Рішення № 74709207, 13.06.2018, Золочівський районний суд Харківської області

ЗОЛОЧІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЄДРПОУ 02893870, вул. Центральна, 13, смт. Золочів, Харківська область, 62203,

inbox@zl.hr.court.gov.ua, тел./факс (05764) 5-25-96

Справа №622/255/18

Провадження №2/622/374/18

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

13 червня 2018 року смт. Золочів

Золочівський районний суд Харківської області у складі:

судді - Кочнєва О.В.,

за участі секретаря - Попової В.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у смт. Золочів Харківської області цивільну справу у порядку спрощеного позовного провадження за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2про стягнення індексації аліментів та зміни розміру стягуваних аліментів,

ВСТАНОВИВ:

19.03.2018 року до суду надійшла вказана позовна заява, в якій позивач просила стягнути з відповідача індексацію аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, за період з серпня 2010 року по лютий 2018 року у розмірі 10506,00 грн., змінити визначений рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.08.2010 року по справі №2-3282/2010 спосіб стягнення аліментів у твердій грошовій сумі з твердої грошової суми у розмірі 500,00 грн. щомісячно, на стягнення з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 на утримання неповнолітньої дитини - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на розмір аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 07.03.2018 року до досягнення нею повноліття. Крім цього просила стягнути з відповідача витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що вона на даний час розлучена з ОСОБА_2 Під час шлюбу у них 30.12.2008 року народилася донька ОСОБА_3, яка проживає з нею та перебуває на її утриманні. Рішенням Фрунзенського районного суду м. Харкова від 04.08.2010 року було присуджено стягувати з відповідача на її користь аліменти на утримання неповнолітньої дитини в розмірі 500,00 гривень щомісячно, починаючи з 15.04.2010 року до досягнення донькою повноліття. Виконання рішення суду щодо сплати аліментів відповідачем здійснювалося добровільно без звернення до державної виконавчої служби або приватного виконавця, відповідно й виконавчий лист вона не отримувала. У зв'язку з тим, що відповідач систематично індексацію аліментів не проводив та індексовані аліменти не сплачував, а 500,00 грн., для належного утримання дочки недостатньо, вона змушена звернутися до суду з даною заявою. Розрахунок заборгованості по індексації позивач провела самостійно, оскільки дані щодо інфляції є відкритими даними, які щомісячно публікуються державною службою статистики України, а порядок нарахування індексації прямо передбачений нормами Закону України «Про індексацію грошових доходів населення».

Позивач ОСОБА_1, належним чином повідомлена про дату, час та місце судового засідання (а.с.35) у судове засідання не прибула, надавши суду засобами поштового зв`язку заяву від 05.06.2018 року, в якій просила слухати справу без її участі, позовні вимоги підтримала та просила задовольнити в повному обсязі (а.с.37-38)

Відповідач ОСОБА_2, належним чином повідомлений про дату, час та місце судового засідання (а.с.36) у судове засідання не прибув, надавши через канцелярію суду заяву від 13.06.2018 року, в якій просив слухати справу без його участі, позовні вимоги визнав частково, а саме погодився на зміну розміру аліментів з 500 грн. щомісячно на стягнення аліментів у твердій грошовій сумі в розмірі 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, в частині стягнення індексації заперечив вимоги позивача з мотивів, що індекс інфляції на аліменти до 2016 року взагалі не був передбачений, а з червня 2016 року жодного разу не перевищив розмір 103% до попереднього періоду, як і вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, не пояснивши по цій вимозі причину свого заперечення (а.с.36). Відзив на позовну заяву не подавав.

Враховуючи, що сторони до суду не прибули, надавши заяви про слухання справи без їх участі, що відповідає вимогам ч.3 ст.211 ЦПК України, та пояснивши свою позицію по справі, суд вважає за можливе розглянути справу у судовому засіданні без участі сторін та без фіксування судового засідання звукозаписувальним технічним засобом на підставі ч.2 ст.247 ЦПК України.

Судом встановлені наступні обставини та відповідні ним правовідносини.

Сторони по справі є батьками ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується копією свідоцтва про народження серії НОМЕР_3, виданим Фрунзенським відділом реєстрації актів цивільного стану Харківського міського управління юстиції 04.03.2009 року (актовий запис № 09)(а.с.13).

Згідно рішення Фрунзенського районного суду м. Харкова від 01.11.2010 року по справі №2-2459/10 шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2, зареєстрований 04.07.2009 року міським відділом РАЦС по м.Харкову Харківського міського управління юстиції (актовий запис № 706) розірвано (а.с.12).

