Постанова № 74708539, 12.06.2018, Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

Справа № 559/1429/17

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

12 червня 2018 року Дубенський міськрайонний суд Рівненської області

в складі: головуючої судді Жуковської О.Ю.,

секретаря судового засідання Остапчук О.В.,

представника позивача ОСОБА_1,

представника відповідача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Дубно справу в порядку адміністративного провадження за позовом ОСОБА_3 до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, третьої особи без самостійних вимог: ПрАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_3 (далі – позивач), яка є акціонером Приватного акціонерного товариства "Дубенський завод гумово-технічних виробів" (далі – третя особа, ПрАТ "Дубенський завод ГТВ") звернулась до суду з позовом до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області (далі – відповідач, Дубенське ОУПФУ Рівненської області): 1) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за червень - листопад 2015 року, за січень-травень, липень-вересень, грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року (на загальну суму 366 467,68 грн.); 2) про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п.п. «б», «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за червень, вересень-жовтень 2015 року, за січень, травень, серпень-вересень, грудень 2016 року, січень 2017 року (на загальну суму 18 754,68 грн.).

В обґрунтування заявленого позову позивач зазначила, що має у власності акції в розмірі 2068 штук, що підтверджується випискою з реєстру акціонерів ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" станом на 30 червня 2017 року. 20 квітня 2017 року па загальних зборах акціонерів дізналася, що від Дубенського ОУПФУ Рівненської області на адресу ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" надходили розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, які позивач вважає протиправними та такими, що підлягають скасуванню. Наявність таких розрахунків свідчить про ймовірні зобов'язання ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" перед відповідачем, що в свою чергу порушує її майнові інтереси як акціонера. Оскаржувані розрахунки вважає прийнятими неправомірно, всупереч вимог чинного законодавства. Застосування Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003. (далі - Інструкції №21-1), на думку позивача, є необґрунтованим та безпідставним, оскільки вона не може визначати порядок сплати збору на обов’язкове державне пенсійне страхування, в тому числі відшкодування витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, оскільки є документом, що регулює виключно діяльність Пенсійного фонду та його територіальних підрозділів. За таких обставин, стверджувала про протиправність розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій та просила позов задовольнити повністю.

Представник позивача в судовому засіданні позов підтримала. Вважає, що відповідач не мав повноважень на видачу розрахунків, бо Інструкції №21-1 не відноситься до поняття законодавства України. Деяким пенсіонерам витрати на доставку пенсій вищі, ніж призначені пенсії. По деяким пенсіонерам не було підстав призначати пенсії. А не залучили їх до справи як третіх осіб, бо представник позивача вважає, що їх прав справа не стосується. Врешті решт, наполягає на задоволенні позову з тієї підстави, що відповідач не має повноважень видавати розрахунки. Позивач є акціонером заводу і несе ризик збитків. В разі стягнення 385222,36 грн. витрат на доставку пенсій, то, ймовірно, завод не отримає прибуток і тоді її права можуть бути порушені. На даний момент не може сказати чи завдані якісь збитки заводу і не може пояснити яке ж право позивачки підлягає захисту.

Представник відповідача заперечує проти позову, підтримує письмові заперечення, відмовляється від клопотання про закриття провадження. Дубенське ОУПФУ Рівненської області діє в межах наданих повноважень і згідно Інструкції №21-1. А даний позов виник лише тому, що Дубенське ОУПФУ Рівненської області звернулось до суду із позовом про стягнення витрат на доставку пенсій. Позивач зобов'язаний відшкодовувати фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсій колишнім працівникам до виповнення їм віку, що передбачений ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-IV, тобто до віку, що дає право на отримання пенсії по віку відповідно до чинного на даний час законодавства. Вказав, що згідно з Інструкцією №21-1 сформовано та надіслано розрахунки на відшкодування витрат позивачу. В Інструкції №21-1, яка зареєстрована в Мін’юсті і є частиною законодавства, цілий 6 розділ присвячений цьому питанню, а тому підстав для задоволення адміністративного позову немає. Пенсія не є сталою величиною, від моменту призначення вона збільшується. Більшість пенсій призначена через позови людей до суду, бо на ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" була пожежа, під час якої знищено первинні документи і завод не видає людям відповідних уточнюючих довідок. Пенсійна справа і розрахунок на доставку пенсії формується програмою і помилки в розрахунках виключені, бо відсутній людський фактор. Просить відмовити в позові.

