Ухвала суду № 74714513, 11.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

___________

Справа № 628/969/18 Головуючий 1-ї інстанції: Скородєлова В.В.

Провадження №11-сс/790/931/18 Доповідач: Чопенко Я.В.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11 червня 2018 року м. Харків

Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Харківської області у складі:

головуючого судді - Чопенка Я.В.,

суддів - Яковлевої В.С. та Курила О.М.,

секретаря - Ілюхіної К.А.,

за участю прокурора - Слуцької А.І.,

захисника - Церковного В.В.,

підозрюваного - ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Харкові матеріали за апеляцією прокурора на ухвалу слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2018 року,-

В С Т А Н О В И Л А:

Цією ухвалою відмовлено у задоволенні клопотання старшого слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області Парахіна О.М. про продовження строку тримання під вартою підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Застосовано до підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, міру запобіжного заходу у вигляді цілодобового домашнього арешту.

Покладено на підозрюваного ОСОБА_2 такі обов'язки:

-прибувати до старшого слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області Парахіна О.М., прокурора або суду за першою вимогою;

-цілодобово не залишати місце свого постійного проживання, за адресою: Харківська область м. Куп'янськ, вул. Менжинського, 6 без дозволу слідчого, прокурора або суду;

-носити електронний засіб контролю;

-здати на зберігання до Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області свій паспорт для виїзду за кордон.

Ухвалу для виконання передано Національній поліції за місцем проживання підозрюваного ОСОБА_2

Строк дії ухвали встановлено в межах строку досудового розслідування, тобто по 03.07.2018 року включно.

Як зазначено в ухвалі, 30.05.2018 року до Куп'янського міськрайонного суду Харківської області надійшло клопотання старшого слідчого СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області Парахіна О.М., погоджене з прокурором Куп'янського відділу Ізюмської місцевої прокуратури в Хакрівській області Слупицькою А.І., про продовження щодо ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.07.2018 року.(а.с. 2-4).

В обґрунтування клопотання, слідчий вказував, що начальником старшим слідчим СВ Куп'янського ВП ГУНП в Харківській області майором поліції Парахіним О.М. проводиться досудове слідство у кримінальному провадженні №12018220370000750 від 02.04.2018 за підозрою ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України.

03.04.2018 року ОСОБА_2 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.121, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України.

Ухвалою слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської від 04.04.2018 року застосовано відносно ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 01.06.2018 року.

В обґрунтування клопотання слідчий посилався особу підозрюваного та на тяжкість кримінального правопорушення, в якому підозрюється ОСОБА_2, наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України.

Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя послався на те, що підозрюваний має постійне зареєстроване місце проживання, проживає разом з батьками, на обліку у лікаря нарколога та лікаря психіатра не перебуває, не судимий, та що виконання ним процесуальних обов'язків і його належну поведінку може забезпечити більш м'який запобіжний захід, передбачений ст.176 КПК України, ніж тримання під вартою, а саме - цілодобовий домашній арешт.

Не погодившись з ухвалою слідчого судді, прокурор подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30.05.2018 року та постановити нову ухвалу, якою задовольнити клопотання слідчого та продовжити застосування щодо ОСОБА_2, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в межах строку досудового розслідування, тобто до 03.07.2018 року.

Апеляційну скаргу обґрунтовує тим, що ухвала слідчого судді є незаконною та такою що підлягає скасуванню внаслідок порушення вимог КПК України.

Заслухавши суддю доповідача, прокурора, що просив задовольнити апеляцію, підозрюваного та його захисника, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги прокурора, перевіривши матеріали справи та розглянувши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція прокурора підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.

Звертаючись з клопотанням про продовження строку застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою слідчий посилався на те, що він вчинив злочини, один з яких особливо тяжкий, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років. Вчиненим злочином заподіяно матеріальну шкоду. Крім того,є наявність ризиків, передбачених п. 1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України.

Слідчий суддя, приймаючи рішення про відмову у задоволенні клопотання слідчого вважав, що ризики, на які посилалася сторона обвинувачення, як на підставу продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, не доведені.

Проте, прокурором при апеляційному розгляді було доведено наявність продовження існування ризиків п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, які не зменшились та те, що існують обставини, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Слідчим суддею належним чином не враховано п. 1, 2 ч. 3 ст. 199 КПК України, а саме клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_2 містить виклад обставин, які свідчать про те, що заявлені ризики не зменшилися а також містить виклад обставин, які перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про тримання під вартою.

