Рішення № 74716326, 07.06.2018, Сумський окружний адміністративний суд

СУМСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

07 червня 2018 р. Справа № 818/1483/18

Сумський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді - Шевченко І.Г.,

за участю секретаря судового засідання - Мельник О.П.,

позивача - ОСОБА_1,

представника позивача - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Суми адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1.) звернувся до суду з позовною заявою до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (далі - відповідач, Охтирське об'єднане УПФУ Сумської області) про:

1) визнання протиправним та скасування рішення відповідача від 21.02.2018 №10, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

2) визнання протиправною бездіяльності відповідача щодо призначення ОСОБА_1 пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи";

3) зобов'язання відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення ОСОБА_1 до відповідача для призначення пенсії.

Свої вимоги мотивував тим, що відповідач протиправно відмовив у призначенні пенсії за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", оскільки всі необхідні документи для цього позивачем були надані, в тому числі і які видані архівними установами.

Ухвалою суду від 16.04.2018 року відкрито провадження у справі за даною позовною заявою, ухвалено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення осіб та витребувано додаткові письмові докази у сторін.

26.04.2018 позивач надав витребувану копію довідки (а.с.27-28).

30.04.2018 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву (а.с.34-35) та додаткові письмові докази на вимогу суду, зокрема, особова справа позивача для огляду.

У відзиві відповідач просить відмовити позивачу у задоволенні позову. Обґрунтовуючи свою позицію з посиланням на ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», відповідач відмічає, що основним документом для призначення пенсії є довідка про заробітну плату за період роботи з ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, яка видається підприємствами, установами, організаціями з яких осіб було відряджено на ліквідаційні роботи, а у разі ліквідації такого підприємства, установи чи організації - правонаступником за наявності в нього архівних документів, що підтверджують роботу особи в зоні відчуження, а у разі ліквідації підприємства, установи чи організації без визначення правонаступника - у порядку згідно постанови Кабінету Міністрів України від 26.09.2012 №886. У відзиві зазначено, що в ході вивчення всіх документів, які були надані позивачем для призначення пенсії, управлінням було виявлено, що в копії особових рахунків нарахування заробітної плати за 1986 рік не зазначені виплати за період роботи в зоні відчуження. При цьому, архівним відділом Полтавської міської ради не підтверджено правомочність видачі виписки з наказу № 51 від 22.12.1986. Тому відповідач вважає, що оскаржуване рішення прийняте в межах наданих повноважень та діючого законодавства.

Ухвалою від 02.05.2018 у справі було призначено судове засідання на 15.05.2018 (а.с.39), в якому була оголошена перерва до 07.06.2018 з метою надання часу позивачу і відповідачу для подання ними додаткових доказів у справі (а.с.44).

У судове засідання представник відповідача не з'явився, про день, час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином (а.с.48).

Приймаючи до уваги вимоги статті ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вважав можливим розглядати справу у відсутності представника відповідача за наявними у справі доказами.

Позивач та представник позивача позовні вимоги з підстав, викладених у позові, уточнили та остаточно просили визнати протиправним та скасувати рішення відповідача від 21.02.2018 №10, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язати відповідача призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення ОСОБА_1 до відповідача для призначення пенсії.

Заслухавши пояснення позивача та його представника, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, суд вважає, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

У судовому засіданні встановлено, що позивач є учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році (категорія 2), що підтверджується копією посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році серії НОМЕР_2 (а.с.3).

Після того, як позивачу 22.05.2017 виповнилося 55 років, він 13.06.2017 звернувся із заявою від 12.06.2017 до відповідача про призначення йому пенсії за віком зі зменшенням віку на 10 років відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з додатками на підтвердження факту роботи на території радіоактивного забруднення у зоні відчуження в період з 24 грудня 1986 року по 31 грудня 1986 року (а.с.15-19,57,59-62).

На вказану заяву від 12.06.2017 від Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області надійшла відповідь від 26.06.2017 №К-72 (а.с.55-56), в якій зазначено, що основним документом, що визначає час виконання робіт по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС безпосередньо в зоні відчуження, являється довідка ф.122, яка видається на підставі первинних документів дише тими підприємствами, установами, організаціями, в складі яких працівник безпосередньо виконував роботи по ліквідації наслідків аварії. У разі неможливості подання довідки за формою №122 внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації, для визначення права на призначення пенсії надаються інші (первинні) документи, що підтверджують період роботи в зоні відчуження. Отже, для можливості визначення кількості днів перебування у зоні відчуження та для визначення права на призначення пенсії за віком відповідно до Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», необхідно до наданих документів додати копії відомостей (особових рахунків) на виплату заробітної плати за грудень 1986 року та січень 1987 року.

