Рішення № 74716369, 13.06.2018, Тернопільський окружний адміністративний суд

ТЕРНОПІЛЬСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 819/456/18

13 червня 2018 рокум.Тернопіль

Тернопільський окружний адміністративний суд, у складі:

головуючого судді Мандзія О.П.

за участю:

секретаря судового засідання Канюки Н.В.

представника позивача ОСОБА_1

представника відповідача Коваленко О.І.

представника відповідача Лахути І.Ю.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_4 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Західного офісу Держаудитслужби про визнання протиправними та скасування вимоги в частині та визнання протиправним та скасування розпорядження, -

ВСТАНОВИВ:

До Тернопільського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_4 (далі - позивач) до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (далі - УСП Тернопільської міської ради, відповідач 1), Західного офісу Держаудитслужби (далі - відповідач 2), у якій з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.05.2018 р. просить:

- визнати протиправною та скасувати п.5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 в частині зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги ОСОБА_4 як внутрішньо переміщеній особі з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12991,93 грн.;

- визнання протиправним та скасування розпорядження № 880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зняття з ОСОБА_4 переплати в розмірі 12991,93 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач 29.01.2018 р. дізнався про стягнення з нього на користь УСП Тернопільської міської ради безпідставно нарахованої та виплаченої адресної допомоги як особі, яка переміщується з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12991,93 грн. на підставі заочного рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2017 р. у справі №607/4087/17 за позовом УСП Тернопільської міської ради до ОСОБА_4, за участю третьої особи Державної фінансової інспекції в Тернопільській області. Із таким позовом відповідач 1 звернувся у зв'язку з розпорядженням №80 від 06.10.2016 р., винесеним на підставі акту ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 04-22/252 від 08.09.2016 р.

Позивач вважає, що відповідачами порушено його законні права на адресну допомогу, оскільки факти, викладені в акті ревізії, не вірно трактуються відповідачем 2, так як позивач не змінював місця постійного проживання та не повертався до покинутого місця проживання, вся надана ним інформація була достовірною.

З огляду на викладене, позивач вважає, що не порушував зобов'язань, покладених на нього ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», а тому немає підстав для повернення нарахованої щомісячної адресної допомоги у розмірі 12991,93 грн.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 19.03.2018 р. позовну заяву ОСОБА_4 до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, Державної фінансової інспекції в Тернопільській області про визнання незаконним акту ревізії і розпорядження залишено без руху та надано позивачу строк, достатній для усунення недоліків позовної заяви, із зазначенням способу їх усунення, до 30.03.2018 р.

Недоліки позовної заяви усунуто позивачем у строк, встановлений судом.

До позовної заяви позивачем додано клопотання про звільнення від сплати судового збору, заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду та докази поважності причин його пропуску та клопотання про заміну відповідача його правонаступником.

Ухвалою судді Тернопільського окружного адміністративного суду від 02.04.2018 р. прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін, призначено у справі судове засідання на 03 травня 2018 року о 10:00 год. Цією ж ухвалою звільнено позивача від сплати судового збору, поновлено пропущений строк звернення до адміністративного суду та допущено заміну відповідача Державної фінансової інспекції в Тернопільській області її правонаступником - Західним офісом Держаудитслужби.

У строк, встановлений судом, відповідачами подано відзиви на позовну заяву.

Західний офіс Держаудитслужби у відзиві від 17.04.2018 р. зазначає про завдання значної матеріальної шкоди (збитків) державному бюджету з вини одержувачів щомісячної адресної допомоги внаслідок неповідомлення внутрішньо переміщеними особами (серед яких і позивач) про зміну постійного місця проживання.

Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у відзиві на адміністративний позов від 23.04.2018 р. зазначило про обов'язок внутрішньо переміщених осіб повідомляти про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин, а також про обов'язок повідомляти про зміну постійного місця проживання чи виїзд до покинутого місця постійного проживання та перебування там більше 60 днів.

