Постанова № 74712552, 31.05.2018, Апеляційний суд Одеської області

Номер провадження: 22-ц/785/3570/18

Номер справи місцевого суду: 496/4551/16-ц

Головуючий у першій інстанції Драніков С. М.

Доповідач Заїкін А. П.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31.05.2018 року м. Одеса

Справа № 496/4551/16-ц

Апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

- головуючого судді - Заїкіна А.П.,

- суддів: - Калараш А.А., Таварткіладзе О.М.,

за участю секретаря - Томашевської К.В.,

учасники справи:

- позивач - ОСОБА_4,

- відповідачі - 1) ОСОБА_5, 2) товариство з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант»,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», подану представником ОСОБА_6, на рішення Біляївського районного суду Одеської області, ухвалене під головуванням судді Дранікова С.М. 16 червня 2017 рокув м. Біляївка Одеської області, у цивільній справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_7, товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди,

встановив:

У грудні 2016 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з вищезазначеним позовом, в якому просить стягнути солідарно з ТДВ СК «Альфа-Гарант» та ОСОБА_5 на його користь: 1) матеріальну шкоду в розмірі - 20 230,96 грн.; 2) витрати пов'язані з визначення вартості матеріального збитку, завданого автомобілю, в загальному розмірі - 2 050,00 грн.; 3) витрати пов'язані з оплатою правової допомоги, в загальному розмірі - 5 000,00 грн.; 4) відшкодування моральної шкоди у розмірі - 5 000,00 грн..

ОСОБА_4 обґрунтовує свої вимоги тим, що 15.06.2016 р. о 08 годині 20 хвилині, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер - НОМЕР_4, рухаючись по вулиці Отамана Головатого № 107 в м. Одесі, не витримавши безпечну швидкість руху, допустив зіткнення з його автомобілем «Fiat Cinquecento», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась його дружина - ОСОБА_8. В результаті вказаного зіткнення, автомобіль «Fiat Cinquecento» змістився вперед та скоїв наїзд на автомобіль, який зупинився попереду нього - «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер - НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_9.

Відповідно до постанови Суворовського районного суду м. Одеси від 18.08.2016 р. ОСОБА_5 визнано винним в здійсненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КпАП України і піддано адміністративному стягненню у вигляді штрафу.

При зіткненні належний йому автомобіль отримав значні технічні ушкодження. Для визначення спричинених матеріальних збитків та вартості відновлювального ремонту він звернувся до ТОВ «Хавк Холдинг». Згідно звіту № 30607160 від 29.06.2016 р. вартість відновлювального ремонту належного йому автомобіля складає - 112 688,22 грн..

У зв'язку із не недоцільністю відновлювальних робіт по відношенню до ринкової вартості належного йому автомобіля, спеціалістом зроблено висновок, що сума спричиненого матеріального збитку, становить - 38 841,46 грн. - ринкова вартість автомобіля. За вказану експертизу, він сплатив - 2 050,00 грн. На проведення вказаної експертизи, був запрошений ОСОБА_5 та ТДВ СК «Альфа-Гарант» відповідними повідомленнями.

Внаслідок невідшкодування ОСОБА_5 завданих ним матеріальних збитків, він змушений був звернутися до фахівця в області права - адвоката, задля одержання належної правової допомоги, складання необхідних документів та представництва в органах судової та виконавчої влади. За вказані послуги адвоката, він поніс додаткові витрати у вигляді 5000, 00 грн..

Також, ним було направлено до ТДВ СК «Альфа-Гарант», як страховика ОСОБА_5 відповідно до полісу обов'язкового страхування АЕ 9553581, заяву про страхове відшкодування із зазначенням своїх реквізитів. 12.10.2016 р. на його рахунок № НОМЕР_6 в банку ПАТ «УкрСиббанк» було перераховано від ТДВ СК «Альфа-Гарант» лише часткове страхове відшкодовування в розмірі - 18 610,50 грн., що на - 20 230,96 грн. менше ніж спричинена йому шкода. У зв'язку із цим, ним було подано відповідну заяву від 28.10.2016р. із проханням, надати йому належне роз'яснення часткової сплати та копії документів, на підставі яких були здійсненні розрахунки, щодо відшкодування матеріального збитку на загальну суму - 18 610,50 грн. Але жодної інформації чи відповіді від ТДВ СК «Альфа-Гарант» на вказану заяву він не отримував.

Отже, загальна сума матеріального збитку спричиненого ОСОБА_5, з урахуванням часткового відшкодування ТДВ СК «Альфа-Гарант», складає - 27 280, 96 грн. = 38 841,46 грн. + 2 050,00 грн. + 5 000,00 грн. - 18 610, 50 грн..

Крім матеріальних збитків, йому та його дружині було завдано моральної шкоди, яка полягає у завданні негативних наслідків в результаті ДТП. До негативних наслідків він відносить нервовий стрес, який отримала його дружина, під час наїзду транспортного засобу ОСОБА_5, оскільки в цей час, за кермом його автомобіля знаходилась саме вона. Також, моральна шкода виразилась в стражданнях та переживаннях, пов'язаних з неможливістю їздити на пошкодженому автомобілі, в результаті чого, стало необхідно витрачати по декілька годин на день, щоб дістатися до роботи, відвести дитину до навчального закладу, при цьому, їздити до експертної установи, страхової компанії, СТО, банків для оплати коштів за отримання звіту про оцінку матеріального збитку, адвокатські послуги за правову консультацію та складання документів і все це робити із відривом від роботи та нормального літнього відпочинку. В череді всіх цих подій, він декілька разів звертався до ОСОБА_5 з проханням якнайшвидше відшкодувати матеріальну шкоду, яку він завдав під час скоєння ДТП, але він весь час ігнорував та намагався приховуватись від нього. Отже, мінімальний розмір відшкодування моральних страждань він оцінює в сумі - 5 000,00 грн..

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 16.06.2017 р. вищезазначений позов ОСОБА_4В, задоволено частково.

Стягнуто з ТДВ СК "Альфа-Гарант" та з ОСОБА_5 солідарно на користь ОСОБА_4 матеріальну шкоду в розмірі 22 280,96 грн..

Стягнуто з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 витрати пов'язані з оплатою правової допомоги, в загальному розмірі - 5 000,00 грн..

Стягнуто з ТДВ СК «Альфа-Гарант» та з ОСОБА_5 на користь ОСОБА_4 в рівних частках з кожного витрати на сплату судового збору по - 275,60 грн.

В іншій частині позовних вимог ОСОБА_4 відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що з постанови від 18.08.2016 р. Суворовського районного суду м. Одеси вбачається, що 15 червня 2016 року о 08 годині 20 хвилині, водій ОСОБА_5, керуючи автомобілем марки «ВАЗ 2106», державний реєстраційний номер - НОМЕР_4, рухаючись по вулиці Отамана Головатого №107 в м. Одесі, не вибравши безпечну швидкість руху, допустив зіткнення з автомобілем «Fiat Cinquecento», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, за кермом якого знаходилась ОСОБА_8, яка зупинилась поперед нього. В результаті вказаного зіткнення, автомобіль «Fiat Cinquecento» змістився вперед та скоїв наїзд на автомобіль, який зупинився попереду нього - «Mitsubishi Lancer», державний реєстраційний номер - НОМЕР_5, під керуванням водія ОСОБА_9 Транспортні засоби отримали механічні ушкодження, нанесено матеріальний збиток.

Дорожньо-транспортна пригода відбулася з вини ОСОБА_5, оскільки вищевказаною постановою Суворовського районного суду м. Одеси у справі № 523/10094/16-п про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП гр. ОСОБА_5, на останнього накладено адміністративне стягнення.

ОСОБА_4 30.07.2016 р. звернувся до генерального директора ТДВ СК «Альфа-Гарант» ОСОБА_10 з заявою про страхове відшкодування витрат, пов'язаних з пошкодженням належного йому на підставі свідоцтва про реєстрацію № САО 506170 автомобіля «Fiat Cinquecento». Відповідальним за заподіяння шкоди визнано ОСОБА_5, цивільно-правову відповідальність якого застраховано в ТДВ СК «Альфа-Гарант» за договором (полісом) обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № АЕ 9553581. Отримання заяви підтверджується відміткою про отримання датованою 30.07.2016 р..

Згідно звіту ТОВ «Хавк Холдинг» № 30607160 від 29.06.2016 р. про оцінку вартості матеріальних збитків, спричинених володільцю транспортного засобу, повна вартість відновлювального ремонту транспортного засобу «Fiat Cinquecento», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, складає - 38 841,46 грн..

Актом ТОВ «Хавк Холдинг» №ЯЧ-000622 від 29.06.2016 р. приймання-передачі наданих послуг засвідчується вартість визначення розміру матеріального збитку за номером договору № 30607160 від 29.06.2016 р. - 2050,00 грн.

Повідомленням керівнику ТДВ СК «Альфа-Гарант» останнього було повідомлено про запрошення на огляд автомобіля «Fiat Cinquecento», державний реєстраційний номер - НОМЕР_1, за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, 3, вул. 30 років Перемоги, 1а, на якому мається відмітка про прийняття даного повідомлення ОСОБА_11 17.06.2016 р., про що свідчить підпис та відтиск печатки.

Повідомленням ОСОБА_5 було запрошено на огляд автомобіля «Fiat Cinquecento», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, за адресою - Одеська область, Комінтернівський район, с. Фонтанка, 3, вул. 30 років Перемоги, 1а, на якому мається відмітка «Получил» про прийняття даного повідомлення, про що свідчить підпис та дата отримання 19.06.2016 р..

ТДВ СК «Альфа-Гарант» було відшкодовано частину матеріальних збитків, спричинених володільцю транспортного засобу ОСОБА_4, в сумі - 18 610,50 грн., що підтверджується випискою з карткового рахунку НОМЕР_6 клієнта ОСОБА_4 за період з 12.10.2016 р. по 01.12.2016 р..

Із заяви від 28.10.2016 р. вбачається, що ОСОБА_4 звертався до ТДВ СК «Альфа-Гарант» з проханням надання роз'яснення та відповідні документів, на підставі яких було здійснено розрахунок матеріальних збитків, які належать йому виплатити як потерпілій стороні. Відповіді не надано.

У зв'язку із зазначеним відшкодуванню підлягає матеріальна шкода в розмірі 22 280,96 грн..

ОСОБА_4 не довів факт спричинення шкоди, в чому конкретно полягає завдана саме йому моральна шкода, та з чого він виходив, заявляючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, тому суд вважає за необхідне відмовити в цій частині позовних вимог.

З договору про надання правової допомоги від 01.12.2016 р. вбачається, що ОСОБА_4 звертався за допомогою до адвоката ОСОБА_12 (свідоцтво про право заняття адвокатською діяльністю № 761, що видане Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Хмельницької області відповідно до рішення № 72 від 31.05.2012 року, який діє на підставі ЗУ «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Підтвердженням оплати з надання послуг правової допомоги між сторонами є Акт повного розрахунку від 01.06.2016 р., за яким ОСОБА_4 сплатив гонорар (винагороду) в повному розмірі - 5 000,00 грн. (а. с. 77 - 81).

ТДВ СК "Альфа-Гарант"в апеляційній скарзі оскаржує рішення в частині задоволених вимог до страхової компанії. Просить рішення суду першої інстанції в цій частині скасувати. Ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог до страхової компанії.

Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення в оскарженій частині ухвалено судом першої інстанції з порушенням норм матеріального та процесуального права.

ТДВ СК "Альфа-Гарант"вказує, що воно не було належним чином повідомлено про розгляд справи. 71.06.2016 р. ОСОБА_4 звернувся до страхової компанії із заявою про виплату страхового відшкодування та надав звіт про розмір завданої шкоди. Розмір страхового відшкодування, визначений після отримання страховою компанією висновку, проведеного на її замовлення, становить - 18 610,50 грн., яке було сплачено ОСОБА_4.

Сторони у судове засідання не з'явилися. Про дату, час і місце розгляду справи повідомлялися належним чином. Причини особистої неявки, неявки представника не повідомили. Відзиву на апеляційну скаргу, заяв та клопотань не надали.

Відповідно до ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розглядові справи.

Виходячи з вищевказаного, враховуючи строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у її розгляді, освідомленість сторін про розгляд справи, колегія суддів ухвалила розглянути справу за відсутності її учасників.

Частиною 3 ст. 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до ч. ч. 2, 6 ст. 367 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду рішення, суд апеляційної інстанції перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при ухваленні рішення, колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. ст. 213, 214 ЦПК України, чинних на час ухвалення рішення судом першої інстанції, передбачено, що рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилалися як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Під час ухвалення рішення суд вирішує, зокрема, такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 3) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити.

Згідно з положеннями ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України, чинного на час апеляційного перегляду, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним та обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене не підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються яка на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції вищезазначеним вимогам законодавства у повній мірі не відповідає.

Колегія суддів, вважає, що суд першої інстанції, на підставі наявних у справі, наданих сторонами і досліджених судом доказів, правильно встановив обставини по справі, дійшов правильного висновку про необхідність стягнення матеріальної шкоди, витрат на правову допомогу. Висновки суду першої інстанції в цій частині відповідають обставинам справи, вимогам норм матеріального (ст. ст. 979, 980 ЦК України, ст. 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів») та процесуального (ст. ст. 11, 60, 61, 179, 213 ЦПК України, які були чинними на час ухвалення рішення судом першої інстанції, ч. ч. 1, 2 та 5 ст. 263 ЦПК України) права.

Між сторонами виникли правовідносини щодо відшкодування майнової шкоди.

Відповідно до ст. ст. 979 та 980 ЦК України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору; предметом договору страхування можуть бути майнові інтереси, які не суперечать закону і пов'язані з відшкодуванням шкоди, завданої страхувальником (страхування відповідальності).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є: 1) втрати, яких особа зазнала у зв'язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки).

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Статтею 1187 ЦК України визначено порядок відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Так, частина 1 статті 1187 ЦК України регламентує, що джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухових і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Частина 2 статті 1187 ЦК України передбачає, що шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку. Згідно ч. 5 ст. 1187 ЦК України, особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого.

Статтею 22 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що у разі настання страхового випадку страховик у межах страхових сум, зазначених у страховому полісі, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.

Оскільки беззаперечно встановлено завдання шкоди з вини ОСОБА_5, відповідальність якого було застраховано, правильним є висновок суду про необхідність стягнення зі страхової компанії страхового відшкодування.

Доводи апелянта про те, що страхове відшкодування було сплачено після надходження до страхової компанії висновку щодо розміру завданої шкоди, зробленого на замовлення останньої, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки страхова компанія порушила вимоги п. п. 34.2, 34.3 ст. 34 Закону України«Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» щодо своєчасного направлення аварійного комісара та права потерпілого самостійно обрати аварійного комісара у випадку не направлення страховою компанію свого комісара. Крім того, колегія суддів звертає увагу на некоректне визначення страховою компанією ринкової вартості транспортного засобу.

Доводи апелянта проналежне повідомлення про розгляд справи спростовуються наявними у справі відомостями щодо сповіщення (а. с. 61, 62, 66).

Разом з тим, колегія суддів не може погодитися з висновком суду першої інстанції про солідарне стягнення майнової шкоди зі страхової компанії та ОСОБА_5.

Статтею 541 ЦК України передбачено, що солідарний обов'язок або солідарна вимога виникають у випадках, встановлених договором або законом, зокрема у разі неподільності предмета зобов'язання.

Враховуючи вищевказане та положення Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», колегія суддів вважає, що підстави для покладення солідарної відповідальності на страхову компанію та ОСОБА_5 з відшкодування майнової шкоди відсутні. Оскільки розмір завданої матеріальної шкоди не перевищує ліміт відповідальності страхової компанії то остання повинна сплатити відповідне страхове відшкодування, розмір якого правильно встановлено судом першої інстанції.

Суд першої інстанції на вказане уваги не звернув, допустився порушень норм матеріального права, які є обов'язковою підставою для зміни рішення.

Таким чином, апеляційна скарга ТДВ СК «Альфа-Гарант» є обґрунтованою частково, тільки в частині зміни рішення суду першої інстанції.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 374, п. 4 ст. 376 ЦПК України, чинного на час перегляду рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги змінює судове рішення, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з порушенням норм процесуального права або неправильного застосування норм матеріального права.

Оскільки порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права призвело до помилкового солідарного стягнення майнової шкоди із страхової компанії та винної особи, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції необхідно змінити за вищевказаного обґрунтування.

Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, апеляційний суд Одеської області у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ,

постановив:

Апеляційну скаргу товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», подану представником ОСОБА_6, - задовольнити частково.

Рішення Біляївського районного суду Одеської області від 16 червня 2017 року- змінити.

Позов ОСОБА_4 до ОСОБА_7, товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант», про стягнення матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок вчинення дорожньо-транспортної пригоди, - задовольнити частково.

Стягнути з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, Код ЄДРПОУ - 32382598) на користь ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) відшкодування матеріальної шкоди у розмірі - 22 280 (двадцять дві тисячі двісті вісімдесят) грн. 96 коп..

Стягнути з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1) на користь ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) витрати на правову допомогу в розмірі - 5 000 (п'ять тисяч) грн. 00 коп..

В решті позову - відмовити.

Стягнути на користь ОСОБА_4 (паспорт НОМЕР_7, реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_3) судовий збір у загальній сумі - 551 (п'ятсот п'ятдесят одна) грн. 21 коп., а саме: - з товариства з додатковою відповідальністю Страхова компанія «Альфа-Гарант» (01133, м. Київ, бульвар Лесі Українки, 26, Код ЄДРПОУ - 32382598) у сумі - 459 (чотириста п'ятдесят дев'ять) грн. 00 грн.; - з ОСОБА_7 (ІНФОРМАЦІЯ_1, зареєстрований за адресою - АДРЕСА_1) у сумі - 92 (дев'яносто дві) грн. 21 коп..

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови.

Повна постанова складена 08 червня 2018 року.

Головуючий суддя: А. П. Заїкін

Судді: А. А. Калараш

О. М. Таварткіладзе