Рішення № 74715861, 14.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/298/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Потоцької Н.В.

розглянувши в порядку загального позовного провадження (у письмовому провадженні) справу за позовом ОСОБА_1 до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження №1806 від 09.03.2017р., -

ВСТАНОВИВ:

До Одеського окружного адміністративного суду із позовом звернулась ОСОБА_1 до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_4, в якому позивач, з урахуванням поданих 07.05.2018 р. за вхід. №12663/18 уточнень, просить:

- визнати неправомірним та скасувати рішення Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області вих. №40/45-117 від 09.11.2017 року про відмову щодо внесення змін до актового запису про народження №1806 від 09.03.2017 р.;

- зобов'язати Відповідачів внести зміни до актового запису про народження №1806 від 09.03.2017 р., а саме:

- в частині підстави запису відомостей про батька змінити ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України на ст.133 Сімейного кодексу України;

- в частині відомостей про батька вказати: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Ісламської Республіки Афганістан;

- в графі прізвище дитини вказати прізвище батька дитини: ОСОБА_7.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним.

Позивач вважає рішення (Лист вих. №40/45-117 від 09.11.2017 р.) щодо того, що позивачі як особи які тимчасово проживають на території України повинні звертатися з питання внесення змін до актового запису до дипломатичного представництва або консульської установи України не відповідають чинному законодавству, зокрема:

По-перше: ОСОБА_1 є шукачем притулку з Афганістану. Її документовано Довідкою про звернення за захистом в Україні №№006740. Чоловіка позивачки, ОСОБА_4, документовано посвідкою про тимчасове проживання в Україні НОМЕР_1 у зв'язку з неможливістю повернення до Афганістану.

По-друге: відповідно до ч.3 ст.22 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану»: «Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану».

Відповідно до п.2.1 Правил: «Громадяни України, а також іноземці та особи без громадянства, які проживають за кордоном або в Україні, можуть подати заяву про внесення змін до актового запису про народження у зв'язку з доповненням відомостей щодо по батькові та місця народження дитини також до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем складання актового запису».

По-третє: наявність підстав для внесення змін до актового запису підтверджується наступними нормами діючого законодавства.

Відповідно до Сімейного кодексу України:

Стаття 121. Загальні підстави виникнення прав та обов'язків матері, батька і дитини

1. Права та обов'язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Стаття 122. Визначення походження дитини від матері та батька, які перебувають у шлюбі між собою

1. Дитина, яка зачата і (або) народжена у шлюбі, походить від подружжя.

Походження дитини від подружжя визначається на підставі Свідоцтва про шлюб та документа закладу охорони здоров'я про народження дружиною дитини.

Стаття 133. Запис подружжя батьками дитини

1. Якщо дитина народилася у подружжя, дружина записується матір'ю, а чоловік - батьком дитини.

Відповідач /Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області/ проти позову заперечував. В обґрунтування заявленої правової позиції надав пояснення за вхід. №13591/18 та 13608/18 від 16.05.2018 р., в яких зазначено:

За даними Державного реєстру актів цивільного стану громадян встановлено, що 07 лютого 2017 року Одеським міським відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області зареєстровано народження дитини ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3. (актовий запис №1806 від 09.03.2017 року), яка народилась у ОСОБА_1. Реєстрацію народження проведено у відповідності до ч.1 ст.135 Сімейного кодексу України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я), у зв'язку із відсутністю паспортних документів матері.

Пунктом 3 розділу II Правил державної реєстрації актів цивільного стану України, затверджених Наказом Міністерства юстиції в Україні від 18.10.2000 року за №52/5 (у редакції наказу Мін'юсту від 24.12.2010 року за №3307/5) встановлено, що для державної реєстрації актів цивільного стану подаються документи, які підтверджують факти, що підлягають державній реєстрації, а також паспорт громадянина України, паспортний документ іноземця або документ, що посвідчує особу без громадянства заявника, та посвідка на постійне чи тимчасове проживання або інший документ, що підтверджує законність перебування іноземця чи особи без громадянства на території України.

При зверненні до Відділу із заявою на особистому прийомі заявником ОСОБА_1 надано копію паспорта громадянина Республіки Афганістан на ім'я ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, копію посвідки на тимчасове проживання, видану органом 5101 від 27.05.2015р., а також надано копію документа виданого на ім'я ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_2, що посвідчує особу його власника та підтверджує факт визнання його особою, яка потребує додаткового захисту, який не є паспортним документом.