Представником позивача подано до суду відповідь на відзив Західного офісу Держаудитслужби від 27.04.2018 р., та відповідь на відзив Управління соціальної політики Тернопільської міської ради від 22.05.2018 р. у яких вказано, що позивач добровільно не повертався до покинутого місця постійного проживання, не змінював місця постійного проживання, у свою відсутність перебував у Польщі. Позивач також вважає, що не порушив інших зобов'язань, які покладені на внутрішньо переміщену особу відповідно до ч. 2 ст. 3 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб», відтак оскаржені розпорядження та вимога є незаконними.

У судовому засіданні 18.05.2018 р. за клопотанням представника позивача, суд перейшов до розгляду справи в загальному позовному провадженні, призначив попереднє судове засідання та відклав розгляд справи на 29.05.2018 р. о 09:30 год.

В подальшому, представником позивача подано заяву про збільшення позовних вимог від 22.05.2018 р. (а.с.129-131), у якій представник позивача зазначає про те, що підставою для прийняття Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради оскарженого розпорядження №880 від 06.10.2016 р. був не тільки акт ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 04-22/252 від 08.09.2016 р., а й вимога Державної фінансової інспекції в Тернопільській області щодо усунення порушень законодавства від 22.09.2016 р. №19-04-12-15/6439, у п.5 якої йдеться про відшкодування зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги ОСОБА_4 як внутрішньо переміщеній особі з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12991,93 грн.

У зв'язку з наведеним, представник позивача додатково просить визнати протиправною та скасувати п.5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 в частині зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги ОСОБА_4 як внутрішньо переміщеній особі з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12991,93 грн.; від первинної позовної вимоги про визнання протиправним та скасування акту ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 04-22/252 від 08.09.2016 р. позивач відмовляється.

Представником відповідача Західний офіс Держаудитслужби 25.05.2018 р. подано відзив на змінені позовні вимоги (а.с.141-146), у якому зазначив, що вимога органу державного фінансового контролю спрямована на коригування роботи підконтрольної установи та приведення їх у відповідність до вимог законодавства і є обов'язковою до виконання. Представник відповідача заперечує проти скасування п. 5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 з огляду на те, що п.5 вимоги не персоніфікований і стосується виявлених в ході проведення ревізії порушень, допущених не тільки відповідачем, а й іншими особами. Представник відповідача також зазначає, що оскаржене розпорядження № 880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зняття з ОСОБА_4 переплати в розмірі 12991,93 грн. прийняте не на підставі оскарженого п. 5 цієї вимоги, а на підставі акту ревізії Державної фінансової інспекції в Тернопільській області № 04-22/252 від 08.09.2016 р. З огляду на викладене, представник відповідача вважає недоцільним скасування п. 5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439.

У відзиві на змінені позовні вимоги від 29.05.2018 р. (а.с.159-161) Управління соціальної політики Тернопільської міської ради зазначає, що на виконання вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 відповідно до положень чинного законодавства управління зобов'язане усунути виявлені порушення законодавства у встановленому законом порядку, у зв'язку з чим було винесене оскаржене розпорядження та ініційовано звернення до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_4 надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги у розмірі 12991,93 грн.

У судовому засіданні, призначеному на 29.05.2018 р. оголошено перерву для надання представнику позивача часу для підготовки відповіді на відзив до 13.06.2018 р. о 15:00 год, продовжено строк підготовчого засідання на 30 днів.

Представником позивача 01.06.2018 р. подано відповідь на відзив Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (а.с.169-170), де зазначено, що оскаржене розпорядження № 880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради прийняте з порушенням вимог до рішень суб'єктів владних повноважень, а саме відсутнє посилання на норми чинного законодавства, на підставі якого прийняте рішення, вказане розпорядження необгрунтоване та прийняте без врахування усіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Представником позивача 01.06.2018 р. також подано відповідь на відзив Західного офісу Держаудитслужби (а.с.173-174), у якому зазначає, що до скасування підлягає саме п. 5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439, оскільки саме вимога є рішенням суб'єкта владних повноважень, на підставі якого прийнято оскаржене розпорядження № 880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Також представник позивача вважає недоречним посилання на рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2017 р. у справі № 607/4087/17, оскільки ухвалою суду від 07.03.2018 р. дане рішення скасовано, справа на даний час не розглянута.

