Ухвала суду № 74715717, 15.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/3446/18

УХВАЛА

про залишення апеляційної скарги без руху

15 червня 2018 року м. Київ

Суддя Київського апеляційного адміністративного суду Ключкович В.Ю., перевіривши матеріали апеляційної скарги Державної фіскальної служби України на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2018 року у справі за адміністративним позовом товариства з обмеженою відповідальністю «НВО»Промвпровадження» до Державної фіскальної служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії , -

В С Т А Н О В И В :

Рішенням Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2018 року позовні вимоги задоволено.

Не погоджуючись з даним рішенням Державна фіскальна служба України 19 квітня 2018 року подала апеляційну скаргу.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 03 травня 2018 року апеляційну скаргу залишено без руху, у зв'язку з несплатою судового збору, та, в подальшому, ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 31 травня 2018 року дану апеляційну скаргу повернуто апелянту.

Звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 08 червня 2018 року на рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2018 року, апелянтом пропущено строк на апеляційне оскарження.

Відповідно до ч.3 ст.298 КАС України апеляційна скарга залишається без руху також у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, установлених статтею 295 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані неповажними. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку. Відповідно до п.4 ч. 1 ст. 299 КАС України суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження, якщо скаржником у строк , визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційного оскарження визнані судом неповажними.

В матеріалах апеляційної скарги міститься клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, у якому апелянт просить визнати поважними причини пропуску строку на апеляційне скарження, та, зазначає, що Державною фіскальною службою України пропущено строк на апеляційне оскарження у зв'язку з обмеженим фінансуванням, що унеможливлювало реалізувати право на апеляційне оскарження.

Як вбачається з матеріалів справи, копію оскаржуваного рішення від 20 березня 2018 року представником апелянта отримано 29 березня 2018 року, що підтверджується рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.97), тобто, останнім днем подання апеляційної скарги фактично є 30 квітня 2018 року.

Звертаючись до суду апеляційної інстанції повторно з апеляційною скаргою 08 червня 2018 року (що підтверджується відбитком штемпеля на поштовому конверті), тобто з пропуском 30-денного строку на оскарження рішення Окружного адміністративного суду м. Києва від 20 березня 2018 року який відраховується з дня вручення копії рішення, апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги

З матеріалів справи вбачається, що з моменту отримання оскаржуваного рішення минуло два місяці, а відтак Державна фіскальна служба України мала достатньо часу для сплати судового збору.

Також, суд звертає увагу, що звертаючись повторно до суду апеляційної інстанції з апеляційною скаргою 08 червня 2018 року, апелянтом надано суду платіжне доручення № 1073 від 22 травня 2018 року на суму 5286 грн., яке проведено банком 31 травня 2018 року, а тому, Державній фіскальній службі України необхідно надати докази, які унеможливлювали подання апеляційної скарги в період з моменту сплати судового збору ( 31 травня 2018 року, про що свідчить штамп банку на платіжному дорученні № 1073) до моменту подачі апеляційної скарги (08.06.2018 року), адже пройшов певний період часу.

Разом з тим, неоднозначною є позиція представника Державної фіскальної служби України, оскільки, в матеріалах повторно поданої апеляційної скарги та клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження представник апелянта просить суд звільнити від сплати судового збору, хоча такий сплачений відповідно до платіжного доручення №1073 від 22 травня 2018 року на суму 5286 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 55 КАС України сторона, третя особа в адміністративній справі, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Згідно з ч. 3 ст. 55 КАС України юридична особа, суб'єкт владних повноважень, який не є юридичною особою, бере участь у справі через свого керівника або члена виконавчого органу, уповноваженого діяти від її (його) імені відповідно до закону, статуту, положення (самопредставництво юридичної особи), або через представника.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 59 КАС України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами: довіреністю фізичної або юридичної особи.

Частиною 6 ст. 59 КАС України передбачено, що оригінали документів, зазначених у цій статті, копії з них, засвідчені суддею, або копії з них, засвідчені у визначеному законом порядку, приєднуються до матеріалів справи.

