Постанова № 74717267, 14.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 712/1246/18 Суддя (судді) першої інстанції: Токова С.Є.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Губської О.А.

суддів: Парінова А.Б., Беспалова О.О.

за участю:

секретаря судового засідання Сергієнко Т.О.,

за участю представника відповідача - Литвиненко І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у місті Києві апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 25 квітня 2018 року (дата виготовлення повного текст судового рішення невідома) у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення, -

В С Т А Н О В И В

Позивач звернувся до суду з позовом до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення від 25 січня 2018 року № 3.

Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 25 квітня 2018 року позов задоволено.

На вказане судове рішення відповідачем подано апеляційну скаргу, у якій скаржник ставить питання про скасування названого рішення та ухвалення нового судового рішення про відмову у задоволенні позову. В обґрунтування своїх доводів апелянт посилається на порушення судом норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Доводи апеляційної скарги ґрунтуються на тому, що під час винесення постанови про накладення на позивача адміністративного стягнення, він діяв на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачено законодавством України.

Відзиву на апеляційну скаргу не надходило, що не перешкоджає її розгляду по суті.

У судовому засіданні 14 червня 2018 року представник відповідача апеляційну скаргу підтримала.

Позивач, будучи належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання до суду не з'явився, явки свого представника не забезпечив, колегія суддів вважає можливим розглянути справу у його відсутності відповідно до ч. 2 ст. 313 КАС України.

Вирішуючи спір, суд першої інстанції встановив наступні обставини, які учасниками процесу не оскаржуються.

25 січня 2018 року заступником начальника управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради Очеретнім С.І. було винесено постанову про накладення адміністративного стягнення згідно якої позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за порушення вимог ч. 10 ст. 96 та ч. 1 ст. 188-42 КУпАП та накладено штраф в сумі 17000 грн.

Оскаржувана постанова винесена на підставі акту перевірки № 9 від 24.01.2018 , протоколу № 88 від 24.01.2018 та припису № 74 від 24.01.2018.

В мотивувальній частині постанови зазначено, що побудована прибудова до 5-ти поверхового житлового будинку, яка експлуатується, не прийнята в експлуатацію та не виконано припис № 142 від 01.09.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил, чим порушено ч. 8 ст. 39 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», п. 12 ПКМУ № 461 від 13.04.2011 року «Питання прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів», ст. 38 ст. 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», ПКМУ № 553 від 23.05.2011 року «Про затвердження порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю».

Вважаючи вказане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходив з того, що вимоги КУпАП при притягненні позивача до адміністративної відповідальності дотримані не в повній мірі.

Надаючи правову оцінку висновкам суду першої інстанції, доводам апеляційної скарги, виходячи з наявних у справі матеріалів, колегія суддів зазначає наступне.

Частиною 2 статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст.41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється органами державного архітектурно-будівельного контролю в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється на об'єктах будівництва у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.

Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Підставами для проведення позапланової перевірки є:1) подання суб'єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об'єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням; 2) необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об'єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів; 3) виявлення факту самочинного будівництва об'єкта; 4) перевірка виконання суб'єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю; 5) вимога головного інспектора будівельного нагляду центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю та нагляду, про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом; 6) звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб'єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності; 7) вимога правоохоронних органів про проведення перевірки.

З матеріалів справи вбачається, що підставою для проведення перевірки позивача було звернення ОСОБА_5 від 04.12.2017 щодо перевірки законності будівництва за адресою АДРЕСА_1 щодо ОСОБА_3

Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року №553 (Порядок №553), визначено процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил під час виконання підготовчих і будівельних робіт та ліцензійних умов провадження господарської діяльності, пов'язаної із створенням об'єктів будівництва.

Згідно із п. 9 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.

Відповідно до п. 5 Порядку №553 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.

Так, згідно із п. 7 Порядку №553 позаплановою перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.

Відповідно до п. 11 Порядку №553 посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю мають право, серед інших:

1) складати протоколи про вчинення правопорушень та акти перевірок, і накладати штрафи у межах повноважень, передбачених законом;

2) видавати обов'язкові для виконання приписи щодо:

- усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил;

- зупинення підготовчих та будівельних робіт, які не відповідають вимогам законодавства, зокрема будівельним нормам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без повідомлення, реєстрації декларації про початок їх виконання або дозволу на виконання будівельних робіт.