Як вбачається з позовної заяви, позивач із відповіддю відповідача від 26.06.2017 звернувся до архівного відділу Полтавської міської ради, де йому було надано картки-довідки і розрахункові листки на його ім'я за період з січня 1987 року - по грудень 1987 року. Ці документи вже завірені архівною установою знову були надані до Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області.

Однак, відповідач листом від 18.09.2017 №К-95 знову листом відмовив у призначенні пенсії, мотивуючи свою відмову тим, що в наданих копіях карток-довідок та розрахункових листів за 1987 рік відсутні дані, які підтверджують оплату праці за період роботи в зоні відчуження, в тому числі в кратному розмірі. Також було повідомлено, що на підставі наданих первинних документів неможливо визначити кількість днів перебування безпосередньо у зоні відчуження.

Згодом 21.02.2018 відповідачем було прийнято рішення №10, яким відмовлено позивачу в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» із зменшенням пенсійного віку на 10років, у зв'язку з тим, що в копії особових рахунків нарахування заробітної плати за 1986 р. не зазначені виплати за період роботи в зоні відчуження та архівним відділом Полтавської міської ради не підтверджено правомірність видачі виписки з наказу від 22.12.1986 №51 (а.с.13,66).

Про прийняте рішення позивач був повідомлений листом від 23.02.2018 №2013/03-11 (а.с.12).

Задовольняючи позовні вимоги, суд виходить з наступного.

Відповідно до ч. 1 ст. 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 9 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003 №1058-ІV в редакції чинній на час подачі заяви про призначення пенсії 13.06.2017 (а.с.19) відповідно до цього Закону за рахунок коштів Пенсійного фонду в солідарній системі призначаються такі пенсійні виплати, зокрема, пенсія за віком.

Відповідно до ч. 1 ст. 26 наведеного Закону особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я врегульовано Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 №796-ХІІ (далі - Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Пунктом 2 ч. 1 ст. 14 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» визначено, що для встановлення пільг і компенсацій визначаються такі категорії осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, зокрема, учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження: з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутрішньоутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення, - категорія 2.

Частиною 1 ст. 55 наведеного Закону в редакції на час звернення з заявою 13.06.017 передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», зокрема, учасникам ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку на 10 років.

Відповідно до ч.ч.1, 4 ст. 15 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» підставами для визначення статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС є період роботи (служби) у зоні відчуження, що підтверджено відповідними документами. Видача довідок про період роботи (служби) по ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, а також на територіях радіоактивного забруднення, про заробітну плату за цей період здійснюється підприємствами, установами та організаціями (військкоматами), а про період проживання на територіях радіоактивного забруднення, евакуацію, відселення, самостійне переселення - органами місцевого самоврядування.

Постановою правління Пенсійного фонду України №22-1 від 25 листопада 2005 року затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» (далі - Порядок №22-1), відповідно до пп.5 п. 2.1 якого до заяви про призначення пенсії за віком додаються, серед іншого, документи, які засвідчують особливий статус особи, зокрема, посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідка про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09 березня 1988 року N 122, або довідка військової частини, у складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, або довідка архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на територіях радіоактивного забруднення, видана органами місцевого самоврядування (підприємствами, установами, організаціями) (при призначенні пенсії за віком із застосуванням норм статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»).

Таким чином, наведеними нормами передбачено обов'язок особи подати документи, що засвідчують її особливий статус, а саме посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку, або первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою виконувалися роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.

Крім того, в силу вимог ч. 3 ст. 65 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС» та «Потерпілий від Чорнобильської катастрофи» є документами, що підтверджують статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надають право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Таким чином, єдиним документом, що підтверджує статус громадянина, який підтверджує статус учасника ліквідації наслідків на Чорнобильській АЕС та надає право користування пільгами, встановленими Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання пенсій, є посвідчення «Учасник ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Вказаний висновок узгоджується з правовою позицією Верховного суду України, викладеної у постанові від 21 листопада 2006 року (справа №21-1048во06), а також Верховного Суду, викладеної у постанові від 15.03.2018 у справі №184/1238/17(2-а/184/85/17).

Різного роду довідки про період роботи (служби) у зоні відчуження, про евакуацію, відселення, самостійне переселення, про період проживання та роботи на забруднених територіях тощо є лише підставами для визначення в установленому порядку статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС або потерпілого від Чорнобильської катастрофи.

Між іншим, матеріали справи містять довідку №9/571 від 07.12.1992 про виплату позивачу за роботу в населеному пункті с. Іванівка Чорнобильської зони відчуження у період з 24.12.1986 по 30.12.1986 по місцю роботи в Полтавськиій механізованій колоні №4 тресту «Полтавасільелектросіткобуд» (а.с.15,28), копію виписки з наказу від 22.12.1986 №51, копію виписки з наказу від 25.06.1991 №110 (а.с.18), відповідно до яких позивач у період з 24-31.12.1986 приймав участь в ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС.

