Постанова № 74715895, 14.06.2018, Львівський апеляційний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 рокуЛьвів№ 876/3942/18

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Сапіги В.П.,

суддів: Довгої О.І., Матковської З.М.,

за участі секретаря судових засідань Герман О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засідання апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року про повернення позовної заяви, постановлену під головуванням судді Кафарського В.В., у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_2 звернувся в суд з адміністративним позовом до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про скасування пункту 4 наказу №398 від 11.09.2017, яким на позивача накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, вважаючи його незаконним.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13.04.2018 позовну заяву повернуто позивачу у зв'язку з пропуском строку звернення до суду.

Не погоджуючись з постановленням вказаної ухвали, її оскаржив в апеляційному порядку позивач. Вважає, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи та має місце невідповідність висновків суду обставинам справи, що є підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду. З тих підстав просить скасувати оскаржувану ухвалу та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції.

Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що судом першої інстанції невірно встановлено, що пункт 4 оскаржуваного наказу доведено до його відома 26.09.2017, оскільки про порушення свого права скаржнику стало відомо 26.10.2017, коли наказ про накладення дисциплінарного стягнення надійшов у Рожнятівський РВК, що підтверджується супровідним листом. Висновок суду та дата вказана в ухвалі 26.09.2017 є невірною і свідчать про те, що судом поверхнево переглянуто матеріали справи, не досліджено об'єктивні причини пропущення мною строку звернення до суду та помилково прийнято рішення про повернення позовної заяви. Первинно позов був поданий у строк, визначений КЗпП України, оскільки вважав, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства як трудовий. Однак Коломийський районний суд ухвалою від 23.02.2018 провадження по справі закрив з тих підстав, що спір виник з приводу проходження позивачем військової служби, поняття якої визначено п.17 ч.1 ст.4 КАС України, тому дана справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, так як спір підсудний Івано-Франківському окружному адміністративному суду як суду першої інстанції. Скаржник вважає, що обставини, які вказані ним у заяві про поновлення строку на звернення до адміністративного суду, є об'єктивно непереборними, і не залежали від його волевиявлення. Вважає, що даний строк слід рахувати саме з 23.02.2018 року, тобто з часу винесення ухвали Коломийським міськрайонним судом. Зазначає, що звернувся за захистом порушеного свого права в порядку цивільного судочинства у встановлений законом строк, суд прийняв рішення лише 23.02.2018 року, що позбавило його можливості звернутися до адміністративного суду у місячний строк з дня одержання наказу про накладення на нього дисциплінарного стягнення.

Сторони, будучи належним чином повідомленими про час та місце розгляду справи, в судове засідання апеляційного суду не з'явились, що у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України не перешкоджає розгляду справи за їх відсутності. В силу вимог ч.4 ст.229, у разі неявки у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Заслухавши суддю-доповідача по справі, перевіривши матеріали справи та апеляційну скаргу, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з наступних підстав.

Постановляючи ухвалу про повернення позовної заяви ОСОБА_2, суд першої інстанції виходив з того, що з 26.09.2017 до 26.03.2018 (за виключенням проміжку часу від 08.12.2017 до 23.02.2018 - часу розгляду справи №346/5640/17 у Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області, де позивач звернувся з аналогічними позовними вимогами, до закриття провадження у ній), пройшло більше місяця, суд дійшов висновку, що позивач пропустив строк звернення до суду. Також пропущено вказаний строк на звернення до суду ще на момент первинного оскарження 08.12.2017 пункту 4 наказу №398 від 11.09.2018 в Коломийському міськрайонному суді Івано-Франківської області.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що позивачем пропущено строк звернення до суду з адміністративним позовом про оскарження наказу, яким на ОСОБА_2 накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, враховуючи таке.

Завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень (частина перша статті другої Кодексу адміністративного судочинства України).

За змістом статті 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист.

Згідно ч.1 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Як визначає частина п'ята цієї статті, для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Судом встановлено і такі обставини підтверджуються матеріалами справи, що 21 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Івано-Франківського окружного адміністративного суду з позовною заявою до Івано-Франківського обласного військового комісаріату про скасування пункту 4 наказу № 398 від 11.09.2017 "Про підсумки виконання планового завдання з поставки військовозобов'язаних та резервістів на навчальні збори у військові частини А3719, А0342, А7170», яким на позивача як військового комісара Рожнятівського РВК накладено дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, вважаючи його незаконним. Вказана позовна заява надійшла до суду 26.03.2018.