У додаткових поясненнях від 11.06.218 р. (а.с.185-188) представник відповідача Західний офіс Держаудитслужби зазначає, що до повернення позивачем підлягає переплата адресної допомоги не за весь період її призначення, а лише за період проживання (перебування) за кордоном, оскільки виїзд позивача за кордон в Польщу є суттєвою обставиною, що впливає на виплату адресної грошової допомоги, яка отримується внутрішньо переміщеною особою за фактичним місцем проживання, перебування. Неповідомленням позивача про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги - про виїзд за кордон, свідчить про неправомірність отримання вищевказаного виду допомоги за вказаний період.

У судовому засіданні 13.06.2018 р. закінчено підготовче судове засідання та у зв'язку з поданими клопотаннями учасників справ (а.с.189-191) проведено розгляд справи по суті.

У судовому засіданні представник позивача підтримав позовні вимоги з мотивів, наведених у позовній заяві та відповідях на відзив, просив задовольнити позов з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог від 22.05.2018 р. Крім того, в усних поясненнях представник позивача визнав порушення, які полягали у неповідомленні позивачем Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зміну місця фактичного проживання - виїзд за кордон у Польщу на термін більше 60 днів та неповідомлення протягом 3 днів про зміну обставин, які впливають на виплату допомоги.

Представник відповідача Управління соціальної політики Тернопільської міської ради у судовому засіданні позову не визнав з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов та відзиві на змінені позовні вимоги, звернувши увагу на допущені позивачем порушення, які полягали у неповідомленні ним про зміну обставин, які впливають на призначення допомоги, а саме про виїзд за кордон в Польщу на термін більше 60 днів. Просив у задоволенні позову відмовити.

Представник відповідача Західного офісу Держаудитслужби у судовому засіданні позову не визнав з мотивів, наведених у відзиві на адміністративний позов та відзиві на змінені позовні вимоги. Щодо позовоної вимоги про скасування п. 5 вимоги вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 зазначив, що така вимога не була підставою для прийняття оскарженого розпорядження № 880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради. Вважає вимогу законною і такою, що є обов'язковою до виконання підконтрольними організаціями.

Заслухавши у відкритому судовому засіданні пояснення учасників справи, дослідивши подані суду письмові докази, оцінивши їх за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді у судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою АДРЕСА_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2 (а.с.10, 27). У зв'язку з тим, що м. Луганськ є територією, де органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, позивач переїхав проживати до міста Тернополя. Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради ОСОБА_4 взято на облік як особу, переміщену з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, про що видано довідку від 22.10.2014 р. №6117000148 (а.с.96).

В подальшому позивач 22.10.2014 р. звернувся до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради з заявою для призначення адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.95). Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомог переміщеним особам на проживання від 24.10.2014 р. ОСОБА_4 на період з 22.10.2014 р. по 21.04.2015 р. призначено допомогу у розмірі 884,00 грн.

У зв'язку з поданою позивачем заявою для призначення адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг від 12.06.2015 р., рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомог переміщеним особам на проживання від 17.06.2015 р. ОСОБА_4 на період з 12.06.2015 р. по 11.12.2015 р. призначено допомогу у розмірі 884,00 грн.

Аналогічну заяву за №206 про призначення адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг позивачем подано 22.12.2015 р. Рішенням Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про призначення допомог переміщеним особам на проживання від 29.12.2015 р. ОСОБА_4 на період з 14.12.2015 р. по 13.06.2016 р. призначено допомогу у розмірі 884,00 грн. (а.с.108).

У кожній із заяв, поданих позивачем особисто, позивач вказав адресу свого фактичного місця проживання (перебування): м. Тернопіль, вул. Б Хмельницького 21а/9.

В подальшому Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області проведено ревізію використання коштів виділених з державного бюджету на компенсацію підприємствам, установам, організаціям у межах середнього заробітку працівників, призваних на військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період та надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, а також законності призначення, нарахування та виплати усіх видів соціальних допомог, пільг, субсидій та інших виплат, що здійснюються за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів в Управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради за період з 01.03.2015 по 01.06.2016. Результати ревізії оформлено актом від 08.09.2016 р. №04-22/252. Ревізією встановлено порушення п.п.3 п.2 ст.9 Закону України «Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб» від 20.10.2014 р. №1706-VІІ, а саме за три дні до дня виїзду до покинутого місця проживання на період більше 60 днів не повідомлено Управління соціальної політики Тернопільської міської ради, внаслідок чого таким особам зайво нараховано та виплачено адресну допомогу, чим завдано державному бюджету матеріальної шкоди (збитків).

