Рішення № 74712717, 11.06.2018, Пологівський районний суд Запорізької області

Справа№ 324/367/18

Провадження № 2/324/362/2018

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

11.06.2018 Пологівський районний суд

Запорізької області

в складі: головуючого судді Іванченка М.В.

при секретарі Кувіка О.О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Пологи справу за позовом ОСОБА_1 до публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» про стягнення заборгованості із заробітної плати,

в с т а н о в и в:

Позивач ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом, в якому зазначила, що вона працює у ПАТ «Запоріжжяобленерго» з 27.06.2000 року до теперішнього часу та займає посаду контролера енергозбуту 3 групи кваліфікації Пологівського РЕМ. Протягом 2016 та 2017 років відповідач несвоєчасно виплачує їй заробітну плату, посилаючись на відсутність коштів, а з вересня 2017 року взагалі виникла стійка заборгованість по виплаті позивачу заробітної плати, що, в свою чергу, порушує її конституційно захищене право на своєчасне одержання винагороди за працю. У зв'язку із цим, позивач просить стягнути з ПАТ «Запоріжжяобленерго» на її користь нараховану, але не виплачену заробітну плату, за період з 01.09.2017 року по 01.03.2018 року у розмірі 25037,09грн.

В судове засідання позивач ОСОБА_1 не з'явилась, однак подала до суду заяву, в якій просить позовні вимоги задовольнити у повному обсязі, справу розглянути без її участі.

В судове засідання представник відповідача ПАТ «Запоріжжяобленерго» Сторчак В.І. не заявилась, однак подала до суду заяву, в якій просить суд розглянути справу без її присутності, позицію ПАТ «Запоріжжяобленерго», викладену у відзиві від 22.05.2018 року №32-32/8249 та клопотанні від 08.06.2018 року №08.06.2018 року, підтримала та просить ухвалити рішення у справі з урахуванням вказаних документів.

У відзиві на позовну заяву представник відповідача зазначив, що станом на 20.04.2018 року ПАТ «Запоріжжяобленерго» знаходиться в складному фінансовому становищі. У період з липня по вересень 2017 року постановами НКРЕКП №1104 від 07.09.2017 року, №1053 від 29.08.2017 року, №942 від 25.07.2017 року, крім відрахувань коштів на поточний рахунок із спеціальним режимом використання оптового постачальника електричної енергії, було встановлено суми додаткових щодобових відрахувань (утримань) коштів з поточних рахунків ПАТ «Запоріжжяобленерго» у розмірі 12 млн.грн. на добу у липні 2017 року, 19 млн.грн. на добу у серпні 2017 року, 4 млн.грн., 12,5 млн. грн. на добу у вересні 2017 року, 3,8 млн. грн. на добу у жовтні 2017 року, 1,5 млн.грн. в листопаді 2017 року, 2,6 млн.грн. на добу в січні 2018 року. Крім цього, відповідно до постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20.12.2016 року по справі № 808/3230/16, залишеної в силі ухвалою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 18.05.2017 року, були визнані протиправними постанови НКРЕКП №1780 від 05.10.2016 року, №1840 від 17.10.2016 року, №1872 від 21.10.2016 року в частині встановлення відповідачу додаткових щодобових відрахувань, що додатково свідчить про протиправність дій НКРЕКП щодо відповідача по встановленню таких щодобових відрахувань. Таким чином, внаслідок встановлення НКРЕКП в липні 2017 - лютому 2018 року для ПАТ «Запоріжжяобленерго» при визначені алгоритму перерахування коштів нульового алгоритму або сум додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків ПРТ, які унеможливили фактичне надходження коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго», всі кошти, які надходили та надходять на рахунок із спеціальним режимом використання відповідача перераховуються установою уповноваженого банку на рахунок ДП «Енергоринок», а НКРЕКП свідомо не виконує обов'язок по забезпеченню додержання прав і законних інтересів ПАТ «Запоріжжяобленерго», пов'язаних із виплатою/отриманням заробітної плати, та перешкоджає виконанню обов'язку щодо гарантування надійного соціального захисту працівників відповідача. На підтвердження часткової сплати заборгованості перед позивачем, відповідачем було подано до суду довідку про невиплачену заробітну плату позивачу за період вересня 2017 року - лютого 2018 року, відповідно до якої не виплачено заробітну плату станом на 08.06.2018 року за вересень 2017 року - 6918,53грн., за жовтень 2017 року - 0,00грн., за листопад 2017 року - 2488,2грн., за грудень 2017 року - 4569,15грн., за січень 2018 року - 4867,17грн., за лютий 2018 року - 0,00грн. Загальна сума заборгованості з виплати заробітної плати відповідача перед позивачем за вказаний період складає 18843,05грн.

Відповідно до ч.3 ст.211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.

Таким чином, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у справі матеріалів.

Дослідивши матеріали справи та давши оцінку доказам, суд знаходить позов таким, що підлягає частковому задоволенню із наступних підстав.

За змістом ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили.

Відповідно до ст.43 Конституції України держава створює умови для повного здійснення громадянами права на працю, гарантує рівні можливості у виборі професії та роду трудової діяльності, реалізовує програми професійно-технічного навчання, підготовки і перепідготовки кадрів відповідно до суспільних потреб.