Третя особа без самостійних вимог ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" в судові засідання не з’являлась, головою правління подано клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позов вважають обґрунтованим і просять задовольнити (а.с. 106).

Заслухавши учасників, дослідивши подані письмові докази, суд вважає, що у задоволенні позові необхідно відмовити.

Судом встановлено, що Дубенським об’єднаним УПФУ Рівненської області сформовано та направлено позивачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до частини другої Прикінцевих положень Закону України “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” в частині пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", призначених відповідно до: 1) п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за червень - листопад 2015 року, за січень-травень, липень-вересень, грудень 2016 року, січень-лютий 2017 року на загальну суму 366 467,68 грн. (а.с.6-20); 2) п.п. «б», «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", за червень, вересень-жовтень 2015 року, за січень, травень, серпень-вересень, грудень 2016 року, січень 2017 року на загальну суму 18 754,68 грн. (а.с. 21-29).

Вказані розрахунки сформовані та надіслані позивачу на виконання вимог п.6.4 Інструкції "Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов’язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України", затвердженою Постановою правління Пенсійного фонду України №21-1 від 19.12.2003.

Не погодившись з правомірністю прийнятих розрахунків, позивач звернувся до суду з даним позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно частини першої статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи:

1)за пунктом "а" - працівники, зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці, - за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 25 років у чоловіків, з них не менше 10 років на зазначених роботах, і не менше 20 років у жінок, з них не менше 7 років 6 місяців на зазначених роботах.

2)згідно п. «б» - працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 30 років у чоловіків, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах, і не менше 25 років у жінок, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

3)відповідно до п. «з» - водії міського пасажирського транспорту (автобусів, тролейбусів, трамваїв) і великовагових автомобілів, зайнятих у технологічному процесі важких і шкідливих виробництв, після досягнення 55 років і при стажі роботи: для чоловіків - не менше 30 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 12 років 6 місяців; для жінок - не менше 25 років, у тому числі на зазначеній роботі не менше 10 років.

Згідно вимог пп. 1 п. 8 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" від 09.07.2003 року № 1058-ІV(далі - Закон № 1058-ІV), платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, визначені пунктами 6-10 статті 1 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", сплачують збір на обов'язкове державне пенсійне страхування в порядку та розмірах, визначених зазначеним Законом.

Відповідно до п. 2 розділу XV "Прикінцеві положення" цього Закону, пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років, здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди. До запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди особам, зазначеним в абзаці першому цього пункту, пенсії призначаються за нормами цього Закону в разі досягнення пенсійного віку та наявності трудового стажу, передбачених Законом України "Про пенсійне забезпечення". У цьому випадку розміри пенсій визначаються відповідно до статті 27 та з урахуванням норм статті 28 цього Закону. При цьому зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій особам, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком №1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №36 від 16.01.2003 року, крім тих, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України, починаючи з дня набрання чинності цим Законом, у розмірі 20 відсотків з наступним збільшенням її щороку на 10 відсотків до 100-відсоткового розміру відшкодування фактичних витрат на виплату і доставку цих пенсій до набуття права на пенсію за віком відповідно до цього Закону.

Закон № 1058-ІV набрав чинності з 01.01.2004 року. До цього діяв порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, передбачений нормами Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997.

Згідно з абз. 4 п. 1 ст. 2 даного Закону, для платників збору, визначених пунктами 1 та 2 статті 1 цього Закону, крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б" - "з" статті 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" до досягнення працівниками пенсійного віку, передбаченого статтею 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

Згідно з абз.3 п. 1 ст. 4 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" № 400/97-ВР від 26.06.1997 року, ставка збору на обов'язкове державне пенсійне страхування встановлена на рівні 100 відсотків від об'єкта оподаткування.

Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, конкретизований в Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, що затверджена постановою правління Пенсійного фонду України № 21-1 від 19.12.2003 року, яка зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі - Інструкція).

Інструкція №21-1 на час прийняття оскаржуваних розрахунків та розгляду справи судом є чинною, а відтак посилання позивача на необґрунтованість та протиправність її застосування, на переконання суду є безпідставними.

Відповідно до п. 6.1 Інструкції, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до пункту 2 "Прикінцевих положень" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" в таких розмірах:

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім платників, віднесених до четвертої групи платників єдиного податку, що визначені у підпункті 4 пункту 291.4 статті 291 глави 1 розділу XIV Податкового кодексу України), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах;

- для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Абзацом 1 та 2 п. 6.2 Інструкції передбачено, що витрати на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах особам, які мають стаж, що дає право на призначення цих пенсій на декількох підприємствах, покриваються цими підприємствами пропорційно стажу роботи з урахуванням вимог абзацу третього підпункту 1 пункту 2 розділу XV "Прикінцеві положення" Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування".

При цьому стаж роботи на останньому підприємстві враховується у повному розмірі, а з попередніх місць роботи осіб він додається до стажу, необхідного для призначення пенсій на пільгових умовах.

Згідно з п. 6.8. даної Інструкції, у разі призначення пенсій на пільгових умовах особам, які мають необхідний стаж роботи не за місцем призначення цієї пенсії, орган Пенсійного фонду за місцем призначення пенсії надсилає розрахунок згідно з додатками, зазначеними у пункті 6.4 цієї глави для зазначених підприємств, у двох примірниках через орган Пенсійного фонду за місцезнаходженням цього підприємства (крім підприємств, місцезнаходженням яких є вільна економічна зона "Крим"). Відшкодування сум фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, у таких випадках здійснюється підприємством на рахунки органу Пенсійного фонду за місцезнаходженням підприємства.

Розмір сум до відшкодування відповідно до п. 6.4 Інструкції на поточний рік визначається органами Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 "Прикінцевих положень" Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом місяця з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Згідно п.6.7 підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в розрахунку місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин.

Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць.

Статтею 8 Закону України "Про пенсійне забезпечення" встановлено, що виплата пенсій здійснюється з коштів Пенсійного фонду України.

Отже, відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду України на виплату і доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених згідно з пунктами "а", "б-з" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", а саме: грошова сума, що покриває фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам за списками № 1, №2 виробництв, робіт, професій, посад показників, затверджених постановою Кабінету Міністрів України.

З огляду на вищенаведені норми чинного законодавства, суд не може погодитися з доводами представника позивача про те, що порядок сплати фактичних витрат на виплату і доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст.13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", не визначено жодним нормативно-правовим актом України і не відноситься до законодавства України.

Тому суд робить висновок, що обов’язок з повного відшкодування витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону №1058-ІV, в частині пенсій, призначених у порядку статті 13 Закону №1788-XII, покладений на ПрАТ «Дубенський завод ГТВ».

Дана позиція підтверджена Верховним Судом України у постановах від 23.04.2013 у справі №21-113а13 та від 08.10.2013 у справі №21-310а13.

Відповідно до вимог п. 6.4 Інструкції, відповідачем було направлено для позивача розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, згідно яких визначено місячний розмір фактичних витрат на виплату та доставку пенсій особам, вказаним у розрахунках.

Судом також встановлено, що в строки, визначені п. 6.7. Інструкції, ПрАТ «Дубенський завод ГТВ» витрати Пенсійному фонду не відшкодовував, посилаючись на те, що Пенсійний фонд порушив вимоги чинного законодавства при їхньому прийнятті, оскільки відповідач жодним чином не обґрунтував підстав призначення та нарахування пільгових пенсій указаним у розрахунках особам, зокрема, не надав уточнюючих довідок про характер роботи та умови праці, що визначають право на пенсію на пільгових умовах та протоколів призначення пенсій.

