Рішення № 74715797, 12.06.2018, Запорізький окружний адміністративний суд

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

12 червня 2018 року 11 год 55 хв.Справа № 808/1863/18 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Лазаренка М.С., розглянувши у порядку письмового провадження за правилами спрощеного провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі - позивач) звернувся до Запорізького окружного адміністративного суду із позовом до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (далі - відповідач), в якому позивач просить суд визнати дії відповідача щодо зменшення основного розміру пенсії позивачу під час перерахунку та виплати пенсії з 90% до 70% грошового забезпечення - неправомірними; зобов'язати відповідача провести позивачу перерахунок та виплату пенсії в розмірі 90% грошового забезпечення з 01.01.2016 з урахуванням раніше виплачених сум.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що йому відповідно до Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» призначено пенсію у розмірі 90 % грошового забезпечення. Зазначає, що відповідачем проведено перерахунок розміру пенсії позивача з 01.01.2018 із врахуванням п. 23 Закону України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов до економічного зростання України» від 27.03.2014 та застосовано новий максимальний розмір грошового забезпечення 70%, що призвело до суттєвого зменшення призначеної позивачу пенсії. Вважає, що при перерахунку раніше призначеної пенсії не допускається звуження змісту та обсягу соціальних гарантій. З огляду на таке, просить суд задовольнити позовні вимоги.

Ухвалою суду від 23.05.2018 відкрито спрощене позовне провадження в адміністративній справі №808/1863/18 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії. Призначено судове засідання на 12 червня 2018 року.

Представник відповідача позов не визнав, надавши свій письмовий відзив від 31.05.2018. Зокрема, вказав, що просить відмовити позивачу у задоволенні позову, оскільки відповідно до Закону України від 27.03.2014 № 1166 «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» внесено зміни до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII, а саме визначено, що максимальний розмір пенсії, не повинен перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення. Крім того, зазначає, що позивачу пенсію було призначено у розмірі 75% грошового забезпечення, а тому він наразі не може претендувати на 90%.

Розглянувши матеріали справи, суд встановив:

З 24.11.1994 року ОСОБА_1 перебуває на обліку в Головному управлінні Пенсійного фонду України в Запорізькій області як отримувач пенсії за вислугу років, призначеної відповідно Закону України від 09.04.1992 № 2262-ХІІ «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб».

Основний розмір пенсії становив 75% грошового забезпечення, відповідно до Висновку про призначення пенсії за вислугу строків служби згідно із Законом № 2262-XII.

Відповідно до постанови КМУ від 11.11.2015 № 988 «Про грошове забезпечення поліцейських Національної поліції» позивачу здійснено перерахунок пенсії відповідно до грошового забезпечення поліцейських. Після проведення перерахунку розмір пенсії ОСОБА_1 склав 70% грошового забезпечення.

02.05.2018 позивач звернувся до ГУ Пенсійного фонду України в Запорізькій області із заявою про здійснення перерахунку призначеної пенсії у розмірі 90% відповідних сум грошового забезпечення у відповідності до частини 2 статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII).

Листом від 16.05.2018 № 1171/Т-9 відповідач відмовив позивачу у перерахунку з посиланням на ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII), якою передбачено, що максимальний розмір пенсії не може перевищувати 70% відповідних сум грошового забезпечення.

Не погоджуючись з таким рішенням відповідача позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Надаючи правову оцінку вказаним обставинам, суд зазначає наступне.

Частиною першою статті 9 КАС України встановлено, що розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Частиною другою статті 2 КАС України передбачено, у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Згідно з частиною третьою статті 63 Закону України «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб» (далі Закон № 2262-XII) усі призначені за цим Законом пенсії підлягають перерахунку у зв'язку зі зміною розміру хоча б одного з видів грошового забезпечення відповідних категорій військовослужбовців, осіб, які мають право на пенсію за цим Законом, або у зв'язку із введенням для зазначених категорій осіб нових щомісячних додаткових видів грошового забезпечення (надбавок, доплат, підвищень) та премій у розмірах, встановлених законодавством. Перерахунок пенсій здійснюється на момент виникнення права на перерахунок пенсій і провадиться у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, у строки, передбачені частиною другою статті 51 цього Закону. У разі якщо внаслідок перерахунку пенсій, передбаченого цією частиною, розміри пенсій звільненим зі служби військовослужбовцям, особам, які мають право на пенсію за цим Законом, є нижчими, зберігаються розміри раніше призначених пенсій.

Як вбачається з матеріалів справи, пенсію позивачу було призначено з 15.11.1994.

Відповідно до частини другої статті 13 Закону № 2262-XII (в редакції, що діяла на час призначення пенсії позивачу) загальний розмір пенсії, обчислений відповідно до цієї статті, не повинен перевищувати 75 процентів відповідних сум грошового забезпечення, а особам, які брали участь у ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи під час проходження служби і віднесені до категорії 1, - 85 процентів, до категорії 2, категорій 2 та 3 - 80 процентів.

.У дану статтю Законом України «Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи» від 08.07.2011 № 3668-VI були внесені зміни, якими обмежено максимальний розмір пенсії на рівні 80 % від відповідних сум грошового забезпечення.

В подальшому Законом України «Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні» № 1166-VІІ від 27.03.2014 також внесені зміни до статті 13 Закону № 2262-XII та змінено до 70% максимальний розмір пенсії від сум грошового забезпечення.

На виконання постанови Кабінету Міністрів України від 21.02.2018 № 103 «Про перерахунок пенсій особам, які звільнені з військової служби, та деяким іншим категоріям осіб» з 01.01.2016 проведено перерахунок пенсії позивача, однак, розмір перерахованої пенсії визначив з 70 % грошового забезпечення.

Суд наголошує, що внесені Законом №1166-VII зміни до частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ щодо встановлення граничного розміру пенсії за вислугу років у розмірі 70% грошового забезпечення не стосуються перерахунку вже призначеної пенсії, а мають застосовуватися лише виключно при призначенні нових пенсій.

Приписами частини першої статті 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

За загальним правилом закон зворотної сили не має, а тому норми частини другої статті 13 Закону №2262-ХІІ поширюється на відносини, які виникли після набуття чинності.

Разом з тим, у позовній заяві позивач стверджує, що йому була призначена пенсія у розмірі 90% місячного грошового забезпечення, хоча положення ч.2 ст. 13 Закону № 2262-XII на час призначення пенсії позивачу обмежували її розмір до 75% від відповідних сум грошового забезпечення. Будь-яких доказів на підтвердження того, що позивачу вже після призначення пенсії її розмір було збільшено до 90 % місячного грошового забезпечення матеріали справи не містять.

Більше того, у відзиві Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області дане твердження взагалі спростовано. До відзиву також додано висновок про призначення пенсії за вислугу строків служби ОСОБА_1, затверджений 24.11.1994 з якого вбачається, що позивачу пенсію було призначено у розмірі 75% грошового забезпечення.

Таким чином, у суду відсутні підстави вважати, що позивачу неправомірно відмовлено відповідачем у задоволенні його заяви від 02.05.2018 про здійснення перерахунку пенсії, оскільки з наданих документів не підтверджується, що до внесення змін до ч. 2 ст. 13 Закону № 2262-XII та обмеження граничного розміру пенсії до 70% місячного грошового забезпечення у позивача розмір пенсії складав 90% грошового забезпечення. Таким чином, відповідач діяв у відповідності до норм чинного законодавства та наданих заявником документів.

Відповідно до ч.ч. 1 та 2 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З урахуванням зазначеного, суд, на підставі наданих доказів в їх сукупності, системного аналізу положень законодавства України приходить до висновку, що адміністративний позов не підлягає задоволенню.

Враховуючи вищезазначене, та керуючись ст.ст. ст.2, 9, 139, 241-243, 254-263 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 (69104, АДРЕСА_1, ІНН НОМЕР_1) до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області (69057, м. Запоріжжя, пр. Соборний, буд.158-Б, код ЄДРПОУ 20490012) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії, - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення,а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення у повному обсязі складено та підписано 14.06.2018.

Суддя М.С. Лазаренко