У додатку до акту ревізії - розшифровці зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам в Управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради значиться ОСОБА_4, який взятий на облік 22.10.2014 р., та в періоди 22.10.2014-21.04.2015, 12.06.2015-12.12.2015, 14.12.2015-14.06.2016 отримував адресну допомогу. Разом з тим в періоди 13.01.2015-20.04.2015, 16.06.2015-13.12.2015, 17.12.2015- 14.06.2016 не зафіксовано, позивач перебував за межами України в Польщі, внаслідок чого за періоди 13.01.2015-20.04.2015, 16.06.2015-12.12.2015, 17.12.2015-14.06.2016 ОСОБА_4 зайво нараховано та виплачено адресної допомоги у 2015 році на суму 8159,40 грн., у 2016 році на суму 4832,53 грн., разом на суму 12991,93 грн.

У зв'язку з виявленими під час ревізії порушеннями, Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області виставлено вимогу щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439, у п. 5 якої зазначено про необхідність усунення у встановленому законом порядку Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради порушень законодавства, які полягали у зайвій виплаті щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеними особам, які перебували на тимчасово окупованій території та за межами України більше 60 днів, на депозитному банківському рахунку мали кошти у розмірі, що перевищує 10-кратний розмір прожиткового мінімуму та мали нерухоме майно в не окупованій частині України, що призвели до збитків Державному бюджету (а.с.117-118, 148-149).

З метою відшкодування надміру отриманої щомісячної адресної допомоги тимчасово переміщеним особам на оплату житлово-комунальних послуг у сумі 12991,93 грн. Управлінням соціальної політики Тернопільської міської ради направлено ОСОБА_4 повідомлення-вимогу із проханням про повернення вказаних коштів та прийнято розпорядження №880 від 06.10.2016 р., яким з ОСОБА_4 знято переплату допомоги внутрішньо переміщеним особам на проживання за періоди 13.01.2015-20.04.2015, 16.06.2015-12.12.2015, 17.12.2015-14.06.2016 у сумі 12991,93 грн. Як слідує з розпорядження, прийняте воно на підставі акту ревізії Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції від 08.09.2016 р. №04-22/252. Законодавчих підстав, на основі яких прийнято розпорядження №880 - не вказано.

На виконання п. 5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 Управління соціальної політики Тернопільської міської ради звернулося до суду з позовом до ОСОБА_4 про стягнення щомісячної адресної допомоги у сумі 12991,93 грн. Заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 12.06.2017 р. у справі №607/4087/17 позов Управління соціальної політики Тернопільської міської ради задоволено, стягнуто з ОСОБА_4 в користь Управління соціальної політики Тернопільської міської ради 12991,93 грн. надміру виплаченої щомісячної адресної допомоги особі, яка переміщена з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (а.с.156-158). У зв'язку із зверненням ОСОБА_4 до Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області 14.02.2018 р. із заявою про перегляд заочного рішення від 12.06.2017 р. у справі №607/4087/17 (а.с. 15-16), ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 07.03.2018 р. заочне рішення від 12.06.2017 р. у справі №607/4087/17 скасовано, справу призначено до судового розгляду (а.с.43, 44, 45, 177), ухвалою від 15.05.2018 р. провадження у справі №607/4087/17 зупинено до набрання законної сили судовим рішенням в адміністративній справі №819/456/18 .

До спірних правовідносин суд застосовує наступні правові норми.

Перевіряючи оскаржені рішення суб'єктів владних повноважень на відповідність ч.1 ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) щодо того, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регулює Закон України «Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні» від 26.01.1993 № 2939-XII (із змінами, в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі - Закон № 2939-XII).

