Постанова № 74716138, 05.06.2018, Харківський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Головуючий І інстанції: Горшкова О.О.

05 червня 2018 р. Справа № 820/5338/17

Колегія суддів Харківського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді - Мельнікової Л.В.

суддів - Гуцала М.І. , Донець Л.О.

за участю секретаря судового засідання - Багмет А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду у місті Харкові справу за апеляційною скаргою Головного управління ДФС у Харківській області на рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року по справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» до Головного управління ДФС у Харківській області про скасування податкових повідомлень-рішень, -

В с т а н о в и л а:

07.11.2017 року позивач товариство з обмеженою відповідальністю «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» (подалі - ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ», підприємство) звернувся до суду з позовом, яким просить:

- визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 22.06.2017 року № 0001381401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599541,25 грн. (за основним платежем - 479633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119908,25 грн.) та № 0001371401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 539587,50 грн. (за основним платежем - 431670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107917,5 грн.), винесених за актом від 20.04.2017 року № 2990/20-40-14-01-08/39547621 про результати документальної планової виїзної перевірки ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2014 року по 31.12.2016 року.

Позивач не погоджується із висновками акту перевірки та прийнятими на його підставі податковими повідомленнями-рішеннями. В обґрунтування своєї позиції, зокрема, зазначає, що на час проведення перевірки ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» має в наявності всі документи на підтвердження права платника податків на формування витрат та податкового кредиту з податку на додану вартість.

Позивач зазначає, що господарські взаємовідносини позивача з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» склалися в межах звичайної господарської діяльності, яка узгоджується з його видами діяльності, мали реальний характер та підтверджені належними документами, а саме: договорами, видатковими накладними та податковими накладними, товарно-транспортними накладними, платіжними дорученнями та банківськими виписками тощо. У підприємства, як у платника податків, наявні первинні документи, що підтверджують фактичний рух активів в межах господарської діяльності платника податків, отже, позивачем цілком правомірно сформовано податковий кредит з податку на додану вартість за господарськими операціями з контрагентами ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» та правомірно віднесено вартість придбаних товарів у липні і серпні 2016 року до складу собівартості реалізованих товарів.

Зважаючи на те, що податковим органом при проведенні перевірки не доведено факту того, що правочини позивача з контрагентами ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» укладалися з метою заниження податку на прибуток та завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, просить задовольнити позов в повному обсязі та скасувати оскаржувані податкові повідомлення - рішення, з огляду на їх безпідставність та необґрунтованість.

Заперечуючи проти позову Головне управління ДФС у Харківській області (подалі - ГУ ДФС у Харківській області, контролюючий орган, відповідач) зазначає, що проведеною перевіркою позивача по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» встановлено порушення п. 44. 1 ст. 44, п.п. 134. 1.1 п. 134. 1 ст. 134 Податкового кодексу України (подалі - ПК України), внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431670 грн., в тому числі за три квартали 2016 року на суму 431670 грн., а також п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 479633 грн., в тому числі за липень 2016 року на суму 130632 грн., за серпень 2016 року на суму 349001 грн.

Відповідач вказує, що позивачем відображені в податковій звітності взаємовідносини з суб'єктами господарювання без реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування та несплати податків, оскільки за результатами проведення перевірки не було підтверджено реальність господарських операцій з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» за період 01.07.2016 року по 31.08.2016 року.

Відповідач вважає, що контролюючим органом прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення правомірно, обґрунтовано та з врахуванням всіх обставин по справі, а відтак, у задоволенні позову просить відмовити.

Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року (рішення у повному обсязі виготовлено 08.02.2018 року) позовні вимоги ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» задоволений у повному обсязі.

Судом проведений розподіл судових витрат, а саме: стягнуто на користь ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» сплачену суму судового збору в розмірі 17086,94 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГУ ДФС у Харківській області.

Суд першої інстанції визначився про те, що господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності позивача, доказів на спростування чого відповідачем суду не надано.

Факт відсутності товарно-транспортної накладної на частину товару не може свідчити про нездійснення господарської операції, за умови надання підприємством всіх інших належно оформлених підтверджуючих документів, а товарно-транспортна накладна не може бути первинним документом, який підтверджує здійснення господарської операції з поставки товарів, та відповідно набуття права власності на нього, оскільки не відображає відомості про господарську операцію з поставки товару, а відображає відомості про господарську операцію перевезення.

Певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст та обсяг господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що транспортування сільськогосподарської продукції за оформленими товарно-транспортними накладними фактично не здійснювалося, або відповідний вантаж фактично не був отриманий вантажоодержувачем. В той же час, реальність транспортування товару за оформленими товарно-транспортними накладними підтверджується іншими документами позивача, які відповідають відомостям, що містяться у товарно-транспортних накладних, а саме: порядкові номера товарно-транспортних накладних, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу.

Суб'єкт владних повноважень ані в ході проведення перевірки, ані в ході розгляду справи судом не подав жодного належного та допустимого доказу на підтвердження факту відсутності у позивача об'єктивної потреби в укладанні договорів поставки з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА», які на думку контролюючого органу є спірними правочинами, також не надано доказів відсутності факту перевезення та отримання придбаної сільськогосподарської продукції за спірними правочинами та не надано доказів на підтвердження своєї позиції щодо відсутності факту подальшого використання цього товару в межах господарської діяльності.

Наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності при поставці товарів має значення виключно для подальшої їх реалізації і не впливають на оподаткування таких операцій. Поряд із тим, відповідачем не надано до суду доказів того, що вказані документи відносяться до документів суворої первинної звітності та обовязково мають бути оформлені щодо кожної господарської операції.

Оскільки відповідачем не доведено факт порушення позивачем вимог податкового законодавства України по взаємовідносинах з вищезазначеними контрагентами та правомірність винесення податкових повідомлень-рішень ГУ ДФС у Харківській області від 22.06.2017 року № 0001381401 та № 0001371401 суд визначився, що оскаржувані податкові повідомлення-рішення є протиправними та такими, що підлягають скасуванню, а відтак позов підлягає задоволенню.

Не погоджуючись із судовим рішенням, в апеляційній скарзі відповідач ГУ ДФС у Харківській області, посилаючись порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність висновків суду обставнам справи, просить скасувати рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30.01.2018 року та прийняти нове судове рішення, яким відмовити у повному обсязі у задоволенні позову ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ».

Скаржник зазначає, що відповідно до договору поставки укладеним між ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» та ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» № 0508-16 від 05.08.2016 року, якість товару має відповідати вимогам ДСТУ. Також у договорі складського зберігання № 21-3/35/2016 від 11.07.2016 року, укладеного між «Державна продовольчо-зернова корпорація України» та ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» зазначено, що «Якість зерна повинна відповідати державним стандартам України та підтверджуватись карткою аналізу зерна, що видається зерновим складом при прийнятті зерна на зберігання. Відповідно до договору зберігання укладений між ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» та Купянським КХП № 38-16ХР від 15.07.2016 року, - якість товару повинна бути не вище за обмежувальні кондиції. Судом при прийнятті рішення не враховано відсутність документу, який підтверджує відповідність якості придбаної продукції.

Крім цього, у товарно-транспортних накладних, наданих позивачем до перевірки, відсутні основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати вантаж. За договором складського зберігання від 11.07.2016 року адреса зернового складу вул. Некрасова, буд 2, м. Ізюм, Харківська область; за договором зберігання від 15.07.2016 року адреса зберігання продукції зазначена: Харківська область, м. Купянськ, вул. Сватівська, 49; 63702, Харківська область, Куп'янський район, с. Курочкине, вул. Залізнична,2; Куп'янський район с. Кислівка; за договором оренди від 15.12.2014 року склади для зберігання розташовані за адресою Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул Слобожанська, 13. Однак у наданих до перевірки товарно-транспортних накладних пункт розвантаження товару зазначено інші адреси.

Також, суд не врахував ту обставину, що підприємством надано товарно-транспортні накладні на перевезення вантажу в кількості 608,22 т., однак згідно даних первинних бухгалтерських документів, здійснювалось перевезення 623,94 т., тобто на частину вантажу товарно-транспортні накладні взагалі відсутні.

Судом не прийнято до уваги, що при досліджені ланцюга постачання згідно баз даних ЄРПН та зареєстрованих податкових накладних у серпні 2016 року, підприємством ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» придбані товари та послуги відмінні від тих, що були в подальшому реалізовані на адресу контрагента-покупця. Отже, відсутні умови та місце поставки товарно-матеріальних цінностей, не вказано осіб, які були відповідальними за приймання та передачу товарно-матеріальних цінностей на всьому шляху постачання від постачальника до підприємства. Згідно аналізу придбаного товару не встановлена номенклатура СС 741214.008, СС 745512.014, ШТ 04 00 00 00, ШТ 06 00 00 00, СС 745212.003. Товар з зазначеною номенклатурою у подальшому не було реалізовано по ланцюгу постачання.

Скаржник зазначає, що не врахування означених обставин свідчить про формальний підхід суду першої інстанції до з'ясування фактичних обставин даної справи, а судове рішення ґрунтується виключно на правовій позиції позивача без урахування доводів та пояснень, наданих ГУ ДФС у Харківській області.

Заперечуючи проти доводів та вимог апеляційної скарги, позивач ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» зазначає, що діючим законодавством України з питань оподаткування не передбачено віднесення посвідчень про якість товару (сертифікатів відповідності) до категорії первинних документів, які фіксують факт здійснення господарської операції, як не передбачено обов'язку платника податків забезпечувати їх ведення і зберігання саме з метою податкового обліку. Тому їх неподання під час перевірки не може слугувати підставою для висновку про нереальність господарських операцій. З наданих суду першої інстанції бухгалтерських документів, чітко убачається, що мали місце фактичний рух активів та зміни у власному капіталі позивача і його зобов'язаннях.

Також зазначає, що Законом України «Про зерно та ринок зерна в Україні» на момент придбання у ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» пшениці та ячменю в період липень-серпень 2016 року, не передбачалося обов'язку надання сертифікату відповідності на зерно, та не існувало навіть такого терміну, як «сертифікат відповідності на зерно», отже і вимога контролюючого органу щодо надання до перевірки такого документу не відповідає вимогам закону на необґрунтована відповідними доказами.

Доказів на підтвердження доводів про ненадання позивачем до перевірки товарно-транспортних накладних на частину вантажу, відповідач не надав.

Висновки акту перевірки ГУ ДФС у Харківській області, щодо нереальності господарських операцій позивача та його контрагентів ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» ґрунтуються виключно на припущеннях та суб'єктивних міркуваннях посадових осіб суб'єкта владних повноважень. Будь-якими фактичними даними, які б засвідчували нереальність вказаних операцій, висновки контролюючого органу не підтверджені.

За приписами статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги (частина перша статті 308).

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язкової підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права (частина друга статті 308).

Переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального та процесуального права, заслухавши пояснення представників сторін, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, з наступних підстав.

У відповідності до приписів пп. 14.1.27 п. 14.1 ст. 14 ПК України, витрати - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних для провадження господарської діяльності платника податку, в результаті яких відбувається зменшення економічних вигод у вигляді вибуття активів або збільшення зобов'язань, внаслідок чого відбувається зменшення власного капіталу (крім змін капіталу за рахунок його вилучення або розподілу власником).

Так, згідно з п. 138.2 ст. 138 ПК України витрати, які враховуються для визначення об'єкта оподаткування, визнаються на підставі первинних документів, що підтверджують здійснення платником податку витрат, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачено правилами ведення бухгалтерського обліку, та інших документів, встановлених розділом II цього Кодексу.

При цьому відповідно до пп. 139.1.9 п. 139.1 ст.139 ПК України не включаються до складу витрат витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими первинними документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення бухгалтерського обліку та нарахування податку.

За змістом пп. 14.1.181 п. 14.1 ст. 14 ПК України, податковий кредит сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов'язання звітного (податкового) періоду, визначена згідно з розділом V цього кодексу.

Правила формування податкового кредиту визначені статтею 198 ПК України.

Так, відповідно до п. 198.1. ст. 198 ПК України (в редакції, яка діяла на час виникнення спірних правовідносин), до податкового кредиту відносяться суми податку, сплачені/нараховані у разі здійснення операцій з: а) придбання або виготовлення товарів (у тому числі в разі їх ввезення на митну територію України) та послуг; б) придбання (будівництво, спорудження, створення) необоротних активів, у тому числі при їх ввезенні на митну територію України (у тому числі у зв'язку з придбанням та/або ввезенням таких активів як внесок до статутного фонду та/або при передачі таких активів на баланс платника податку, уповноваженого вести облік результатів спільної діяльності); в) отримання послуг, наданих нерезидентом на митній території України, та в разі отримання послуг, місцем постачання яких є митна територія України; г) ввезення необоротних активів на митну територію України за договорами оперативного або фінансового лізингу.

Датою виникнення права платника податку на віднесення сум податку до податкового кредиту відповідно до пункту 198.2. цієї статті вважається дата тієї події, що відбулася раніше: дата списання коштів з банківського рахунка платника податку на оплату товарів/послуг; дата отримання платником податку товарів/послуг, що підтверджено податковою накладною.

Відповідно до п. 198.3 ст. 198 ПК України, податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою п.193.1 ст. 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з: придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку; придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.

За змістом положень п. 198.6 цієї ж статті не відносяться до податкового кредиту суми податку, сплаченого (нарахованого) у зв'язку з придбанням товарів/послуг, не підтверджені податковими накладними або оформлені з порушенням вимог чи не підтверджені митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з п. 201.11 ст. 201 цього Кодексу).

У разі коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються не підтвердженими зазначеними цим пунктом документами, платник податку несе відповідальність відповідно до цього Кодексу.

За змістом наведених норм право платника податків на включення сум ПДВ до податкового кредиту обумовлено юридичним складом, до якого входять такі юридичні факти, як придбання цим платником податків товарів (робіт, послуг), основних фондів (необоротних активів) (щодо останніх, крім того, будівництво, спорудження, створення), призначених для використання в оподатковуваних операціях, що відповідають цілям його господарської діяльності; підтвердження обліковими, розрахунковими документами, зокрема щодо податкового кредиту - податковою накладною, виписаною постачальником - платником ПДВ, митною декларацією (іншими подібними документами, перелік яких встановлений п. 201.11 ст. 201 ПК України) сум витрат на придбання товару (робіт, послуг) та ПДВ, нарахованого (сплаченого) в ціні придбання товару (робіт, послуг).

Згідно з п. 44.1 ст. 44 ПК України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, реєстрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків та зборів, ведення яких передбачено законодавством.

Аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

Відповідно, якщо господарська операція фактично не відбулася, то первинні документи, складені платником податку та його контрагентом на підтвердження такої операції, не відповідають дійсності та свідчать про відсутність у сторін волевиявлення щодо реального здійснення господарської операції.

Таким чином, правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг) з метою їх використання в своїй господарській діяльності, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, що має підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами.

У відповідності до вимог пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20 ПК України контролюючі органи мають право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Судом установлено, що на підставі направлень від 22.03.2017 року № 1625, № 1626 та від 30.03.2017 року № 1749, виданих ГУ ДФС у Харківській області, та наказу ГУ ДФС у Харківській області № 762 від 01.03.2017 року, посадовими особами контролюючого органу, відповідно до пп. 20.1.4 п. 20.1 ст. 20, ст. 75, ст. 77, п. 82.1 ст. 82 ПК України проведена документальна планова виїзна перевірка ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 16.12.2014 року по 31.12.2016 року.

За результатами зазначеної перевірки складено Акт перевірки від 20.04.2017 року № 2990/20-40-14-01-08/39547621, яким встановлено порушення позивачем

- п. 44. 1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134. 1 ст. 134 ПК України, внаслідок чого занижено податок на прибуток на загальну суму 431670 грн., в тому числі за три квартали 2016 року на суму 431670 грн.;

- п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст. 198 ПК України, що призвело до заниження податку на додану вартість на загальну суму 479633 грн., в тому числі за листопад 2016 року на суму 479633 грн. /т. 1 а.с. 27-104/.

Означених висновків контролюючий орган дійшов з огляду на встановлене під час перевірки те, що відповідно до договору поставки № 0508/16 від 05.08.2016 року, укладеного між ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» та ТОВ «МЕТПРОМТЕХ», якість товару має відповідати вимогам ДСТУ, однак документ підтверджуючий відповідність якості продукції відстутній.

У товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки відсутні основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати вантаж, а на частину вантажу товарно-транспортні накладні відсутні.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, вантажоодержувачем зазначено ТОВ Ізюмський КХП, однак жодного документа, підтверджуючого взаємовідносини до перевірки не надано.

Для зберігання великої кількості пшениці необхідна наявність спеціально обладнаних складських приміщень великої площі. З податкової інформації щодо ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» вбачається відсутність таких приміщень у ТОВ «МЕТПРОМТЕХ».

При досліджені ланцюга постачання згідно баз даних ЄРПН та зареєстрованих податкових накладних у серпні 2016 року підприємством ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» придбані товари та послуги відмінні від тих, що були в подальшому реалізовані на адресу контрагента-покупця.

Отже, відсутні умови та місце поставки товарно-матеріальних цінностей, не вказано осіб, які були відповідальними за приймання та передачу товарно-матеріальних цінностей на всьому шляху постачання від постачальника до підприємства.

Згідно аналізу придбаного товару не встановлена номенклатура СС 741214.008, СС 745512.014, ШТ 04 00 00 00, ШТ 06 00 00 00, СС 745212.003. Товар з зазначеною номенклатурою у подальшому не було реалізовано по ланцюгу постачання.

Щодо договорів поставки № 26/07-НК від 26.07.2016 року, № 03/08-НК від 03.08.2016 року, № 03/1608-ЧІ від 03.08.2016 року, укладених між позивачем та ТОВ «РБК «ЕЛІТО-СФЕРА», якість товару має відповідати вимогам ДСТУ, однак документ підтверджуючий відповідність якості продукції відстутній.

У товарно-транспортних накладних, наданих до перевірки, відсутні основні характеристики та ознаки які надають можливість однозначно ідентифікувати вантаж, а на частину вантажу товарно-транспортні накладні відсутні.

Згідно наданих до перевірки товарно-транспортних накладних, вантажоодержувачем зазначено ТОВ Ізюмський КХП, однак жодного документа, підтверджуючого взаємовідносини до перевірки не надано.

При досліджені ланцюга постачання встановлено, що основним постачальником ТОВ «РБК «ЕЛІТО-СФЕРА»» є ТОВ «КРОКУСАГРОТРЕЙД».

Згідно даних ЄРПН встановлено, що у період липень 2016 року придбані товари контрагентом-постачальником ТОВ «КРОКУСАГРОТРЕЙД» відмінні від тих, що було в подальшому реалізовано підприємству.

Отже, відсутні умови та місце поставки товарно-матеріальних цінностей, не вказано осіб, які були відповідальними за приймання та передачу товарно-матеріальних цінностей на всьому шляху постачання від постачальника до підприємства.

Перевіркою установлено, що ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» не підтверджено здійснення господарських операцій з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА», порушена повнота визначення податку на прибуток за період з 16.12.2014 року по 31.12.2016 року, встановлено його заниження на загальну суму 431670 грн, в тому числі за три квартали 2016 року на суму 431670 грн., чим порушено п. 44.1 ст. 44, пп. 134.1.1 п. 134.1 ст. 134 ПК України.

В порушення п. 198.1, п. 198.3, п. 198.6 ст.198 ПК України ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» завищено податковий кредит з податку на додану вартість по взаємовідносинам з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» на суму 479633 грн., у т.ч. за липень 2016 року на суму 130632 грн., за серпень 2016 року на суму 349 001 грн.

На підставі висновків акта перевірки контролюючим органом 22.06.2017 року прийняті оскаржувані податкові повідомлення-рішення № 0001381401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 599541,25 грн. (за основним платежем - 479633,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 119908,25 грн.) та № 0001371401 про збільшення і сплату суми грошового зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в розмірі 539587,50 грн. (за основним платежем - 431670,00 грн., за штрафними (фінансовими) санкціями - 107917,5 грн.) /т. 2 а.с. 99, 100/.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції щодо обґрунтованості позовних вимог ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ», колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-XIV «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» (подалі - Закон № 996-XIV) визначено, що під економічною вигодою розуміється потенційна можливість отримання підприємством грошових коштів від використання активів. При цьому під господарською операцією розуміється дія або подія яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань власному капіталі, відомості про яку містяться в первинному документі що підтверджує її здійснення. Первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Для підтвердження даних податкового обліку можуть братись до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції. Тобто, податковий кредит для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на додану вартість має бути підтверджений належним чином складеними первинними документами, що відображають реальність господарської операції, яка є підставою для формування податкового обліку платника податків. При цьому, оцінюватись при дослідженні факту здійснення господарської операції повинні відносини безпосередньо між учасниками тієї операції, на підставі якої сформовані дані податкового обліку.

За змістом частин першої та другої статті 9 Закону № 996-XIV, для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Тобто аналіз реальності господарської діяльності повинен здійснюватися на підставі даних податкового, бухгалтерського обліку платника податків та відповідності їх дійсному економічному змісту.

Крім того, приписами ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення прав та обов'язків. При цьому загальними вимогами, додержання яких є необхідним для чинності правочину, встановлено, що правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним (ч. 5 ст. 203 цього Кодексу).

Отже одним із юридичних елементів дійсності правочину є його спрямування на реальне настання правових наслідків, що ним обумовлені. При цьому в первинних документах, які є підставою для бухгалтерського обліку, фіксуються дані лише про фактично здійснені господарські операції.

З аналізу наведених норм убачається, що правові наслідки у вигляді виникнення права платника податку на формування валових витрат та податкового кредиту наступають лише у разі реального (фактичного) вчинення господарських операцій з придбання товарів (робіт, послуг), здійснюваних для провадження власної господарської діяльності платника податку, що пов'язані з рухом активів, зміною зобов'язань чи власного капіталу платника, та які відповідають економічному змісту, відображеному в укладених платником податку договорах, та мають підтверджуватись належним чином оформленими первинними документами, що містять достовірні відомості про обсяг та зміст господарської операції.

Наслідки для податкового обліку створює лише фактичний рух активів, що є обов'язковою умовою для формування валових витрат та податкового кредиту.

Відповідно до вимог п. 1.2 ст. 1 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 року № 88 і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.06.1995 року за № 168/704 (подалі - Положення № 88), господарські операції відображаються у бухгалтерському обліку методом їх суцільного і безперервного документування. Записи в облікових регістрах провадяться на підставі первинних документів, створених відповідно до вимог цього Положення.

Відповідно до пункту 2.1 Положення № 88, первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, що фіксують та підтверджують господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення; господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов'язань і фінансових результатів.

Наведені норми свідчать про те, що будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції. Якщо ж фактичне здійснення господарської операції відсутнє, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені законодавством.

Таким чином, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.

Якщо ж фактично здійснення господарської операції не відбувалось, відповідні документи не можуть вважатись первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх оформлених реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.

При цьому, відсутність доказів реального вчинення господарських операцій виключає правомірність визначення платником податкового кредиту за такими операціями, незважаючи на наявність у нього податкових накладних, що за формою відповідають вимогам чинного законодавства.

Судом установлено, що позивач ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» у перевіряємому періоді мав фінасово-господарські взаємовідносини з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» і ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА».

На підтвердження взаєморозрахунків з ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» позивачем до перевірки надано договір поставки № 26/07-НК від 26.07.2016 року /т. 1 а.с. 162/.

Відповідно до п. 3.1. цього договору, постачальник зобов'язувався передати у власність покупця пшеницю у кількості 225 т. (+/- 10%), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором.

На підтвердження реальності виконання умов означеного договору, позивачем надано копії видаткових накладних № 27/07-1 від 27.07.2016 року та № 28/07-1 від 28.07.2016 року, податкові накладні № 14 від 27.07.2016 року та № 15 від 28.07.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанціями №1), товарно-транспортні накладні № 1704 від 27.07.2016 року, № 755955 від 09.08.2016 року, № 1074/1 від 27.07.2016 року, № 1075 від 27.07.2016 року, № 50889 від 27.07.2016 року, № 50891 від 27.07.2016 року, № 123 від 28.07.2016 року, № 1075/1 від 28.07.2016 року, № 76 від 28.07.2016 року /т. 1 а.с. 163-184/.

Розрахунки за відвантажену продукцію здійснювалися у безготівковій формі на підставі рахунків на оплату № 27/07-1 від 27.07.2016 року та № 28/07-01 від 28.07.2016 року. Факт здійснення оплати підтверджується засвідченими банком копіями платіжних доручень № 1157 від 28.07.2016 року та № 1175 від 29.07.2016 року.

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання до ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів», філію ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» та на орендований зерновий склад загальною площею 1500 кв.м. за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул. Слобожанська, 13.

Факт надходження пшениці на ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» та філію ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» за означеними товарно-транспортними накладними підтверджується копіями реєстрів накладних на прийняте зерно № КП-368/1/090816 від 09.08.2016 року, № 204 від 27.07.2016 року, № 214 від 28.07.2016 року, які були складені ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» та філію ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» за фактом прийняття зерна на зберігання.

Також, між ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» (покупець) та ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» (постачальник) укладено договір поставки № 03/08-НК від 03.08.2016 року /т.1 а.с. 128/.

Згідно із умовами укладеного договору постачальник зобов'язується передати у власність покупця пшеницю у кількості 200 т. (+/- 10%), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору (п. 3.1 договору).

Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п. 4.1 договору).

Факт реальності виконання умов вказаного договору підтверджується копіями видаткової накладної № 3/08-1 від 03.08.2016 року, податкової накладної № 9 від 03.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією № 1), товарно-транспортних накладних № 2 від 03.08.2016 року, № 1 від 03.08.2016 року, № 755955 від 04.08.2016 року, № 755957 від 04.08.2016 року, № 755956 від 04.08.2016 року, № 28 від 05.08.2016 року, № 580846 від 09.08.2016 року та платіжними дорученнями на оплату № 1203 від 03.08.2016 року і № 1207 від 04.08.2016 року.

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання до ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів», що підтверджується копіями реєстрів накладних на прийняте зерно № КП-287/1/030816 від 03.08.2016 року, № КП-286/1/030816 від 03.08.2016 року, № КП-294/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-308/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-300/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-316/1/050816 від 05.08.2016 року, № КП-365/1/090816 від 09.08.2016 року, які були складені ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» за фактом прийняття зерна на зберігання.

Відомості, які містяться у вказаних реєстрах, відповідають відомостям, що містяться у ТТН, а саме: порядкові номера ТТН, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу, доказів на спростування чого відповідачем до суду не надано.

Як вбачається з матеріалів справи, між ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» (покупець) та ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» (постачальник) укладено договір поставки № 0308/16-Ч1 від 03.08.2016 року /т. 1 а.с. 149/.

У відповідності до п. 3.1 вказаного договору, постачальник зобов'язується передати у власність Покупця ячмінь у кількості 200 т. (+/- 10%), а рокупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору.

Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п. 4.1 договору).

Реальність виконання умов вказаного правочину підтверджується копіями видаткової накладної № 3/08-2 від 03.08.2016 року, податкової накладної № 10 від 03.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією №1), рахунку на оплату № 3/08-2 від 03.08.2016 року, товарно-транспортних накладних та платіжного доручення на оплату № 1222 від 05.08.2016 року /т. 1 а.с. 150-161/.

Необхідність укладення вказаного договору з ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» зумовлена необхідністю виконання позивачем своїх договірних зобов'язань перед ПАТ «Агрокомбінат Слобожанський» згідно договору поставки 200 т. ячменю № 1/68-0615 від 09.06.2016 року, реальність виконання чого підтверджується видатковими накладними № 30804 від 03.08.2016 року, № 40803 від 04.08.2016 року, № 50802 від 05.08.2016 року, № 70801 від 07.08.2016 року, № 80801 від 08.08.2016 року, № 90801 від 09.08.2016 року, № 100802 від 10.08.2016 року; довіреністю № 2128 від 02.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1) № 10 від 03.08.2016 року, № 14 від 04.08.2016 року, № 16 від 05.08.2016 року, № 18 від 07.08.2016 року, № 19 від 08.08.2016 року, № 22 від 09.08.2016 року, № 26 від 10.08.2016 року, рахунками на оплату № 30804 від 03.08.2016 року, № 40803 від 04.08.2016 року, № 50802 від 05.08.2016 року, № 70801 від 07.08.2016 року, № 80801 від 08.08.2016 року, № 90801 від 09.08.2016 року, № 100802 від 10.08.2016 року /т .1 а.с. 227-250, т. 2 а.с. 1-20/.

Транспортування товару здійснювалося автомобільним транспортом ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» безпосередньо на склад ПАТ «Агрокомбінат Слобожанський», що підтверджується наступними ТТН № 42940 від 04.08.2016 року, № 42941 від 05.08.2016 року, № 42942/1 від 07.08.2016 року, № 42943 від 08.08.2016 року, № 42945 від 09.08.2016 року, № 42946 від 10.08.2016 року, № 50757 від 03.08.2016 року, які містять відмітку ПАТ «Агрокомбінат Слобожанський» про отримання вантажу.

З приводу господарських взаємовідносин позивача з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ», то, як вбачається з матеріалів справи, вони склались на підставі договору поставки від 05.08.2016 року № 0508-16 /т. 1 а.с. 111/.

За умовами вказаного договору ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» (постачальник) зобов'язується передати у власність ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» (покупець) пшеницю у кількості 200 т. (+/- 10%), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити товар відповідно до умов даного договору. Постачальник поставляє товар на умовах DDP - елеватори Харківської області, згідно правил «Інкотермс» в редакції 2010 року, за винятком застережень, передбачених даним договором (п.п. 3.1, 4.1 договору).

На підтвердження реальності виконання умов вказаного договору, позивачем залучено до матеріалів справи копії видаткової накладної № 5/08-1 від 05.08.2016 року, податкової накладної № 5 від 05.08.2016 року (реєстрація в ЄРПН підтверджується квитанцією №1), товарно-транспортних накладних № 580661 від 06.08.2016 року, № 17 від 06.08.2016 року, № 18 від 06.08.2016 року, № 580657 від 06.08.2016 року, № 580658 від 06.08.2016 року, № 580846 від 09.08.2016 року, № 50822 від 09.08.2016 року та платіжними дорученнями на оплату № 1246 від 09.08.2016 року, № 1247 від 09.08.2016 року та № 1264 від 11.08.2016 року /т. 1 а.с. 112-127/.

Згідно із зазначеними товарно-транспортними накладними, товар транспортувався на зберігання на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» та на адресу ТОВ «ТД Зернотрейдинг ЛТД», яке є контрагентом-покупцем пшениці у ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ».

Факт надходження товару на філію ПАТ «ДПЗКУ» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» також підтверджується реєстром накладних на прийняте зерно № 285 від 06.08.2016 року та № 365/1/090816 від 09.08.2016 року. Відомості, які містяться у вказаному реєстрі, відповідають відомостям, що містяться у ТТН, а саме: порядкові номера ТТН, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу. Факт надходження товару до ТОВ «ТД Зернотрейдинг ЛТД» підтверджується відповідною відміткою підприємства на товарно-транспортній накладній.

Як було встановлено під час розгляду справи, для забезпечення своєї господарської діяльності, зокрема для зберігання сільськогосподарської продукції, позивачем укладено з філією ПАТ «ДПЗКУ» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» та ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» договори складського зберігання зерна, а з Фермерським господарством «ЮГ» укладено договір оренди складських приміщень, що підтверджується договором складського зберігання зерна № 21-З/ЗБ/2016 від 11.07.2016 року (з ПАТ «ДПЗКУ» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів»); актами приймання-здачі виконаних робіт б/н від 29.07.2016 року та б/н від 09.08.2016 року; рахунками на оплату № 148/ИХ від 29.07.2016 року та № 190/ИХ від 08.08.2016 року; платіжними дорученнями на оплату № 1178 від 29.07.2016 року та № 1245 від 09.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) № 321 від 29.07.2016 року та № 80 від 09.08.2016 року, договором зберігання № 38-16ХР від 15.07.2016 року (з ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів»); актами виконання робіт (надання послуг) № 483 від 10.08.2016 року та № 474 від 05.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) № 38 від 10.08.2016 року та № 25 від 05.08.2016 року; платіжними дорученнями на оплату № 1224 від 05.08.2016 року та № 1257 від 10.08.2016 року.

Господарські взаємовідносини між Фермерським господарством «ЮГ» та ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ», щодо оренди складських приміщень загальною площею 1500 кв.м. за адресою: Харківська область, Борівський район, с. Богуславка, вул. Слобожанська, 13, підтверджуються договором оренди № 1512-14 від 15.12.2014 року, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг) та податковою накладною № 5 від 01.03.2017 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1).

