Рішення № 74716103, 14.06.2018, Миколаївський окружний адміністративний суд

МИКОЛАЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

14 червня 2018 р. № 814/1148/18 м. Миколаїв

Суддя Миколаївського окружного адміністративного суду Гордієнко Т. О. розглянула у письмовому провадженні адміністративну справу

за позовом:ОСОБА_1, АДРЕСА_1

до відповідача:Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020

третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача:Товариства з обмеженою відповідальністю "АЛЕПО", вул. Потьомкінська, 131, м. Миколаїв, 54055

про:визнання протиправним та скасування рішення від 14.06.2017 № 119 та зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суд з позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ТОВ «Алепо» про визнання протиправним та скасування рішення від 14.06.2017 року № 119 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років, зобов'язання зарахувати страховий стаж за періоди роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Алепо» за періоди з 04.08.1994 року по 29.02.1997 року включно, з вересня 1997 року по лютий 1999 року включно, з листопада 2002 року по серпень 2003 року включно, провести перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного страхового стажу та призначити пенсію за вислугу років.

Позовні вимоги обгрунтовано тим, що відповідач протиправно не зарахував позивачу

періоди роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Алепо» за періоди з 04.08.1994 року по 29.02.1997 року включно, з вересня 1997 року по лютий 1999 року включно, з листопада 2002 року по серпень 2003 року включно та не призначив пенсію за вислугу років, оскільки позивачем надано всі наявні у нього документи.

Відповідач надав відзив на позов, просив відмовити у задоволенні позову, оскільки страхові внески за спірний період за позивача не сплачувалися, тому цей період неможливо зарахувати як страховий, і як наслідок призначити пенсію за вислугу років.

Третя особа пояснень щодо позову не надала.

Відповідно до ч.1 ст. 263 КАС України, суд розглядає справу в порядку письмового провадження. Датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складання повного судового рішення (ч. 5 ст. 250 КАС України).

Дослідив докази, суд дійшов висновку:

26.04.2017 до Головного управління Пенсійного фонду у Миколаївській області надійшов лист Головного управління ДСНС України у Миколаївській області від 24.04.2017 року № 28 із заявою та пакетом документів ОСОБА_2 для призначення пенсії за вислугу років: заява про призначення пенсії від 24.04.2017 року, подання про призначення пенсії від 31.01.2017 року № 1, розрахунок вислуги років від 31.01.2017, копія трудової книжки, копія військового квитка, грошовий атестат від 03.02.2017 року № 1, довідка про додаткові види грошового забезпечення від 03.02.2017 року № 1, копія паспорта, копія довідки про присвоєння ідентифікаційного номера, свідоцтво про хворобу від 28.12.2016 року № 737, заява від 24.04.2017 про перерахування суми пенсії на картковий рахунок, архівна довідка об'єднаного трудового архіву сільських, селищних рад Вітовського району Миколаївської області від 04.05.2017 № 01-09/Я-212 про кількість відпрацьованих вихододнів у колгоспі ім. Леніна за 1992-1994 роки, довідка Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 22.05.2017 № 733 про нарахування фонду оплати праці ТОВ «Алепо» від 01.03.1997 по 31.08.1997 та з 01.03.1999 по 31.10.2002, як надійшла на запит Головного управління від 23.05.2017 за вхід. № 3563-08, лист архівного відділу Миколаївської міської ради від 30.05.2017 № Я-151/24.03-30.

За наслідками розгляду вказаної заяви відповідачем прийнято 14.06.2017 рішення № 119 про відмову в призначенні пенсії за вислугу років відповідно до п. «б» статті 12 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», оскільки до страхового стажу ОСОБА_1 неможливо зарахувати періоди з 04.08.1994 року по 29.02.1997 року включно, з вересня 1997 року по лютий 1999 року включно, з листопада 2002 року по серпень 2003 року включно, так як в системі персоніфікованого обліку відомостей інформація, підтверджуюча період роботи в ТОВ «Алепо» відсутня, та згідно довідки Центрального об'єднаного управління Пенсійного фонду України м. Миколаєва Миколаївської області від 22.05.2017 № 733 ТОВ «Алепо» нараховувало фонд оплати праці з 01.03.1997 року по 31.08.1997 року та з 01.03.1999 року по 31.10.2002 року. Крім того, архівний відділ Миколаївської міської ради листом від 30.05.2017 року № Я-151/24.03-03 повідомив, що документи з особового складу ТОВ «Алепо» на зберігання до сектору інформації та використання документів ліквідованих установ не надходили, тому надати підтвердження стажу роботи та заробітну плату за 1994-2003 роки на ОСОБА_1 неможливо.

Згідно приписів статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до статті 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом. Це право гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними. Пенсії, інші види соціальних виплат та допомоги, що є основним джерелом існування, мають забезпечувати рівень життя, не нижчий від прожиткового мінімуму, встановленого законом.