Як вбачається з матеріалів справи, 01.09.2016 за результатами позапланової перевірки позивача його було притягнуто до адміністративної відповідальності за будівництво прибудови до п'ятиповерхового житлового будинку АДРЕСА_1 без відповідних документів та накладено штраф за вчинене порушення. Крім того, позивачу було внесено припис №142 від 01.09.2016 про усунення виявленого порушення. Термін виконання припису встановлено 01 березня 2017 року.

З оскаржуваної постанови від 25 січня 2018 року вбачається, що її винесено у зв'язку з тим, що за результатами перевірки встановлено, що позивачем побудована прибудова до п'ятиповерхового житлового будинку, яка експлуатується не прийнята в експлуатацію та не виконано припис № 142 від 01.09.2016 про усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил.

Доводи позовної заяви, зокрема, ґрунтуються на тому, що оскільки приписом Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради № 142 від 01.09.2016 зобов'язано ОСОБА_3 усунути порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм державних стандартів і правил у строк до 01.03.2017, і у строк зазначений в приписі, позивач не виконав покладеного на нього приписом обв'язку, то про обставини щодо вчиненого правопорушення відповідач був обізнаний з 01.03.2017 року, а відтак адміністративне стягнення накладено поза межами визначеного законом строку, що є підставою для визнання постанови по справі про адміністративне правопорушення протиправною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки на момент винесення постанови про адміністративне правопорушення, строки накладення адміністративного стягнення закінчилися.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до статті 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право видавати обов'язкові для виконання приписи щодо усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, державних стандартів і правил.

Згідно із частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Частиною 1 статті 38 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через два місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через два місяці з дня його виявлення.

При цьому, в положеннях Кодексу України про адміністративні правопорушення не міститься визначення триваючого правопорушення.

Разом з тим, відповідно до висновків, викладених у листі Міністерства юстиції України від 01.12.2003 року № 22-34-1465, триваючим правопорушенням є такі, що пов'язані з тривалим, неперервним невиконанням обов'язків, передбачених правовою нормою (наприклад, проживання без паспорта, самовільне будівництво будинків або споруд тощо), припиняються або виконанням регламентованих обов'язків, або притягненням винної у невиконанні особи до відповідальності. Дуже часто ці правопорушення є наслідками протиправної бездіяльності.

Тобто триваючі правопорушення характеризуються тим, що особа, яка вчинила якісь певні дії чи бездіяльність, перебуває надалі у стані безперервного продовження цих дій (бездіяльності). Ці дії безперервно порушують закон протягом якогось часу. Іноді такий стан продовжується значний час і увесь час винний безперервно скоює правопорушення у вигляді невиконання покладених на нього обов'язків.

Отже, невиконання припису, є триваючим правопорушенням, оскільки в даному випадку особа перебуває в безперервному стані протиправної бездіяльності через невиконання свого обов'язку.

Аналогічна правова позиція міститься в постанові Вищого адміністративного суду України від 01.06.2017 року по справі №К/800/24564/16.

Оскільки, строк виконання припису Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 01.09.2016 року № 142 закінчився 01.03.2017, порушення позивачем було вчинено вже з 02.03.2017 року та є триваючим, проте виявлено воно лише 24.01.2018 року, отже притягнення ОСОБА_3 до адміністративної відповідальності 02.02.2018 року є правомірним та вчиненим у строк, визначений процесуальним законодавством.

Крім того, відповідно до статті 9 Закону України "Про архітектурну діяльність" будівництво (нове будівництво, реконструкція, реставрація, капітальний ремонт) об'єкта архітектури здійснюється відповідно до затвердженої проектної документації, державних стандартів, норм і правил у порядку, визначеному Законом України "Про регулювання містобудівної діяльності".

Експлуатація закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих (якщо таке прийняття передбачено законодавством) в експлуатацію, забороняється (ч.8 ст.39 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності").

Таким чином, експлуатація закінченого об'єкта будівництва дозволяється тільки після прийняття його в експлуатацію

Згідно з пунктом 8.14 ДБН В.3.2-2-2009 «Житлові будинки. Реконструкція та капітальний ремонт», при проектуванні реконструкції, капітальних ремонтів і перепланувань окремих квартир заборонено зокрема улаштування нових і розширення існуючих балконів і лоджій.

Як вказано в пункті 3.21 ДБН А.2.2-3-2014 «Склад та зміст проектної документації на будівництво», реконструкція - це перебудова введеного в експлуатацію в установленому порядку об'єкту будівництва, що передбачає зокрема зміну його геометричних розмірів.

