Постанова № 74715648, 12.06.2018, Київський апеляційний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 826/15389/17 Прізвище судді (суддів) першої інстанції: Аверкова В.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Київ

Київський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді Літвіної Н.М.

суддів Федотова І.В.

Сорочка Є.О.

розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Генеральної прокуратури України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, -

ВСТАНОВИВ :

Позивач звернулась до суду з адміністративним позовом до Генеральної прокуратури України про: визнання неправомірною відмови в наданні довідки про розмір заробітної плати за посадою, з якої ОСОБА_4 вийшла на пенсію; зобов'язання надати ОСОБА_4 довідку про заробітну плату за посадою, з якої вона вийшла на пенсію, з урахуванням фактично отримуваних виплат і умов праці, що існували на день її звільнення з роботи, а саме: окладу, класного чину, вислуги років, щомісячної премії, надбавки за виконання особливо важливої роботи, матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб та інших доплат, передбачених чинним законодавством - станом на момент її звернення за довідкою.

Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись із вказаним судовим рішенням, відповідач - Генеральна прокуратура України, подала апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права, просить оскаржуване судове рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апелент зазначає, що з огляду на відсутність нормативно-правового акту Уряду щодо визначення порядку перерахунку пенсій, призначених відповідно до Закону України «Про прокуратуру», та, як наслідок, відсутність визначення складових заробітної плати, необхідних для здійснення цього перерахунку та їх розмірів, видати запитувану позивачем довідку про заробітну плату неможливо.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач, посилаючись на законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції, просить залишити його без змін, вказуючи, що правові підстави для відмови у задоволенні позовних вимог відсутні.

У зв'язку з неприбуттям жодної з осіб, які беруть участь у справі у судове засідання, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження, відповідно до ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами і перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та наданого письмового відзиву на неї, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга є обґрунтованою та підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що з 2010 року ОСОБА_4 перебуває на обліку в Управління Пенсійного фонду України в Дарницькому районі міста Києва (після реформування - Дарницькій відділ Лівобережного об'єднання управління Пенсійного фонду України в місті Києві) та отримує пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Наказом Генеральної прокуратури України від 23 березня 2015 року № 464ц позивача звільнено з посади старшого прокурора відділу розгляду депутатських звернень і запитів управління організації прийому громадян та розгляду звернень Генеральної прокуратури України за власним бажанням у зв'язку з виходом на пенсію за вислугу років відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру».

Постановою Дарницького районного суду міста Києва від 13 вересня 2016 року у справі № 2-а/753/630/16 (ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 06 червня 2017 року апеляційну скаргу Управління пенсійного фонду України у Дарницькому районі міста Києва повернуто) за позовом ОСОБА_4 до Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києва про зобов'язання провести перерахунок пенсії, позов задоволено. Визнано відмову Лівобережного об'єднаного управління Пенсійного фонду України в місті Києва в проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_4 за вислугу років на підставі довідки Генеральної прокуратури України від 13 травня 2016 року № 18-696зп неправомірними. Зобов'язано Лівобережне об'єднання управління Пенсійного фонду України в місті Києва провести з 01 січня 2016 року ОСОБА_4, перерахунок пенсії за вислугу років у розмірі 90% місячної (чинної) заробітної плати відповідно до ст. 50-1 Закону України «Про прокуратуру» та довідки з Генеральної прокуратури України № 18-696зп від 13 травня 2016 року, починаючи з 01 січня 2016 року без обмеження її максимального розміру та здійснювати відповідні виплати.

28 вересня 2017 року ОСОБА_4 звернулась до Генеральної прокуратури України із заявою про надання довідки про заробітну плату, з урахуванням фактично отриманих виплат і умов праці, що існували на момент звільнення за останні 24 календарні місяці підряд на посаді перед звільненням. Підставою для видачі такої довідки позивач зазначила необхідність вирішення питання про перерахунок пенсії.

Листом Генеральної прокуратури України від 30 жовтня 2017 року № 18-1501вих17 у наданні довідки позивачу відмовлено, оскільки з прийняттям Закону України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій», у прокурорів відсутнє право на перерахунок пенсії відповідно до Закону України «Про прокуратуру».

Вважаючи вказану відмову протиправною, позивач звернулась до суду з даним позовом.

Приймаючи рішення про задоволення позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що обов'язок видачі довідки про заробітну плату державного службовця, яку він обіймав до виникнення права на пенсію, покладено на державний орган, в якому працювала дана особа до виходу на пенсію відповідно до ст. 49 КЗпП України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.

Згідно з ч. 1 ст. 46 Основного Закону України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

У ст. 19 Конституції України зазначено, що правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 85 у поєднанні із п. 6 ч. 1 ст. 92 Конституції України виключно законами визначаються основи соціального захисту, форми і види пенсійного забезпечення, заходи регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства.

Базовим (рамковим) нормативно-правовим актом, який визначає права, принципи, підстави, механізм та умови призначення, перерахунку і виплати пенсії за вислугу років працівникам органів прокуратури був і є Закон України «Про прокуратуру»: до 15 липня 2015 року - Закон № 1789-ХІІ, з цієї дати - Закон України від 14 жовтня 2014 року № 1697-VІІ (далі - Закон № 1697-VІІ).

У ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, за якою позивачу у цій справі призначено пенсію, було визначено, що обчислення (перерахунок) пенсій провадиться за документами пенсійної справи та документами, додатково поданими пенсіонерами, виходячи з розміру місячного заробітку за відповідною посадою, з якої особа вийшла на пенсію, станом на час звернення за призначенням або перерахунком (частина тринадцята цієї статті).

Частина вісімнадцята цієї статті у редакції, чинній до 15 липня 2015 року передбачала, що призначені працівникам прокуратури пенсії перераховуються у зв'язку з підвищенням заробітної плати відповідних категорій прокурорсько-слідчих працівників. Перерахунок призначених пенсій провадиться з першого числа місяця, що йде за місяцем, в якому настали обставини, що тягнуть за собою зміну розміру пенсії. Якщо при цьому пенсіонер набув права на підвищення пенсії, різницю в пенсії за минулий час може бути виплачено йому не більш як за 12 місяців. Перерахунок пенсій провадиться з урахуванням фактично отримуваних працівником виплат і умов оплати праці, що існували на день його звільнення з роботи (частина вісімнадцята цієї статті).

31 травня 2012 року Кабінет Міністрів України прийняв постанову № 505, якою затвердив схеми посадових окладів працівників органів прокуратури згідно з додатками 1-5. Постановою № 657 внесено зміни до постанов Кабінету Міністрів України, що додаються. Зокрема, у постанові № 505 додатки 1, 2 і 7 до неї викладено у новій редакції.

03 грудня 2003 року Міністерство праці та соціальної політики України та Головне управління державної служби України прийняли наказ № 319/144 «Про затвердження Порядку видачі довідок про заробітну плату для перерахунку пенсій державним службовцям у разі ліквідації органів, з яких особа вийшла на пенсію, а також перейменування (відсутності) посад» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 09 грудня 2003 року за № 1134/8455), у якому, серед іншого, встановлено форму, зміст та зразок довідки, визначено, які елементи складу заробітної плати належить включати до неї, на підставі якого нормативного положення вона видається і для яких цілей (далі - порядок № 319/144).

19 липня 2010 року Міністерство праці та соціальної політики України прийняло наказ № 195 «Про затвердження Порядку видачі довідок про розмір грошового забезпечення для перерахунку пенсії особам, звільненим з військової служби, та деяким іншим особам, що відряджалися для виконання службових обов'язків до органів державної влади, місцевого самоврядування, інших установ, організацій і підприємств, ліквідованих без визначення правонаступника, та були звільнені зі служби у зв'язку з виходом на пенсію безпосередньо з посад, на яких вони перебували, або у разі перейменування (відсутності) посад» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 12 серпня 2010 року за № 675/17970). Пунктом 3 цього Порядку визначено, що якщо на момент виникнення права на перерахунок пенсії посада, з якої особа звільнена зі служби у зв'язку з виходом на пенсію, відсутня в схемах посадових окладів, затверджених постановою Кабінету Міністрів України для відповідного органу державної влади, до якого відряджалися особи для виконання службових обов'язків, довідки видають ці органи державної влади в порядку, визначеному пунктом 6 порядку № 319/144.