Статтею 8 Закону України № 1058-VI "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачене право громадян на отримання пенсійних виплат та соціальних послуг.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - страхові внески обчислюються виключно в грошовій формі, у тому числі з виплат (доходу), що здійснюються в натуральній формі. Обчислення страхових внесків застрахованих осіб, зазначених у пунктах 1, 2, 5 - 7, 9, 10, 12, 15, 17 і 18 статті 11 цього Закону, здійснюється страхувальниками на підставі бухгалтерських та інших документів, відповідно до яких провадиться нарахування (обчислення) або які підтверджують нарахування (обчислення) заробітної плати (доходу), грошового забезпечення, на які відповідно до цього Закону нараховуються страхові внески.

Частиною 1 ст. 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" передбачено, що страховий стаж - період (строк), протягом якого особа підлягає загальнообов'язковому державному пенсійному страхуванню та за який щомісяця сплачені страхові внески в сумі не меншій, ніж мінімальний страховий внесок.

Частиною 3 статті 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" визначено, що у разі ухилення страхувальника чи його посадових осіб від надання територіальному органу Пенсійного фонду звітності чи інших документів про сплату страхових внесків страхові внески обчислюються територіальним органом Пенсійного фонду в порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України, за непрямим методом виходячи з оцінки валового доходу та витрат страхувальника, кількості осіб, які перебувають з ним у трудових відносинах, обсягу виробленої (реалізованої) продукції (послуг), суми сплачених ним податків, інших обов'язкових платежів, передбачених законодавством.

Відповідно до ч.10 ст. 20 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" - якщо страхувальники несвоєчасно або не в повному обсязі сплачують страхові внески, до них застосовуються фінансові санкції, передбачені цим Законом, а посадові особи, винні в порушенні законодавства про сплату страхових внесків, несуть дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність згідно із законом.

В матеріалах справи наявна копія трудової книжки позивача, яка містить записи про роботу позивача на посаді водія-експедитора у ТОВ «Алепо» з 04.08.1994 по 28.08.2003 року.

Невнесення страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування відбулось не з вини позивача.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що несплата ТОВ «Алепо» за ОСОБА_1 страхових внесків не може бути підставою для незарахування до страхового стажу періоду роботи, оскільки відповідальність за несплату страхових внесків несе підприємство-страхувальник, в якому працює застрахована особа.

Внаслідок невиконання ТОВ «Алепо» обов'язку по сплаті внесків до Пенсійного фонду України позивач позбавлений соціальної захищеності та пенсійного стажу за спірний період на вказаному підприємстві, що є неприпустимим та таким, що суперечить основним конституційним засадам в сфері соціального захисту.

Аналогічна правова позиція зазначена у постанові Верховного суду від 24.05.2018 року по справі № 490/12392/16-а.

Відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Позовні вимоги про проведення перерахунку пенсії з урахуванням збільшеного страхового стажу є передчасними та задоволенню не підлягають, оскільки після врахування до стажу позивача період роботи у ТОВ «Алепо» у відповідача виникне обов'язок призначити пенсію за вислугу років та права позивача відновляться.

Перерахування здійснити неможливо, оскільки пенсію за вислугу років не призначено

Відповідно до вимог ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Тому позовні вимоги слід задовольнити частково.

Судовий збір розподіляється відповідно до ст.139 КАС України.

Керуючись ст. 2, 19, 139, 241 - 246, 263 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ВИРІШИВ:

1. Позов ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) задовольнити частково.

2. Визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області від 14.06.2017 року № 119.

3. Зобов'язати Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) зарахувати ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) страховий стаж за періоди роботи у Товаристві з обмеженою відповідальністю «Алепо» з 04.08.1994 року по 28.02.1997 року включно, з 01.09.1997 року по 28.02.1999 року, з 01.11.2002 по 28.08.2003 року та призначити пенсію за вислугу років.

4. Відмовити у задоволенні позовних вимог щодо зобов'язання Головне управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) провести перерахунок пенсії з урахуванням збільшеного страхового стажу ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).

5. Стягнути за рахунок бюджетних асигнувань Головного управління Пенсійного фонду України в Миколаївській області (вул. Морехідна, 1, м. Миколаїв, 54020, ідентифікаційний код 13844159) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) судовий збір у сумі 704,80 грн. (сімсот чотири гривні 80 коп.), сплачений квитанцією № 19 від 08.05.2018 року.

Рішення суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи в порядку, визначеному ст. 255 КАС України. Строк на апеляційне оскарження рішення суду - 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження - 30 днів з дня складання повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається в порядку та строки, визначені ст.ст. 295-297 КАС України і п. 15.5 Перехідних положень КАС України.

Суддя Т. О. Гордієнко