Ухвала суду № 74714860, 12.06.2018, Одеський окружний адміністративний суд

Справа № 815/1238/18

У Х В А Л А

12 червня 2018 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Тарасишиної О.М.,

за участю секретаря: Белінський Г.В.

представника позивача: ОСОБА_1,

представника відповідача: Яременко Ю.Г.,

перекладач: ОСОБА_3,

представники третіх осіб: Радзілевич Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про залишення позовної заяви без руху за позовом Капітана першого рангу ОСОБА_1 до Військової частини А 3519, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Державної казначейської служби України про визнання протиправними дії посадових осіб щодо не виплати компенсації втрати частини грошового доходу, зобов'язання провести зарахування і виплату компенсації у розмірі 66621,25 грн. та стягнення моральної шкоди, -

В С Т А Н О В И В:

У провадженні Одеського окружного адміністративного суду знаходиться справа за позовом Капітана першого рангу ОСОБА_1 до Військової частини А 3519, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України, Державної казначейської служби України, в якому позивач просить:

визнати протиправною бездіяльність посадових осіб військової частини А 3519, яке полягає у невиплаті ОСОБА_1 в грудні 2017 року компенсації втрати частини грошового доходу у зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26.07.2014 року по 19.05.2015 рік включно;

зобов'язати військову частину А 3519, ґрунтуючись на роздавальній відомості № 904 за грудень 2017 року по військовій частині А 0456, здійснити зарахування та виплату ОСОБА_1 встановленим законодавством України порядком компенсації у розмірі 66621,25 грн., втрати частини грошового доходу в зв'язку з порушенням строків виплати щомісячного грошового забезпечення за період з 26.07.2014 року по 19.05.2015 рік включно;

стягнути з військової частини А 3519 на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяного протиправною бездіяльністю посадових осіб військової частини А 3519 моральної шкоди у розмірі 500 000 грн.

12.06.2018р. (вх. № 16459/18) представником третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України через канцелярію суду подано клопотання про залишення позовної заяви без руху в частині стягнення моральної шкоди у розмірі 500 тис. грн. до сплати судового збору.

В обґрунтування клопотання зазначено, що в даній справі позивача було звільняється від сплати судового збору відповідно до п.п.1 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» за позовні вимоги щодо визнання неправомірними дій посадових осіб військової частини А3519 та зобов'язання військової частини А3519 провести виплату компенсації втрати частини доходів. Однак, на думку заявника, позивач не може бути звільнений від сплати судового збору за позовні вимоги про стягнення моральної шкоди, оскільки такі вимоги відповідно до ст. 19 ЦПК України та ст. 19 КАС України вирішуються у порядку цивільного судочинства.

В судовому засіданні представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача - Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України підтримав зазначене клопотання та просив його задовольнити.

Представник відповідача підтримав зазначене клопотання.

Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача - Державна казначейська служба України участь представника в судовому засіданні не забезпечила, про причини неявки суд не повідомила. Позивач проти задоволення клопотання заперечував.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши думку учасників справи, суд дійшов висновку про безпідставність заявленого клопотання та відсутність підстав для залишення його задоволення, з огляду на наступне.

За приписами ч.ч. 13-15 ст. 171 КАС України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п'яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, суд продовжує розгляд справи, про що постановляє ухвалу не пізніше наступного дня з дня отримання інформації про усунення недоліків.

Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду.

Згідно з ч. 3 ст. 161 КАС України до позовної заяви додається документ про сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно ч.2 ст. 132 КАС України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

Згідно ч.3 ст. 4 Закону України «Про судовий збір» за подання до адміністративного суду адміністративного позову немайнового характеру, який подано фізичною особою сплачується судовий збір у розмірі 0,4 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Відповідно до ч. 8 ст.160 КАС України, якщо позовна заява подається особою, звільненою від сплати судового збору відповідно до закону, у ній зазначаються підстави звільнення позивача від сплати судового збору.

Позивач у позовній заяві зазначив про наявність підстав для звільнення його від сплати судового збору на підставі п.п. 1, 4, 12 ч.1 ст.5 Закону України "Про судовий збір".

Згідно ч.1 ст. 5 Закону України "Про судовий збір" від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються:

позивачі - у справах про стягнення заробітної плати та поновлення на роботі (п.1);

позивачі - у справах щодо спорів, пов'язаних з виплатою компенсації, поверненням майна, або у справах щодо спорів, пов'язаних з відшкодуванням його вартості громадянам, реабілітованим відповідно до Закону України "Про реабілітацію жертв політичних репресій на Україні"(п.4);

військовослужбовці, військовозобов'язані та резервісти, які призвані на навчальні (або перевірочні) та спеціальні збори, - у справах, пов'язаних з виконанням військового обов'язку, а також під час виконання службових обов'язків (п.12).

Твердження представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про те, що позовну заяву в частині стягнення з військової частини А 3519 на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяного протиправною бездіяльністю посадових осіб військової частини А 3519 моральної шкоди у розмірі 500 000 грн. подано без додержання вимог, викладених у ст. 161 КАС України, оскільки за її подання не сплачено судовий збір судом відхиляються, з огляду на наступне.

Стаття 56 Конституції України визначає право кожного на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень.

Таке право також закріплено у статтях 1167, 1173- 1175 Цивільного кодексу України.

Цими статтями встановлено обов'язок держави, Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування відшкодувати шкоду, завдану фізичній або юридичній особі:

незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (статті 1167, 1173);

незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень (стаття 1174);

у результаті прийняття органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим, органом місцевого самоврядування нормативно-правового акта, що був визнаний незаконним і скасований (стаття 1175).

Ці норми Конституції України та Цивільного кодексу України є нормами прямої дії, оскільки будь-яка юридична чи фізична особа має право на їх підставі звернутися до суду з позовом про відшкодування такої шкоди (матеріальної чи моральної).

Згідно п.6 ч.1 ст. 5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом:

1) визнання протиправним та нечинним нормативно-правового акта чи окремих його положень;

2) визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень;

3) визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання утриматися від вчинення певних дій;

4) визнання бездіяльності суб'єкта владних повноважень протиправною та зобов'язання вчинити певні дії;

5) встановлення наявності чи відсутності компетенції (повноважень) суб'єкта владних повноважень;

6) прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.

Отже, суди розглядають виключно спори, які виникають між учасниками певних правовідносин. До адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.

З наведених норм права вбачається, що позивач на власний розсуд визначає, чи порушені його права рішеннями, дією або бездіяльністю суб'єкта владних повноважень. Проте ці рішення, дії або бездіяльність повинні бути такими, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин.

За приписами ч.5 ст. 21 КАС України вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.

Аналіз змісту цієї норми свідчить про те, що вимозі про відшкодування шкоди передує вимога про встановлення порушення прав, свобод та інтересів позивача. За такого правового врегулювання вимога про відшкодування шкоди не є об'єктом, за який справляється судовий збір.

Позивачем заявлено у позовній заяві три позовні вимоги, які пов'язані між собою. Вимоги позивача про стягнення з військової частини А 3519 на користь ОСОБА_1 на відшкодування заподіяного протиправною бездіяльністю посадових осіб військової частини А 3519 моральної шкоди у розмірі 500000 грн. заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір.

Враховуючи зазначене, клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про залишення позовної заяви без руху є необґрунтованим та не підлягає задоволеню.

Керуючись ст.ст. 132, 169, 171, 248, 250, 256 КАС України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача, Командування Військово-Морських Сил Збройних Сил України про залишення позовної заяви без руху - відмовити.

Ухвала набирає законної сили у порядку встановленому положеннями ст.256 КАС України

Ухвала може бути оскаржена у порядку та в строк відповідно положень ст.ст.294, 295 КАС України.

Повний текст ухвали виготовлено та підписано 15.06.2018р.

Суддя О.М. Тарасишина