Постанова № 7470942, 13.01.2010, Львівський окружний адміністративний суд

ЛЬВІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа 2а-972/09/1370

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 січня 2010 року м. Львів

Львівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Костіва М.В.

при секретарі Билень Н.С.

за участю представників сторін:

від позивача: Кугаївський П.П. - представник;

від відповідача: Сагаль Н.С. представник,

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом приватного підприємства «Скрап», м. Миколаїв, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, винесених Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської області №0000012321/0 від 12.01.2009 р.; №0000012321/1 від 26.03.2009 р.; №0000012321/2 від 05.06.2009 р.; №0000012321/3 від 19.08.2009 р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0,

встановив:

Позовну заяву подано приватним підприємством «Скрап”, м. Миколаїв, Львівська область, до Державної податкової інспекції у Миколаївському районі Львівської області, м. Миколаїв, Львівська область, про визнання нечинними податкових повідомлень рішень, винесених Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської області №0000012321/0 від 12.01.2009 р.; №0000012321/1 від 26.03.2009 р.; №0000012321/2 від 05.06.2009 р.; №0000012321/3, від 19.08.2009 р. та рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0. В ході судового розгляду заявою від 15.12.2009 р. позивач відмовився від позовних вимог в частині визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0. Наявність передбачених законом підстав для неприйняття судом відмови від позову у відповідній частині суду не доведено. Відтак, з підстав, передбачених п. 2 ч. 1 ст. 157 КАС України, провадження у справі в цій частині підлягає закриттю.

Ухвалою Львівського окружного адміністративного суду від 30.01.2009 р. відкрито провадження у справі та призначено справу на 21.07.2009 р. Розгляд справи відкладався, з мотивів, зазначених в ухвалах суду.

В судових засіданнях представник позивача позов підтримав з мотивів, зазначених у позовній заяві, заяві про зміну позовних вимог. Ствердив, зокрема, про відсутність підстав для застосування Указу Президента України №436/95 від 12.06.1995 р. “Про застосування штрафних фінансових санкцій за порушення з регулювання обігу готівки”, оскільки не лише перевищення ліміту каси, а взагалі ніякого залишку коштів у касі станом на 25.12.2007 р. не було. Посилається на помилковість висновків відповідача щодо не включення до складу валового доходу суму кредиторської заборгованості позивача перед ФОП ОСОБА_3, оскільки такий не виключений на відповідну дату з Єдиного державного реєстру. Відтак, сума заборгованості не може вважатись безповоротною фінансовою допомогою. Просить позов задовольнити.

Представник відповідача позов заперечив за безпідставністю з мотивів, зазначених в акті перевірки та запереченнях. Просить у позові відмовити.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд встановив наступне.

У відповідності до акту від 24.12.2008 р. №757/230/33143540 “Про результати планової виїзної перевірки Приватного підприємства “Скрап” код за ЄДРПОУ 33143540 з питань дотримання вимог податкового та іншого законодавства за період з 01.04.2006 по 30.06.2008” було встановлено порушення позивачем п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ 15.12.2004 р. №637, що полягало в наявності понадлімітних залишків в сумі 750 грн., внаслідок чого було винесено оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0, яким на позивача накладено штрафні (фінансові) санкції в сумі 1500 грн.; а також порушення п. 4.1.6., п. 11.3. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого занижено податок на прибуток в загальній сумі 28326 грн., внаслідок чого було винесено оспорювані податкові повідомлення-рішення №0000012321/0 від 12.01.2009 р.; №0000012321/1 від 26.03.2009 р.; №0000012321/2 від 05.06.2009 р.; №0000012321/3 за платежем податок на прибуток на суму 48346 грн., з яких 28326 грн. основний платіж, 20020 грн. штрафні (фінансові) санкції.

З акту перевірки вбачається, що порушення п. 2.8. Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою правління НБУ 15.12.2004 р. №637 відповідач вбачає у видачі готівки з каси згідно платіжної відомості б/н від 25.12.2007 р. на 750 грн. не підтверджена підписом одержувача Кугаївського П.П. (без довіреності), призвела до зберігання понадлімітної готівки в касі на кінець дня в сумі 750 грн.. Внаслідок зазначеного порушення було винесено рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0. Однак, від позовних вимог у цій частині позивач відмовився заявою від 15.12.2009 р.

Порушення формування валових доходів відповідач вбачає в наслідках операції позивача із ФОП ОСОБА_3, за якою позивач заборгував ФОП ОСОБА_3 104560 грн. і якому за власним бажанням 21.02.2006 р. було анульовано свідоцтво платника ПДВ та якого 21.07.2006 р. було знято з обліку в ДПІ Галицького району. Відтак, відповідач вважає зазначену суму безповоротною фінансовою допомогою, яка підлягала включенню позивачем до валових доходів.

Як вбачається з Довідки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, рішення фізичної особи ОСОБА_3 про припинення підприємницької діяльності було зареєстровано 04.08.2006 р.

Як вбачається з матеріалів справи, 29.11.2005 р. між позивачем (замовник) та ФОП ОСОБА_3 (виконавець) був укладений договір, згідно із яким замовник замовляє, а виконавець виконує протягом терміну дії договору (до 31.12.2005 р.) роботи по демонтажу металевих частин морально застарілого списаного обладнання (п. 1). Позивач зобовязався оплачувати виконані роботи шляхом проведення повної попередньої оплати, або оплати в термін не більше 20 днів з моменту отримання виконаних робіт безготівковими коштами на рахунок виконавця (п. 2).

З матеріалів справи вбачається факт виконання ФОП ОСОБА_3 робіт, що підтверджується актами здачі приймання виконаних робіт від 29.11.2005 р. на суму 91800 грн.; від 16.01.2006 р. на суму 21600 грн., усього на загальну суму 113400 грн. Як вбачається з матеріалів справи та визнається відповідачем в акті перевірки, станом на 30.06.2008 р. заборгованість позивача перед ФОП ОСОБА_3 становить 104560 грн.

Посилання відповідача на ту обставину, що на дату перевірки ФОП ОСОБА_3 був виключений з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, а відтак дана сума заборгованості підлягала включенню позивачем до валових доходів, не відповідає законодавству.

Згідно із ч. 2 ст. 50 ЦК України, фізична особа лише здійснює своє право на підприємницьку діяльність за умови її державної реєстрації в порядку, встановленому законом. Відтак, державна реєстрація фізичної особи як підприємця не створює нового субєкта права та не впливає на право і дієздатність фізичної особи, оскільки згідно із ч. 3 ст. 50 вказаної статті, навіть якщо фізична особа розпочала підприємницьку діяльність без державної реєстрації, уклавши відповідні договори, вона не має права оспорювати ці договори на тій підставі, що вона не є підприємцем. Згідно із ст. 51 ЦК України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, лише якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин. Оскільки виключення фізичної особи підприємця з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб підприємців, на відміну від юридичної особи не тягне припинення субєкта чи втрату його право і дієздатності, та обставина, на яку посилається в акті відповідач не свідчить про припинення зобовязання позивача за договором від 29.11.2005 р.. Згідно із ч. 1 ст. 608 ЦК України, зобовязання припиняється лише смертю боржника, якщо воно є нерозривно повязане з його особою і у звязку з цим не може бути виконане іншою особою.

Згідно із п. 4.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, валовий дохід загальна сума доходу платника податку від усіх видів діяльності, отриманого (нарахованого) протягом звітного періоду в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах як на території України, її континентальному шельфі, виключній (морській) економічній зоні, так і за їх межами. При цьому, відповідно до п. 4.1.6. вказаного закону, до складу валового доходу включаються, зокрема, суми безповоротної фінансової допомоги, отриманої платником податку у звітному періоді, вартості товарів (робіт, послуг), безоплатно наданих платнику податку у звітному періоді, крім їх надання неприбутковим організаціям згідно з п. 7.11 закону та у межах таких операцій між платником податку та його відокремленими підрозділами, які не мають статусу юридичної особи, крім випадків, визначених у ч. 4 ст. 3 Закону України “Про списання вартості несплачених обсягів природного газу”.

Згідно із п. 1.22.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, безповоротна фінансова допомога це, зокрема, сума коштів, передана платнику податку згідно з договорами дарування, іншими подібними договорами, які не передбачають відповідної компенсації чи повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод; сума безнадійної заборгованості, відшкодована кредитору позичальником після її списання, якщо така безнадійна заборгованість була попередньо включена до складу валових витрат кредитора; сума заборгованості платника податку перед іншою юридичною чи фізичною особою, що залишилася нестягнутою після закінчення строку позовної давності.

Однак, належних доказів того, що сума кредиторської заборгованості позивача належить до безповоротної фінансової допомоги, суду не надано. З врахуванням періоду перевірки з 01.04.2006 р. по 30.06.2008 р., по зобовязання позивача перед ОСОБА_3 строк позовної давності не сплив.

Згідно із п. 11.3.1. Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, датою збільшення валового доходу вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), що підлягають продажу, у разі продажу товарів (робіт, послуг) за готівку - дата її оприбуткування в касі платника податку, а за відсутності такої - дата інкасації готівки у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) дата фактичного надання результатів робіт (послуг) платником податку.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Належних доказів зворотнього суду не надано. Згідно із ч. 1 ст. 71 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. Відповідно, у звязку із безпідставністю нарахування на додану вартість, відповідачем безпідставно нараховані і суми штрафних (фінансових) санкцій в цій частині.

Згідно із ч. 2 ст. 162 КАС України, суд вправі постановою визнати протиправним рішення субєкта владних повноважень чи окремі його положення, дії чи бездіяльність і скасувати або визнати нечинним рішення чи окремі його положення. Суд також може прийняти іншу постанову, яка б гарантувала дотримання і захист прав, свобод чи інтересів субєкта у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку субєктів владних повноважень. Згідно зі ст. 20 ГК України, д ержава забезпечує захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання. Кожний суб'єкт господарювання має право на захист своїх прав і законних інтересів, зокрема, шляхом визнання повністю або частково недійсними актів органів державної влади та органів місцевого самоврядування, актів інших суб'єктів, що суперечать законодавству, ущемляють права та законні інтереси суб'єкта господарювання.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст. ст. 6-12, 69 -71, 86, 137, 158, 159-163, 167 КАС України, суд -

ПОСТАНОВИВ:

1. Позовні вимоги задовольнити частково.

2. В частині вимог про визнання нечинним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 12.01.2009 р. №0000032308/0 закрити провадження у справі.

3. Визнати нечинними податкові повідомлення рішення, винесені Державною податковою інспекцією у Миколаївському районі Львівської області №0000012321/0 від 12.01.2009 р.; №0000012321/1 від 26.03.2009 р.; №0000012321/2 від 05.06.2009 р.; №0000012321/3.

4. Стягнути з державного бюджету на користь приватного підприємства “Скрап” (81600, м. Миколаїв, пр. Грушевського, 3/18) 1,70 грн. судового збору.

Постанова набирає законної сили у відповідності із ст. 254 КАС України.

Постанова може бути оскаржена у порядку і строк, передбачений ст. 186 КАС України.

Суддя /підпис/ М.В. Костів

З оригіналом згідно

Суддя М.В. Костів

Повний текст постанови виготовлено 18.01.2010 року.