Рішення № 74714959, 05.06.2018, Харківський окружний адміністративний суд

Харківський окружний адміністративний суд 61004, м. Харків, вул. Мар'їнська, 18-Б-3, inbox@adm.hr.court.gov.ua, ЄДРПОУ: 34390710

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

05 червня 2018 р. № 820/2082/18

Харківський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Бабаєва А.І.

при секретарі судового засідання Боднар І.Ю.

за участі:

представника відповідача Ремінного В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Харкові адміністративну справу за позовом ОСОБА_2 до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

23 березня 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Харківського окружного адміністративного суду з позовом до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, в якому просить суд, з підстав наявності протиправних дій визнати неправомірною бездіяльність відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо внесення змін до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки та зобов'язати відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства, належної ОСОБА_2 на праві постійного користування землею згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 138, виданого головою Гетьманівської сільської ради 07.05.2001 року, зазначивши площу земельної ділянки - 31,4003 га.

В обґрунтування позовних вимог зазначив, що відмова відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо виправлення помилки у розмірі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1, на думку позивача, є незаконною та такою, що порушує його права.

Відповідач, Головне управління Держгеокадастру у Харківській області, проти позову заперечувало. В обґрунтування заперечень зазначило, що позивачем у своєму позові не конкретизовано яку норму порушено відповідачами та не доведено чому саме в якості відповідачів зазначені, а тому, на думку відповідача, правові підстави для задоволення позову відсутні.

В судове засідання позивач не прибув, про дату, час і місце судового розгляду справи був повідомлений належним чином. Просив розглядати справу без участі позивача.

В судове засідання представник відповідача прибув, проти позову заперечував та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.

Суд, заслухавши пояснення представника Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, дослідивши матеріали справи, проаналізувавши докази у їх сукупності вважає, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що позивачу належить земельна ділянка на праві постійного користування землею площею 31.4003 га на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 138, виданого головою Гетьманівської сільської ради 07.05.2001 року.

Позивачем зазначено, що ним встановлено розбіжність в розмірі земельної ділянки зазначеному в Державному земельному кадастрі та в Державному акті на право постійного користування землею серії НОМЕР_2.

09 лютого 2018 року позивач ОСОБА_2 звернувся до відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо виправлення помилки у розмірі земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 та надання роз'яснень яким чином у двох витягах щодо однієї земельної ділянки з одним і тим самим кадастровим номером у Державному земельному кадастрі обліковується різна площа.

Листом №Л-19/0-0.23.29-17/150-18 від 09.02.2018 року відділ у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області повідомив позивача, що в даний час всі дії з земельною ділянкою з кадастровим номером НОМЕР_1 державним реєстратором припинено до вирішення спірного питання щодо користувача даної земельної ділянки, оскільки на неї претендує два користувача, в кожного різна площа, але ділянка спільна. Рекомендовано вирішити питання за двосторонньою згодою або за рішенням суду, після чого будуть внесені відповідні зміни щодо площі земельної ділянки.

Судовим розглядом встановлено, що підставою для звернення позивачем до суду з даним позовом стало не вчинення відповідачами дій щодо внесення зміни до Державного земельного кадастру розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1.

Згідно з частиною 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.1 Закону України «Про державний земельний кадастр» № 3613-VI від 7 липня 2011 року (далі по тексту - Закон № 3613) державний земельний кадастр - єдина державна геоінформаційна система відомостей про землі, розташовані в межах державного кордону України, їх цільове призначення, обмеження у їх використанні, а також дані про кількісну і якісну характеристику земель, їх оцінку, про розподіл земель між власниками і користувачами; державна реєстрація земельної ділянки - внесення до Державного земельного кадастру передбачених цим Законом відомостей про формування земельної ділянки та присвоєння їй кадастрового номера; геопросторові дані - набір даних про геопросторовий об'єкт; кадастровий номер земельної ділянки - індивідуальна, що не повторюється на всій території України, послідовність цифр та знаків, яка присвоюється земельній ділянці під час її державної реєстрації і зберігається за нею протягом усього часу існування.

Згідно частин 1 статті 9 Закону №3613 внесення відомостей до Державного земельного кадастру і надання таких відомостей здійснюються державними кадастровими реєстраторами центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері земельних відносин.

