Рішення № 74714716, 26.01.2018, Київський окружний адміністративний суд

КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 січня 2018 року м. Київ № 810/3634/17

Київський окружний адміністративний суд у складі: головуючого - судді Панової Г.В., при секретарі судового засідання: Касьяновій О.В.,

за участю редставників сторін:

від позивача: Кабушева А.О.,

від відповідача: Хітько В.М.,

розглянувши у порядку спрощеного провадження у відкритому судовому засіданні адміністративну справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект"

до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" звернулось до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що відповідно до норм законодавства (чинного на момент проведення перевірки), податковий орган не мав права проводити камеральні перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в Єдиному реєстрі податкових накладних, оскільки таке право у податкового органу з'явилося з 01.01.2017 на підставі Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII.

Крім того, представник позивача вказав, що відповідачем проведено перевірку з порушенням строку визначеного п. 200.10 статті 200 Податкового кодексу України (протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації), оскільки перевіркою охоплено період липень - вересень 2016 року.

Також представником позивача зазначено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Техкомплект" зверталося вже до суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 13.12.2016 № 0006531014 (справі № 810/1901/15), проте підстава оскарження спірного рішення у данному позові відрізняється від підстав які були викладені у позові у справі № 810/1901/15.

Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 30.10.2017 відкрито провадження у справі та призначено попереднє судове засідання.

15.12.2017 року набув чинності Закон України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" №2147-VIII від 03.10.2017, котрим КАС України викладено в новій редакції.

Відповідно до пункту 10 частини 1 Перехідних положень Кодексу адміністративного судочинства України в редакції чинній з 15.12.2017, справи у судах першої та апеляційної інстанцій, провадження у яких відкрито до набрання чинності Кодексу в редакції від 15.12.2017, розглядаються за правилами, що діють після набрання чинності нової редакції Кодексу.

Відтак, протокольною ухвалою суду від 17.01.2018 ухвалено подальший розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження.

23.01.2018 представником відповідача подано до суду відзив на позов, в основу якого покладено висновки Акта перевірки про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 13.12.2016 № 000046/10-14/20616482.

Також відповідач зазначив, що перевірка проведена у відповідності до вимог статті 76 Податкового кодексу України, та посилався на те, що вказана стаття кореспондує до статті 102 Податкового кодексу України, якою визначений загальний строк давності в 1095 днів протягом якого можна визначити суму грошових зобов'язань платника податків, стягнення податку, повернення надміру сплачених грошових зобов'язань або про їх відшкодування, і відповідно провести камеральну перевірку у строк 1095 днів.

Крім того, відповідачем зазначено, що позивачем вже було оскаржено спірне рішення до суду, у зв'язку з чим позовна заява має бути залишена без розгляду.

З даного приводу суд зазначає, що 14.12.2017 відповідачем вже було подано клопотання про залишення позовної заяви без розгляду, за наслідком розгляду якого ухвалою суду від 20.12.2017 було відмовлено у його задоволенні.

25.01.2018 представником позивача подано до суду відповідь на відзив.

У судовому засіданні 26.01.2018 представник позивача підтримав позовні вимоги у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача заперечував проти задоволення позовних вимог, в обґрунтування заперечень посилався на обставини наведені у відзиві на позов від 23.01.2018 та у Акті про результати камеральної перевірки даних, задекларованих у податковій звітності з податку на додану вартість від 13.12.2016 № 000046/10-14/20616482.

Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Як встановлено судом, 13.12.2016 Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Техкомплект» з податку на додану вартість за липень-листопад 2016 року.

Результати перевірки оформлені Актом від 13.12.2016 № 000046/10-14/20616482 (далі по тексту - Акт перевірки).

Перевіркою виявлено порушення позивачем вимог пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, що полягає у порушенні строків реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних.

Так, контролюючим органом встановлено, що податкова накладна № 25, виписана 06.07.2016 зареєстрована у ЄРПН 14.09.2016, тобто із затримкою на 70 днів; податкова накладна № 17, виписана 27.10.2016, зареєстрована у ЄРПН 14.11.2016, тобто із затримкою на 18 днів; податкова накладна № 21, виписана 10.11.2016, зареєстрована у ЄРПН 30.11.2016 тобто із затримкою на 20 днів.

На підставі висновків Акта перевірки, відповідно до пункту 54.3 статті 54 Податкового кодексу України, Вишгородською ОДПІ ГУ ДФС у Київській області прийняте податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014, яким позивачеві визначено штрафні санкції на загальну суму 75 937,57 грн.

Не погоджуючись з правомірністю оскаржуваного рішення, позивач звернувся з позовом до суду.

Так, судом встановлено, що ТОВ «Техкомплект» звернувся до Київського окружного адміністративного суду з позовом до Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області в якому просить суд визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014 (справа № 810/1901/17).

У даній справі позивачем як підставу для скасування податкового повідомлення - рішення було зазначено порушення Вишгородською ОДПІ пункту 56.21 статті 56 Податкового кодексу України (незастосування відповідачем підходу, який би виявився більш сприятливим для платника податку, коли в його справі національне законодавство припускає неоднозначне трактування), пункту 201.1 статті 201 Податкового кодексу України, пункту 198.6 статті 198 Податкового кодексу України (невірне визначення відповідачем строку, протягом якого допускається реєстрація податкових накладних в ЄРПН без застосування штрафних санкцій до платника податку), пункту 49.6 статті 49 Податкового кодексу України (незастосування відповідачем до спірних правовідносин пункту 49.6 статті 49 Податкового кодексу України, положення якого звільняють платника податку від відповідальності).

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 06.07.2017 у справі № 810/1901/17, залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду у задоволенні позов відмовлено.

У зв'язку з чим позивачем повторно було оскаржено податкове повідомлення - рішення від 13.12.2016 № 0006531014, однак з інших підстав.

З огляду на зазначене, суд дійшов висновку, що хоч спір і між тими самими сторонами і про той самий предмет, проте підстави оскарження спірного рішення є різними, у зв'язку з чим, провадження у справі не підлягає закриттю.

Надаючи правову оцінку викладеним обставинам, суд зазначає про таке.

Основним законодавчим актом, який урегульовує відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства є Податковий кодекс України від 2 грудня 2010 року № 2755-VI.

Права контролюючого органу визначені статтею 20 Податкового кодексу України, так підпунктом 20.1.4 пункту 20.1 вказаної статті встановлено, що контролюючий орган має право проводити відповідно до законодавства перевірки і звірки платників податків (крім Національного банку України), у тому числі після проведення процедур митного контролю та/або митного оформлення.

Положеннями пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України визначено, що контролюючі органи мають право проводити камеральні, документальні (планові або позапланові; виїзні або невиїзні) та фактичні перевірки.

Камеральні та документальні перевірки проводяться контролюючими органами в межах їх повноважень виключно у випадках та у порядку, встановлених цим Кодексом, а фактичні перевірки - цим Кодексом та іншими законами України, контроль за дотриманням яких покладено на контролюючі органи.

Згідно з положеннями підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України камеральною вважається перевірка, яка проводиться у приміщенні контролюючого органу виключно на підставі даних, зазначених у податкових деклараціях (розрахунках) платника податків та даних системи електронного адміністрування податку на додану вартість (даних органу, що здійснює казначейське обслуговування бюджетних коштів, в якому відкриваються рахунки платників у системі електронного адміністрування податку на додану вартість, даних Єдиного реєстру податкових накладних та даних митних декларацій), а також даних Єдиного реєстру акцизних накладних та даних системи електронного адміністрування реалізації пального.

Відповідно до пункту 76.1 статті 76 Податкового кодексу України камеральна перевірка проводиться посадовими особами контролюючого органу без будь-якого спеціального рішення керівника такого органу або направлення на її проведення.

Камеральній перевірці підлягає вся податкова звітність суцільним порядком.

Згода платника податків на перевірку та його присутність під час проведення камеральної перевірки не обов'язкова.

Порядок оформлення результатів камеральної перевірки здійснюється відповідно до вимог статті 86 цього Кодексу (пункт 76.2 вказаної статті).

Згідно з пунктом 86.2 статті 86 Податкового кодексу України за результатами камеральної перевірки у разі встановлення порушень складається акт у двох примірниках, який підписується посадовими особами такого органу, які проводили перевірку, і після реєстрації у контролюючому органі вручається або надсилається для підписання протягом трьох робочих днів платнику податків у порядку, визначеному статтею 42 цього Кодексу.

Наказом Міністерства доходів і зборів України від 14.06.2013 № 165 затверджено Методичні рекомендацій щодо організації та проведення камеральних перевірок податкової звітності платників податків, крім перевірок податкової декларації про майновий стан і доходи та податкової декларації платника єдиного податку - фізичної особи-підприємця.

Підпунктом 2.5.1 пункту 2.5 встановлено, що після закінчення строку, наданого платнику податків в інформаційному (електронному) повідомленні для самостійного виправлення помилок, проводиться камеральна (електронна) перевірка, за наслідками якої складається (формується): у разі встановлення помилок (порушень) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності - Акт про результати камеральної перевірки; у разі відсутності помилок (порушень) у податковій звітності - до впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" інспектор у тій частині перевіреної звітності, що заповнюється службовими особами Міндоходів, робить відмітку у графі "порушень (помилок) не виявлено" (якщо інше не визначено Кодексом), вказує дату проведення камеральної перевірки і ставить підпис; після впровадження в промислову експлуатацію АС "Камеральна електронна перевірка" складається (формується) Довідка про результати камеральної перевірки для платників податку, які надали декларацію в електронному виді з визначеною IP-адресою.

Відповідно до пункту 4.5 Регламенту опрацювання податкових декларацій з податку на додану вартість, за якими задекларовано від'ємне значення та/або бюджетне відшкодування податку на додану вартість, затвердженого наказом Міністерства доходів і зборів України № 522 від 19.06.2012 (далі - Регламент), результати камеральної перевірки оформлюються актом в разі: встановлення факту заниження &l";завищення) податкових зобов'язань або завищення (заниження) податкового кредиту та відповідно зменшення (збільшення) суми від'ємного значення різнииі між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту або заявленого бюджетного відшкодування податку на додану вартість; відмови у наданні бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість та виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що із системного аналізу наведених норм чинного законодавства вбачається, що при проведенні камеральної перевірки дослідженню підлягають тільки дані податкової звітності, а отже в Акті за результатами проведення камеральної перевірки можуть бути зафіксовані тільки встановлені помилки (порушення) у податковій звітності або неподання (несвоєчасне подання) податкової звітності.

Аналогічного висновку дійшов Вищий адміністративний суд України у рішенні по справі № К/800/9261/16 від 08.06.2017.

Проте, відповідач всупереч нормам закону, які діяли на час проведення перевірки, проведено камеральну перевірку податкової звітності ТОВ «Техкомплект» з податку на додану вартість за липень-листопад 2016 року, за результатами якої складено Акт від 13.12.2016 № 000046/10-14/20616482 з висновками, що позивачем зареєстровано податкові накладні у Єдиному реєстрі податкових накладних з порушенням встановленого законодавством строку.

У той же час, Регламентом встановлений вичерпний перелік порушень в результаті виявлення яких контролюючий орган має право складати при проведенні камеральної перевірки податкових декларацій з податку на додану вартість саме Акт камеральної перевірки.

З аналізу положень Регламенту, суд дійшов висновку, що вони не містять такої підстави, як порушення термінів реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних.

Щодо посилань відповідача, що податковий орган може проводити камеральні перевірки з питань своєчасності реєстрації податкових накладних в єдиному реєстрі податкових накладних, суд зазначає наступне.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797-VIII, підпункт 75.1.1 було доповнено абзацом 2-м, яким, у свою чергу, було розширено предмет камеральної перевірки.

Так, зокрема, згідно абз. 2 підпункту 75.1.1 пункту 75.1 статті 75 Податкового кодексу України, предметом камеральної перевірки також може бути своєчасність подання податкових декларацій (розрахунків) та/або своєчасність реєстрації податкових накладних та/або розрахунків коригування до податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних, акцизних накладних та/або розрахунків коригування до акцизних накладних у Єдиному реєстрі акцизних накладних, виправлення помилок у податкових накладних та/або своєчасність сплати узгодженої суми податкового (грошового) зобов'язання виключно на підставі даних, що зберігаються (опрацьовуються) у відповідних інформаційних базах.

Вказані зміни до статті 75 Податкового кодексу України набрали чинності з 01.01.2017, в той час, як камеральна перевірка щодо позивача була проведена контролюючим органом 13.12.2016, тобто до внесення змін і в супереч положень статті 75 Податкового кодексу України.

Крім того, суд зазначає, що відповідно до пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України контролюючий орган проводить камеральну перевірку заявлених у ній даних протягом 30 календарних днів, що настають за граничним терміном отримання податкової декларації.

Згідно з положеннями пункту 203.1 статті 203 Податкового кодексу України податкова декларація подається за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю, протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця.

Як вбачається з Акта камеральної перевірки, при перевірці використано податкову декларацію з податку на додану вартість за липень 2016 року - листопад 2016 року».

З наданої позивачем квитанції № 2 з програмного забезпечення «М.Е. Doc», судом встановлено, що податкова декларація з податку на додану вартість за липень 2016 була подана ТОВ «Технокомплект» 17.08.2016.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що камеральна перевірка даних, заявлених в декларації за липень 2016 року, могла проводитися відповідачем у період з 21.08.2016 по 19.09.2016, проте, камеральна перевірка даних за липень 2016 була проведена контролюючим органом 13.12.2016, тобто з порушенням строку, визначеного пунктом 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Стосовно посилань відповідача на абзац 2 пункту 76.3 статті 76 Податкового кодексу України, яким встановлено, що камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу (контролюючий орган, крім випадків, визначених пунктом 102.2 цієї статті, має право провести перевірку та самостійно визначити суму грошових зобов'язань платника податків у випадках, визначених цим Кодексом, не пізніше закінчення 1095 дня (2555 дня у разі проведення перевірки контрольованої операції відповідно до статті 39 цього Кодексу), що настає за останнім днем граничного строку подання податкової декларації), суд зазначає про таке.

Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо покращення інвестиційного клімату в Україні» від 21.12.2016 № 1797- VIII, пункт 76.3 статті 76 Податкового кодексу України було доповнено абзацом 2-м, відповідно до якого «камеральна перевірка з інших питань проводиться з урахуванням строків давності, визначених статтею 102 цього Кодексу».

Вказана зміна до Податкового кодексу України набрала чинності з 01.01.2017, в той час, як камеральна перевірка ТОВ «Техкомплект» проводилася відповідачем 13.12.2016, тобто до моменту прийняття Закону від 21.12.2016 № 1797- VIII, яким були внесені зміни до статті 76 Податкового кодексу України.

З огляду на викладене, суд дійшов висновку, що камеральна перевірка даних за період липень-вересень 2016 було проведено з порушеннями пункту 200.10 статті 200 Податкового кодексу України.

Суд зазначає, що відповідно до змісту постанови Верховного суду України від 27.01.2015 у справі № 21-425а14, невиконання контролюючим органом вимог закону щодо порядку призначення та проведення перевірок призводить до визнання перевірки незаконною та відсутності правових наслідків такої.

Відповідно до статей 11 і 71 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає передбачені законом заходи, необхідні для з'ясування всіх обставин у справі. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідач, у свою чергу, жодних доказів на підтвердження правомірності прийняття оскаржуваного податкового - повідомлення рішення суду не надав (з підстав наведених у позові). Доводів позивача відповідач належним чином не спростував.

З огляду на зазначене, судом встановлено, що позивач у грудні 2016 року не мав законних підстав для складання Акта камеральної перевірки з висновками про порушення термінів реєстрації податкових накладних у Єдиному реєстрі податкових накладних та в подальшому прийняття на підставах вказаних висновків спірного податкового повідомлення рішення.

Частина 2 статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України визначає, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Такий підхід узгоджується з практикою Європейського суду з прав людини. Так, у пункті 110 рішення від 23.07.2002 у справі "Компанія "Вестберґа таксі Актіеболаґ" та Вуліч проти Швеції" Суд визначив, що "…адміністративні суди, які розглядають скарги заявників стосовно рішень податкового управління, мають повну юрисдикцію у цих справах та повноваження скасувати оскаржені рішення. Справи мають бути розглянуті на підставі поданих доказів, а довести наявність підстав, передбачених відповідними законами, для призначення податкових штрафів має саме податкове управління ".

За таких обставин, виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України (на час проведення камеральної перевірки) та матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог та скасування оскаржуваного податкового повідомлення - рішення.

Відповідно до частини 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Таким чином, витрати позивача, пов'язані зі сплатою судового збору у сумі 1 600 грн, підлягають відшкодуванню позивачу з Державного бюджету України за рахунок бюджетних асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області.

Керуючись статтями 9, 14, 73-78, 90, 139, 143, 242-246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

В И Р І Ш И В:

1. Адміністративний позов задовольнити.

2. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від повідомлення-рішення від 13.12.2016 № 0006531014.

3. Стягнути з Державного бюджету України за рахунок асигнувань Вишгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Київській області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційна фірма "Технокомплект" судові витрати по сплаті судового збору у розмірі 1600 (одна тисяча шістсот ) грн. 00 коп.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .

У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.

Відповідно до підпункту 15.5 пункту 1 Розділу VII "Перехідні положення" Кодексу адміністративного судочинства України до початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні скарги подаються учасниками справи до або через Київський окружний адміністративний суд.

Суддя Панова Г. В.

Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 31 січня 2018 р.