Ухвала суду № 74715866, 04.06.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

про відкриття провадження в адміністративній справі

04 червня 2018 року м. Київ 810/2010/18

Суддя Київського окружного адміністративного суду Панова Г.В., розглянувши позовну заяву

ОСОБА_1

до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області

про визнання протиправними актів та зобов'язання вчинити певні дії,

В С Т А Н О В И В:

До Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до Головного управління Національної поліції у Вінницькій області, в якому просять суд:

- визнати протиправним та скасувати Акт розслідування нещасного випадку, що стався 04.11.2017 Могилів - Подільський ВП ГУНП у Вінницькій області від 27.02.2018 за Формою Н-5*, що стався з старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 3 Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок стався в період проходження служби не при виконанні службових обов'язків;

- визнати протиправним та скасувати Акт про нещасний випадок невиробничого характеру від 27.02.2018 за формою НТ*, що стався з старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 3 Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1, за висновком якого нещасний випадок стався в період проходження служби і не пов'язаний з виконанням службових обов'язків;

- зобов'язати Головного управління Національної поліції у Вінницькій області за фактом нещасного випадку, що стався 04.11.2017 з старшим інспектором - черговим сектору реагування патрульної поліції № 3 Могилів - Подільського ВП ГУНП у Вінницькій області майором поліції ОСОБА_1 відповідно до Порядку розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що стався в органах і підрозділах системи МВС, затвердженого наказом МВС України від 27.12.2002 № 1346 скласти Акти за формою Н-5* та Н-1*, за висновком яких вказати, що нещасний випадок трапився в період проходження служби і пов'язаний із виконанням службових обов'язків та взяти зазначений випадок на облік.

Ухвалою Київського окружного адміністративного від 02.05.2018 позовну заяву залишено без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху судом було зазначено, що недоліки позовної заяви можуть бути усунуті шляхом подання до суду: пояснень щодо обставин при яких позивачу стало відомо про спірні Акти (докази на підтвердження таких обставин); доказів сплати судового збору у сумі 704,80 грн. за належними реквізитами щодо його сплати.

31.05.2018 на адресу суду надійшла заява позивача про усунення недолів позовної заяви до якої додано квитанцію про сплату судового збору у розмірі 704,80 грн. та заява про поновлення строку звернення до суду.

Відповідно до частини 1 статті 123 Кодексу адміністративного судочинства України у разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку.

Згідно з положеннями частини 6 статті 161 Кодексу адміністративного судочинства України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов'язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Так, у поданій позивачем заяві зазначено, що оспорювані Акти були отримані позивачем у березні 2018 року, однак підтвердження дати такого отримання у позивача немає, оскільки акти були вручені йому безпосередньо, відмітку про їх отримання останній не залишав.

Згідно довідки від 29.05.2018 року (належним чином завірена копія додана), виданої Серебрійською АЗПСМ, позивач перебував на лікуванні з 09.01.2018 по 18.01.2018 в Серебрійській АЗПСМ; з 19.01.2018 по 24.01.2018 - на стаціонарному лікуванні, м. Боярка; з 25.01.2018 по 09.02.2018 - стаціонарне лікування, Центральний госпіталь МВС України; з 12.02.2018 по 21.02.2018 - амбулаторно в Серебрійській АЗПСМ; з 22.02.2018 по 12.03.2018 - амбулаторно, з 13.03.2018 по 14.03.2018 - амбулаторно, з 16.03.2018 по 31.03.2018 - амбулаторне лікування в Серебрійській АЗПСМ.

Позивач зазначає, що причини пропуску строку звернення до суду у зв'язку з перебуванням позивача на лікарняних, починаючи з січня 2018 року по 31.03.2018, є поважними. Також позивач вказує, що він не мав змоги через стан здоров'я реалізувати своє право на звернення до суду (пошук адвоката, збір документів, збір коштів для сплати судового збору та оплату послуг адвоката, який готував позовну заяву та всі матеріали для звернення до суду (оскільки в сім'ї позивача троє малолітніх дітей, які потребують догляду та утримання та у зв'язку з лікуванням позивача, витрачаються чималі кошти)).

Відповідно до статті 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського Суду з прав людини" Конвенція про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) і практика Європейського Суду з прав людини (далі - ЄСПЛ) є джерелом права.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

У Рішенні у справі "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 ЄСПЛ констатує, що право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Разом з тим, такі обмеження не повинні впливати на доступ до суду чи ускладнювати цей доступ таким чином і такою мірою, щоб завдати шкоди суті цього права, та мають переслідувати законну мету. Проявом цього права є забезпечення для кожної особи можливості звернутися до суду.

