Постанова № 74716017, 16.05.2018, Одеський апеляційний адміністративний суд

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 травня 2018 р.м.ОдесаСправа № 815/4310/16

Категорія: 11 Головуючий в 1 інстанції: Андрухів В. В.

Одеський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого: судді-доповідача Домусчі С.Д.

суддів: Коваля М.П., Кравця О.О.

за участю секретаря судового засідання - Тутової Л.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу від 13 квітня 2017 року постановлену Одеським окружним адміністративним судом у складі головуючого-судді Андрухіва В.В., суддів Вовченко О.А., Левчук О.А., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до заступника Міністра закордонних справ України - керівника апарату ОСОБА_3 про визнання протиправними дії щодо надання інформації, що не відповідає дійсності, про зобов'язання надати підтвердження та спростування невідповідності тверджень фактичної ситуації, правову обґрунтованість вимогам щодо поховання сина позивача без доказів і документів, -

ВСТАНОВИВ:

29 вересня 2016 року ОСОБА_2 звернулась до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до заступника Міністра закордонних справ України - керівника апарату ОСОБА_3, в якому просила суд:

- визнати протиправними дії відповідача щодо надання інформації, яка стосується долі її сина в Республіці Куба, прав сина, її прав, що не відповідає дійсності, створює неповне і упереджене уявлення про ситуацію, його бездіяльність щодо відсутності перевірки обґрунтованості поданої інформації та ненадання доказів тверджень, пояснень суперечливостей тощо, (надання відповідачем 13.05.2016 року відповіді на звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 13.04.2016 року);

- зобов'язати надати підтвердження щодо викладеного, спростування невідповідності тверджень фактичної ситуації, правову обґрунтованість вимогам щодо поховання її сина без доказів і документів.

Постановою від 23 березня 2017 року, ухваленою в порядку письмового провадження (т. 3 а.с. 47-61) Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.

03.04.2017 року ОСОБА_2 подала заяву про роз'яснення постанови Одеського окружного адміністративного суду від 23.03.2017 року (т. 3 а.с. 82).

Ухвалою від 13 квітня 2017 року, постановленою у відкритому судовому засіданні (т. 3 а.с. 91-92) Одеський окружний адміністративний суд відмовив у задоволенні заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови суду в цій справі від 23.03.2017 року.

Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції від 13 квітня 2017 року, про відмову у задоволенні заяви про роз'яснення постанови суду в цій справі від 23.03.2017 року, ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 116), в якій просить скасувати оскаржену ухвалу та прийняти нове рішення на захист прав апелянта.

Вимоги апеляційної скарги апелянт обґрунтовує тим, що ухвала постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, без з'ясування всіх обставин у справі, зокрема, суд першої інстанції постановив оскаржену ухвалу за відсутності відомостей про належне сповіщення відповідача.

Також апелянт зазначає, що у заяві про роз'яснення постанови ставились питання про роз'яснення низки положень судового рішення суду першої інстанції без зміни змісту ухваленого судового рішення по суті спору, проте суд першої інстанції на це не звернув уваги.

Не погоджується апелянт і з системним аналізом статті 170 КАС України, на який послався суд першої інстанції, оскільки саме незрозумілість мотивувальної частини постанови є тим фактором, який, на думку апелянта, обмежує права апелянта на належне апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, мотивувальна частина якої, як вважає апелянт, не містить обґрунтувань ухваленого судового рішення по суті спору.

Відповідач заступник Міністра закордонних справ України - керівник апарату ОСОБА_3 надав заперечення на апеляційну скаргу (т. 3 а.с. 185-187, 188), в якому просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги ОСОБА_2 на ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 року, оскільки оскаржена ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням норм матеріального і процесуального права при повному з'ясуванні всіх фактичних обставин, які мають значення для справи.

Сторони, належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, у судове засідання не з'явились, зокрема, після проголошення апеляційним судом постанови за наслідками апеляційного розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції в цій справі та на ухвали від 23.03.2017 року та заперечень на протокольні ухвали від 20.03.2017 року, апелянт у судове засідання для розгляду апеляційної скарги на ухвалу суду першої інстанції від 13.04.2017 року не з'явився, у зв'язку з чим відповідно до ч. 4 ст. 229 КАС України, справа розглянута апеляційним судом у відкритому судовому засіданні без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Заслухавши суддю доповідача, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не може бути задоволена.

Постановляючи ухвалу про відмову в роз'ясненні постанови суду першої інстанції від 23.03.2017 року, суд першої інстанції встановив, що ОСОБА_2 просить роз'яснити описову та мотивувальну частини судового рішення, а не його резолютивну частину, яка є зрозумілою та не підлягає роз'ясненню.

Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на таке.

Питання роз'яснення судового рішення врегульоване статтею 170 КАС України (в редакції чинній на час постановлення оскарженої ухвали від 13.04.2017 року.), за приписами якої якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.

Таким чином, суд першої інстанції правильно зазначив, що необхідність роз'яснення судового рішення зумовлена його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим як для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, які будуть здійснювати його виконання.

Також апеляційний суд погоджується із посиланням суду першої інстанції на системне тлумачення положень статті 170 КАС України, та з посиланням на те, що роз'яснено може бути рішення суду у разі, якщо без такого роз'яснення його важко виконати, оскільки існує значна ймовірність неправильного його виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення. Тобто, роз'яснення рішення суду - це засіб виправлення недоліків судового акта, який полягає в усуненні неясності судового акта і викладенні рішення суду у більш ясній і зрозумілій формі. А в ухвалі про роз'яснення судового рішення суд викладає більш повно та зрозуміло ті частини рішення, розуміння яких викликає труднощі, не змінюючи при цьому суть рішення і не торкаючись питань, які не були предметом судового розгляду. При цьому роз'яснено може бути виключно рішення, яке підлягає виконанню.

