Рішення № 74715660, 13.06.2018, Житомирський окружний адміністративний суд

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року м. Житомир справа № 806/1994/18

категорія 10.2.4

Житомирський окружний адміністративний суд у складі судді Капинос О.В., розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області про визнання дій протиправними, зобов"язання призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку,

встановив:

ОСОБА_1 звернулася до суду з позовом, в якому просить:

- Визнати протиправними дії Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області щодо відмови у призначенні пенсії за віком із зниженням пенсійного віку , відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

-Зобов"язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області призначити їй пенсію за віком із зниженням пенсійного віку, відповідно до ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.05.2018.

-Зобов"язати Ємільчинське об'єднане управління Пенсійного фонду України в Житомирській області здійснити нарахування та виплату пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років згідно ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" починаючи з 14.05.2018.

Позовна заява мотивована тим, що позивач набув права на призначення пільгової пенсії за віком, відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи". Подані ним документи не викликають сумнівів щодо його проживання в зоні посиленого радіологічного контролю. Інших підстав неможливості призначення позивачу пенсії відповідачем не наведено, а тому, вважає, що відмова відповідача у призначенні пенсії за віком на пільгових умовах із зменшенням пенсійного віку на п'ять років є необґрунтованою. При цьому, посилаючись на положення статті Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" зазначає, що пенсія йому повинна бути призначена з 14.05.2018.

Ухвалою від 25.04.2018 відкрито спрощене провадження у справі без повідомлення учасників справи.

04.05.2018 на адресу суду найшов письмовий відзив на позовну заяву. В обґрунтування заперечень зазначив, що позивачу було правомірно відмовлено у призначенні пенсії за віком на умовах, визначених ст. 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" із зниженням пенсійного віку на 5 років, як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю, оскільки Чорнобильське посвідчення позивачу видане не уповноваженим на те органом, тобто видане Олевською РДА, а не обласною державною адміністрацією, що суперечить приписам статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та п.10 Порядку видачі посвідчень, що не дає право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку. Тому, просить у позові відмовити.

Ухвалою від 25.05.2018 справу призначено до розгляду в судове засідання на 13.06.2018.

Сторони в судове засідання не з"явилися, повідомлені про розгляд справи належним чином. Представник відповідача надіслав до суду заяву про розгляд справи без його участі.

У відповідності до ч.9 ст.205 Кодексу адміністративного судочинства України справа розгляається у порядку письмового провадження.

Дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.

ОСОБА_1 має посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, що видане Олевською РДА 12.03.1993.(а.с.18)

Згідно копії паспорта, позивач народилася ІНФОРМАЦІЯ_1. (а.с.13-15)

Позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як особі, яка постійно проживала у зоні посиленого радіоекологічного контролю та є потерпілою внаслідок Чорнобильської катастрофи 4 категорії.

Листом від 18.04.2018 відповідач відмовив позивачу в призначенні пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане нею посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, видане Олевською райдержадміністрацією, що не відповідає вимогам чинного законодавства та не дає права на призначення пенсії за віком із зниженням пенсійного віку відповідно до Закону. (а.с.24-26)

Вважаючи таку відмову протиправною, позивач звернулася до суду.

Пунктом 4 частини першої статті 11 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" встановлено, що до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать особи, які постійно проживають або постійно працюють чи постійно навчаються на території зони посиленого радіоекологічного контролю, за умови, що вони за станом на 1 січня 1993 року проживали або відпрацювали чи постійно навчалися у цій зоні не менше чотирьох років.

Відповідно до частини третьої статті 15 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" підставою для визначення статусу потерпілих від Чорнобильської катастрофи, які проживають або працюють на забруднених територіях, є довідка про період проживання, роботи на цих територіях.

Згідно з положенням частини третьої статті 65 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" посвідчення "Потерпілий від Чорнобильської катастрофи" є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користування пільгами, встановленими цим Законом.

Статтею 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" визначено умови надання пенсій за віком особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення.

Приписами статті 55 цього Закону України передбачено, що особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", потерпілим від Чорнобильської катастрофи: особам, які постійно проживали або постійно проживають чи постійно працювали або постійно працюють у зоні посиленого радіоекологічного контролю за умови, що вони станом на 1 січня 1993 року прожили або відпрацювали у цій зоні не менше 4 років, - зменшення віку передбачено - 2 роки та додатково 1 рік за 3 роки проживання, роботи, але не більше 5 років.

Згідно з частиною третьою статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" призначення та виплата пенсій, особам які мають право на її отримання із зменшенням пенсійного віку, провадиться відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і цього Закону.

Відповідно до абзацу 2 частини 1 статті 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" починаючи з 1 січня 2018 року право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років мають особи за наявності страхового стажу, зокрема, з 1 січня 2018 року по 31 грудня 2018 року - не менше 25 років.

У абзаці 2 частини 1 Закону міститься перелік віку, після досягнення якого жінки, за наявності відповідного страхового стажу мають право на пенсію до досягнення віку, встановленого абзацами першим і другим цієї частини.

Статтею 44 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" встановлено, що заява про призначення пенсії та необхідні документи подаються до територіального органу Пенсійного фонду або до уповноваженого ним органу чи уповноваженій особі в порядку, визначеному правлінням Пенсійного фонду за погодженням із спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики.

Відповідно до пункту 2 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року № 51 посвідчення є документом, що підтверджує статус громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, та надає право користуватися пільгами й компенсаціями, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", іншими актами законодавства.

Порядком подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженим постановою правління Пенсійного фонду України 25 листопада 2005 року № 22-1 передбачено, що при призначенні (перерахунку) пенсії за віком надаються, зокрема, документи, які засвідчують особливий статус особи.

Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 зазначеного Порядку документами, що засвідчують особливий статус особи, є: посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи (при призначенні пенсії із використанням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи") та довідка про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видана органами місцевого самоврядування.

При цьому, згідно з пунктом 38 Порядку - орган, що призначає пенсію, має право вимагати від підприємств, установ та організацій, фізичних осіб дооформлення в трьохмісячний термін з дня подання заяви прийнятих і подання додаткових документів, а також перевіряти в необхідних випадках обґрунтованість їх видачі.

Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що документами, які підтверджують право позивача на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку є: особистий паспорт громадянина України, посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіологічного контролю; довідка про період проживання на цих територіях.

Встановлено, що ОСОБА_1 з 26.04.1986 по даний час проживає в м.Олевськ по вул.Володимирська, 6 кв.36, що підтверджується довідкою Олевської міської ради від 23.04.2018 №2752. (а.с.23)

Згідно даної довідки, місто Олевськ було віднесене до 4 зони посиленого радіологічного контролю з 26.04.1986 до 28.12.2014.

Олевською РДА 12.03.1993 ОСОБА_1 було видано посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю (категорія 4) НОМЕР_2. (а.с.18)

Додавши зазначені документи, позивач звернулася до відповідача із заявою про призначення їй пенсії за віком із зниженням пенсійного віку на 5 років відповідно до ст.55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".

Водночас, відповідачем відмовлено у призначенні такої пенсії із зниженням пенсійного віку з тих підстав, що надане посвідчення громадянина, який постійно проживає на території зони посиленого радіоекологічного контролю, видане Олевською райдержадміністрацією, а не обласною державною адміністрацією.

Суд не погоджується з таким рішенням, з огляду на наступне.

Відповідно до частини четвертої статті 65 "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" (в редакції станом на дату видачі посвідчення) видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться Міністерством у справах захисту населення від наслідків аварії на Чорнобильській АЕС України, Радою Міністрів Республіки Крим, державними адміністраціями областей, Київською і Севастопольською міськими державними адміністраціями за поданням районних державних адміністрацій. Порядок видачі посвідчень встановлюється Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України № 501 від 25 серпня 1992 року (чинної на момент видачі посвідчення) та постанови Кабінету Міністрів України від 20 січня 1997 року №51 "Про порядок видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" видача посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи провадиться державними адміністраціями областей.

Законом України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" внесено зміни до Закону України "Про правовий режим території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи" статтю 2 (визначення категорії зон радіоактивних забруднених територій) та статтю 23 (компенсації та пільги громадянам, віднесеним до категорії 4) цього Закону виключено.

У зв'язку з виключенням обумовленої території проживання позивача з переліку територій, що зазнали радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи, позивач позбавлений можливості отримати посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи відповідно до існуючого порядку.

Оскільки належність позивача до особи потерпілої від Чорнобильської катастрофи 4 категорії ніким не оспорювалась, посвідчення не визнано недійсним та не скасовано у встановленому Законом порядку, тому, суд вважає, що позивач має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.

Отже, доводи відповідача з приводу того, що надане позивачем посвідчення особи постраждалої внаслідок Чорнобильської катастрофи видане не уповноваженим на те органом, а саме не обласною державною адміністрацією, є безпідставними, оскільки на той час посвідчення видавалися районним державним адміністраціями.

Таким чином, наведені обставини підтверджують те, що позивач є постраждалим внаслідок Чорнобильської катастрофи та має право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", зокрема, правом на призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій .

Разом з тим, визначаючись щодо позовних вимог, суд враховує таке.

Статтею 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб'єктів владних повноважень.

Статтею 5 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено право на судовий захист і передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або інтереси.

У справі за конституційним поданням щодо офіційного тлумачення окремих положень частини 1 статті 4 Цивільного процесуального кодексу України (справа про охоронюваний законом інтерес) Конституційний Суд України в Рішенні від 01.122004 №18-рп/2004 дав визначення поняттю "охоронюваний законом інтерес", який вживається в ряді законів України, у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" (інтерес у вузькому розумінні цього слова), який розуміє як правовий феномен, що: а) виходить за межі змісту суб'єктивного права; б) є самостійним об'єктом судового захисту та інших; засобів правової охорони; в) має на меті задоволення усвідомлених індивідуальних і колективних потреб; г) не може суперечити Конституції і законам України, суспільним інтересам, загальновизнаним принципам права; д) означає прагнення (не юридичну можливість) до користування у межах правового регулювання конкретним матеріальним та/або нематеріальним благом; є) розглядається як простий легітимний дозвіл, тобто такий, що не заборонений законом. Охоронюваний законом інтерес регулює ту сферу відносин, заглиблення в яку для суб'єктивного права законодавець вважає неможливим або недоцільним.

&?м;...&?;; поняття "охоронюваний законом інтерес" у всіх випадках вживання його у законах України у логічно-смисловому зв'язку з поняттям "права" має один і той же зміст.

Отже, обов'язковою умовою надання правового захисту судом є наявність відповідного порушення суб'єктом владних повноважень прав, свобод або інтересів особи. Порушення має бути реальним, стосуватися (зачіпати) зазвичай індивідуально виражених права чи інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Тому, завданням адміністративного судочинства є захист саме порушених прав особи у публічно-правових відносинах, причому захист прав, свобод та інтересів є похідним, тобто передбачає наявність установленого судом факту їх порушення.

Під час розгляду справи, відповідачем до матеріалів справи надано лист від 11.06.2018 №2457, у якому повідомлено про те, що ОСОБА_1 призначена пенсія за віком згідно Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" з 14.05.2018 в сумі 2540,21 грн., згідно поданої заяви від 17.04.2018. (а.с.37)

Отже, відповідачем вимоги позивача щодо призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, згідно поданої заяви, виконано.

Зазначене свідчить про те, що обставини, що стали підставою для звернення позивача до суду на час розгляду справи відпали, тобто відсутнє порушене право, а отже у суду відсутні підстави для надання правового захисту у спосіб, який просить позивач.

Враховуючи викладене, суд відмовляє у задоволенні позову ОСОБА_1 у повному обсязі.

Керуючись статтями 77, 90, 139, 242-246 Кодексу адміністративного судочинства України,

вирішив:

У задволенні позову ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, 11000, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) до Ємільчинського об'єднаного управління Пенсійного фонду України в Житомирській області ( вул.Свято-Миколаївська,31, м.Олевськ, Житомирська область, 11001, код ЄДРПОУ 41246527) про визнання дій протиправними, зобов"язання призначити пенсію за віком зі зменшенням пенсійного віку відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Рішення суду може бути оскаржене до Житомирського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його складення.

Суддя О.В. Капинос