У рішеннях у справі "Мірагаль Есколано та інші проти Іспанії" від 13.01.2000 та "Перес де Рада Каваніллес проти Іспанії" від 28.10.98 ЄСПЛ зазначив, що надто суворе тлумачення внутрішніми судами процесуальної норми позбавило заявників права доступу до суду і завадило розгляду їхніх позовних вимог. Це визнане порушенням пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

ЄСПЛ у справі "Іліан проти Туреччини" зазначає, що правило встановлення обмежень доступу до суду у зв'язку з пропуском строку звернення повинно застосовуватися з певною гнучкістю і без надзвичайного формалізму, воно не застосовується автоматично і не має абсолютного характеру; перевіряючи його виконання слід звертати увагу на обставини справи.

Відповідно до частини 1 статті 121 Кодексу адміністративного судочинства України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Враховуючи викладене та ту обставину, що позивач довгий час хворів, отримав спірні Акти у березні 2018 року без розписки про таке отримання та звернувся до суду з даним позовом у квітні, суд дійшов висновку, що пропущений позивачем строк є не значним, а підстави такого пропуску є поважними.

Спір виник із публічно-правових відносин та відповідно до статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України належить до юрисдикції адміністративних судів і підлягає розгляду у порядку адміністративного судочинства.

Позовна заява відповідає вимогам, встановленим статтями 160, 161 та 172 Кодексу адміністративного судочинства України, та подана з дотриманням правил підсудності особою, яка має адміністративну процесуальну дієздатність.

Підстав для залишення позовної заяви без руху, повернення позовної заяви або відмови у відкритті провадження в адміністративній справі, встановлених Кодексом адміністративного судочинства України, немає.

Згідно з частиною першою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України, адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного).

Відповідно до частини 9 статті 171 Кодексу адміністративного судочинства України, про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі суд постановляє ухвалу, в якій зазначається, зокрема, за якими правилами позовного провадження (загального чи спрощеного) буде розглядатися справа.

Отже, визначення форми адміністративного судочинства, за правилами якого буде розглядатися справа, є обов'язковою умовою нового процесуального законодавства.

Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи (ч. 2 ст. 12 КАС України).

Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні(ч. 3 ст. 12 КАС України).

Згідно з вимогами статті 257 Кодексу адміністративного судочинства України, за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

При вирішенні питання про розгляд справи за правилами спрощеного або загального позовного провадження суд враховує: 1) значення справи для сторін; 2) обраний позивачем спосіб захисту; 3) категорію та складність справи; 4) обсяг та характер доказів у справі, в тому числі чи потрібно у справі призначати експертизу, викликати свідків тощо; 5) кількість сторін та інших учасників справи; 6) чи становить розгляд справи значний суспільний інтерес; 7) думку сторін щодо необхідності розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження.

Відповідно до пункту 1 частини 5 статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є справи щодо: прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України "Про запобігання корупції" займають відповідальне та особливо відповідальне становище.

Питання про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження, відповідно до вимог статті 260 Кодексу адміністративного судочинства України, суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.

Враховуючи викладене та предмет позову, суд дійшов висновку, що дана справа підлягає розгляду за правилами спрощеного позовного провадження у судовому засіданні з повідомленням сторін, в межах строку, встановленого статтею 258 Кодексу адміністративного судочинства України.

Визнавши подані матеріали достатніми для прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі, керуючись статтями 12, 79, 80, 171, 243, 248, 257, 259-262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

У Х В А Л И В:

1. Поновити пропущений позивачем строк на звернення до суду.

2. Відкрити провадження в адміністративній справі. Справа буде розглядатися за правилами спрощеного позовного провадження з проведенням судового засідання.

3. Призначити судове засідання на 12 липня 2018 року о 15 год. 00 хв.

Судове засідання відбуватиметься у приміщенні Київського окружного адміністративного суду (адреса: м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26).

4. Викликати для участі у судовому засіданні учасників справи (їх представників).

5. Витребувати від відповідача:

- належним чином засвідчену копію особової справи позивача.

6. Запропонувати відповідачу протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі подати до суду відзив на позовну заяву.

Роз'яснити відповідачеві, що відповідно до частин 3, 4 статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України до відзиву мають бути додані документи, що підтверджують надіслання (надання) відзиву і доданих до нього доказів іншим учасникам справи.

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин справа буде вирішена за наявними матеріалами.

7. Запропонувати позивачу протягом п'яти днів з дня отримання відзиву на позовну заяву подати до суду відповідь на відзив.

8. Запропонувати відповідачеві подати до суду заперечення щодо наведених позивачем у відповіді на відзив пояснень, міркувань та аргументів протягом п'яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

9. Роз'яснити учасникам справи про можливість отримання інформації по справі, що розглядається, на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за посиланням: http://adm.ko.court.gov.ua/sud1070/.

10. Копію ухвали суду надіслати (надати) учасникам справи (їх представникам).

Ухвала про відкриття провадження у справі набирає законної сили з моменту її підписання суддею та може бути оскаржена лише з підстав порушення судом правил підсудності до Київського апеляційного адміністративного суду протягом п'ятнадцяти днів з дня проголошення (підписання) ухвали.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII «Перехідні положення» Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.