Ухвала суду № 74715348, 04.06.2018, Вінницький окружний адміністративний суд

У Х В А Л А

про залишення позовної заяви без руху

м. Вінниця

04 червня 2018 р. Справа № 802/798/18-а

Суддя Вінницького окружного адміністративного суду Крапівницька Н. Л., розглянувши в письмовому провадженні в м. Вінниці заяву представника відповідача про залишення позовної заяви без руху у справі за позовом:

ОСОБА_1,

до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці,

про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення,

В С Т А Н О В И В:

До Вінницького окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення.

Представник позивача в судове засідання не з'явився, проте через відділ прийому суду подав клопотання про відкладення розгляду справи.

Представник відповідача через відділ прийому суду подав клопотання про залишення позовної заяви без руху, додатково зазначено про розгляд вказаного клопотання без участі представника відповідача.

З огляду на вказані обставини, та з урахуванням положень ч. 1 ст. 205 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Ознайомившись з позовною заявою, та доданими матеріалами, вважаю, що зазначена позовна заява підлягає залишенню без руху з наступних підстав.

Відповідно до ст.122 КАС України адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого КАС України або іншими законами.

Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Встановлення процесуальних строків законом передбачено з метою дисциплінування учасників адміністративного судочинства та своєчасного виконання ними передбачених Кодексом адміністративного судочинства України певних процесуальних дій.

ОСОБА_1, стверджує, що дізнався про дії управління, які на його думку порушують його права та інтереси з отриманої відповіді наданої 29.06.2017 №2191/06-32-2/02-1.

Представником відповідача в письмових запереченнях від 16.05.2018 зазначено, що позивач суперечить своїм словам, це підтверджується ч. 11.4 позовної заяви, а саме: «Проте, до 10.04.2017 року, до того як позивач не отримав відмову відповідача від 29.06.2017 року у відповідь на його заяву про поновлення виплати пенсії, він не міг знати та не знав і не повинен був знати, що відповідач незаконно відмовить у поновленні пенсії починаючи з 07.10.2009 року - дати прийняття рішення Конституційного суду України у справі №25-рп/2009». Тобто, позивачу відомо було про рішення №25-рп/2009 від 07.10.2009 Конституційного суду України раніше, не існувало об'єктивних причин та перешкод для звернення до Управління раніше і позивач неправомірно просить суд провести поновлення та виплату пенсії за віком з 07.10.2009 року, що суперечить нормам статті 122 КАС України про строки звернення до адміністративного суду.

Суд зауважує, що відповідно до правової позиції у справі №127/15035/17 адміністративного провадження №К/9901/37014/18 за позовом особи до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці Верховний Суд у своїй постанові зазначає, що 07 жовтня 2009 року Конституційним Судом України прийнято рішення №25-рп/2009, відповідно до якого у позивача виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої була зупинена на підставі положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

07 липня 2017 року позивач звернувся до Вінницького міського суду Вінницької області з адміністративним позовом, в обґрунтування позовних вимог посилався на те, що враховуючи прийняття Конституційним Судом України рішення від 07 жовтня 2009 року №25-рп/2009, саме з цієї дати повинно бути захищене його право судом.

Суди дійшли висновку, що позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав після того, як у територіального органу Пенсійного фонду України виникли підстави для поновлення виплати йому пенсії та після нездійснення вказаних виплат, тобто в жовтні 2009 року. Оскільки позов подано у липні 2017 року, строк звернення до суду пропущено.

Суд звертає увагу, що з дня набрання чинності Рішенням №25-рп/2009, тобто з 07 жовтня 2009 року виникли підстави для поновлення конституційного права особи на виплату пенсії, виплата якої зупинена на підставі положень зазначеного Закону № 1058-ІV. З цього часу відповідач зобов'язаний відновити виплату пенсії громадянам України, які виїхали на постійне місце проживання за кордон.

Проте, наявність обов'язку у відповідача відновити виплату пенсії не позбавляє позивача необхідності дотримання встановлених законом строків звернення до суду, у разі звернення до суду за захистом свого права. Отже, після прийняття та опублікування Рішення № 25-рп/2009 від 07 жовтня 2009 року та не відновлення виплати пенсії, позивач повинен був дізнатися про порушення свого права, а відтак і розпочався відлік строку звернення до суду. При цьому, той факт, що із заявою про поновлення пенсії позивач звернувся до управління Пенсійного фонду України в м. Вінниці 15 лютого 2017 року не змінює моменту, з якого він повинен був дізнатись про порушення прав. Вказана дата, 15 лютого 2017 року, свідчить лише про час, коли позивач почав вчиняти дії щодо реалізації свого права і ця дата не пов'язується з початком перебігу строку звернення до суду, як помилково вважає позивач.

Згідно з ч.2 ст. 99 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Статтею 100 КАС України (в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) встановлено, що адміністративний позов, поданий після закінчення строків, установлених законом, залишається без розгляду, якщо суд на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайде підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважніти, про що постановляється ухвала.

Суд зазначає, що до вказаних правовідносин належить застосувати положення ст. 99, 100 КАС України. Вказана позиція викладена в постановах Верховного Суду України від 08 грудня 2015 року (справи № 21-5653а15) та від 08 червня 2016року (справа № 505/2135/14-а).

Враховуючи, що позовні вимоги за період з 07 жовтня 2009 року по 06 січня 2017 року заявлені поза шестимісячним строком, а також те, що суд першої інстанції на підставі позовної заяви та доданих до неї матеріалів не знайшов підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, правильнім є висновок про наявність підстав для залишення без розгляду тієї частини позовних вимог, які заявлені поза межами встановленого строку.

Суд звертає увагу, що заявник і в касаційній скарзі не заявляє про наявність поважних причин, які завадили йому звернутись за захистом своїх прав у межах шестимісячного строку з моменту, коли він принаймні міг дізнатись про порушення свого права. Суди дійшли правильного висновку про залишення без розгляду позову в частині вимог за період з 07 жовтня 2009 року по 06 січня 2017року.

Відповідно до ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

У разі подання особою позову після закінчення строків, установлених законом, без заяви про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані нею у заяві, визнані судом неповажними, позов залишається без руху. При цьому протягом десяти днів з дня вручення ухвали особа має право звернутися до суду з заявою про поновлення строку звернення до адміністративного суду або вказати інші підстави для поновлення строку ( ч. 1 ст. 123 КАС України ). Якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку звернення до адміністративного суду будуть визнані неповажними, суд повертає позовну заяву ( ч. 2 ст. 123 КАС України ). Якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду ( ч. 3 ст. 123 КАС України ).

За правилами визначеними ч.13 ст. 171 КАС України, суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали. З огляду на викладене вважаю, що дану позовну заяву необхідно залишити без руху, надавши особі, яка її подала, строк для усунення недоліків.

Керуючись ст. 169 КАС України, -

У Х В А Л И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Вінниці про зобов'язання провести поновлення пенсії шляхом її призначення, залишити без руху.

Запропонувати позивачу у 10-денний строк, з дня отримання копії ухвали, усунути недоліки позовної заяви, зазначені в мотивувальній частині ухвали суду.

Дану ухвалу направити позивачу.

Ухвала суду набирає законної сили в порядку, визначеному ст. 256 КАС України.

Відповідно до ч. 3 ст. 293 КАС України, заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя /підпис/ Крапівницька Н. Л.

Згідно з оригіналом Суддя Секретар