У відповідності до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 636 "Про порядок заповнення машинозчитуваної зони документів, що посвідчують особу", до паспортних документів належать - паспорт громадянина України (у формі картки), свідоцтво про належність до громадянства України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документ біженця для виїзду за кордон та візова етикетка, що оформляється іноземцю або особі без громадянства для в'їзду в Україну, виготовляються/оформляються з обов'язковим заповненням їх машинозчитуваної зони.

Таким чином, з метою державної реєстрації визнання батьківства заявникам (ОСОБА_1 та ОСОБА_4 ) необхідно звернутись до відділу з паспортом або паспортним документом.

ОСОБА_1 при зверненні до Відділу пред'явлено довідку про звернення за захистом в Україні, а паспорт або паспортний документ у неї був відсутній, у зв'язку з чим їй надано 09.11.2017 за № 40/45-117 письмове роз'яснення щодо порядку внесення змін до актового запису про народження її дитини, а ніяк не рішення про відмову щодо внесення змін.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ, ВСТАНОВЛЕНІ СУДОМ

ОСОБА_1 є громадянкою Афганістану (документована Довідкою про звернення за захистом в Україні № 006740).

Перебуває у шлюбі з громадянином Афганістану ОСОБА_4, що підтверджується свідоцтвом про шлюб Ісламської республіки Афганістан (серійний номер: НОМЕР_4).

ІНФОРМАЦІЯ_3 р. у позивачки народилася дитина - ОСОБА_8.

Після народження дитини позивач та її чоловік звернулися до Відділу державної реєстрації актів цивільного стану у м. Одесі з заявою про державну реєстрацію народження дитини у встановленому чинним законодавством порядку.

На підставі наданих заявником документів, а саме: медичне свідоцтво про народження № 171 від 10.02.2017, видане Комунальною установою "Пологовий будинок № 1" м. Одеси, Відділом проведено державну реєстрацію народження ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_3, актовий запис за №1806 від 09.03.2017 року. При реєстрації народження відомості про батька внесені відповідно до частини першої ст. 135 Сімейного кодексу України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я).

26.04.2017 р. (після реєстрації народження) отримала в Посольстві Ісламської Республіки Афганістан доказ реєстрації шлюбу - легалізоване свідоцтво про одруження НОМЕР_4 від 01.03.2016 р.

З метою приведення у відповідність документів, виданих на території України, та з метою захисту прав своєї малолітньої дитини, у відповідності до п.2.1. Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, звернулась до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану у Головного територіального управління юстиції в Одеській області із заявою про внесення змін до актового запису цивільного стану №1806 від 09.03.2017 р. в частині підстав запису відомостей про батька та відомостей про батька.

09.11.2017 надано роз'яснення вих. № 40/45-117 в якому зазначено:

«З даних Державного реєстру актів цивільного стану громадян вбачається, що державна реєстрація народження гр. ОСОБА_1 ОСОБА_8 провадилась відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України (за заявою родичів, інших осіб або уповноваженого представника закладу охорони здоров'я) та заявником було лише надане медичне свідоцтво про народження № 171 від 10.02.2017, видане КУ «Пологовий будинок № 1 м. Одеси» та довідка про зверненням за захистом в Україні від 16.06.2016 року гр. ОСОБА_1. Дані відносно батька дитини відсутні.

При внесенні змін до актових записів цивільного стану відділи державної реєстрації актів цивільного стану в своїй роботі керуються Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.

Пунктом 2.1 розділу II Правил внесення змін визначено, що іноземці, особи без громадянства, які тимчасово проживають в Україні, подають заяву про внесення змін до актового запису цивільного стану, складеного органом державної реєстрації актів цивільного стану України, до дипломатичного представництва або консульської установи України.

Одночасно повідомляємо, що згідно п. 2.5 «Правил внесення змін до актових записів п цільного стану, їх поновлення та анулювання», затверджених Наказом Міністерства юстиції України від 12.11.2011 року № 96/5 заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається особою , щодо якої складений актовий запис.

Пунктом 2.21 Розділу II Правил внесення змін визначено, що у разі внесення змін на підставі рішення суду, постанови адміністративного суду, органу опіки та піклування, оформленого розпорядженням районної державної адміністрації чи рішенням виконавчого комітету відповідних рад, за потреби, до них додаються відповідні заяви про внесення змін та інші необхідні для виконання документи, які надсилаються до відділу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем зберігання-актового запису цивільного стану, до якого вносяться зміни. Одночасно повідомляємо, що відповідно пункту 2.13 розділу II Правил внесення змін до актових записів цивільного, стану, їх оновлення та анулювання, підставою для внесення змін в актові записи цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.».

РЕЛЕВАНТНІ ДЖЕРЕЛА ПРАВА ТА ВИСНОВКИ СУДУ

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Закону України "Про державну реєстрацію актів цивільного стану", відділи державної реєстрації актів цивільного стану проводять державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносять зміни до актових записів цивільного стану, поновлюють та анулюють їх; формують Державний реєстр актів цивільного стану громадян, ведуть його, зберігають архівний фонд; здійснюють відповідно до законодавства інші повноваження.

Згідно ч. 5 ст. 9 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану», правила проведення державної реєстрації актів цивільного стану, внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання затверджуються Міністерством юстиції України.

На виконання вищевказаної норми були прийняті Правила внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджені Наказом Міністерства юстиції України від 12.01.2011 р. № 96/5, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14.01.2011 р. за № 55/18793 .

Так, пунктом 1.5 зазначених Правил передбачено, що заяви про внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання приймаються відділами державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, визначеному цими Правилами. Працівник відділу державної реєстрації актів цивільного стану, який прийняв заяву, звіряє відомості, зазначені заявником у заяві, з паспортом або паспортним документом. Суперечливі дані в документах письмово пояснюються заявником.

Відповідно до п. 1.1. Правил визначено, що внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться районними, районними у містах, міськими (міст обласного значення), міськрайонними, міжрайонними відділами державної реєстрації актів цивільного стану головного територіального управління юстиції (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством. У разі відмови у внесенні змін до актових записів цивільного стану у висновку відділу державної реєстрації актів цивільного стану вказуються причини відмови та зазначається про можливість оскарження його у судовому порядку.

Приписами ст. 22 «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» встановлено, що внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться відповідним органом державної реєстрації актів цивільного стану за наявності достатніх підстав.

За наслідками перевірки зібраних документів орган державної реєстрації актів цивільного стану складає обґрунтований висновок про внесення змін до актового запису цивільного стану або про відмову в цьому.

У разі відмови у внесенні змін до актового запису цивільного стану у висновку вказуються причини відмови та зазначається про можливість її оскарження в судовому порядку.

Внесення змін до актового запису цивільного стану проводиться за заявою:

особи, щодо якої складено актовий запис;

одного з батьків, опікуна, піклувальника дитини;

опікуна недієздатної особи;

спадкоємців померлого;

представника органу опіки та піклування під час здійснення повноважень з опіки та піклування стосовно особи, яка має право на подання такої заяви.

Заява про внесення змін до актового запису цивільного стану подається до відповідного органу державної реєстрації актів цивільного стану за місцем проживання заявника, а у випадках, передбачених законодавством, - за місцем зберігання актового запису цивільного стану.

Як вбачається з наявних у матеріалах справи документів, позивачка звернулась щодо внесення змін в актовий запис про народження дитини №1806 від 09.03.2017 р. та надала до заяви: медичне свідоцтво про народження №171 від 10.02.2017, видане Комунальною установою «Пологовий будинок № 1» м. Одеси, та довідку про звернення за захистом в Україні № 006740.

09.11.2017 р. за № 40/45-117 Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану, Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на адресу ОСОБА_1 направлений лист «Щодо надання роз'яснення», зокрема вказано, при внесенні змін до актових записів цивільного стану відділи державної реєстрації актів цивільного стану в своїй роботі керуються Правилами державної реєстрації актів цивільного стану, затвердженими наказом Міністерства юстиції України від 18.10.2000 № 52/5.

У відповідності до абзацу другого пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України від 28 червня 1997 р. N 636 "Про порядок заповнення машинозчитуваної зони документів, що посвідчують особу", до паспортних документів належать - паспорт громадянина України (у формі картки), свідоцтво про належність до громадянства України, тимчасове посвідчення громадянина України, паспорт громадянина України для виїзду за кордон, проїзний документ дитини, дипломатичний паспорт України, службовий паспорт України, посвідчення особи моряка, посвідчення члена екіпажу, посвідчення особи на повернення в Україну, посвідчення особи без громадянства для виїзду за кордон, проїзний документ біженця для виїзду за кордон та візова етикетка, що оформляється іноземцю або особі без громадянства для в'їзду в Україну, виготовляються/оформляються з обов'язковим заповненням їх машинозчитуваної зони.

В свою чергу позивачка при зверненні 20.10.2017 р. надала Довідку про звернення за захистом в Україні № 006740, яка видана 16.06.2016 року та дійсна до 16.07.2016 року, термін дії якої продовжений до 02.01.2017 р.

В матеріалах справи наявна ще одна Довідка про звернення за захистом в Україні №008124, яка видана 29.12.2017 р. та дійсна до 29.032018 року.

Тобто, в період з 02.01.2017 р. по 29.12.2017 р. позивач по справі ОСОБА_1 не мала документу, який би засвідчував її особу і вважався паспортним документом.

Отже, на час звернення із заявою у позивачки не було паспортного документу (чинного).

Разом з цим, суд зазначає, що при наявності належних документів (чинних) позивач має право звернутися із заявою до відповідача про внесення змін до актового запису про народження №1806 від 09.03.2017 р., а саме:

- в частині підстави запису відомостей про батька змінити ч.1 ст.135 Сімейного Кодексу України на ст.133 Сімейного кодексу України;

- в частині відомостей про батька вказати: ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянин Ісламської Республіки Афганістан;

- в графі прізвище дитини вказати прізвище батька дитини: ОСОБА_7.

При цьому, слід також звернути увагу на те, що у свідоцтві про народження дитини у графі «Батько» вказано: ОСОБА_4, а у Посвідці на тимчасове проживання серії НОМЕР_3 - ОСОБА_8. Але, вказана Посвідка продовжена до 25.05.2017 року, інших відміток не має.

Резюмуючи викладене суд приходить до висновку, що документи які посвідчують особи позивача та третьої особи не є чинними, а тому для вирішення питання про внесення змін до актового запису дитини, позивачу та третій особі необхідно, відповідно до законодавства, привести документи у відповідність.

Крім того, суд звертає увагу позивача, що у спірних правовідносинах рішення в розумінні приписів чинного законодавства не виносилось.

Рішення суб'єкта владних повноважень у контексті положень КАСУ розуміють як, зокрема, правові акти індивідуальної дії.

Правові акти індивідуальної дії - рішення, дію яких поширено на конкретних осіб або які стосуються конкретної ситуації, і які є актом одноразового застосування норм права.

Дії суб'єкта владних повноважень - активна поведінка суб'єкта владних повноважень, яка може мати вплив на права, свободи та інтереси фізичних і юридичних осіб.

Рішення, прийняті суб'єктами владних повноважень, дії, вчинені ними під час здійснення управлінських функцій, а також невиконання повноважень, встановлених законодавством (бездіяльність), можуть бути оскаржені до суду відповідно до частин першої, другої статті 55 Конституції України, статей 2, 6 КАС.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи на момент її звернення до суду. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених прав чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Таким чином, гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб стверджувальне порушення було обґрунтованим.

В свою чергу у спірних правовідносинах відсутнє рішення про відмову , а отже, відсутнє порушення суб'єктом владних повноважень прав.

Згідно з усталеною практикою ЄСПЛ, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент.

Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов'язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі "Суомінен проти Фінляндії" (Suominen v. Finland), № 37801/97, п. 36, від 1 липня 2003 року.

Згідно зі ст. 242 Кодексу адміністративного судочинства України, рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами. Судове рішення має відповідати завданню адміністративного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Процесуальні гарантії статті 6 § 1 застосовуються до усіх сторін процесу, а не лише до тих осіб, які не виграли справи у національних судах (Philis v. Greece (Філіпс проти Греції) (No. 2), § 45).

Керуючись ст.ст. 2, 3, 5, 6, 8, 9, 14, 22, 139, 241, 242-246, 250, 255, 295, КАС України, суд,-

ВИРІШИВ:

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_1 до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану, Одеського міського відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, третя особа ОСОБА_4 про визнання неправомірним та скасування рішення Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області та зобов'язання внести зміни до актового запису про народження №1806 від 09.03.2017р. - відмовити повністю.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до ст. 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене в порядку та у строки, встановлені ст. ст. 295, 297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Пунктом 15.5 розділу VII "Перехідні положення" КАС України від 03 жовтня 2017 року визначено, що до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи зберігаються порядок подачі апеляційних скарг та направлення їх до суду апеляційної інстанції, встановлені Кодексом адміністративного судочинства України від 06 липня 2005 року.

Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення.

ОСОБА_1 (довідка про звернення за захистом в Україні № 006740, адреса: АДРЕСА_1, телефон: НОМЕР_2

Приморський районний у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області (ідентифікаційний код 37946492, адреса: м. Одеса, вул. Рішельєвська, 4, телефон: 705-48-13, 705-48-15, E-mail:vcs_pm@od.od.drsu.gov.ua)

Суддя /підпис/ Потоцька Н.В.

З оригіналом згідно:

Суддя Потоцька Н.В.

.