Частиною 4 статті 9 Закону №3613 встановлено, що Державний кадастровий реєстратор:

- здійснює реєстрацію заяв про внесення відомостей до Державного земельного кадастру, надання таких відомостей; перевіряє відповідність поданих документів вимогам законодавства;

- формує поземельні книги на земельні ділянки, вносить записи до них, забезпечує зберігання таких книг;

- здійснює внесення відомостей до Державного земельного кадастру або надає відмову у їх внесенні;

- присвоює кадастрові номери земельним ділянкам; надає відомості з Державного земельного кадастру та відмову у їх наданні;

- здійснює виправлення помилок у Державному земельному кадастрі;

- передає органам державної реєстрації речових прав на нерухоме майно відомості про земельні ділянки.

Відповідно до частини 5 статті 9 Закону №3613 Державний кадастровий реєстратор має посвідчення Державного кадастрового реєстратора та власну печатку.

Приписами частини 6 статті 9 Закону №3613 Державний кадастровий реєстратор має доступ до всіх відомостей Державного земельного кадастру, самостійно приймає рішення про внесення відомостей до нього, надання таких відомостей, про відмову у здійсненні таких дій.

Відповідно до пункту 24 Порядку ведення Державного земельного кадастру, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 1051 від 17 жовтня 2012 року (далі - Порядок № 1051) до Державного земельного кадастру вносяться такі відомості про земельні ділянки: 1) кадастровий номер згідно з пунктом 30 цього Порядку; 2) місцезнаходження (адреса); 3) опис меж із зазначенням суміжних земельних ділянок, їх власників, користувачів суміжних земельних ділянок державної чи комунальної власності; 4) площа; 5) міри ліній по периметру; 6) координати поворотних точок меж; 7) дані про прив'язку поворотних точок меж до пунктів державної геодезичної мережі із зазначенням пунктів прив'язки; 8) дані про якісний стан земель та бонітування ґрунтів згідно з підпунктами 7 і 9 пункту 22 цього Порядку; 9) відомості про інші об'єкти Державного земельного кадастру, до яких територіально (повністю або частково) входить земельна ділянка, згідно з пунктами 21-23 цього Порядку; 10) цільове призначення (категорія земель, вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель): категорія земель згідно з підпунктом 6 пункту 22 цього Порядку; цільове призначення згідно з документацією із землеустрою; вид використання земельної ділянки в межах певної категорії земель згідно із частиною п'ятою статті 20 Земельного кодексу України; 11) склад угідь згідно з підпунктом 7 пункту 22 цього Порядку із зазначенням контурів будівель і споруд, їх найменування; 12) відомості про обмеження у використанні земельної ділянки згідно з пунктом 23 цього Порядку; 13) відомості про частину земельної ділянки, на яку поширюється дія сервітуту, договору суборенди: координати поворотних точок меж; міри ліній по периметру; площа; вид земельного сервітуту згідно із статтею 99 Земельного кодексу України та його зміст; інформація про документи, на підставі яких встановлено сервітут чи право суборенди (назва, дата та номер рішення про затвердження технічної документації із землеустрою згідно із статтею 55-1 Закону України "Про землеустрій", найменування органу (особи), що його прийняв), електронні копії таких документів; відомості про зареєстровані права сервітуту та суборенди відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно; 14) нормативна грошова оцінка: значення нормативної грошової оцінки земельної ділянки, яке розраховується за допомогою програмного забезпечення Державного земельного кадастру на підставі відомостей про земельну ділянку, зазначених у цьому пункті, та відомостей про нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; дата проведення нормативної грошової оцінки земель; 15) інформація про документацію із землеустрою та оцінки земель щодо земельної ділянки та інші документи, на підставі яких встановлено відомості про земельну ділянку: назва та дата розроблення документації із землеустрою, відомості про її розробників; назва, дата та номер рішення про затвердження документації із землеустрою, найменування органу, що його прийняв, електронні копії відповідних документів; інформація про документи, на підставі яких встановлено нормативну грошову оцінку земель у межах території адміністративно-територіальної одиниці, до складу якої входить земельна ділянка, згідно з підпунктом 8 пункту 22 цього Порядку; 16) інформація про власників, користувачів земельної ділянки відповідно до даних Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Положеннями пункту 116 Порядку № 1051 передбачено, що внесення до Державного земельного кадастру відомостей (змін до них) про зареєстровану земельну ділянку, зазначених у пункті 24 цього Порядку, здійснюється шляхом внесення таких відомостей до відповідної Поземельної книги.

Відповідно до пункту 120 Порядку № 1051 внесення до Поземельної книги змін до відомостей про зареєстровану земельну ділянку здійснюється Державним кадастровим реєстратором шляхом: 1) проставлення на аркуші Поземельної книги в електронній (цифровій) формі, до відомостей якої вносяться зміни, відповідної електронної позначки за власним електронним цифровим підписом; 2) проставлення на аркуші Поземельної книги в паперовій формі, до відомостей якої вносяться зміни, позначки про внесення змін до відомостей за формою згідно з додатком 24; 3) виготовлення нового аркуша Поземельної книги в електронній (цифровій) та паперовій формі із зміненими відомостями та долучення такого аркуша до відповідної Поземельної книги для його зберігання разом з нею.

Таким чином, повноваженнями щодо внесення зміни до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки наділений саме Державний кадастровий реєстратор.

Позивачем не надано до суду жодних доказі, які б підтверджували факт звернення до відповідного Державного кадастрового реєстратора в порядку визначеному вищевказаними нормами права для внесення змін до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 розташованої на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства.

Крім того, позовних вимог до Державного кадастрового реєстратора в позовній заяві позивачем не зазначено.

Відповідно до частини 1 статті 5 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси.

Особа має право звернутись до адміністративного суду з позовом у разі, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю відповідача (суб'єкта владних повноважень) порушено її права, свободи чи інтереси у сфері публічно-правових відносин. Обставини дійсного (фактичного) порушення відповідачем прав, свобод чи інтересів має довести належними та допустимими доказами саме позивач.

Задоволенню в адміністративному судочинстві підлягають лише ті вимоги, які відновлюють порушені права чи інтереси особи в сфері публічно-правових відносин.

В розумінні Кодексу адміністративного судочинства України захист прав, свобод та інтересів осіб завжди є наступним, тобто передбачає наявність встановленого судом факту їх порушення.

Отже, право на судовий захист має лише та особа, яка є суб'єктом (носієм) порушених прав, свобод чи інтересів. Тож для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право, свободу чи інтерес, і це право, свобода чи інтерес порушені відповідачем.

Аналогічна правова позиція викладена в постанові Верховного суду від 03.04.2018 року по справі № 592/11328/17.

Так, відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Суд вважає, що відповідачами на час розгляду даної справи по суті права позивача не порушено.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовних вимог щодо визнання неправомірною бездіяльність відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області щодо внесення змін до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки та зобов'язання відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області внести зміни до Державного земельного кадастру щодо розміру земельної ділянки з кадастровим номером НОМЕР_1 на території Гетьманівської сільської ради Шевченківського району Харківської області для ведення селянського господарства, належної ОСОБА_2 на праві постійного користування землею згідно Державного акту на право постійного користування землею серії НОМЕР_2, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею за № 138, виданого головою Гетьманівської сільської ради 07.05.2001 року, зазначивши площу земельної ділянки - 31,4003 га.

Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.

Частиною 2 статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

З огляду на те, що позивач не довів обставин, які б свідчили про порушення його прав, свобод чи інтересів у сфері публічно-правових відносин, то у суду відсутні підстави для задоволення позову.

Розподіл судових витрат здійснюється відповідно до ст.139 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі вищевикладеного та керуючись ст. 243, ст. 246, ст.255, ст. 293, ст. 295, ст. 297 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

В И Р І Ш И В:

У задоволенні адміністративного позову ОСОБА_2 (АДРЕСА_1) до Відділу у Шевченківському районі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (63601, Харківська обл., смт. Шевченкове, пров. Перемоги, 15), Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (61022, місто Харків, майдан Свободи, 5, Держпром, під'їзд 1, поверх 6,7) про визнання неправомірними дії та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного адміністративного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня проголошення рішення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Бабаєв А.І.

Повний текст рішення складено 15.06.2018 року.