Ухвалою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27.03.2018 наведену вище позовну заяву ОСОБА_2 залишено без руху для усунення недоліків позовної, серед іншого, надання (долучення) заяви про поновлення строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.

10.04.2018 до суду першої інстанції на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху від 27.03.2018 позивачем подано заяву про поновлення строку на звернення до суду від 05.04.2018, в якій зазначив, що про порушення свого права йому стало відомо 26.10.2017, коли наказ про накладення дисциплінарного стягнення надійшов у Рожнятівський РВК. 08 грудня 2017 року він подав позовну заяву в порядку цивільного судочинства до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області про оскарження пункту 4 наказу №398 від 11.09.2018, вважаючи, що подав даний позов без порушення строку звернення до суду, передбачений Кодексом законів про працю України.

Позивач послався на те, що ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2018 провадження по справі закрито з підстав порушення підсудності, оскільки спір виник з приводу проходження позивачем військової служби, поняття якої визначено в п. 17 ч. 1 ст. 4 КАС України. Як наслідок, даний спір підсудний Івано-Франківському окружному адміністративному суду як суду першої інстанції.

З тих підстав позивач вважає, що строк на звернення до суду слід рахувати саме з 23.02.2018 - часу винесення ухвали Коломийським міськрайонним судом Івано-Франківської області.

Вирішуючи питання щодо можливості поновлення строку звернення до суду, суд першої інстанції вірно виходив з того, що позивач первинно звернувся до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області лише 08.12.2017 з аналогічними вимогами, що і в даному позові. Ухвалою Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області від 23.02.2018 провадження у справі закрито у зв'язку з тим, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства. Суд не взяв до уваги доводи позивача про те, що саме 23.02.2018 є датою, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів, оскільки датою коли ОСОБА_2 дізнався про накладення на нього дисциплінарного стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність є 26.10.2017, що самим позивачем визнається, а зазначення судом першої інстанції дати, коли позивач дізнався про порушення свого права про накладення на нього дисциплінарного стягнення - 26.09.2017 колегія суддів розцінює опискою, яка може бути усунута в порядку ст. 253 КАС України.

Необхідно звернути увагу, що положеннями частини третьої статті 99 КАС України (чинними на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Як правильно зазначив суд першої інстанції, що ОСОБА_2 пропущено строк звернення до суду ще на момент первинного оскарження пункту 4 наказу №398 від 11.09.2018, подавши 08.12.2017 позовну заяву до Коломийського міськрайонного суду Івано-Франківської області.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи апелянта, що вказаний строк пропущено у зв'язку з первинним подання позову у строк, визначений КЗпП України, оскільки вважав, що даний спір підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки такі спростовуються вимогами ч. 3 ст. 99 КАС України, які зобов'язують особу, яка звертається до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, звернутись з позовом в місячний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

До вказаних правовідносин підлягає застосуванню презумпція знання законодавства - обов'язок кожного неухильно додержуватися Конституції України та законів України. Цей обов'язок закріплений в частині 1 статті 68 Конституції України. Обов'язок додержання законів передбачає і обов'язок їх знання. Тому закони повинен знати кожний. З цього положення і випливає принцип: незнання законів не звільняє від юридичної відповідальності, яка і міститься в частині 2 статті 68 Конституції України.

Відповідно до статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Згідно положень ч. 1 ст. 90 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.

Суд зазначає, що поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звертається до суду, та пов'язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, що підтверджується належними доказами.

Беручи до уваги надані позивача докази на підтвердження поважності причин пропуску строку звернення до суду з даним позовом, колегія суддів не знаходить обґрунтованих підстав для визнання причин пропуску строку звернення до суду поважними.

Відповідно до п.9 ч.4 ст.169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема, у випадках, передбачених ч.2 ст.123 КАС України.

Відповідно до ч.2 ст.123 КАС України якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву.

Враховуючи, що ОСОБА_2 подав позовну заяву після закінчення строків, встановлених законодавством, а наведені в заяві підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду не є поважними, суд першої інстанції правомірно повернув позовну заяву особі, яка її подала.

Згідно з ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

У зв'язку з викладеним судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування немає.

Керуючись статтями 294, 308, 310, 312, 313, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд,

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення.

Ухвалу Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 13 квітня 2018 року про повернення позовної заяви у справі № 809/537/18 - без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня її проголошення, а у разі оголошення лише вступної та резолютивної частин - з дня складання повного судового рішення.

Головуючий суддя В. П. Сапіга судді О. І. Довга З. М. Матковська Повне судове рішення складено 15.06.2018.