На підставі рішення Фрунзенського районного суду Харківської області по справі №2-3282/10 з відповідача на користь позивача стягуються аліменти на утримання доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі у розмірі 500,00 грн. щомісячно, починаючи стягнення з 15.04.2010 року і до досягнення дитиною повноліття, що підтверджується копією рішення, наданого позивачем по справі (а.с.15-16).

Дитина станом на 27.02.2018 року мешкає разом із матір`ю за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується довідкою Золочівської селищної ради №229 від 27.02.2018 року (а.с.14).

Вирішуючи справу по суті, перш за все суд зазначає, що позивач помилилася у визначенні предмета свого позову щодо частини позовних вимог. Так вона бажала не змінити спосіб стягнення аліментів (оскільки він як за рішенням Фрунзенського районного суду Харківської області, так і за даним рішенням залишається стягненням аліментів у твердій грошовій сумі, однак вже не у чітко визначеній сумі, як раніше, а у відстоках прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку), а змінити розмір аліментів, про що суд зазначає у своєму рішенні.

Відповідно до ч.2 ст.184 СК України розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, підлягає індексації відповідно до закону. В даному випадку спеціальним законом для застосування вказаної норми, є Закон України «Про індексацію грошових доходів населення», який до 12.06.2016 року не містив норми Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» від 17.05.2016 року, який набрав чинності 12.06.2016 року.

Таким чином, до 12.06.2016 року частина 2 ст.184 СК України не могла бути реалізована, оскільки не мала механізмів реалізації у Законі України «Про індексацію грошових доходів населення», у зв'язку з чим державні виконавці та роботодавці по всій Україні такого розрахунку не робили.

Відповідно до ч.2 ст.6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» порядок проведення індексації визначається Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до пункту 10-4 постанови Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 «Про затвердження Порядку проведення індексації грошових доходів населення» в редакції постанови Кабінету Міністрів України №836 від 16.11.2016 року «Про внесення змін до Порядку проведення індексації грошових доходів населення» (яка і доповнила первинну постанову пунктом 10-4), встановлено, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі, здійснюється з місяця, в якому призначено аліменти; для аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі, що були призначені до червня 2016 р., обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації здійснюється з дня набрання чинності Законом України від 17 травня 2016 р. № 1368-VIII «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначеного судом у твердій грошовій сумі» (тобто з 12.06.2016 року); при цьому розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, разом із сумою індексації не повинен перевищувати 50 відсотків грошового доходу платника аліментів.

Таким чином, вимоги позивача суперечать діючому законодавству до періоду 11.06.2016 року, а за період з 12.06.2016 року до лютого 2018 року індексація грошових доходів населення, зокрема і аліментів, визначених у твердій грошовій сумі, не повинна була бути проведена, оскільки відповідно до ч.1 та ч.2 ст. 4 ЗУ «Про індексацію грошових доходів населення» індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка , а обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону.

За період з 13.06.2016 року до 28.02.2018 року індекс споживчих чин жодного разу не перевищив поріг індексації у розмірі 103%, що підтверджується відкритою інформацією державної служби статистики України, а тому індексація у вказаний період не може бути нарахована та проведена.

Щодо вимоги про зміну розміру стягуваних аліментів з 500,00 грн. щомісячно на розмір 50 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.3 ст.3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з ч.4 ст.273 ЦПК України якщо після набрання рішенням суду законної сили, яким з відповідача присуджені періодичні платежі, зміняться обставини, що впливають на визначені розміри платежів, їх тривалість чи припинення, кожна сторона має право шляхом пред'явлення нового позову вимагати зміни розміру, строків платежів або звільнення від них.

17.05.2017 року був прийнятий Закон України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо посилення захисту права дитини на належне утримання шляхом вдосконалення порядку стягнення аліментів», який набрав чинності 08.07.2017 року, і яким було змінено філософію стягнення аліментів та розширено права одержувача аліментів як щодо зміни способу стягнення аліментів, так і щодо спрощення процедур такого стягнення.

Згідно ст.180 СК України батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Відповідно до ч.3 ст.181 Сімейного кодексу України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Таким чином, зміна розміру аліментів позивачем прямо передбачено діючим законодавством.

На підставі ч.1 ст.182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує:

1) стан здоров'я та матеріальне становище дитини;

2) стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;

3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;

3.1) наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів;

3.2) доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів;

4) інші обставини, що мають істотне значення.