Колегія суддів вважає такий висновок слідчого судді необґрунтованим та передчасним, а тому ухвала слідчого судді підлягає скасуванню на підставі п.1, 3 ч.1 ст.409 та ч.1 ст.412 КПК України.

Так, в судових матеріалах маються дані про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.2 ст.121, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України.

Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

У розумінні положень, що наведені у чисельних рішеннях Європейського Суду з прав людини («Нечипорук, Йонкало проти України» №42310/04 від 21 квітня 2011 року, «Фокс, Кемпбелл і Хартлі проти Сполученого Королівства» №№12244/86,12245/86, 12383/86 від 30 серпня 1990 року, «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 28 жовтня 1994 року та ін.), термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. Мета затримання полягає в сприянні розслідуванню злочину через підтвердження або спростування підозр, які стали підставою для затримання. «Для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aas; 1(c), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред*явлення обвинувачення, ні в момент арешту, ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання» (справа «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13 листопада 2007 року). Матеріали кримінального провадження, на які послався слідчий у клопотанні, дають підстави вважати підозру ОСОБА_2 у вчиненні кримінального правопорушення обгрунтованою. Такий висновок цілком узгоджується із правовими позиціями, наведеними у рішеннях ЄСПЛ: у справі «Феррарі-Браво проти Італії» №9627/81 від 14 березня 1984 року Суд зазначив, що «питання про те, що арешт або тримання під вартою до суду є виправданими тільки тоді, коли доведено факт вчинення та характер інкримінованих правопорушень, ставити не можна, оскільки це є завданням попереднього розслідування, сприяти якому має й тримання під вартою»; у справі «Мюррей проти Сполученого Королівства» №14310/88 від 23 жовтня 1994 року «факти, які є причиною виникнення підозри не повинні бути такими ж переконливими, як ті, що є необхідними для обґрунтування вироку чи й просто висунення обвинувачення, черга якого надходить на наступній стадії процесу кримінального розслідування».

Більш того, у п. 48 рішення «Чеботарь проти Молдови» № 35615/06 від 13.11.2007 року - Європейський Суд з прав людини зазначив «Суд повторює, що для того, щоб арешт по обґрунтованій підозрі був виправданий у відповідності з статтею 5 &aня; 1 (с), поліція не зобов'язана мати докази, достатні для пред'явлення обвинувачення, ні в момент арешту ні під час перебування заявника під вартою. Також не обов'язково, щоб затриманій особі були, по кінцевому рахунку, пред'явлені обвинувачення, або щоб ця особа була піддана суду. Метою попереднього тримання під вартою є подальше розслідування кримінальної справи, яке повинно підтвердити або розвіяти підозру, яка є підставою для затримання».

У розумінні практики Європейського суду з прав людини, тяжкість обвинувачення не є самостійною підставою для утримання особи під вартою, проте таке обвинувачення у сукупності з іншими обставинами збільшує ризик втечі настільки, що його неможливо відвернути, не взявши особу під варту.

У справі «Ілійков проти Болгарії» № 33977/96 від 26 липня 2001 року ЄСПЛ зазначив, що «суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

Це обґрунтовується наявністю доведених ризиків передбачених п.1, 2, 3 ч.1 ст.177 КПК України і тим, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у скоєнні злочинів, один з яких особливо тяжкий, за який передбачене покарання у виді позбавлення волі строком до п'ятнадцяти років.

Крім того, прокурором доведена наявність обставин, які об'єктивно перешкоджають завершенню досудового розслідування до закінчення дії попередньої ухвали про продовження ОСОБА_2 запобіжного заходу.

Також, судова колегія приймає до уваги, що ОСОБА_2 вже притягувався до кримінальної відповідальності за ч. 2 ст. 125 КК України, яке ухвалою Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 10 жовтня 2017 року закрито, у зв'язку з відмовою від обвинувачення, що свідчить про негативну попередню репутацію підозрюваного та схильність до вчинення правопорушень.

Належного обґрунтування на інші нові обставини, які б свідчили про те, що заявлені ризики зменшились та не виправдовують подальше тримання підозрюваного ОСОБА_2 під вартою захистом не надано.

Відповідно до ч.1 ст.197 КПК України, строк дії ухвали слідчого судді про тримання під вартою, або продовження строку тримання під вартою не може перевищувати шістдесят днів.

За наведених обставин клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування підлягає задоволенню.