Постановою правління Пенсійного фонду України від 04 вересня 2013 року № 15-1 затверджено форму довідки про складові заробітної плати (посадовий оклад, надбавка за ранг, або кваліфікаційні класи, або класний чин, або спеціальні звання, або дипломатичний ранг, надбавка (винагорода) за вислугу років), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» (зареєстровано в Міністерстві юстиції України 26 вересня 2013 року за № 1661/24193).

01 січня 2015 року набрав чинності Закон України від 28 грудня 2014 року № 76-VIII «Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 76-VIII), яким, зокрема, частину вісімнадцяту ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ викладено у такій редакції: «Умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України».

Таким чином, після 01 січня 2015 року повноваження на встановлення умов та порядку перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури законодавець делегував Уряду.

15 липня 2015 року набув чинності Закон № 1697-VІІ, згідно з Прикінцевими положеннями якого визнано такими, що втратили чинність із набранням чинності цим Законом: Закон № 1789-ХІІ, крім, зокрема, частин третьої, четвертої, шостої та одинадцятої ст. 50-1.

Отже, на час звернення позивача із заявою про надання довідки про заробітну плату для перерахунку пенсії, частини тринадцята та вісімнадцята ст. 50-1 Закону № 1789-ХІІ, які визначали право на перерахунок пенсій працівникам прокуратури, втратили чинність.

За ч. 12 ст. 86 Закону № 1697-VІІ умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури визначаються Кабінетом Міністрів України.

Разом з тим, Урядом відповідний нормативно-правовий акт не прийнято і умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури не визначено.

Аналізуючи зазначені вище вимоги законодавства, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що чинний на час звернення позивача до відповідача закон не встановлює права на перерахунок пенсії за вислугу років і не передбачає обов'язку надання довідки про заробітну плату. У зв'язку з чим орган прокуратури не може видавати довідки довільної форми чи за аналогією з іншими нормативними актами, оскільки відсутність законної мети, для якої витребовується довідка, унеможливлює використання будь-якого із засобів для її досягнення.

Відповідно, оскільки на час виникнення спірних правовідносин не прийнято і не діють нормативно-правові акти, що регламентують умови та порядок перерахунку призначених пенсій працівникам прокуратури, вимоги ОСОБА_4 визнати неправомірними дії відповідача стосовно відмови видати довідку про заробітну плату та зобов'язати видати її є безпідставними і задоволенню не підлягають.

Аналогічної правової позиції дотримується Верховний Суд у подібних правовідносинах у постановах від 06 березня 2018 року по справі № 513/1013/16-а (набрала законної сили 06 березня 2018 року), від 27 лютого 2018 року по справі № 391/741/16-а (набрала законної сили 27 лютого 2018 року), від 27 лютого 2018 року по справі № 712/7316/17 (набрала законної сили 27 лютого 2018 року) та Київський апеляційний адміністративний суд в постановах від 13 березня 2018 року по справі № 826/15440/17 від 15 травня 2018 року по справі № 826/16622/17.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що при розгляді даної справи суд першої інстанції неправильно застосовано норми матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи. У зв'язку з цим колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги відповідача спростовують висновки суду першої інстанції, що містяться в рішенні та є підставами для його скасування з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні позовних вимог.

У відповідності до вимог п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно з п. 1 п. 4 ч. 1 ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з'ясування судом обставин справи, що мають значення для справи та неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ч. 4 ст. 229, п. 2 ч. 1 ст. 311 КАС України, ст. ст. 243, 250, 315, 317, 321, 322, 325 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Генеральної прокуратури України - задовольнити.

Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 31 січня 2018 року - скасувати прийняти нове рішення, яким у задоволенні адміністративного позову ОСОБА_4 до Генеральної прокуратури України про визнання протиправними дій, зобов'язати вчинити дії, відмовити повністю.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів, з урахуванням положень ст. 329 КАС України, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий суддя Н.М. Літвіна

Судді І.В. Федотов

Є.О. Сорочко

Повний текст постанови виготовлено 14 червня 2018 року.