Відповідно до ч.2 ст.182 СК України розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Таким чином, вимоги позивача співпадають з мінімальними вимогами щодо розміру аліментів на неповнолітню дитину, які висуває діюче законодавство, окрім максимального розміру аліментів, які можуть стягуватися з відповідача, однак вказаний факт, на думку суду, жодних обмежень прав відповідача не несе, оскільки він в будь-який час може пред'явити відповідний позов про зменшення розміру аліментів, якщо сума платежів з його боку складе більше 10 прожиткових мінімумів для дитини відповідного віку. Тому вимоги позивача в цій частині є обґрунтованими та такими, що відповідають вимогам закону та принципу справедливості та розумності.

Щодо витрат на правову допомогу, то в цій частині позовні вимоги ОСОБА_1 задоволенню не підлягають, оскільки наданий суду запит адвоката ОСОБА_4 та договір про надання правової допомоги від 22.02.2018 року між вказаним адвокатом та позивачем по справі підтверджує лише укладання та можливе надання послуг між позивачем та адвокатом. Позовна заява також містить виключно посилання на вказаний запит та договір про надання правової допомоги. Однак для стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду повинен бути наданий детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, що відповідає вимогам ч.3 ст.137 ЦПК України. Так, окрім слів, суду для стягнення таких витрат повинен бути наданий опис кожної дії, які були зроблені адвокатом, а саме дата та час написання запиту, вартість послуг за написання такого запиту, погоджена сторонами, дата та час написання позовної заяви та можливо інших документів по справі з вартістю послуг за написання такої заяви та документів, деталізація дії адвоката щодо вивчення (в разі потреби діючого законодавства), надання усної первинної консультації, тощо. Сама по собі копія квитанції не є підставою для стягнення таких витрат. Крім цього, для стягнення витрат на професійну правничу допомогу суду окрім детального опису виконаних робіт повинен бути наданий оригінал первинно бухгалтерського документу про сплату коштів (в даній справі оригінал квитанції до прибуткового касового ордера №013 від 07.03.2018 року), оскільки при вирішенні справи по суті, вказаний оригінал, як і оригінал квитанції про сплату судового збору погашається та підставою для стягнення котів є саме судове рішення. Незнання вказаного факту або інша підстава не подання зазначених судом доказів для стягнення витрат на професійну правничу допомогу, включаючи оригінал квитанції, позивачем або адвокатом ОСОБА_4 унеможливлює встановлення відповідності витрат на професійну правничу допомогу вимогам закону, а тому і в цій частині вимоги позивача задоволенню не підлягають.

На підставі п.3 ч.1 ст.5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору у всіх судових інстанціях звільняються позивачі у справах про стягнення аліментів (у тому числі щодо зміну їх розміру), а відповідно до ч.6 ст.141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. До цього часу вказаний порядок КМУ не прийнятий, у зв'язку з чим судові витрати за безпосередній розгляд справи, які складаються із несплаченого судового збору, слід компенсувати за рахунок держави.

Враховуючи, що аліменти за судовим рішенням про зміну розміру аліментів стягуються виключно після набрання таким рішенням законної сили, підстав для задоволення вимог позивача щодо стягнення аліментів з 07.03.2018 року немає (при цьому позовна заява в реальності відповідно до відтиску органу поштового зв'язку була надіслана до суду лише 14.03.2018 року).

На підставі вищевикладеного та керуючись ст.ст. 12, 13, 80, 81, ч.3 ст.137, ч.6 ст.141, ст.ст. 264, 265, 268, ч.4 ст.273, та п.1 ч.4 ст.274, п.15.5 ч.1 розділу XIII «Перехідні положення» ЦПК України, ст.ст.180-184 СК України, ЗаконуУкраїни «Про внесення змін до деяких законів України щодо індексації розміру аліментів, визначених судом у твердій грошовій сумі», суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити частково.

Змінити визначений рішенням Фрунзенського районного суду м.Харкова від 04.08.2010 року по справі № 2-3282/2010, розмір стягуваних з ОСОБА_2 (ІНФОРМАЦІЯ_2, РНОКПП - НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_2) на користь ОСОБА_1 (ІНФОРМАЦІЯ_4, РНОКПП. НОМЕР_2, яка зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1) аліментів на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, у твердій грошовій сумі з фіксованого розміру 500,00 грн. щомісячно на розмір 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку щомісячно, починаючи стягнення у визначеного розмірі з дати набрання даним судовим рішенням законної сили і до досягнення дитиною повноліття.

В іншій частині у задоволенні позову відмовити.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Харківської області через Золочівський районний суд Харківської області шляхом подання у тридцятиденний строк з дня його проголошення апеляційної скарги.

Суддя Золочівського районного суду Харківської області: Кочнєв О. В.