Згідно з ч. 8 ст. 59 КАС України у разі подання представником до суду заяви, скарги, клопотання він додає довіреність або інший документ, що посвідчує його повноваження, якщо в справі немає підтвердження такого повноваження на момент подання відповідності заяви, скарги, клопотання.

Таким чином, сторона у справі має право на звернення до суду із апеляційною скаргою через представника лише на підставі документу, що посвідчує його повноваження у визначеному законом порядку.

З матеріалів апеляційної скарги, вбачається, що вона подана представником Державної фіскальної служби України ОСОБА_1

Частиною 3 ст. 59 КАС України встановлено, що довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним цифровим підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

До матеріалів апеляційної скарги додано ксерокопію довіреності від 17 січня 2018 року № 99-99-11-17/26/94, видану в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 інтересів відповідача без права передоручення і дійсна протягом одного року.

Відповідно до підпункту 1 пункту 1 Розділу ІІ Правил організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, затверджених наказом Міністерства юстиції України № 1000/5 від 18 червня 2015 року та зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 червня 2015 року за № 736/27181, право на створення, підписання, погодження, затвердження документів визначається актами законодавства, положеннями (статутами) установ, положеннями про структурні підрозділи і посадовими інструкціями.

Згідно підпункту 7 пункту 3 Розділу ІІ цих Правил у посадових інструкціях визначаються повноваження щодо засвідчення документів та їх копій.

Пунктом 10 Розділу ІІ названих Правил передбачено, що порядок виготовлення, засвідчення та видавання копій документів визначається інструкцією з діловодства установи. Установа має право засвідчувати копії документів, що створюються в ній, за винятком копій документів, які відповідно до законодавства потребують засвідчення в нотаріальному порядку. Копія набуває юридичної сили лише в разі її засвідчення в установленому порядку. Напис про засвідчення копії складається зі слів "Згідно з оригіналом", назви посади, особистого підпису особи, яка засвідчує копію, її ініціалів (ініціалу імені) та прізвища, дати засвідчення копії. Напис про засвідчення копії скріплюється відбитком печатки відповідного структурного підрозділу установи або печатки "Для копій". У випадках, визначених законодавством, копії документів засвідчуються відбитком печатки установи. На лицьовому боці у верхньому правому куті першого аркуша документа проставляється відмітка "Копія".

З вище вказаної ксерокопії довіреності виданої в.о. Голови Державної фіскальної служби України ОСОБА_2 на представництво ОСОБА_1 інтересів відповідача, вбачається, що вона належним чином не засвідчена, тобто, не засвідчена особою, яка її видає, а засвідчена самим представником відповідача - ОСОБА_1

Аналогічна правова позиція викладена в рішенні Верховного Суду від 05 січня 2018 року у справі № 819/492/16.

Оскільки апеляційна скарга, яка повторно подана до КААС 08 червня 2018 року (через два місяці з дня отримання оскаржуваного рішення), тобто з пропуском 30-ти денного строку на апеляційне оскарження, та апелянтом не надано жодних доказів, які підтверджували б поважність пропуску строку для подачі апеляційної скарги, це є перешкодою в прийнятті апеляційної скарги Державної фіскальної служби України до провадження суду апеляційної інстанції, то у відповідності до ч. 3 ст. 298 КАС України апеляційна скарга підлягає залишенню без руху, а апелянту необхідно надати строк для усунення недоліків, а саме: подати належним чином засвідчений документ, який підтверджує повноваження представника відповідача на підписання, подання апеляційної скарги та ведення справи в суді, вказати інші підстави пропуску строку на апеляційне оскарження та надати докази, що підтверджують причини пропуску строку.

Керуючись ст.ст. 169, 296, 298 КАС України, -

У Х В А Л И В :

Апеляційну скаргу Державної фіскальної служби України - залишити без руху.

Роз'яснити апелянту, що протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду апеляційної інстанції з заявою про поновлення строку або вказати інші підстави для поновлення строку.

У разі неусунення недоліків у вищезазначений строк, до апеляційної скарги будуть застосовані наслідки визначені п. 4 ч. 1 ст. 299 КАС України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена в касаційному порядку.

Суддя В.Ю.Ключкович