Придбаний у ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» та ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» товар (пшениця), згідно із договорами поставки № 26/07-НК від 26.07.2016 року, № 03/08-НК від 03.08.2016 року, № 0508-16 від 05.08.2016 року було використано позивачем в межах своєї господарської діяльності - реалізовано ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України», ТОВ «ТД Зернотрейдинг ЛТД», ТОВ «Сіейчес Україна».

Так, реалізація товару ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» на адресу ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» здійснено шляхом переоформлення права власності на пшеницю на складах ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів» та філії ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», що підтверджується договором поставки № ХАР0045-С від 26.07.2016 року та додатковими угодами до нього № 001ПФ від 26.07.2016 року, № 003ПФ від 03.08.2016 року, № 004ПФ від 08.08.2016 року; видатковими накладними № 290701 від 29.07.2016 року, № 80803 від 08.08.2016 року, № 50803 від 05.10.2016 року; довіреностями № 2807-8 від 28.07.2016 року, № 0508-3 від 05.08.2016 року; податковими накладними (зареєстрованими у ЄРПН, що підтверджується квитанціями №1) № 17 від 29.07.2016 року, № 21 від 08.08.2016 року, № 17 від 05.08.2016 року; актами приймання-передачі зерна при переоформленні № КП000199 від 05.08.2016 року, б/н від 29.07.2016 року, б/н від 08.08.2016 року; складськими квитанціями на зерно № 17922 від 05.08.2016 року, № 338 від 08.08.2016 року, № 257 від 29.07.2016 року.

Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунків на оплату № 290701 від 29.07.2016 року, № 80803 від 08.08.2016 року, № 50803 від 05.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ».

Реалізація товару ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» на адресу ТОВ «Сіейчес Україна» здійснено шляхом переоформлення права власності на пшеницю на складах ТОВ «Куп'янський комбінат хлібопродуктів», що підтверджується договором поставки № 9П16Е97.П6 від 08.08.2016 року; видатковою накладною № 100801 від 10.08.2016 року; довіреністю № 188 від 10.08.2016 року; податковою накладною № 25 від 10.08.2016 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1); актом приймання-передачі зерна при переоформленні № КП000207 від 10.08.2016 року; складською квитанцією № 17994 від 10.08.2016 року.

Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунку на оплату № 100801 від 10.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ».

Реалізація товару ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» на адресу ТОВ «ТД Зернотрейдинг ЛТД» підтверджується наступними договором поставки № 09085Ч від 09.08.2016 року; видатковою накладною № 90803 від 09.08.2016 року; довіреністю б/н від 09.08.2016 року; податковою накладною № 24 від 09.08.2016 року (зареєстрованою у ЄРПН, що підтверджується квитанцією №1); товарно-транспортною накладною № 50822 від 09.08.2016 року. Оплата за реалізовану продукцію була здійснена у безготівковій формі на підставі рахунку на оплату № 90803 від 09.08.2016 року, що підтверджується завіреними банком виписками по розрахунковому рахунку ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ».

Колегія суддів зазначає, що означені правочини є діючими, укладеними між правоздатними і дієздатними юридичними особами, за формою та змістом не суперечать закону, їх предметом не є речі, що обмежені в цивільному обороті, сторони правочинів мають правовий статус платників ПДВ у періоді їх укладення та виконання.

Дослідивши наявні в матеріалах справи первинні документи, колегія суддів установила, що вони відповідають вимогам до їх оформлення в розумінні Закону № 996-XIV та Положення № 88, мають всі обов'язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата і місце складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий чи електронний підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Надані первинні документи не мають дефектів форми, змісту або походження, котрі в силу ст. 9 Закону № 996-XIV, ст. 44 ПК України, п. 2.4 Положення № 88 спричиняють втрату первинними документами юридичної сили і доказовості, призвели до зміни в структурі активів платника податків, відтак, вони підтверджують реальність вчинених позивачем господарських операцій.

Колегія суддів зазначає про безпідставність доводів контролюючого органу щодо неможливості визначення походження товарів відповідно до даних ЄРПН, оскільки чинне законодавство України не ставить вимогу до покупця про надання інформації від продавця про походження поварів.

Відповідачем не спростована за правилами ч. 2 ст. 77 КАС України у ході розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції і та обставина, що господарські операції позивача за перевіряємий період знайшли своє відображення у господарській діяльності підприємства.

Матеріали справи посвідчують факт виконання ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» зобов'язань за правочинами, укладеними з ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» та ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» шляхом перерахування безготівкових грошових коштів, що, в свою чергу, означає втрату підприємством права власності на них.

Колегія суддів зауважує про відсутність обставин та доказів на їх підтвердження, які б доводили невикористання позивачем отриманого товару у межах власної господарської діяльності, відсутність у ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» об'єктивної потреби на укладання цих правочинів, неспівпадання предмету правочину з напрямом господарської діяльності позивача, фізичну відсутність придбаного товару.

Погоджуючись із висновком суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами ПК України.

Доходи для цілей визначення об'єкта оподаткування податком на прибуток повинні бути фактично отриманими і підтвердженими належними первинними документами, які відображають реальність господарських операцій позивача з суб'єктами господарювання, і є підставою для формування податкового обліку платника податків

Первинні документи повинні підтверджувати і розкривати суть, внутрішню сторону господарських операцій з надання послуг, їх справжність, економічну вигоду (виправданість, ризик) і ділову мету.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1766/17 (К/9901/3360/17).

Безпідставними є і посилання контролюючого органу на відсутність у позивача товарно-транспортних накладних за спірними господарськими операціями, оскільки, наявність транспортнипих документів на перевезення товарно-матеріальних цінностей за наслідками формування бази оподаткування податком на додану вартість не є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договором поставки, вони є обов'язковими при оподаткуванні операцій за договорами саме перевезення. Крім того, товарно-транспортні накладні є доказом факту перевезення (переміщення) товару, натомість факт передання товару та, відповаідно, набуття права власності на нього, підтверджується наявноими у матеріалах справи видатковими накладними.

Наведене узгоджується із правовою позицією Верховного Суду, що викладена в постанові від 27 лютого 2018 року по справі № 813/1974/17 (К/9901/1391/17).

З приводу позиції контролюючого органу про те, що в наданих до перевірки ТТН (по взаємовідносинх з ТОВ «МЕТПРОМТЕХ») відсутні основні характеристики та ознаки, які надають можливість однозначно ідентифікувати вантаж /т.1 а.с. 35/, колегія суддів зазначає, що певні недоліки первинних документів, складених за результатами проведених господарських операцій не тягнуть за собою втрату ними статусу належних первинних документів. Первинні документи є належними та підтверджують право на формування даних податкового обліку і в тому разі, якщо вони заповнені з окремими недоліками, що зумовлені, зокрема, результатом описок чи механічних помилок, проте при цьому дають змогу ідентифікувати продавця, містять достатні дані про зміст та обсяг господарської операції, підтверджують фактичність здійснення такої операції.

Колегія суддів також зазначає, що відповідачем не надано жодного доказу, який би підтверджував, що транспортування сільськогосподарської продукції за оформленими товарно-транспортними накладними фактично не здійснювалося, або відповідний вантаж фактично не був отриманий вантажоодержувачем. В той же час, реальність транспортування товару за оформленими товарно-транспортними накладними підтверджується іншими документами позивача, а саме реєстрами накладних на прийняте зерно за відповідну дату, які оформлювалися ТОВ «Купянський комбінат хлібопродуктів» та філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів» за фактом надходження продукції на склад для зберігання. Відомості, які містяться у вказаних реєстрах, відповідають відомостям, що містяться у товарно-транспортних накладних, а саме: порядкові номера товарно-транспортних накладних, державні номерні знаки автомобілів, вага вантажу.

Наявність або відсутність сертифікатів якості або відповідності при поставці товарів має значення виключно для подальшої їх реалізації і не впливають на оподаткування таких операцій, відтак, колегія суддів критично ставиться до посилання відповідача на відсутність вказаних первинних документів.

Поряд із тим, відповідачем не надано до суду доказів того, що вказані документи відносяться до документів суворої первинної звітності та обовязково мають бути оформлені щодо кожної господарської операції.

Також, суду апеляційної інстанції позивачем надані копії складських квитанцій на зерно № 17908 від 05.08.2016 року, № 17909 від 10.08.2016 року, № 17987 від 10.08.2016 року, № 17930 від 06.08.2016 року, № 334 від 08.08.2016 року, які оформлені ТОВ «Куп'янський КХП» та філією ПАТ «Державна продовольчо-зернова корпорація України» «Ізюмський комбінат хлібопродуктів», що підтверджують факт прийняття на зберігання від ТОВ «АГРАРНИЙ ДІМ «ФАВОРИТ» сільськогосподарської продуції згідно реєстрів накладних на прийняте зерно (№ 204 від 27.07.2016 року, № 214 від 28.07.2016 року, № 285 від 06.08.2016 року, № КП-287/1/030816 від 03.08.2016 року, № КП-286/1/030816 від 03.08.2016 року, № КП-294/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-308/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-300/1/040816 від 04.08.2016 року, № КП-316/1/050816 від 05.08.2016 року, № КП-365/1/090816 від 09.08.2016 року, № КП-368/1/090816 від 09.08.2016 року).

Колегія суддів зазначає, що відповідачем не спростовані доводи позивача про те, що передача зерна позивачу від постачальників: ТОВ «РБК ЕЛІТО-СФЕРА» та ТОВ «МЕТПРОМТЕХ» здійснювалась у межах зернового складу, що підтверджується складськими квитанціями на зерно /т. 3, а.с. 79-85/, які у відповідності до ст. 37 Закону України «Про зерно та ринок зерна в Україні» віднесено до складських документів, виданих зерновим складом на підтвердження прийняття зерна.

За наведених обставин колегія суддів не вбачає підстав для задоволення апеляційної скарги, скасування рішення суду першої інстанції.

Суд апеляційної інстанції на підставі приписів ч. 2 ст. 6 КАС України враховує те, що Європейський суд з прав людини у п. 110 рішення від 23.07.2002 року у справі «Компанія «Вестберґа таксі Актіеболаґ» та «Вуліч проти Швеції» вказав на те, що адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення < > суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 316 КАС України).

Інші доводи та заперечення сторін на висновки колегії суддів не впливають.

Підстави, передбачені ст. 139 КАС України, для розподілу судових витрат відсутні.

На підставі наведеного, керуючись 292, 293, 308, 310, 313, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Головного управління ДФС у Харківській області залишити без задоволення, а рішення Харківського окружного адміністративного суду від 30 січня 2018 року, - без змін.

Постанова Харківського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з дати її прийняття. Учасники справи, а також особи, які не брали участь у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених Кодексом адміністративного судочинства України. Касаційна скарга на судове рішення подається безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Головуючий суддя (підпис)Л.В. МельніковаСудді(підпис) (підпис) М.І. Гуцал Л.О. Донець Постанова у повному обсязі складена і підписана 15 червня 2018 року.