Рішення № 74717243, 14.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/2249/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Одеса

Одеський окружний адміністративний суд в складі:

Головуючого судді О.Я. Бойко

розглянувши у порядку письмового провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 (65012, АДРЕСА_1) до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі (65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4 а,) про визнання протиправними дії та зобов'язання здійснити перерахунок і виплату пенсії,-

СУТЬ СПОРУ:

До Одеського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом до Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі, в якому просив:

1. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 (першої) категорії, інваліду 2 (другої) групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки про заробітну плату від 14.02.2017 р. №428.

2. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі обчислити пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі довідки про заробітну плату від 14.02.2014 р. №428, беручи за основу розрахунку один день лютого 1987 року, здійснити перерахунок і виплату державної пенсії по вірному розрахунку, з врахуванням раніше виплачених сум починаючи з 10.12.2017 р.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на наступні обставини.

Так, у 1986-1987 р. перебуваючи у трудових відносинах з Автотранспортним підприємством ЧМП на посаді водія з тарифною ставкою 0,69 коп., позивач приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС. Він має статус учасника ліквідації наслідків аварії 1 категорії, є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язано з дією іонізуючого випромінювання під час роботи в зоні небезпеки.

Позивач подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеса заяву в якій просив перерахувати пенсію відповідно до норм і вимог постанови Кабінету Міністрів України України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідач відмовив у ОСОБА_1 перерахунку пенсії, на підставі того, що довідка № 428 від 13.02.2014 року, яка видана для перерахунку пенсії, не підтверджується первинними документами, а саме не співпадають суми нарахованої заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з сумами наданими у довідці.

Позивач вважає, що відповідач протиправною не здійснює перерахунок та виплату позивачу щомісячного довічного грошового утримання з включенням суми матеріальної допомоги на оздоровлення.

Позивач просив розглядати справу за його відсутності.

02.01.2018р. суд ухвалою відкрив провадження в адміністративній справі №815/6948/17 за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні).

Згідно з п.2 ч.1 ст.263 КАС України суд розглядає за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи (у письмовому провадженні) справи щодо оскарження фізичними особами рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень щодо обчислення, призначення, перерахунку, здійснення, надання, одержання пенсійних виплат, соціальних виплат непрацездатним громадянам, виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням, виплат та пільг дітям війни, інших соціальних виплат, доплат , соціальних послуг, допомоги, захисту, пільг.

04.06.2018 року через канцелярію суду від Центрального об'єднаного Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі надійшов відзив на позов. В якому відповідач у задоволення позову просив відмовити.

В обґрунтування відзиву відповідач зазначив, що довідка №428 від 12.02.2014 р., яка видана для перерахунку пенсії, не підтверджується первинними документами, а саме: не співпадають суми нарахованої заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з сумами наданими в довідці.

Вивчивши матеріали справи, оцінивши наведені позивачем обставини по справі, суд дійшов висновку щодо достатності підстав для прийняття обґрунтованого судового рішення в порядку письмового провадження, без проведення судового засідання та виклику осіб які беруть участь у справі. Дослідивши письмові докази та встановивши обставини справи, суд вважає, що адміністративний позов належить до задоволення наступних підстав. Так, суд, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, у 1986-1987 роках перебував у трудових відносинах з Автотранспортним підприємством ЧМП, на посаді водія з тарифною ставкою 0,69 коп., приймав участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

В період з 07.12.1986 р. (наказ №0218 від 07.12.1986 р.) по 05.02.1987 р. (наказ №36 від 05.02.1987 р.)позивач приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Позивач має статус учасника ліквідації наслідків аварії 1 категорії є інвалідом ІІ групи, захворювання пов'язано з дією іонізуючого випромінювання під час роботи і зоні небезпеки, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 та довідками.

Позивач перебуває на обліку в Управлінні ПФУ в Приморському районі м. Одеси з 25.10.2000 р. та отримує пенсію по інвалідності ІІ групи в розмірі відшкодування фактичних збитків на підставі довідки МСЕК від 25.10.2000 серії 2-18 ОА № 27064 (причина інвалідності: захворювання пов'язане з ЛПА на ЧАЕС) згідно з Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

В матеріалах пенсійної справи містяться наступні документи, необхідні для призначення пенсії:

- посвідчення особи, яка постраждала внаслідок Чорнобильської катастрофи серії НОМЕР_2;

- експертний висновок від 17.10.2000 р. №20079/43-10;

- довідка від 23.09.2009 р. №51/1/12954;

- довідка №428 від 13.02.2014 р. про заробітну плату на роботі в зоні відчуження.