Дане твердження позивача є безпідставним та необґрунтованим.

Матеріалами справи підтверджується, що зазначені в спірних розрахунках пенсіонери є колишніми працівниками ПАТ "Дубенський завод гумово-технічних виробів", які набули право на призначення пільгової пенсії відповідно до Списку №1, №2 і яким призначена пільгова пенсія (а.с.117-135, 148-151).

Щодо посилань представника позивача у додаткових поясненнях про порушення відповідачем вимог чинного законодавства при прийнятті розрахунків через безпідставне збільшення строку відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій щодо пенсіонерів ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, які досягли на час складення спірних розрахунків 55 років, то суд з ними погодитися не може.

Згідно з положеннями ст. 26 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (в редакції на момент призначення пільгових пенсій вищезазначеним пенсіонерам) особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення чоловіками 60 років, жінками - 55 років та наявності страхового стажу не менше п'яти років.

Проте, з 01.10.2011 року вступила в силу нова редакція статті 26 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування" зі змінами, внесеними Законом України №3668-VІ від 08.07.2011 року, згідно з якою особи мають право на призначення пенсії за віком після досягнення віку 60 років та наявності страхового стажу не менше 15 років.

До досягнення віку, встановленого абзацом першим цієї статті, право на пенсію за віком мають жінки ІНФОРМАЦІЯ_1 і старші після досягнення ними такого віку:

55 років - які народилися до 30 вересня 1956 року включно;

55 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1956 року по 31 березня 1957 року;

56 років - які народилися з 1 квітня 1957 року по 30 вересня 1957 року;

56 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1957 року по 31 березня 1958 року;

57 років - які народилися з 1 квітня 1958 року по 30 вересня 1958 року;

57 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1958 року по 31 березня 1959 року;

58 років - які народилися з 1 квітня 1959 року по 30 вересня 1959 року;

58 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1959 року по 31 березня 1960 року;

59 років - які народилися з 1 квітня 1960 року по 30 вересня 1960 року;

59 років 6 місяців - які народилися з 1 жовтня 1960 року по 31 березня 1961 року;

60 років - які народилися з 1 квітня 1961 року по 31 грудня 1961 року.

Тобто, жінкам підвищено граничний вік в залежності від дати народження від 55 до 60 років, з настанням якого можливо призначення пенсії за віком.

При виплаті таких пільгових пенсій законодавець збільшив жінкам граничний вік, з настанням якого останні вправі отримати не пільгову пенсію, а пенсію за віком, що має наслідок припинення відшкодування підприємством витрат Пенсійного фонду України на виплату пільгової пенсії.

Як встановлено судом, протоколи про призначення пенсії та підстави її призначення зазначеним в оспорюваних розрахунках пенсіонерам, в тому числі ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, не оскаржувались, на даний час є чинними та не є предметом розгляду даної справи. Не оскаржували їх і пенсіонери ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6

На час прийняття вказаних змін законодавства ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 не досягли 55 років, і відповідно по жодній із них відповідачем не приймались розпорядження про призначення пенсії за віком на загальних підставах після досягнення пенсійного віку.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Судом встановлено, що пенсіонерка ОСОБА_4 народилась 26.07.1959, тобто вона відповідно до норм чинного законодавства має право виходу на пенсію в 58 років (26.07.2017).

Відповідно, ОСОБА_4 була правомірно включена до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-липень 2017 року.

Пенсіонерка ОСОБА_5 народилась 29.06.1960, тобто вона відповідно до норм чинного законодавства має право виходу на пенсію в 59 років (29.06.2019).

Відповідно, ОСОБА_5 була правомірно включена до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-вересень 2017 року.

Пенсіонерка ОСОБА_6 народилась 18.05.1959, тобто вона відповідно до норм чинного законодавства має право виходу на пенсію в 58 років (18.05.2017).

Тому, ОСОБА_6 була правомірно включена до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до п. "а" ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення" за період квітень-травень 2017 року.

Відповідач правомірно визначив у розрахунках фактичних витрат дату досягнення загального пенсійного віку у відповідності до вимог статті 26 Закону України "Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування", чинних на час формування спірних розрахунків фактичних витрат.

Відповідно до статті 58 Конституції України закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи.

Згідно з Рішенням Конституційного Суду України від 09 лютого 1999 № 1-рп/99 у справі за конституційним зверненням Національного банку України щодо офіційного тлумачення положення частини першої статті 58 Конституції України (справа про зворотну дію в часі законів та інших нормативно-правових актів) положення частини першої статті 58 Конституції України про те, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом'якшують або скасовують відповідальність особи, треба розуміти так, що воно стосується людини і громадянина (фізичної особи).

Проте, суд вважає, що за даних обставин Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" правомірно застосований до даних правовідносин, оскільки ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 на момент набрання цим Законом чинності в 2011 році загального пенсійного віку не набули і права на призначення пенсії за віком на загальних підставах у них не виникло, а відтак вказаний Закон фактично застосовується до правовідносин, які виникли після набрання ним чинності.

Крім того, зазначені особи не зверталися до відповідача з вимогою про призначення пенсій за віком на загальних підставах після досягнення ними 55 – річного віку, а отже спірних правовідносин між ними та органами пенсійного фонду з цього приводу не виникало. Такий предмет спору не заявлявся і позивачем і у даному позові, а тому, на переконання суду, вважати зазначених осіб такими, що набули право на пенсію за віком на загальних підставах після досягнення ними 55 - річного віку, в суду немає підстав.

З урахуванням зазначених обставин суд вважає, що оскаржувані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій винесені відповідачем правомірно у відповідності до норм чинного законодавства.

Крім того, суд звертає увагу, що позивач – акціонер ПрАТ "Дубенський завод ГТВ", станом на 30.06.2017 володіє 2068 шт. акцій, що становить 0,0071% від статутного капіталу товариства (а.с. 56-75).

Згідно п.7.1 Статуту ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" статутний капітал товариства становить 7 300 000 грн та поділений на 29 200 000 акцій номіналом 0,25 грн. за 1 (одну) акцію (а.с. 30-55). Тож, вартість акцій, які належать позивачу, - становить 517 грн.

Твердження позивача про ймовірний збиток через зобов’язання ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" – безпідставне.

Згідно п. 6.3.6. Статуту ПрАТ "Дубенський завод ГТВ" акціонери не відповідають за зобов’язаннями Товариства та несуть ризик збитків, пов’язаних з діяльністю Товариства, у межах вартості належних їм акцій.

Відповідно до п. 2 ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства» акціонер несе ризик збитків, пов'язаних з діяльністю товариства, тільки в межах належних йому акцій.

За таких умов, права позивача не порушені і захисту не підлягають.

Згідно ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

У таких справах суб’єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.

Відповідач довів суду, що оскаржувані позивачем розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій винесені правомірно у відповідності до норм чинного законодавства.

Враховуючи вищенаведене, правових підстав для визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", в частині пенсій, призначених відповідно до пп. «а», «б», «з» ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", - немає. Крім того, право позивача не порушене і захисту не підлягає. Тому суд відмовляє у задоволенні позову повністю.

Керуючись вимогами: ст. ст. 19, 58 Конституції України, ст.ст. 2, 5, 9, 10, 77, 194, 211, 241-246 КАС України, ст. 3 Закону України «Про акціонерні товариства», ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", суд –

В И Р І Ш И В :

В задоволенні адміністративного позову ОСОБА_3 до Дубенського об'єднаного управління Пенсійного фонду України Рівненської області, третьої особи без самостійних вимог: ПрАТ «Дубенський завод гумово-технічних виробів» про визнання протиправними та скасування розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсії, - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана в Житомирський апеляційний адміністративний суд через Дубенський міськрайонний суд Рівненської області, протягом тридцяти днів з дня проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Повне судове рішення складено 15.06.2018.

Суддя: