Ухвала суду № 74710674, 14.06.2018, Апеляційний суд Черкаської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1030/18Головуючий по 1 інстанціїКатегорія : 55 ОСОБА_1 Доповідач в апеляційній інстанції ОСОБА_2

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

14 червня 2018 року м.Черкаси

Апеляційний суд Черкаської області в складі колегії суддів :

ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4

за участю секретаря Чуйко А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 на рішення Соснівського районного суду м.Черкаси від 11 квітня 2018 року, постановленого під головуванням судді Марцішевської О.М., у справі за позовом ОСОБА_5 до Концерна «Техвоєнсервіс» про стягнення компенсації суми доходу, втраченого внаслідок порушення строку його виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки , повний текст по якій виготовлено 16 квітня 2018 року, -

в с т а н о в и в :

У вересні 2017 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення компенсації суми доходу, втраченого внаслідок порушення строку його виплати, середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки . При цьому зазначав, що 06.09.2010 року був прийнятий на роботу до філії концерну «Техвоєнсервіс» - Черкаський автомобільний ремонтний завод на посаду першого заступника директора.

Наказом № 9-к від 01 лютого 2013 року позивача було звільнено з роботи за ст. 38 КЗпП України.

Позивач зазначає, що при звільненні відповідачем не було здійснено повного розрахунку по заробітній платі. В подальшому він звернувся до суду про стягнення з відповідача заробітної плати не виплаченої при звільненні.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2016 року, залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Черкаської області від 20 квітня 2017 року вимоги ОСОБА_5 задоволено, стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 заборгованість по невиплаченій заробітній платі в сумі 93 250 грн. 90 коп.

Фактичний розрахунок було проведено 31 липня 2017 року, що підтверджується випискою з банківського рахунку позивача.

Поскільки з вини відповідача було допущено затримку виплати заробітної плати, починаючи з 06 вересня 2010 року до 01 лютого 2013 року, а фактичний розрахунок проведено лише 31 липня 2017 року, тому на підставі ст. 117 КЗпП України позивачем заявлено вимогу про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та компенсації втрати заробітку з урахуванням інфляції, також до даного часу позивачу не проведено виплату компенсації за 58 днів невикористаної щорічної відпустки за період роботи в сумі 7 087 грн. 02 коп.

З таких підстав ОСОБА_5 просив суд стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» на свою користь компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати у розмірі 95 116 грн. 23 коп., середній заробіток за весь час затримки розрахунку при звільненні, що складає 194 197 грн. 50 коп. та невиплачену компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 7 087 грн. 02 коп.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2018 року позовні вимоги про стягнення компенсації суми доходу, втраченого внаслідок порушення строку його виплати та компенсації за невикористані дні щорічної відпустки задоволено повністю.

Позовні вимоги про стягнення середнього заробітку за час затримки здійснення розрахунку при звільненні задоволено частково.

Стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 компенсацію втрати частини заробітної плати у зв’язку з порушенням строків її виплати у розмірі 95 116 грн. 23 коп., середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 90 790 грн. 12 коп., невиплачену компенсацію за невикористані дні щорічної відпустки в розмірі 7 087 грн. 02 коп., а всього 192 993 грн. 47 коп.

Стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 судовий збір в розмірі 1 262 грн. 28 коп.

Стягнуто з Концерну «Техвоєнсервіс» в дохід держави судовий збір в розмірі 1 022 грн. 03 коп.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_5 – ОСОБА_6 просить змінити рішення суду в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні та стягнути з Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки розрахунку при звільненні в розмірі 194 197 грн. 50 коп., в іншій частині рішення суду залишити без змін, вважаючи висновки суду в цій частині такими, що не ґрунтуються на нормах закону

Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів і вимог апеляційної скарги, судова колегія проходить до висновку про задоволення апеляційної скарги по наступних підставах:

Постановляючи рішення про часткове задоволення позову в частині стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні, суд першої інстанції виходив із того, що спір між сторонами щодо розміру належних до виплати при звільненні позивача сум виник у червні 2015 року і тому із цієї дати необхідно стягнути середній заробіток за час затримки розрахунку.

Але такі висновки суду не відповідають нормам матеріального і процесуального права, а також обставинам справи.

Судом встановлено, що ОСОБА_5 працював у філії Концерну «Техвоєнсервіс» Черкаський автомобільний ремонтний завод на посаді першого заступника директора з окладом згідно штатного розпису.

Наказом директора ФКТ «ЧАРЗ» від 07.09.2012 року № 128-к ОСОБА_5 був переведений заступником директора з основного виду діяльності з оплатою згідно штатного розпису.

Відповідно до наказу № 9-к від 01.02.2013 року ОСОБА_5 звільнений з роботи відповідно до ст. 38 КЗпП України.

При звільненні ОСОБА_5 з роботи повний розрахунок з ним не був проведений.

25 червня 2015 року ОСОБА_5 звернувся до суду із позовом до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення заробітної плати в розмірі 93 250 грн.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 01 грудня 2016 року позов задоволено повністю. Стягнуто із Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 93 250 грн.

Повний розрахунок із ОСОБА_5 був проведений 31.07.2017 року .

04 вересня 2017 року ОСОБА_5 пред’явив позов до Концерну «Техвоєнсервіс» про стягнення середнього заробітку за час затримки розрахунку з 01.02.2013 року по 31.07.2017 року.

Згідно зі ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Якщо працівник в день звільнення не працював, то зазначені суми мають бути виплачені не пізніше наступного дня після пред'явлення звільненим працівником вимоги про розрахунок. У разі спору про розмір належних працівникові при звільненні, власник або уповноважений ним орган в усякому випадку у зазначений у цій статті строк виплати не оспорювань ним суму.

У разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку (частина перша статті 117 КЗпП України).

При наявності спору про розміри належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в статті 117 КЗпП України відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який ухвалює рішення по суті спору.

Установивши при розгляді справи про стягнення заробітної плати у зв’язку із затримкою розрахунку при звільненні, що працівникові не були виплачені належні йому від підприємства, установи, організації суми в день звільнення, або в разі його відсутності в цей день – наступного дня після пред’явлення ним роботодавцеві вимог про розрахунок, суд на підставі статті 117 КЗпП України стягує на користь працівника середній заробіток за весь період затримки розрахунку, а в разі не проведення його до розгляду справи – по день ухвалення рішення, якщо роботодавець не доведе відсутності в цьому своєї вини. Сама по собі відсутність коштів у роботодавця не позбавляє його відповідальності.

У разі не проведення розрахунку у зв’язку з виникненням спору про розмір належних до виплати сум вимоги про відповідальність за затримку розрахунку підлягають задоволенню в повному обсязі, якщо спір вирішено на користь позивача або такого висновку дійде суд, що розглядає справу.

При частковому задоволенні позову працівника суд визначає розмір відшкодування за час затримки розрахунку з урахуванням спірної суми, на яку працівник мав право, частки, яку вона становила у заявлених вимогах, істотності цієї частки порівняно із середнім заробітком та інших конкретних обставин справи.

Отже, суд може зменшити розмір середнього заробітку, що має сплатити роботодавець працівникові за час затримки виплати з вини роботодавця належних звільненому працівникові сум у строки, визначені статтею 116 КЗпП України, за таких умов: наявність спору між працівником та роботодавцем з приводу розміру належних до виплати працівникові сум за трудовим договором на день звільнення; виникнення спору між роботодавцем та працівником після того, як належні до виплати працівникові суми за трудовим договором у зв’язку з його звільненням повинні бути сплачені роботодавцем; прийняття судом рішення щодо часткового задоволення вимог працівника про виплату належних йому при звільненні сум у строки, визначені статтею 116 цього Кодексу.

Така правова позиція викладена в постанові Верховного Суду України від 13.03.2017 року у справі № 6-259цс17.

Хоча між сторонами і був спір стосовно розміру сум, належних працівникові при звільненні, але такий спір вирішено на користь працівника повністю, із роботодавця підлягає стягненню середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.

Період затримки розрахунку при звільненні складає із 01.02.2013 року по 31.07.2017 року, що включає 1 125 робочих днів.

Інший розрахунок відповідачем не надано .

Середньоденний заробіток постановлений судом 172 грн. 62 коп. Сторони вказаний розмір не оспорюють.

Тому підлягає до стягнення середній заробіток за час затримки розрахунку із 01 лютого 2013 року по 31.07.2017 року , що складає 194 197 грн. 50 коп. ( 172,62 х 1 125).

Суд не може врахувати заробіток, отриманий ОСОБА_5 за час виникнення трудових обов’язків на іншому місці роботи, поскільки ч.3 ст. 117 КЗпП України, яка передбачала таке зарахування втратила силу на підставі Закону № 3248-ІV від 20.12.2005 року.

Також, відповідно до ст. 141 ЦПК України підлягають до стягнення судові витрати в розмірі 2 912 грн. 97 коп., сплачені як судовий збір за подачу апеляційної скарги.

В іншій частині рішення суду не оскаржується.

Керуючись ст.ст. 374, 376, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд, -

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_5 – ОСОБА_6 задоволити.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 11 квітня 2018 року змінити.

Стягнути із Концерну «Техвоєнсервіс» на користь ОСОБА_5 середній заробіток за час затримки при розрахунку 194 197 грн. 50 коп. і судові витрати 2 912 грн. 97 коп.

В іншій частині рішення суду залишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку протягом 30 днів до суду касаційної інстанції.

Судді:

Повний текст постанови виготовлено 15.06.2018 року.