Відповідальність за порушення вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, передбачена статтею 96 КУпАП.

Відповідно до ч.10 ст.96 КУпАП експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Стосовно доводів позивача про безпідставне віднесення об'єкту перевірки до об'єктів з середніми наслідками (СС 2), колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» клас наслідків (відповідальності) будівель і споруд (далі - клас наслідків) - це характеристика рівня можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно або періодично перебуватимуть на об'єкті або які знаходитимуться зовні такого об'єкта, матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта.

Згідно з ч.5 вказаної статті Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» усі об'єкти поділяються за такими класами наслідків (відповідальності):

незначні наслідки - СС1;

середні наслідки - СС2;

значні наслідки - СС3.

До незначних наслідків (СС1) не можуть бути віднесені об'єкти:

характеристики можливих наслідків від відмови (стану об'єкта, при якому неможливо використовувати його або складову частину за функціональним призначенням) яких перевищують:

рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які постійно перебуватимуть на об'єкті, - 50 осіб;

рівень можливої небезпеки для здоров'я і життя людей, які періодично перебуватимуть на об'єкті, - 100 осіб;

рівень матеріальних збитків чи соціальних втрат, пов'язаних із припиненням експлуатації або з втратою цілісності об'єкта, - 2500 мінімальних заробітних плат;

пам'ятки культурної спадщини національного та місцевого значення, визначені відповідно до Закону України "Про охорону культурної спадщини";

нове будівництво яких здійснюється в охоронній зоні пам'яток культурної спадщини національного та місцевого значення (розміри охоронної зони не можуть бути менші за два горизонтальні або два вертикальні розміри пам'ятки);

об'єкти підвищеної небезпеки, ідентифіковані відповідно до Закону України "Про об'єкти підвищеної небезпеки";

житлові будинки понад чотири поверхи;

об'єкти, які підлягають оцінці впливу на довкілля відповідно до Закону України "Про оцінку впливу на довкілля".

Відповідно до ч.8 ст. 32 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю на об'єктах самочинного будівництва клас наслідків таких об'єктів визначається самостійно відповідними органами державного архітектурно-будівельного контролю або із залученням експертної організації чи експерта, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат.

З огляду на викладене, відповідачем вірно встановлено клас наслідків об'єкту будівництва.

Згідно з ч. 2 ст. 36 КУпАП якщо особа вчинила кілька адміністративних правопорушень, справи про які одночасно розглядаються одним і тим же органом (посадовою особою), стягнення накладається в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених.

Як було зазначено вище, згідно із частиною 1 статті 188-42 Кодексу України про адміністративні правопорушення, невиконання законних вимог (приписів) посадових осіб центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань державного архітектурно-будівельного контролю, тягне за собою накладення штрафу від трьохсот до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до ч.10 ст.96 КУпАП експлуатація об'єктів будівництва, не прийнятих в експлуатацію, а також наведення недостовірних даних в акті готовності об'єкта до експлуатації, вчинені щодо об'єктів, що за класом наслідків (відповідальності) належать до об'єктів з середніми наслідками (СС2), - тягнуть за собою накладення штрафу від тисячі до тисячі п'ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Таким чином, позивача, відповідно до вимог ч. 2 ст. 36 КУпАП притягнуто до відповідальності в межах санкції, встановленої за більш серйозне правопорушення з числа вчинених та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі 17 000 грн. (тисяча неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку про те, що постанова Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради від 25 січня 2018 року № 3 по справі про адміністративне правопорушення про накладення адміністративного стягнення за статтею на ОСОБА_3 прийнята на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені законами України, отже відсутні підстави її скасування.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог.

Суд попередньої інстанції залишив наведене поза увагою та прийняв рішення із порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного її вирішення.

Доводи апеляційної скарги знайшли своє підтвердження, а тому апеляційна скарга відповідача підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 317 КАС підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: 1) неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Керуючись статтями 243, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС, Київський апеляційний адміністративний суд,

П О С Т АН О В И В:

Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 25 квітня 2018 року у справі за позовом ОСОБА_3 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Черкаської міської ради про скасування постанови про адміністративне правопорушення - задовольнити.

Рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 25 квітня 2018 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову ОСОБА_3 - відмовити.

Постанова набирає законної сили з дати прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддяО.А. Губська СуддяА.Б. Парінов СуддяО.О. Беспалов

Повне судове рішення складено 14 червня 2018 року