Згідно із ст.7 Міжнародного пакту про економічні, соціальні і культурні права, ратифікованого Указом Президії Верховної Ради Української РСР №2148-VIII від 19.10.1973 року, держави, які беруть участь у цьому Пакті, визнають право кожного на справедливі і сприятливі умови праці.

Відповідно до ст.115 КЗпП України заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом, але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Статтею 233 КЗпП України встановлено, що у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Встановлено, що позивач ОСОБА_1 працює в Пологівському РЕМ ПАТ «Запоріжжяобленерго» на посаді контролера енергозбуту 3 групи кваліфікації з 22.10.2013 року до теперішнього часу, що підтверджується копією трудової книжки серії НОМЕР_1.

Відповідно до наданої відповідачем до суду довідки про невиплачену заробітну плату, протягом вересня 2017 року - лютого 2018 року позивачу ОСОБА_1 не виплачувалась у строки, визначені ст.115 КЗпП України, нарахована заробітна плата в повному обсязі.

Зазначені обставини визнані відповідачем і, оскільки суд не має обґрунтованого сумніву щодо достовірності цих обставин і добровільності їх визнання, то ці обставини в силу положень ст. 82 ЦПК не підлягають доказуванню.

Таким чином, відповідачем порушено трудові права позивача, які підлягають захисту шляхом стягнення заборгованості по заробітній платі.

Вирішуючи питання щодо розміру невиплаченої заробітної плати, яка підлягає стягненню, суд враховує наступне.

Згідно наданої відповідачем довідки про невиплачену заробітну плату ОСОБА_1, розмір заборгованості відповідача перед позивачем по нарахованій, але не виплаченій заробітній платі, за період з вересня 2017 року по лютий 2018 року з урахуванням часткового добровільного погашення заборгованості станом 08.06.2018 року складає 18843,05грн., з яких за вересень 2017 року - 6918,53грн., за жовтень 2017 року - 0,00грн., за листопад 2017 року - 2488,2грн., за грудень 2017 року - 4569,15грн., за січень 2018 року - 4867,17грн., за лютий 2018 року - 0,00грн.

Разом із тим, у позові та заяві від 11.06.2018 року позивач наполягає на тому, що обґрунтований розрахунок суми, яка має бути стягнута на її користь з відповідача, ґрунтується на відомостях в останньому наданому їй ПАТ «Запоріжжяобленерго» розрахунковому листі за січень 2018 року, та за період з 01.09.2017 року по 01.03.2018 року складає 25037,09грн.

Таким чином, у зв'язку із частковим погашенням відповідачем заборгованості перед позивачем по заробітній платі під час судового розгляду, на користь позивача ОСОБА_1 підлягає стягненню нарахована, але не виплачена заробітна плата, у розмірі 18843,05грн.

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, закріплено, що кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права.

В розумінні Європейського Суду з прав людини мирне володіння своїм майном включає не тільки «класичне» право власності, яке розглядається в Україні, а й, до прикладу, виплати за трудовим договором та інші виплати.

Отже, відсутність коштів у роботодавця жодним чином не може слугувати поважною причиною невиплати працівникові всіх належних йому сум, а невиплата заробітної плати розцінюється Європейським судом з прав людини як порушення права на мирне володіння своїм майном.

З огляду на наведене, суд не бере до уваги доводи відповідача про скрутне фінансове становище та залежність виплати заробітної плати від встановлення НКРЕКП в липні 2017 - січні 2018 року для ПАТ «Запоріжжяобленерго» при визначені алгоритму перерахування коштів нульового алгоритму або сум додаткових щодобових утримань коштів з поточних рахунків ПРТ, які унеможливили фактичне надходження коштів із поточного рахунку із спеціальним режимом використання на поточні рахунки ПАТ «Запоріжжяобленерго», як підставу для відмови у задоволенні позову.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує, що на підставі п.1.ч.1 ст.5 ЗУ «Про судовий збір» позивача звільнено від сплати судового збору за звернення до суду з позовним вимогами про стягнення заробітної плати, а тому суд вважає необхідним в порядку, передбаченому ст.141 ЦПК України, стягнути з відповідача на користь держави судовий збір пропорційно до розміру задоволених позовних вимог у розмірі 530,44грн. (704,8грн. х 18843,05грн. / 25037,09грн.)

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 115, 223 КЗпП України, ст. ст. 11, 12, 13, 81, 133, 141, 223, 259, 263, 265 ЦПК України, суд,

В И Р І Ш И В:

Позов задовольнити частково, стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 нараховану, але не виплачену за період з 01.09.2017 року по 01.03.2018 року заробітну плату, у розмірі 18843 (вісімнадцять тисяч вісімсот сорок три)грн. 05коп., в задоволенні позову в іншій частині відмовити.

Виплату зазначеної суми провести за вирахуванням податку з доходів фізичних осіб та інших обов'язкових платежів.

На користь держави стягнути з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» судовий збір в сумі 530 (п'ятсот тридцять)грн. 44коп.

Рішення в частині стягнення з публічного акціонерного товариства «Запоріжжяобленерго» на користь ОСОБА_1 нарахованої, але не виплаченої заробітної плати, в межах суми платежу за один місяць підлягає негайному виконанню.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Відповідно до пп.15.5 п.1 Розділу ХІІІ «Перехідні положення» ЦПК України до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційна скарга подається учасниками справи через Пологівський районний суд Запорізької області.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: