її видав, у разі отримання від органу Національної поліції, іншого органу виконавчої влади, який у межах наданих йому повноважень забезпечує дотримання вимог законодавства про правовий статус іноземців та осіб без громадянства, інформації про те, що посвідку видано на підставі неправдивих відомостей, підроблених чи недійсних документів.

Відповідно до абзацу 5 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини.

Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції (ч. 10 ст. 6 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні").

Отже, місце проживання позивача зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 повною мірою відповідає положенням абзацу 5 статті 3 Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні".

Враховуючи приписи Конституції України та Закону України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні", суд зазначає, що позивач не обмежений у вільному виборі місця проживання, та у визначеному законодавством порядку зареєстрував місце свого проживання.

З огляду на викладені обставини, суд дійшов висновку, що рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області № 5901.5-689/59.3-18 від 05.02.2018 р. про скасування позивачу посвідки на тимчасове проживання в Україні є протиправним та підлягає скасуванню, що, у свою чергу, буде обґрунтованим способом захисту порушеного права позивача.

Разом з тим суд не вбачає підстав для задоволення позовних вимог в частині визнання незаконними дій відповідача щодо прийняття рішення від 05.02.2018 р. № 5901.5-689/59.3-18 про скасування посвідки на тимчасове проживання в Україні, оскільки належним способом захисту порушеного права позивача та достатнім для його відновлення є визнання протиправним та скасування вказаного рішення.

Відповідно до ст. 139 Кодексу адміністративного судочинства України суд вважає за необхідне присудити позивачу за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області 704,80 грн в рахунок повернення судового збору (а.с.3).

Керуючись ст.ст. 90, 139, 143, 241- 246, 250, 255, 295 КАС України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Адміністративний позов ОСОБА_3 (АДРЕСА_2) до Управління Державної міграційної служби України в Сумській області (код ЄДРПОУ 37846270, вул. Герасима Кондратьєва, 27, м. Суми, 40000) про визнання дій незаконними, скасування рішення - задовольнити частково.

Визнати протиправним і скасувати рішення Управління Державної міграційної служби України в Сумській області від 05.02.2018 року про скасування посвідки на тимчасове проживання ОСОБА_3

В задоволенні позовних вимог про визнання незаконними дій Управління Державної міграційної служби України в Сумській області щодо прийняття рішення про скасування посвідки - відмовити.

Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Управління Державної міграційної служби України в Сумській області на користь ОСОБА_3 704,80 грн. в рахунок відшкодування судових витрат.

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Л.М. Опімах

Повне рішення складене 14 червня 2018 року.