Ухвала суду № 74715766, 15.06.2018, Закарпатський окружний адміністративний суд

ЗАКАРПАТСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 червня 2018 рокум. Ужгород№ 807/530/18

Суддя Закарпатського окружного адміністративного суду Рейті С.І., розглянувши матеріали позовної заяви ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л., про визнання протиправним та скасування рішення сесії Закарпатської обласної ради та поновлення на роботі, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернулася до Закарпатського окружного адміністративного суду з позовом до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л., яким просить визнати протиправним та скасувати рішення сесії Закарпатської обласної ради від 22.01.2018 року № 1091 "Про звільнення директора Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради"; визнати протиправним та скасувати наказ начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л. "Про звільнення ОСОБА_1." № 12-к від 08.05.2018 року; Закарпатській обласній раді поновити ОСОБА_1 на посаді директора Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" з одночасним переведенням на посаду начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради; стягнути з Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу починаючи з 09.05.2018 року.

У відповідності до ч. 2 ст.171 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України), суддя відкриває провадження в адміністративній справі якщо відсутні підстави, в тому числі, для відмови у відкритті провадження у справі.

У відкритті провадження у справі за позовом ОСОБА_1 до Закарпатської обласної ради, Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради, начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л., про визнання протиправним та скасування рішення сесії Закарпатської обласної ради та поновлення на роботі - слід відмовити з підстав, визначених п.1 ч.1 ст.170 КАС України (позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства).

Юрисдикцію та повноваження адміністративних судів, порядок здійснення судочинства в адміністративних справах встановлюється Кодексом адміністративного судочинства України (ст. 1 КАС України), та згідно термінів, що наведені у ст. 4 цього Кодексу - адміністративною справою є переданий на вирішення адміністративного суду публічно - правовий спір, тобто, спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно - владні управлінські функції, в т.ч., на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку з виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема: 1) спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження; 2) спорах з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби.

З аналізу вказаних норм убачається, що юрисдикція адміністративних судів поширюється не на будь-які трудові спори, а лише ті, які пов'язані з прийняттям громадян на публічну службу, її проходженням, звільненням з неї.

Пунктом 17 ч.1 ст. 4 КАС України визначено, що публічна служба - діяльність на державних політичних посадах, у державних колегіальних органах, професійна діяльність суддів, прокурорів, військова служба, альтернативна (невійськова) служба, інша державна служба, патронатна служба в державних органах, служба в органах влади Автономної Республіки Крим, органах місцевого самоврядування.

Пунктом 7 ч. 1 ст. 4 КАС України встановлено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.

Отже, до компетенції адміністративних судів належать спори фізичних чи юридичних осіб з органом державної влади, органом місцевого самоврядування, їхньою посадовою або службовою особою, предметом яких є перевірка законності саме рішень, дій чи бездіяльності цих органів (осіб), відповідно, прийнятих або вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій.

З наведеного випливає, що будь-яка державна служба є публічною службою. Базовим (загальним) законом, що регулює суспільні відносини, які охоплюють діяльність держави щодо створення правових, організаційних, економічних та соціальних умов реалізації громадянами України права на державну службу, є Закон України "Про державну службу".

Відповідно до Закону України "Про державну службу" державний службовець - це громадянин України, який займає посаду державної служби в органі державної влади, іншому державному органі, його апараті (секретаріаті) (далі - державний орган), одержує заробітну плату за рахунок коштів державного бюджету та здійснює встановлені для цієї посади повноваження, безпосередньо пов'язані з виконанням завдань і функцій такого державного органу, а також дотримується принципів державної служби.

Державна служба характеризується тим, що: а) здійснюється на державних посадах у державних органах або їх апаратах; б) має своєю метою реалізацію завдань і функцій держави; в) регламентується Законом України "Про державну службу" та іншими спеціальними законами; г) характеризується особливістю вступу на державну службу, її проходженням, припиненням службових відносин; ґ) пов'язана з присвоєнням рангів, чинів, спеціальних і військових звань; д) характеризується безпартійністю або політичною нейтральністю державних службовців; е) оплачується за рахунок державного бюджету.

Спори з приводу прийняття громадянина на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби охоплюють весь спектр спорів, що виникають у відносинах публічної служби. Водночас до цієї категорії не належать трудові спори: а) керівників та інших працівників державних і комунальних підприємств, установ та організацій; б) працівників, які працюють за трудовим договором у державних органах і органах місцевого самоврядування; в) працівників бюджетних установ та ін.

Абзацом 3 ч. 2 ст. 81 ЦК України передбачено, що юридична особа публічного права створюється розпорядчим актом Президента України, органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування.

В той час, відповідно до положень ч. 1 ст. 15 Цивільного процесуального кодексу України суди розглядають в порядку цивільного судочинства справи про захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин, а також з інших правовідносин, крім випадків, коли розгляд таких справ проводиться за правилами іншого судочинства.

Правовий аналіз ст. 16 ЦК України, де наведений невичерпний перелік способів захисту цивільних прав та інтересів, серед яких є, зокрема, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, які їх порушують, свідчить про законодавчо визначені можливі способи задоволення приватного, а не публічного інтересу. Судове рішення у цивільних справах має містити висновок про обсяг і належність прав та обов'язків сторін у спорі про право цивільне, які мають не публічний, а приватний характер, а сторони мають на меті здійснення приватного інтересу.

Як вбачається з матеріалів позовної заяви, зокрема, з копії трудової книжки позивача, 13.05.2009 року ОСОБА_1 призначена на посаду директора Обласного комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель".

Рішенням сесії Закарпатської обласної ради від 12.08.2011 року Обласне комунальне підприємство "Будинкоуправління адмінбудівель" перейменоване в Комунальне підприємство "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" та рішенням сесії від 30.11.2017 року Комунальне підприємство "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" реорганізовано в Комунальну установу "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради.

З наявного в матеріалах позову Статуту Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради" (на посаду директора якого просить поновити позивач) вбачається, що дане підприємство є уповноваженим органом Закарпатської обласної ради по управлінню майном спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міст області, яке закріплене рішенням ради на праві господарського відання за цим підприємством.

У статті 6 статуту зазначено, що управління підприємством здійснює директор, який призначається та звільняється з посади рішенням Закарпатської обласної ради за поданням голови Закарпатської обласної ради. У разі затвердження кандидатури, голова Закарпатської обласної ради від імені Власника укладає з директором контракт строком до 5 років, в якому визначаються права, обов'язки і відповідальність керівника, умови його матеріального забезпечення і звільнення з посади.

Будь-які відомості про те, що посада директора підприємства належить до посад державних службовців у Статуті відсутні. Як вбачається з трудової книжки ОСОБА_1, у ній відсутній запис про складення нею присяги державного службовця та присвоєння рангу державного службовця при прийнятті на посаду директора Комунального підприємства "Будинкоуправління адмінбудівель Закарпатської обласної ради".

З наведеного випливає, що відносини, що склалися між позивачем та відповідачами, не є публічно-правовими, оскільки спір між ОСОБА_1 із Закарпатською обласною радою виник з приводу перевірки правильності оскарженого наказу, прийнятого суб'єктом владних повноважень не при здійсненні владних управлінських функцій, а для врегулювання трудових відносин між працівником та підприємством.

З вищенаведеного слідує, що спір між сторонами виник із трудових відносин, за своєю правовою природою не пов'язаний із здійсненням відповідачем владних управлінських функцій, тобто не є публічно-правовим і не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства, а тому повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.

Вказана позиція узгоджується із висновками Верховного Суду у рішенні від 19.02.2018 року (справа № К/9901/6639/18).

В той же час, суд зазначає наступне: закріплений у КАС України принцип інстанційної підсудності розмежовує справи адміністративної юрисдикції у межах системи адміністративних судів між окремими її елементами. На відміну від юрисдикції, підсудність розмежовує компетенцію між окремими ланками судової системи і між судами однієї ланки щодо розгляду і вирішення справ, віднесених до їх юрисдикції. Відповідно до ст. ст. 20, 22, 25 КАС України встановлено предметну, територіальну та інстанційну підсудність.

Предметна підсудність визначає компетенцію різних ланок судової системи по розгляду адміністративних справ по першій інстанції залежно від предмета спору або суб'єктного складу сторін спірних правовідносин. Таке розмежування компетенції судових органів обумовлюється міркуваннями публічно-правового характеру стосовно найкращої організації судової влади - щоб створити для осіб, які потребують судового захисту, найбільш сприятливі умови для участі в судочинстві, для залучення всіх заінтересованих осіб і доказів у справі.

Враховуючи викладене, дана справа належить до предметної підсудності не Закарпатського окружного адміністративного суду, а місцевого загального суду як адміністративного з урахуванням правил територіальної підсудності визначеної ст. 25 КАС України.

При цьому позивачу слід врахувати, що порушення правил предметної підсудності є безумовною підставою для скасування судового рішення.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, оскільки вимоги позивача не мають ознак публічно-правового спору, які передбачені нормами КАС України.

Згідно з ч. 6 ст. 170 КАС України у разі відмови у відкритті провадження у справі з підстави, встановленої п. 1 ч. 1 цієї статті, суд повинен роз'яснити до юрисдикції якого суду віднесено розгляд такої справи, та суд роз'яснює позивачеві, що даний спір повинен вирішуватись за правилами цивільного судочинства відповідно до вимог ЦПК України.

Роз'яснити позивачу, що згідно ч.5 ст. 170 КАС України - повторне звернення тієї самої особи до адміністративного суду з таким самим адміністративним позовом (з тих самих предмета та підстав та до того ж самого відповідача), як той, щодо якого постановлено ухвалу про відмову у відкритті провадження, не допускається.

Керуючись ст. 19, п.1 ч.1 ст.170 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Відмовити у відкритті провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) до Закарпатської обласної ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код 25435963), Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради (Закарпатська область, м. Ужгород, пл. Народна, 4, код 33165909), начальника Комунальної установи "Управління спільною власністю територіальних громад" Закарпатської обласної ради Малик Ю.Л. (АДРЕСА_2, код НОМЕР_2), про визнання протиправним та скасування рішення сесії Закарпатської обласної ради та поновлення на роботі.

2. Копію ухвали разом з позовною заявою та усіма доданими до неї матеріалами невідкладно надіслати особі, яка подала позовну заяву.

3. Ухвала набирає законної сили в порядку, встановленому ст. 256 КАС України, та може бути оскаржена до Львівського апеляційного адміністративного суду через Закарпатський окружний адміністративний суд протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення, а в разі проголошення в судовому засіданні вступної та резолютивної частини ухвали - протягом п'ятнадцяти днів з дня складення повного рішення.

Суддя С.І. Рейті