Апеляційний суд зазначає, що системне тлумачення положень статті 170 КАС України викладене судом першої інстанції у зв'язку з посиланням на правову позицію щодо застосування ст. 170 КАС України, викладену в ухвалах Верховного Суду України від 13 липня 2016 р. у справі № 21-6440а15 та справі № 800/280/15, яку суд першої інстанції врахував при розгляді заяви ОСОБА_2 про роз'яснення постанови суду першої інстанції від 23.03.2017 року.

Апеляційний суд, як і суд першої інстанції зазначає, що механізм роз'яснення судового рішення не може використовуватися, якщо хтось із осіб, які беруть участь у справі, не розуміє мотивації судового рішення. У разі незгоди з мотивацією судового рішення особи, які беруть участь у справі, можуть оскаржити це судове рішення в апеляційному (касаційному) порядку.

Таким чином, апеляційний суд відхиляє, як такі що не знайшли підтвердження, доводи апеляційної скарги щодо порушення судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права, не з'ясування судом першої інстанції всіх обставин у справі за заявою про роз'яснення судового рішення.

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо відсутності відомостей про належне сповіщення відповідача, оскільки відповідно до матеріалів справи (т. 3 а.с. 85, 86) повістка про виклик до суду за адресою роботи відповідача, направлена засобами факсимільного зв'язку 10.03.2017 року, тобто за три дні до призначеної дати розгляду заяви про роз'яснення судового рішення (13.04.2017 року), що узгоджується з вимогами ч. 3, ч. 9 ст. 35, ст. 38 КАС України (в редакції чинній до 15.12.2017 року).

Також апеляційний суд відхиляє доводи апелянта щодо не існування такого відповідача як заступника Міністра-керівника апарату МЗС України ОСОБА_3, з огляду на таке.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 1036-р від 28.12.2016 року державним секретарем Міністерства закордонних справ України призначено ОСОБА_4.

Розпорядженням Кабінету Міністрів України № 181-р від 16.03.2017 року ОСОБА_3 призначено першим заступником Міністра закордонних справ України.

Наказом Міністерства закордонних справ України № 1993-ос від 26.09.2017 року (т. 4 а.с. 6) «Про переведення ОСОБА_3», відповідно до Указу Президента України від 07.07.2017 року № 179/2017 та Розпорядження Кабінету Міністрів України № 663-р від 20.09.2017 року ОСОБА_3, Першого заступника Міністра закордонних справ України, переведено з 29 вересня 2017 року на посаду Глави Місії України при НАТО на час довготермінового відрядження.

Враховуючи зміст наказу Міністерства закордонних справ України № 382 від 08 грудня 2015 року «Про тимчасовий розподіл обов'язків з координації і контролю діяльності структурних підрозділів апарату МЗС України» (т. 1 а.с. 174-176), апеляційний суд погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що на час розгляду звернення Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини від 13.04.2016 року ОСОБА_3 перебував на посаді заступника Міністра-керівника апарату МЗС України, на час розгляду справи судом першої інстанції та перегляду справи судом апеляційної інстанції залишається посадовою особою Міністерства закордонних справ України, а тому є належним відповідачем у справі.

Такого висновку апеляційний суд дійшов внаслідок того, що за довіреностями від 15.07.2016 року № 721/17-911-864 (т. 1 а.с. 38, 56, 150-151), від 22.06.2017 року № 721/19-911-604 (т. 3 а.с. 188, 191, 194, 199), які видані Міністерством закордонних справ України в особі Міністра ОСОБА_6, на ім'я завідуючого сектором представництва в судах Управління юридичного забезпечення Міністерства закордонних справ України ОСОБА_7, ОСОБА_7 уповноважений бути представником, окрім інших, посадових осіб Міністерства закордонних справ України, у суді, вчиняти усі необхідні дії в інтересах, окрім інших, посадових осіб Міністерства закордонних справ України, користуватись усіма правами, наданими, зокрема відповідачу.

Доводи апелянта щодо помилковості посилання суду першої інстанції на системний аналіз статті 170 КАС України, апеляційний суд відхиляє, як такі що не знайшли підтвердження при апеляційному перегляді оскарженої ухвали від 13.04.2017 року.

А посилання апелянта на те, що незрозумілість мотивувальної частини постанови у цій справі є тим фактором, який обмежує права апелянта на належне апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції, мотивувальна частина якої, на думку апелента, не містить обґрунтувань ухваленого судового рішення по суті спору, апеляційний суд вважає емоційними припущеннями та відхиляє.

Інші доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, підстави для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги відсутні.

Апеляційний суд дійшов висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з дотриманням норм процесуального права, у зв'язку з чим, відповідно до ст. 316 КАС України, апеляційна скарга має бути залишена без задоволення, а оскаржене судове рішення - без змін.

Судові витрати у справі відсутні.

Керуючись ст. 2-10, ч. 4 ст. 229, п. 16 ч. 1 ст. 294, ст. ст. 308, 310, ч. 1 ст. 315, ст. 316, ч. 1 ст. 321, ст. 322, ч. 1 ст. 325, ч. 2 ст. 328 КАС України, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Одеського окружного адміністративного суд увід 13 квітня 2017 року залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття, та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Домусчі С.Д. Судді Коваль М.П. Кравець О.О.