Постанова № 74710068, 12.06.2018, Апеляційний суд Харківської області

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

_______________

Справа № 640/352/18 Головуючий суддя І інстанції Губська Я. В.

Провадження № 22-ц/790/3362/18 Суддя доповідач Піддубний Р.М.

Категорія: Спори, що виникають із договорів позики, кредиту, банківського вкладу

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року м. Харків

Апеляційний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Піддубного Р.М.,

суддів: Котелевець А.В., Тичкової О.Ю.,

за участю секретаря: Кравченко О.О.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду цивільну справу № 640/352/18 за позовом ОСОБА_1 до Кредитної спілки «Інтер-інвест» про стягнення пайового внеску, з апеляційною скаргою ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, на ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року у складі судді Губської Я.В.,-

встановив:

У січні 2018 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив стягнути з Кредитної спілки «Інтер-Інвест» (КС «Інтер-Інвест») заборгованість з виплати добровільного цільового та додаткового пайового внесків з урахуванням інфляційних втрат та 3% річних у розмірі 86 846 грн.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 23 січня 2018 року відкрито провадження по справі за вказаним позовом.

Ухвалою Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року провадження по справі закрито на підставі п.1 ч. 1 ст. 255 ЦПК України.

В апеляційній скарзі ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання, просив ухвалу скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції в порядку спрощеного позовного провадження.

Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для її часткового задоволення.

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки спір між ОСОБА_1 та КС «Інтер-Інвест» виник з корпоративних відносин, а тому має розглядатись за правилами господарського судочинства.

Проте погодитись з такими висновками не можна виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що предметом заявленого ОСОБА_1 позову є вимоги про стягнення з КС «Інтер-Інвест» додаткового пайового внеску і добровільного цільового внеску в резервний капітал.

Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.

Пунктами 3, 4 частини 1 статті 20 ГПК України передбачено, що господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв’язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов’язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах.

Стаття 83 ЦК України визначає організаційно-правові форми юридичних осіб.

Так, юридичні особи можуть створюватися у формі товариств, установ та в інших формах, встановлених законом. Товариством є організація, створена шляхом об'єднання осіб (учасників), які мають право участі у цьому товаристві. Товариство може бути створено однією особою, якщо інше не встановлено законом. Товариства поділяються на підприємницькі та непідприємницькі. Установою є організація, створена однією або кількома особами (засновниками), які не беруть участі в управлінні нею, шляхом об'єднання (виділення) їхнього майна для досягнення мети, визначеної засновниками, за рахунок цього майна. Особливості правового статусу окремих видів установ встановлюються законом.

Відповідно до статті 82 ЦК України підприємницькі товариства – це товариства, які здійснюють підприємницьку діяльність з метою одержання прибутку та наступного його розподілу між учасниками (підприємницькі товариства), можуть бути створені лише як господарські товариства (повне товариство, командитне товариство, товариство з обмеженою або додатковою відповідальністю, акціонерне товариство) або виробничі кооперативи.

Згідно із ст.85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.

Стаття 113 ЦК України визначає поняття та види господарських товариств. Господарським товариством є юридична особа, статутний (складений) капітал якої поділений на частки між учасниками.

За змістом частин третьої та п'ятої статті 63 Господарського кодексу України залежно від способу утворення (заснування) та формування статутного капіталу в Україні діють підприємства унітарні та корпоративні. Корпоративними є кооперативні підприємства, підприємства, що створюються у формі господарського товариства, а також інші підприємства, в тому числі засновані на приватній власності двох або більше осіб.

Разом з тим відповідно до частин першої, третьої статті 167 Господарського кодексу України корпоративними правами є права особи частка якої визначається у статутному капіталі (майні) господарської організації, що включають правомочності на участь цієї особи в управлінні господарською організацією, отримання певної частки прибутку (дивідендів) даної організації та активів у разі ліквідації останньої відповідно до закону, а також інші правомочності, передбачені законом та статутними документами. Під корпоративними відносинами маються на увазі відносини, що виникають, змінюються та припиняються щодо корпоративних прав.

Отже, корпоративним є спір щодо створення, діяльності, управління та припинення юридичної особи - суб'єкта господарювання, якщо стороною у справі є учасник (засновник, акціонер, член) такої юридичної особи, у тому числі й той, який вибув.

Згідно з частиною 1 статті 1 Закону України «Про кредитні спілки» кредитна спілка – це неприбуткова організація, заснована фізичними особами, професійними спілками, їх об'єднаннями на кооперативних засадах з метою задоволення потреб її членів у взаємному кредитуванні та наданні фінансових послуг за рахунок об'єднаних грошових внесків членів кредитної спілки. Кредитна спілка є фінансовою установою, виключним видом діяльності якої є надання фінансових послуг, передбачених цим Законом.

Постановляючи ухвалу, суд першої інстанції зазначених положень закону не врахував, не звернув уваги на те, що кредитна спілка не є господарським товариством, вимоги позивача стосуються стягнення добровільного цільового та додаткового пайового внесків до резервного капіталу спілки, отже спір виник не з корпоративних відносин, а тому дійшов помилкового висновку про наявність підстав для закриття провадження у справі.

Відповідно до приписів п.п. 3, 4 ч. 1 ст. 379 ЦПК України підставами для скасування ухвали суду, що перешкоджає подальшому провадженню у справі, із направленням справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права, які призвели до постановлення помилкової ухвали.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 19, 367, 374, 379, 381-383 ЦПК України, -

постановив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2, який діє в інтересах ОСОБА_1, задовольнити частково.

Ухвалу Київського районного суду м. Харкова від 25 квітня 2018 року скасувати.

Справу направити для продовження розгляду до того ж суду першої інстанції.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Повний текст постанови складено 15 червня 2018 року.

Головуючий Р.М. Піддубний

Судді А.В. Котелевець

ОСОБА_3