За викладених обставин у сукупності, колегія суддів дійшла висновку, що саме продовження строку запобіжного заходу у виді тримання підозрюваного під вартою в повній мірі відповідає меті його застосування - забезпеченню виконання підозрюваним покладних на нього процесуальних обов'язків та запобіганню спробам вчинити дії, передбачені п.1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України, а тому в силу вимог ч.3 ст.407 КПК України необхідно винести про це нову ухвалу. Застосування більш м'якого запобіжного заходу до ОСОБА_2 у вигляді домашнього арешту, на думку судової колегії в даний час є недостатнім.

Між тим, судова колегія враховує правову позицію Європейського суду, яка сформульована, зокрема, у п. 80 рішення у справі «Марченко проти України», при розгляді клопотання про обрання запобіжного заходу у виді тримання під вартою та його продовження, має бути розглянута можливість застосування інших (альтернативних) запобіжних заходів.

Виходячи з ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу.

Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов'язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Виходячи з п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у межах щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Враховуючи зазначені вище підстави та обставини, передбачені ст.ст.177, 178 КПК України, дані про особу підозрюваного, його майновий та сімейний стан, тяжкість злочинів та ризики, передбачені п.1, 2, 3, ч.1 ст.177 КПК України, апеляційний суд при продовженні застосування до ОСОБА_2 запобіжного заходу у виді тримання під вартою, у відповідності до ч.4, п.3 ч.5 ст.182 КПК України, визначає заставу - 100 розмірів прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що становить 176 200 (сто сімдесят шість тисяч двісті) гривень в якості альтернативного запобіжного заходу, яку апеляційний суд вважає достатньою для забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього обов'язків, надавши йому п'ятиденний строк для її сплати.

Дана застава підлягає внесенню на такі реквізити: Одержувач: УДКСУ у Основ'янському районі м. Харкова Харківської області, Код ОКПО: 37999628, Банк: ГУ ДКСУ в Харківській області, МФО: 820172, Розрахунковий рахунок: № 37318093017215, код суду 02894131 ( Апеляційний суд Харківської області).

В разі внесення застави, ОСОБА_2 підлягає звільненню з-під варти з покладанням на нього обов'язків передбачених п. 1, 2, 3, 4, 5, 8, 9 ч. 5 ст.194 КПК України, а саме:

- прибувати до слідчого, прокурора, із встановленою періодичністю;

- не вилучатися із населеного пункту, в якому він зареєстрований, проживає чи перебуває, без дозволу слідчого, прокурора або суду;

- повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

- утримуватися від спілкування з будь-якою особою, визначено слідчим суддею, судом, або спілкуватися з нею із дотриманням умов, визначених слідчим суддею, судом;

- не відвідувати місця, визначені слідчим суддею або судом;

- здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в'їзд в Україну;

- носити електронний засіб контролю.

Всі інші питання, в тому числі винності чи не винності в скоєнні кримінального правопорушення, правильності кваліфікації, а також питання відносності та допустимості доказів вирішуються під час іншої стадії кримінального процесу - судовому провадженні під час розгляду справи по суті в суді першої інстанції, а тому посилання прокурора в апеляції, а захисника під час апеляційного розгляду на фактичні обставини кримінального провадження судова колегія до уваги не приймає.

Керуючись ст.ст.392, 404, 405, 407, 418, 419, 423 КПК України, колегія суддів,-

У Х В А Л И Л А:

Апеляційну скаргу прокурора задовольнити частково.

Ухвалу слідчого судді Куп'янського міськрайонного суду Харківської області від 30 травня 2018 року щодо застосування у відношенні підозрюваного ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту в межах строку досудового розслідування до 03 липня 2018 року включно скасувати.

Винести нову ухвалу, якою клопотання слідчого про продовження строку тримання під вартою в межах строку досудового розслідування до 03 липня 2018 року включно задовольнити.

Продовжити підозрюваному за ч. 2 ст. 121, ч. 4 ст. 187, ч. 2 ст. 296 КК України ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою до 03 липня 2018 року включно, який рахувати з моменту його фактичного затримання.

Визначити в якості альтернативного запобіжного заходу підозрюваному ОСОБА_2 заставу в розмірі сто прожиткових мінімумів для працездатних громадян, що становить (сто сімдесят шість тисяч двісті) гривень, надавши йому п'ятиденний строк для її сплати на розрахунковий рахунок - 37318093017215 Апеляційного суду Харківської області.

У випадку сплати застави покласти на ОСОБА_2 процесуальні обов'язки, передбачені п. 1,2,3,4,5.8,9 ч. 5 ст. 194 КПК України.

Копію даної ухвали направити прокурору для організації її виконання.

Ухвала набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й відповідно до вимог ст. 424 КПК України оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Головуючий

Судді