Як передбачено у ст. 8 Закону №2939-ХІІ, орган державного фінансового контролю:

1) здійснює державний фінансовий контроль та контроль за: виконанням функцій з управління об'єктами державної власності; цільовим та ефективним використанням коштів державного і місцевих бюджетів; цільовим використанням і своєчасним поверненням кредитів (позик), одержаних під державні (місцеві) гарантії; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах при складанні планових бюджетних показників; відповідністю взятих бюджетних зобов'язань розпорядниками бюджетних коштів відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі); веденням бухгалтерського обліку, а також складанням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу у бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; станом внутрішнього контролю та внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів; усуненням виявлених недоліків і порушень;

2) розробляє пропозиції щодо усунення виявлених недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому;

3) вживає в установленому порядку заходів до усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства та притягнення до відповідальності винних осіб;

4) здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на нього Кабінетом Міністрів України.

На виконання повноважень, наданих Законом №2939-ХІІ, Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області проведено ревізію в Управлінні соціальної політики Тернопільської міської ради.

При проведенні ревізії Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області досліджувалося питання надання щомісячної адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг.

Гарантії дотримання прав, свобод та законних інтересів внутрішньо переміщених осіб встановлено Законом України "Про забезпечення прав і свобод внутрішньо переміщених осіб" від 20.10.2014 р. № 1706-VII (далі - Закон № 1706-VII).

Відповідно до абз.1 ч.1 ст.1 Закону № 1706-VII, внутрішньо переміщеною особою є громадянин України, іноземець або особа без громадянства, яка перебуває на території України на законних підставах та має право на постійне проживання в Україні, яку змусили залишити або покинути своє місце проживання у результаті або з метою уникнення негативних наслідків збройного конфлікту, тимчасової окупації, повсюдних проявів насильства, порушень прав людини та надзвичайних ситуацій природного чи техногенного характеру.

Адресою покинутого місця проживання внутрішньо переміщеної особи в розумінні цього Закону визнається адреса місця проживання особи на момент виникнення обставин, зазначених у частині першій цієї статті (ч. 2 ст. 1 цього Закону).

Факт внутрішнього переміщення підтверджується довідкою про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи, що діє безстроково, крім випадків, передбачених статтею 12 цього Закону (абз.1 ч.1 ст.4 Закону № 1706-VII). Як вказано у ч. 1 ст. 5 Закону № 1706-VII, довідка про взяття на облік внутрішньо переміщеної особи засвідчує місце проживання внутрішньо переміщеної особи на період наявності підстав, зазначених у статті 1 цього Закону.

Відповідно до ч.1 ст. 9 Закону № 1706-VII внутрішньо переміщена особа має право на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання.

Водночас, у ч.2 ст.9 Закону № 1706-VII визначено обов'язки внутрішньо переміщеної особи. Так, внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомляти про зміну місця проживання структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за новим місцем проживання протягом 10 днів з дня прибуття до нового місця проживання. У разі добровільного повернення до покинутого постійного місця проживання внутрішньо переміщена особа зобов'язана повідомити про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад за місцем отримання довідки не пізніш як за три дні до дня від'їзду (п.3 ч. 2 ст.9 Закону № 1706-VII). У разі виявлення подання внутрішньо переміщеною особою завідомо неправдивих відомостей для отримання довідки про взяття на облік відшкодувати фактичні витрати, понесені за рахунок державного та місцевих бюджетів у результаті реалізації прав, передбачених цим Законом (п.4 ч. 2 ст.9 Закону № 1706-VII).

З метою забезпечення права на створення належних умов для її постійного чи тимчасового проживання, та з метою визначення механізму надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг, постановою Кабінету Міністрів України від 01.10.2014 р. № 505 затверджено Порядок надання щомісячної адресної допомоги внутрішньо переміщеним особам для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг (далі - Порядок №505).

Відповідно до п. 2 Порядку №505, грошова допомога надається внутрішньо переміщеним особам, які перемістилися з тимчасово окупованої території України, населених пунктів, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, та населених пунктів, розташованих на лінії зіткнення, а також внутрішньо переміщеним особам, житло яких зруйновано або стало непридатним для проживання внаслідок проведення антитерористичної операції та які взяті на облік у структурних підрозділах з питань соціального захисту населення районних, районних у м. Києві держадміністрацій, виконавчих органах з питань соціального захисту населення міських, районних у містах (у разі утворення) рад (далі - уповноважені органи), з дня звернення за її призначенням по місяць зняття з такого обліку включно, але не більше ніж на шість місяців.

Як зазначено у п. 11 Порядку №505, уповноважений представник сім'ї, якому призначено грошову допомогу, зобов'язаний повідомляти уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин. Суми грошової допомоги, виплачені надміру внаслідок подання документів з недостовірними відомостями, повертаються уповноваженим представником сім'ї на вимогу уповноваженого органу. У разі відмови добровільного повернення надміру перерахованих сум грошової допомоги вони стягуються у судовому порядку.

Також згідно абз. 13 ч. 1 статті 12 Закону № 1706-VII у разі наявності у внутрішньо переміщеної особи обґрунтованих причин для продовження строку її відсутності за місцем проживання понад 60 днів така особа звертається з відповідною письмовою заявою за місцем проживання до структурного підрозділу з питань соціального захисту населення районних, районних у місті Києві державних адміністрацій, виконавчих органів міських, районних у містах (у разі утворення) рад. У такому разі строк відсутності внутрішньо переміщеної особи за місцем проживання може бути збільшено до 90 днів.

На підставі викладеного суд вважає, що виїзд у Республіку Польща більше ніж на 60 днів є обставиною, яка впливає на призначення грошової допомоги. Позивач повинен був повідомити не пізніш як за три дні до дня від'їзду підрозділ з питань соціального захисту населення про свій виїзд закордон більше ніж на 60 днів. Можливістю продовжити строк відсутності за місцем проживання до 90 днів на підставі абз. 13 ч. 1 статті 12 Закону № 1706-VII, позивач не скористався.

З матеріалів справи слідує, що позивач як внутрішньо переміщена особа, тричі підряд звертаючись до Управління соціальної політики Тернопільської міської ради із заявами від 22.10.2014 р., 12.06.2015 р., 22.12.2015 р. для призначення адресної допомоги особам, які переміщуються з тимчасово окупованої території України та районів проведення антитерористичної операції, для покриття витрат на проживання, в тому числі на оплату житлово-комунальних послуг на наступні 6 місяців, у кожній із заяв особисто вказав адресу свого фактичного місця проживання (перебування): м. Тернопіль, вул. Б Хмельницького 21а/9. Разом з тим, позивачем жодного разу не повідомлено Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зміну свого фактичного місця перебування - виїзд за кордон на період більше 60 днів, чим не дотримано обов'язку щодо повідомлення уповноваженому органу про зміну обставин, які впливають на призначення грошової допомоги, протягом трьох днів з дня настання таких обставин.

Факт порушення обов'язку повідомлення про виїзд в Республіку Польщу на період більше 60 днів, тобто про зміну свого фактичного місця перебування не заперечувався і самим представником позивача у судовому засіданні.

Також суд приймає до уваги, що зайве нарахування та виплата адресної допомоги ОСОБА_4 завдало збитків Державному бюджету на суму 12991,03 грн., що потенційно впливає на можливість виплати такої адресної допомоги іншим внутрішньо переміщеними особам, які цього потребують.

Постановою Кабінету Міністрів України від 20.04.2006 р. №550 затверджено Порядок проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними органами (далі - Порядок №550), у п. 3 якого визначено, що акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

У п. 46 Порядку №550 передбачено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із

зазначенням строку зворотного інформування.

Постановою Кабінету міністрів України від 03.02.2016 р. № 43 затверджено Положення про Державну аудиторську службу України, п.п. 16 п. 6 якого передбачено, що Держаудитслужба для виконання покладених на неї завдань має право пред'являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов'язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства.

Таким чином, аналізуючи наведені положення законодавства, суд приходить до висновку, що вимога щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 пред'явлена на підставі, у межах повноважень та у спосіб, визначений чинним законодавством, з використанням Державною фінансовою інспекцією в Тернопільській області повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мали значення для її прийняття, а тому позовна вимога про скасування п. 5 вимоги щодо усунення порушень законодавства Державної фінансової інспекції в Тернопільській області від 22.09.2016 р. № 19-04-12-15/6439 є необґрунтованою та до задоволення не підлягає.

Щодо позовної вимоги про визнання протиправним та скасування розпорядження №880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради про зняття з ОСОБА_4 переплати в розмірі 12991,93 грн., суд зазначає таке.

Відповідно до п.19 ч. 1 ст.4 КАС України, індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.

Оскільки оскаржене розпорядження безпосередньо породжує обов'язок позивача повернути переплату адресної допомоги у розмірі 12991,93 грн., то в розумінні КАС України таке розпорядження є індивідуальним актом, рішенням суб'єкта владних повноважень а тому перевірялося судом на відповідність вимогам ч. 2 ст. 2 КАС України.

Зі змісту бланка розпорядження вбачається, що обов'язковими до заповнення графами розпорядження є підстава - документ, на основі якого прийняте розпорядження, а також обов'язковим є зазначення пункту Положення, яким керувався державний орган при прийнятті розпорядження. В оскарженому розпорядженні №880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради як підставу для його прийняття вказує акт ревізії Тернопільської об'єднаної державної фінансової інспекції від 08.09.2016 р. №04-22/252.

Нормами п. 3 Порядку №550 визначено, що акт ревізії - документ, який складається посадовими особами органу державного фінансового контролю, що проводили ревізію, фіксує факт її проведення та результати. Заперечення, зауваження до акта ревізії (за їх наявності) та висновки на них є невід'ємною частиною акта.

У п. 46 Порядку №550 передбачено, якщо вжитими в період ревізії заходами не забезпечено повне усунення виявлених порушень, органом державного фінансового контролю у строк не пізніше ніж 10 робочих днів після реєстрації акта ревізії, а у разі надходження заперечень (зауважень) до нього - не пізніше ніж 3 робочих дні після надіслання висновків на такі заперечення (зауваження) надсилається об'єкту контролю письмова вимога щодо усунення виявлених ревізією порушень законодавства із

зазначенням строку зворотного інформування.

З положень даної норми слідує, що акт ревізії, заперечення, зауваження та висновки на них є службовими документами, які містять інформацію про певні обставини, встановлені під час проведення ревізії. Акт ревізії не є рішенням суб'єкта владних повноважень та не породжує правових наслідків чи обов'язків для підконтрольної установи, а є лише носієм доказової інформації про виявлені під час ревізії порушення, а тому не може бути використаний як підстава винесення розпорядження.

Також суд звертає увагу на те, що в оскарженому розпорядженні не наведено жодної норми законодавства, пункту Положення, на підставі якого прийнято дане рішення, про що також свідчать різні пояснення, та посилання на різні норми закону, які надавалися представником відповідача у судовому засіданні та відзиві на позовну заяву.

Враховуючи викладене, суд вважає, що розпорядження №880 від 06.10.2016 р. Управління соціальної політики Тернопільської міської ради є незаконним та таким, що прийняте не в порядку та не у спосіб, визначений Конституцією та законами України, є необґрунтованим, не відповідає вимогам ч. 2. ст. 2 КАС України, що є підставою для його скасування.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

За наслідками судового розгляду, відповідач Управління соціальної політики Тернопільської міської ради не надав суду достатніх беззаперечних доказів на обґрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення, і не довів обставин, які б свідчили, що оскаржуване розпорядження було прийняте відповідно до вимог чинного законодавства та з дотриманням принципу обґрунтованості, пропорційності та розсудливості.

Отже, виходячи з меж заявлених позовних вимог, аналізу положень чинного законодавства України, оцінки поданих сторонами доказів і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, суд приходить до висновку про те, що вимоги позивача підлягають до часткового задоволення.

Керуючись статтями 139, 241-246, 250 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати розпорядження Управління соціальної політики Тернопільської міської ради (місцезнаходження: вулиця Лисенка, будинок 8, місто Тернопіль, 46002, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 03195636) № 880 від 06.10.2016 р. про зняття з ОСОБА_4 (місце проживання: АДРЕСА_2, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1, ІНФОРМАЦІЯ_1) зайво нарахованої та виплаченої адресної допомоги.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Львівського апеляційного адміністративного суду через Тернопільський окружний адміністративний суд протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 15 червня 2018 року.

Головуючий суддя Мандзій О.П.

копія вірна

Суддя Мандзій О.П.