27.11.2017р. позивач подав до Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Одеса заяву в якій просив перерахувати пенсію відповідно до норм і вимог постанови Кабінету Міністрів України України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 та Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Згідно з листом відповідача ОСОБА_1 перерахунок пенсії здійснено не було, на підставі того, що довідка № 428 від 13.02.2014 року, яка видана для перерахунку пенсії не підтверджується первинними документами, а саме не співпадають суми нарахованої заробітної плати за період роботи в зоні відчуження з сумами наданими у довідці.

Суд не погоджується з такою позицією відповідача з наступних підстав.

До вказаних правових відносин суд застосовує наступні норми права.

Згідно з статтею 19 Конституції України органи державної влади зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією України та законами України.

Відповідно до п.3 ч.2 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Частиною 1 статті 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

З 01 січня 2012 року набрала чинності постанова Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210, якою затверджений Порядок обчислення пенсії особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи (далі - Порядок № 1210).

У відповідності до ст. 1 Порядку, цей Порядок визначає механізм обчислення пенсій по інвалідності, що настала внаслідок каліцтва чи захворювання, і пенсій у зв'язку з втратою годувальника внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до статей 54 і 57 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" ( далі Закон № 796-12 ). Пенсії за бажанням осіб можуть призначатися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу в зоні відчуження в 1986-1990 роках, у розмірі відшкодування фактичних збитків, який визначається згідно з законодавством.

Частиною 1, 3, 4 ст. 3 Порядку №1210 від 23 листопада 2011 року передбачено, що у разі коли особа пропрацювала у зоні відчуження: з дня аварії не менш як 12 місяців підряд, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати за будь-який повний календарний місяць роботи в зазначеній зоні; менш як 12 місяців підряд, пенсія обчислюється виходячи із заробітної плати за повні календарні місяці підряд у зоні відчуження; менше календарного місяця у 1986-1990 роках, за її бажанням пенсія може обчислюватися виходячи із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітної плати за період роботи за межами зони відчуження. У такому разі заробітна плата за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4. Якщо дні роботи припали на вихідні і святкові дні, розрахунок заробітної плати проводиться у такому ж порядку, як і за роботу у робочі дні, а доплата за вихідні і святкові дні, нарахована за фактично відпрацьований час, з урахуванням установленої кратності додається до суми обчисленої заробітної плати.

Відповідно до п. 10 Порядку № 1210, призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони відчуження, провадиться на загальних підставах відповідно до Закону України « Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі Закон № 1058-ІV).

З аналізу зазначених норм вбачається, що призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу у зоні відчуження, проводиться на загальних підставах відповідно до Закону № 1058-ІV та у відповідності до Порядку № 1210.

Законом № 796-ХІІ та Порядком № 1210 передбачено, що розрахунок пенсії проводиться на підставі довідки про заробітну плату, виданої за місцем роботи особи, яка звертається з проханням про перерахунок пенсії, з заробітної плати, одержаної за основним місцем роботи, тобто, при обчисленні пенсії враховується фактичний заробіток, який був одержаний працівником.

Згідно з п.17 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 грудня 2005 року за №1566/11846 (далі - Порядок № 22-1), довідки про заробітну плату видаються на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших первинних документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою, організацією, де працювала особа.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-ІV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року. За бажанням пенсіонера та за умови підтвердження довідки про заробітну плату первинними документами у період до 1 січня 2016 року або в разі, якщо страховий стаж починаючи з 1 липня 2000 року становить менше 60 місяців, для обчислення пенсії також враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року незалежно від перерв.

Питання щодо подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону № 1058-ІV врегульовано Порядком. За змістом підпункту «в» пункту 7 Порядку заробітна плата для призначення пенсії за період роботи до 1 липня 2000 року підтверджується довідкою підприємства, установи, організації (форма і зміст довідки визначено в додатку 1 Порядку).

Така довідка про заробітну плату (дохід) особи видається на підставі особових рахунків, платіжних відомостей та інших документів про нараховану та сплачену заробітну плату підприємством, установою чи організацією, де працював померлий годувальник або особа, яка звертається за пенсією. Якщо такі підприємства, установи, організації ліквідовані або припинили своє існування з інших причин, то довідки про заробітну плату видаються правонаступником цих підприємств, установ чи організацій або архівними установами (пункт 17 Порядку).

Обов'язковою умовою для обчислення пенсії з урахуванням заробітної плати за період роботи до 1 липня 2000 року є підтвердження нарахування такої заробітної плати первинними документами.

Аналогічна позиція висловлена Верховним Судом України у Постанові від 17 березня 2015 року у справі №21-11а15.

Впродовж судового розгляду справи суд встановив, що серед необхідних для призначення пенсії документів в матеріалах пенсійної справи позивача міститься довідка про заробітну плату в зоні відчуження від 13.02.2014р. №428.

Відповідач, відмовляючи у перерахунку пенсії посилається на єдину підставу, зокрема, що зазначена вище довідка не підтверджується первинними документами, а саме не співпадають суми нарахованої заробітної плати за період в зоні відчуження з сумами наведеними в довідці. Однак при цьому відповідач не вказує, відповідно до яких документів він виявив неспівпадіння. Більше того, по даній довідці відповідач нараховує та виплачує пенсію позивачу з 2014 року. Таким чином, суд вважає позицію відповідача про недоліки довідки про заробітну плату від 13.02.2014р. №428 суперечливими та недоведеними, а тому не бере їх до уваги .

Крім того суд в ухвалі про відкриття провадження від 15.05.2018 р. витребував у відповідача детальний розрахунок пенсії позивача. Однак відповідач розрахунок щодо пенсії позивача суду не надав.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до абз. 4 п.3 Постанови КМУ №1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чоронобильскої катастрофи» від 23.11.2011р., у разі , коли особа пропрацювала у зоні відчуження менше календарного місяця, пенсія обчислюється за її бажанням із заробітку, одержаного за роботу у зоні відчуження за весь фактично відпрацьований час, в одному із неповних календарних місяців роботи протягом цих років, без додавання суми заробітку за період роботи відчуження. У такому разі заробіток за весь фактично відпрацьований час ділиться на число відпрацьованих днів, а одержана сума множиться на 25,4.

Отже, з урахуванням права відповідача брати суму заробітку за будь-який з неповних календарних місяців (позивач вказує на свій заробіток за 1 день лютого 1987 р., який склав 49,28 грн.) та згідно з довідкою про заробітну плату №428 від 13.02.2014, розмір пенсії визначається наступним чином: 49,28 грн./1 день*25.4 днів =1251,71 грн.

На підставі викладеного суд робить висновок, що відмова у перерахунку пенсії позивачу згідно з Постановою Кабінету Міністрів України «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 23 листопада 2011 року № 1210 в зв'язку з відсутністю первинних документів є необґрунтованою та протиправною.

Також у своєму відзиві на позов відповідач зазначає, що виплата пенсійного забезпечення є періодичним платежем та здійснюється щомісячно, а тому позивач, якщо вважав протиправними дії управління щодо виплати пенсії не у повному обсязі мав реальну можливість та повинен був знати про порушення своїх прав ще у 2013р. Будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини не позбавляли позивача можливості звернутися до суду у визначені законом строки з відповідним позовом до управління.

Щодо посилань відповідача про те, що позивач знав про свої порушені права з 2013 р., однак не звернувся своєчасно до суду, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1 статті 122 КАС України: "Позов може бути поданий в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами".

В Конституції України закріплено, що людина визнається найвищою соціальною цінністю в Україні, яка є соціальною і правовою державою, в якій визнається і дію принцип верховенства права.

Основний Закон також встановлює, що громадяни України мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх зокрема у старості та в інших випадках, передбачених законом; це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків фізичних та юридичних осіб, бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Право на соціальний захист відноситься до основоположних прав і свобод, які гарантуються державою і за жодних умов не можуть бути скасовані а їх обмеження не допускаються, крім випадків передбачених Конституцією України.

Суд звертає увагу, що відповідно до п.10 Порядку №1210 призначення пенсії із заробітної плати, одержаної за роботу за межами зони проводиться на загальних підставах відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» .

Відповідно до ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» нарахування суми пенсії, на виплату яких пенсіонер мав право, але отримав своєчасно з власної вини, виплачуються за минулий час, але не більше ніж за три роки до дня звернення за отриманням пенсії; нараховані суми пенсії, не отримані з вини органу, що призначає і виплачує пенсію, виплачуються за минулий час без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів.

Системний аналіз даної статті дає підстави дійти висновку, що у ній містяться два строкових обмеження стосовно виплат пенсії за минулий час: три роки - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з власної вини; без обмеження строку - для особи, яка не отримувала нараховану пенсію з вини відповідного суб'єкта владних повноважень.

З урахуванням висновку суду про протиправність відмови відповідача у перерахунку пенсії, суд вважає, що відповідно до спірних правовідносин має застосовуватися друга умова - виплата пенсії за минулий час без обмеження строку.

Системний аналіз наведених правових норм дозволяє дійти висновку, що адміністративний суд не може застосовувати шестимісячний строк звернення до адміністративного суду у справах з вимогами пов'язаними з виплатою інших складових та доходу в цілому, до якого належить пенсія.

Оскільки суд вважає, що до спірних правовідносин необхідно застосовувати ч.3ст.122 КАС України та при визначені права позивача на звернення до адміністративного суду керуватися строками, визначеними в інших законах, зокрема в Законі України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Адже відповідно до ч.3 статті 122 КАС України: "Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів".

З огляду на позицію Конституційного Суду України, що міститься в рішеннях №8-рп/2013 і №9-рп/2013, а також на підставі аналізу положення ч.3 ст.122 КАС України в системному зв'язку з положенням ч.2 ст.46 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» суд робить висновок, що у разі порушення законодавства про пенсійне забезпечення органом, що призначає і виплачує пенсію, адміністративний позов з вимогами, пов'язаними з виплатами сум пенсії за минулий час, у тому числі сум будь-яких її складових, може бути подано без обмеження будь-яким строком з нарахуванням компенсації втрати частини доходів незалежно від того, чи були такі суми нараховані цим органом.

Аналогічний висновок зроблений у постанові Верховного Суду від 24.04.2018 року у справі №646/6250/17; адміністративне провадження №К/9901/2128/18.

Відповідно до ч.5 ст.242 КАС України: "При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду".

Таким чином, суд робить висновок, що позов ОСОБА_1 належить до задоволення у повному обсязі.

У процесі розгляду справи не встановлено інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин.

На підставі викладеного, керуючись статтями 243-246 КАС України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправними дії Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України в м. Одесі щодо не перерахунку пенсії учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС 1 (першої) категорії, інваліду 2 (другої) групи внаслідок захворювання, пов'язаного з ліквідацією наслідків аварії на Чорнобильській АЕС ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, відповідно до довідки про заробітну плату від 14.02.2017 р. №428.

3. Зобов'язати Центральне об'єднане управління Пенсійного фонду України в м. Одесі обчислити пенсію ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1, на підставі довідки про заробітну плату від 14.02.2014 р. №428, беручи за основу розрахунку один день лютого 1987 року, здійснити перерахунок і виплату державної пенсії по вірному розрахунку, з врахуванням раніше виплачених сум починаючи з 10.12.2017 р.

4. Відповідно до статті 255 КАС України рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Згідно з частиною першою статті 295 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційна скарга на постанову суду подається протягом тридцяти днів. Якщо в судовому засіданні було проголошено лише вступну та резолютивну частини постанови суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складання повного тексту рішення.

Апеляційна скарга подається учасниками справи відповідно до п.15.5 ч.1 розділу VІІ «Перехідні положення» КАС України через Одеський окружний адміністративний суд до Одеського апеляційного адміністративного суду.

3. Позивач- ОСОБА_1, адреса: 65012, АДРЕСА_2, ідентифікаційний номер НОМЕР_1.

Відповідач - Центральне об'єднане Управління Пенсійного фонду України в м. Одесі адреса: 65121, м. Одеса, вул. Ільфа і Петрова, 4а, код ЄДРПОУ 41248812.

Суддя О.Я. Бойко

.