Посилання на те, що у довідці, яка була подана позивачем не було зазначено дати, не приймається до уваги, оскільки, подаючи документи позивач у заяві зазначав її повну дату 07.12.1992 (а.с.19), крім іншого, відповідно до п.4.2 Порядку №22-1 орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення у тримісячний строк з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, передбачених законодавством, а також перевіряти обґрунтованість їх видачі. При цьому, на вимогу суду така довідка позивачем була надана (а.с.28).

Приймаючи до уваги вказане, доводи відповідача про неналежність та недопустимість довідки суд до уваги не приймає, тим паче, що відповідачем не встановлено, що дана довідка містить неправдиві відомості, тобто не встановлено обставин, які б могли бути підставою для неврахування цієї довідки.

При цьому, як встановлено судом, довідка містить у собі необхідні відомості щодо періоду роботи позивача з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (24 грудня 1986 року по 30 грудня 1986 року, що складає 7 днів), населений пункт чи об'єкт, де особою виконувались роботи з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС (с. Івановка), а отже, відповідає вимогам підпункту 5 пункту 2.1 Порядку №22-1 та у сукупності з посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у 1986 році свідчить про наявність підстав для призначення позивачу пенсії зі зменшенням пенсійного віку відповідно до ст. 55 Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Посилання на те, що позивачем було надано три різні накази №51 від 22.12.198 спростовується матеріалами справи (а.с.14,57,58,65), з яких вбачається, що позивачем було подано саме виписки (тобто зазначено не весь зміст документу), при цьому дані виписки жодним чином не суперечать одна одній, а лише доповнюють їх зміст. Посилання на те, що архівним відділом Полтавської міської ради не підтверджено правомірність видачі даних виписок є необґрунтованим, оскільки відповідач у відповідності до зазначеного п. 4.2 Порядку №22-1 не позбавлений був можливості перевірити дану інформацію самостійно. При цьому, запит, який відповідачем вже зроблено під час розгляду справи не приймається судом до уваги, оскільки відповідно до ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України суб'єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Не зазначення виплат за період роботи в зоні відчуження в особових рахунках нарахування заробітної плати, на переконання суду, також, не може бути підставою для позбавлення позивача права на належний соціальний захист.

Також варто відмітити, що відповідач посилається на те, що позивач звернуся з заявою лише в грудні 2017р., однак, вказані доводи спростовуються матеріалами справи, які підтверджуються той факт, що з заявою про призначення пенсії позивач у порядку, визначеного Порядком №22-1 вперше звернувся саме 13.06.2017 (а.с.19) ( на яку згодом отримав першу відповідь-відмову (а.с.55). До даної заяви позивач подав належні докази у відповідності до вказаного Порядку №22-1. А тому, на переконання суду, дата звернення з заявою про призначення пенсії є саме 13.06.2017 (а.с.19).

Враховуючи встановлені в судовому засіданні обставини у справі та досліджені докази, виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, суд вважає, що відповідач не спростував належність та достатність наданих позивачем документів, тоді як для призначення пенсії ОСОБА_1 із зниженням пенсійного віку, як учаснику ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС надані всі необхідні для цього документи, в тому числі архівні довідки, які містять необхідні дані, для підтвердження факту роботи позивача у зоні відчуження не менше 5 днів у 1986р., та яких є достатньо для призначення пільгової пенсії передбаченої ст. 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у зв'язку з чим оскаржуване рішення не може відповідати ч.2.ст.2 Кодексу адміністративного судочинства України є протиправним та підлягає скасуванню, а позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі, в тому числі щодо зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» з дня звернення ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного УПФУ Сумської області з завою про призначення пенсії - 13.06.2017.

Керуючись ст.ст. 90, 241, 242, 243, 244, 245, 246, 250, 255, 295, 297, п.15.5 Розділу VІІ Перехідні положення Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, РНОКПП НОМЕР_1) до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області (42700, Сумська область, м.Охтирка, вул.Незалежності, буд.23, код ЄДРПОУ 37761543) про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області від 21.02.2018 №10, яким ОСОБА_1 відмовлено в призначенні пенсії за віком відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Зобов'язати Охтирське об'єднане управління Пенсійного фонду України Сумської області призначити ОСОБА_1 пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку на 10 років відповідно до частини 1 статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з дня звернення ОСОБА_1 до Охтирського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Сумської області з заявою про призначення пенсії - 13.06.2017 .

Рішення може бути оскаржено до Харківського апеляційного адміністративного суду через Сумський окружний адміністративний суд шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст судового рішення складено 12.06.2018.

Суддя І.Г. Шевченко